0 23264
Тема. Людина і природа в оповіданні Григора Тютюнника “Дивак” Квітень 8th, 2015 Руденко Тарас

Конспект уроку з української літератури 5 клас

Автор: Кравцова Тетяна Олександрівна

Біленьківська ЗОШ I-II ст.

 

Мета: ознайомити дітей з біографічними відомостями  Г. Тютюнника; опрацювати ідейно-художній зміст твору «Дивак», з’ясувати його тематичну спрямованість, композицію; розвивати логічне мислення, пам’ять, вміння грамотно надавати відповіді на питання, робити висновки, надавати оцінку поведінці героїв твору; виховувати доброту, людяність, старанність, любов до природи, прагнення до розкриття своїх кращих рис.

Обладнання: комп’ютер, презентації «Життєвий та творчий шлях Гр. Тютюнника» та «Світ природи в оповіданні «Дивак»; картки із завданнями для груп; епіграф уроку.

Епіграф :Природу неможливо побачити очима, її можна лише зрозуміти розумом і відчути серцем. (Д. Адамс)

Завантажити презентацію:  

1. Dodatok 1

2. Dodatok 2

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Емоційне налаштування на урок

Дзвоник всім нам дав наказ: До роботи взятись враз!

Будемо трудитись гарно, не мине й хвилини марно.

Девіз уроку української літератури:

Красиво мислимо, чітко розповідаємо, мову й знання свої розвиваємо.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

  • На сьогоднішньому уроці ми будемо розглядати творчість українського прозаїка Григора Тютюнника, героями багатьох його творів є природа і дитина. Готуючись до уроку, ви повинні були прочитати оповідання «Дивак», підготувати виразне читання уривків, які сподобались найбільше; виписати імена дійових осіб. Учні із «Довідкового бюро» повинні були  дібрати інформацію про пташок і риб, назви яких зустрічаються в оповіданні.

ІІІ. Опрацювання теми уроку

1. Презентація «Життєвий та творчий шлях Гр. Тютюнника». (Додаток 1)

 

 

2. Літературна вікторина за презентацією.

  • Хто такий Григір Тютюнник?
  • Де і коли народився?
  • Де працювали батьки Григора?
  • З якою метою він пішов до ремісничого училища?
  • Хто вплинув на формування його літературних смаків?
  • Які твори написав Гр. Тютюнник?
  • Якими преміями відзначена творчість Гр. Тютюнника?
  • Яка повість має автобіографічний характер?

 

3. Літературна гра «Словничок»

Дивак — людина з дивною, незвичною поведінкою; яка відрізняється своїми поглядами, діями від оточення;

бором—   сосновим лісом;

зазимки—   початок зими;

зяє—   світить, зіяє;

прірва—   провалля;

лід   молодий— тут: тонкий, який щойно утворився;

клямка —   дверна ручка— защіпка;

очіпки—   жіночі головні;

допризовники—   ті, кого призивають до армії;

бовдур—   труба;

смілкою —   смолою;

порається—   працює, хазяйнує;

окоренок—   частина стовбура при корені;

погицав—   поскакав;

гатки—   загати, загорожі, дамбочки;

вигін —   вільне місце, де виганяють худобу; граються діти;

миї—   вири; де вода крутиться;

палі—   підпорки моста;

шса – огорожа, сплетена із хмизу;

кушир—   водяні рослини;

пірце—   плавник;

гирунчик—   горщечок;

жлуктечко, ринка, макітра — різної форми глиняний посуд, близький до горщика;

бокаса —   боком;

верчики —   китички;

забейкався—   забруднився;

ятері—   круглі сітки для риболовлі; пужално —   батіг; річняки —   вила;

фармазони—   тут: лайливе слово; про нерозумних, нерозважливих, дивних людей;

неглемезда—   недотепний,   дивакуватий,   ні  до чого  нездатний;

пужално – держак батога;

черінь—   частина печі, що добре прогрівається;

кухваєчка —   фуфайка— верхній теплий одяг на ваті;

сторчака—   вгору.

 

4. Літературна гра «Хто це?»

Олесь – це… (головний герой оповідання);

Матильда Петрівна – це… (вчителька);

Наталка – це… (мати Олеся);

Федько Тойкало – це… (однокласник Олеся);

Івасик –Телесик  – це …(герой народної казки);

Прокіп – це …(дід Олеся).

 

5. Презентація «Світ природи у творі» (Додаток 2)

 

 

(Учні зачитують назви птахів та риб, які зустрічаються у творі, Вчитель демонструє презентацію. «Довідкове бюро» повідомляє інформацію)

Щука. Хижа риба прісноводних водоймі. Має чорну спину, плямисті зелені боки та біле черево, продовгувате тіло, пащу з великою кількістю зворотно загострених зубів. Полює одна. У віці трьох років вага досягає 1 кг.

Карась — рід риб родини карпових. Є золотий та срібний карась.

Золотий карась з високим, іноді округлим тілом,  бронзово-золотистого кольору. Карась срібний з більш продовгуватим тілом та менш темним  буро-сірим кольором. Зустрічаються в озерах та річках. Витривалі до низьких температур.

Плотва. Це жовто-срібні рибки з темною спиною. Нижні плавники – яскраво-червоні. 300 г ваги набирає 10 років. Живе в чистих водоймах. Тривалість життя 20 років.

Синичка. У синички ошатна жовта сорочка, чорний галстук, зеленувата спинка, яскраво-білі щічки, чорна шапочка. Синичка дуже рухлива. Причепившись до тонісінької гілочки, вона може провисати вниз головою. Це можливо тому, що в неї довгі кігті на лапках. Гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах, їхні личинки. А взимку пташки їдять насіння. Гнізда мостять у дуплах, штучних дуплянках або в синичниках.

Дятел — птах середніх розмірів. Зверху його тіло чорне, з двома великими білими плямами на крилах. На крилах і крайніх перах хвоста — поперечні білі смужки. У молодих птахів на голові червона шапочка. Знизу тіло рудувато-біле, підхвістя — яскраво-червоне. Живиться комахами, узимку — насінням хвойних дерев

Горобець польовий (Passermontanus) дуже маленький птах, вага якого 20-25 грамів, а довжина 14-15 см, розмах крил – 20–22 см. Верх голови вкритий коричневою «шапкою», в області щік та грудей – чорні плями. Тулуб вкритий сірим пір’ям, а крила чорно-сірим, з коричневими смужками. Невеличкий хвіст довжиною 5-6 см.

Горобець хатній, або домовий (Passerdomesticus). Напевно, найвідоміший птах, який живе по сусідству з людиною. Звідси і назва «хатній». Поширений подібно до польового горобця, крім того він ще заселяє також Індію, а от у Китаї його можна побачити тільки в прикордонній смузі на півночі і на південному заході. За зовнішнім видом та способом життя він мало чим відрізняється від польового. Довжина його сягає 16 см, маса 22-25 грам. Проте на відміну від польового горобця, у якого «шапочка» коричнева, у хатнього горобця вона сіра. За іншими зовнішніми ознаками вони майже ідентичні.

Ремез. Дрібні пташки живуть майже біля кожної водойми нашої країни. Мова про ремеза – пташину вагою не більше 7–11 грамів, яка своїми звичками навіть перевершує колібрі: якщо заокеанським екзотичним пташкам для влаштування гнізда потрібні цупкі галузки на дереві, то ремезу достатньо однієї тоненької довгої гнучкої гілочки. У науковій літературі за нею міцно закріпилась назва німецького походження, тобто „ремез”, що означає „очеретяна синиця”, а в латині додається ще й означення від слова „pendulus” – у перекладі „обвислий”, „висячий”, „щозвисає”.Слави собі ремез зажив не шлюбним гучноголоссям, не якимось ефектним залицянням до своєї пари, що характерно для інших птахів, ремеза виділяють через надзвичайне уміння лаштувати особливої форми гніздо, гніздо-рукавичку, гніздо-гойдалку. Жоден, жоден інший птах у нашій фауні не здатен створити такий досконалий витвір гніздобудівного мистецтва. Своє гніздо ремез підвішує на кінці надтонкої, але міцної гілочки, надійно припасовує легкі сухі стеблинки трав до неї, сплітає з них ажурний тримкий каркас, а потім наповнює проміжки найлегшим матеріалом – рослинним пухом з верб, тополь, торішніх суцвіть-качалок рогозу. Завдяки пухонабивному прийому ремез створює унікально легку і водночас міцну рослинну повсть.

 

6. Фізкультхвилинка

Гуси-лебеді летіли,

На лужку зеленім сіли,

Посиділи, поклювали, покружляли,

Піднялися, полетіли,

а за парти діти сіли.

 

 7. Виразне читання учнями уривків із оповідання, які сподобалися найбільше.

8. Дослідницька робота в групах.

І група: знаходить в оповіданні різні види описів (опис бору, льоду, шкільного садка, верболозу), з’ясовують їх художні особливості й роль у творі.

ІІ група:з’ясовують, як побудоване оповідання (сюжет, кульмінація), тему, основну думку.

Експозиція: подорож Олеся до школи через сосновий бор і замерзлу річку.

Зав’язка: непорозуміння між хлопцем і вчителькою.

Кульмінація: «Діду, чого про мене кажуть – дивак?»

Розв’язка: сон Олеся.

Тема: розповідь про допитливого. Чуйного, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання загадкового світу природи.

Ідея: возвеличення єдності людини і краси природи, гідної поведінки Олеся – особистості.

ІІІ група: Характеризує коротко образ Олеся (це головний герой, добрий, вразливий, любить спостерігати за природою, прагне всіх захистити, товариський), а також дає коротку характеристику другорядних персонажів:мати – любить і розуміє хлопчика. Дід – не розуміє хлопчика, вчить здобувати місце в житті. Вчителька – не розуміє індивідуальності хлопчика. Федько – задерикуватий, але розуміє провину, намагається її загладити.

ІV група: прогнозує, як складеться доля Олеся в подальшому.

 

9. Рубрика «Поміркуй. Обґрунтуй».

  • Чому багато хто з героїв твору не розуміють поведінку, вчинки дивака?
  • Чи можна Олеся вважати особистістю?
  • Чи можна словами епіграфа нашого уроку охарактеризувати Олеся? Обґрунтуйте.

 

ІV. Рефлексія.

«Займи позицію»:

А) хотів би потоваришувати з Олесем;

Б) не хотів би дружити з Олесем;

В) мені байдуже.

 

V. Домашнє завдання

  1. Скласти план до твору.
  2. Виразно читати описи природи .
  3. Дібрати цитати для характеристики образу Олеся.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *