0 114
ТЕХНОЛОГІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ Грудень 16th, 2019 Погорєлов Дмитро

У сучасних умовах глобалізації не залишилося, мабуть, жодної сфери людської життєдіяльності, якої б не торкнулися б інновації. Освіта ж завжди була і буде вагомим чинником соціальних змін у суспільстві. У сучасній системі освіти одним із основних суспільних вимог є виховання і формування всебічно розвиненої особистості, яка здатна вирішувати проблемні ситуації. А ще мислити творчо і отримувати знання у будь-який період свого життя. Сьогодні в умовах реалізації освітніх стандартів нового покоління система освіти потребує переосмислення сформованих підходів у підготовці здобувачів освіти. Тому особистість має бути не лише «знаючою», а в першу чергу активною, духовною, творчою, мобільною, гнучкою, здатною швидко реагувати на зміни, бути відповідальною не тільки за своє, а й за суспільство. Попри значні позитивні результати модернізації сучасної системи освіти сучасна школа має низку проблем у педагогіці, що потребують удосконалення, щоб відповідати запитам суспільства і держави .

  Проблемна активність – це одна із центральних у педагогічній науці. Я.А.Коменський, Й.Г. Песталоцці, К.Д.Ушинський у своїх наукових дослідженнях приділяли їй велику увагу. Адже організація проблемного навчання спонукає учнів  до активного і продуктивного  засвоєння  потрібних знань про предмети, взаємозв’язки і закономірності . Під проблемним навчанням  розуміється такий вид  навчання, при якому вчитель створює проблемні ситуації і організовує діяльність учнів, поєднуючи самостійну пошукову діяльність із засвоєнням готових знань . Одним із важливих завдань – створення умов для  самостійної активної діяльності  учнів. Цей вид навчання високоефективний, але його мало використовують у шкільній практиці через складну технологію реалізації. Вивчення матеріалу поділяється на такі етапи:

-  створюємо проблемну ситуацію, яка характеризується уявною несумісністю двох інформацій (інформаційно-пізнавальна);

 –  формулюємо проблему. Важливо не допускати логічного протиріччя. Запитання “чому?” завжди  виникає  при створенні  проблемної ситуації.Адже  це перший і необхідний крок для створення проблеми. Тому потрібен  всебічний і глибокий аналіз ситуації.

 – висуваємо припущення (гіпотезу).Створюємо своєрідну стратегію вирішення проблеми. Реалізація стане успішною за умови глибокого осмислення суті матеріалу учнями.

 – наступний етап – це перевірка висунутих гіпотез.  На цьому етапі спонукаємо учнів до  активної розумової  діяльністі. А вчитель при цьому допомогоє.  Якщо декілька учнів висунули гіпотези, то треба сформувати групи для перевірки цих припущень. . Необхідно вислухати кожну групу. Вказати на помилки.

- аналізуємо, робимо висновок, узагальнюємо; Аналіз результатів перевірки гіпотез. Відбір і підтвердження гіпотези. Учитель разомі з учнями залишає ту гіпотезу, яка доведена без жодної наукової помилки. Основним критерієм відбору гіпотез завжди є практика. Результат перевіряємо будь-яким практичним способом.

На уроках літератури в 10-11 класі учнів захоплює обговорення та вирішення проблемних питань. Дітям цікаво на уроках, де створюється проблемна ситуація. Вони вміють пояснити й довести власне судження, самостійно зробити висновки, особливо якщо ситуації з літератури  пов’язані з особистим життям учнів. Можна запропонувати старшокласникам знайти докази певної тези в житті, а потім – у художньому творі.

Ставимо проблемне запитання: “Що красить людину: ім’я чи її вчинки? Наскільки ім’я чи прізвище допомагає в житті?”. Звичайно ж, діти висловлюють різні гіпотези й наводять приклади з життя друзів, родичів чи знайомих. Домінує думка про те, що прізвище аж ніяк не допомагає людині і не красить її. Тоді звертаємося до літературного героя – Мини Мазайла з однойменної п’єси М. Куліша. Учні відповідають на запитання: “Чи можна звинуватити прізвище в усіх життєвих негараздах героя? А може, варто подивитися на його розум, здібності, внутрішню культуру, ставлення до дружини, дітей тощо?”. Учні роблять висновок: проблема не в тому, що Мина має немилозвучне прізвище, а в тому, якою людиною він є.

 М. Хвильовий. Новела «Я (Романтика)». Проблема добра і зла в житті    та в душі людини, внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком, породжених революцією. Жорстокість і фанатизм головного героя.

Загальна проблема: Чи можливий вибір між гуманністю і фанатизмом?

Як ви розумієте поняття «гуманність», «фанатизм»?

Хто в новелі є втіленням гуманних ідей, добра, людяності?

Що для головного героя символізує мати?

Що таке проблема вибору і як вона знайшла художнє втілення у відомих вам творах мистецтва? Коли, на вашу думку, вибір неможливий?

 Якби у вас була можливість задати запитання автору після прочитання поеми «Мойсей» І.Я.Франка, про що б ви запитали?

Чи відчував Франко, що він покликаний бути українським «Мойсеєм»?

Чому автор змалював Мойсея не молодим, а на схилі літ, коли людина втрачає свої сили?

 Для таких занять характерні методи активного співробітництва всіх учасників уроку: проблемного викладу, евристичні, дослідницькі. Найдоцільнішими  можуть бути диспут, дискусія, проблемний семінар, коло ідей, акваріум, рольова гра, кейс-метод, дерево рішень, круглий стіл, павутинка дискусій тощо.

   Висновок і узагальнення не кінцевий етап у ланцюгу міркувань. Фінал- це повернення до проблемної ситуації. Знову звертаємося до проблемної ситуації і з’ясовуємо чому виникла ця ситуація, даємо їй пояснення. Нові знання при такому підході учень отримує як результат своєї розумової діяльності. А вчитель забезпечує міцне засвоєння дітьми навчального матеріалу. Розкриває суть наукового шляху пізнання дійсності, об’єднуючи два процеси: наукове пізнання дійсності з використанням наукового методу пізнання та засвоєння конкретних знань. Саме проблемне навчання важливе у формуванні ключових компетенцій учнів. Особливо сьогодні, коли відбуваються складні процеси модернізації освіти і дозволяє вирішувати проблему, типову для української школи, коли учні можуть добре опанувати набір теоретичних знань, але не можуть застосовувати їх, коли треба вирішити життєві завдань або ситуації

Самостійне мислення засноване на зведенні до мінімуму використання загальноприйнятих шаблонів, на критичне ставлення до наявних знань, інформації і до самого себе. Розвиток самостійного мислення не сприяє відмові від отримання і накопичення знань і можливе в двох варіаціях: творче і проектне. Творче мислення є способом розумової діяльності, який забезпечує отримання принципово нового вирішення проблемної ситуації. щ Проектне мислення характеризується ставленням до вирішення тієї чи іншої проблеми як до проекту, тому дія спрямована на результат, а не на процес. Максимальна ефективність навчального процесу може бути досягнута продуманою постановкою проблемних завдань із урахуванням дидактичних правил і законів логіки.

Список використаних джерел

Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Проблемне вивчення літератури. // Українська мова і література в школі. – 1996. – №12. – С. 25-31.

Козуля Я. І. Як створювати проблемну ситуацію. [Досвід вивчення літератури у школах Кіровоградської області]. // Українська мова і література в школі. – 1969. – №7. – С. 41-47.

Микитюк В. Принципи проблемності у викладанні української літератури. / В. Микитюк // Дивослово. – 2005. – №1. – С. 20-23.

Мірошник С. І. Проблемне навчання як засіб формування творчої активності й самостійності старшокласників // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – №4. – С. 5-9.

Неділько В. Я. Методика викладання української літератури в середній школі. – К. : Вища школа, 1978. – 247 с.

Ольшанська О. Реалізація технології проблемного навчання на уроках української літератури: з досвіду роботи вчителя словесника / О. Ольшанська // Українська мова і література в сучасній школі: Щомісячний науково-методичний та літературно-мистецький журнал. – 2012. – №10. – С. 34-38.

Рудницька О. Б. Проблемність у навчанні рідної мови і літератури // Педагогічний пошук. Науково-методичний вісник. Випуск 1. – Луцьк. 1998. – С. 34-36.

Сафонова А. М. Проблемне вивчення, цілісний і пообразний аналіз (До вивчення художнього твору в школі). // Українська мова і література в школі. – 1968. – №7. – С. 69-73.

Слижук О. Роль і значення проблемності у формуванні комунікативних умінь учнів // Українська література в загальноосвітній школі – 2009. – №2. – С. 18-20.

Фурсова Л. Проблемне викладання української літератури: урахування вікових особливостей учнів-старшокласників // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – №12. – С. 24-27.

Шаповал Л. В. З досвіду проблемного вивчення літератури // Українська мова і література в школі.

Латиш Т.А.

КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№1 Веселівської селищної ради»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *