0 614
Ромська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою 1–4 класи (2016 рік) Вересень 1st, 2016 Руденко Тарас

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма «Ромська мова та читання для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 1–4 класи» (далі – Програма) укладена відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою  Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462, та Типового навчального плану для початкової школи.

Предметом програми є ромська мова (романí), котра в Україні є єдиним представником індійської групи індоєвропейської мовної родини і має значні відмінності від інших мов народів України, у тому числі й індоєвропейських. Особливістю сучасного стану романі є відсутність усталеної літературної форми, доволі велике діалектне розмаїття (яке, проте, не заважає спілкуванню). Утім, триває становлення літературної норми, яке почалося в 70-80-х роках ХХ ст. на основі творчої оброблення та наукового узагальнення діалектного мовлення.

Програма визначає цілі та зміст навчання літературного варіанта рідної мови учнів – носіїв різних ромських діалектів і говірок (ловарського, келдерарського, сервського, урсарського, кримського тощо).

Зміст Програми  ґрунтується на засадах компетентнісного  підходу, котрий передбачає формування ключової, загальнопредметної та предметної компетентностей, та реалізується за змістовними лініями: мовленнєвою, мовною та соціокультурною.

Організація навчання ромської мови від усного мовлення до читання і письма базується на реалізації основних принципів навчання у початковій школі, як-от: комунікативна спрямованість та особистісна орієнтація процесу навчання; інтегроване навчання видів мовленнєвої діяльності; використання знань, умінь і навичок, набутих через вивчення державної та інших мов у межах програм початкової школи.

Головною метою навчання романí є формування початкового рівня комунікативної компетентності, необхідної для мовленнєвої практики школярів рідною мовою та її дальшого вивчення як предмета у середній і старшій школах.

Вивчення романí у 1–4 класах вирішує наступні завдання:

  • формування стійкої мотивації та інтересу до вивчення літературної ромської мови, традицій, історії та культури ромського народу;
  • забезпечення мовленнєвого та загального розвитку молодших школярів через мовлення рідною мовою;
  • засвоєння певного обсягу мовознавчих знань і вмінь, практичне засвоєння основних орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних правил ромської літературної мови;
  • розширення словникового запасу та формування уміння зв’язно висловлювати думки в усній і письмовій формах;
  • формування рідномовних каліграфічних навичок;
  • розвиток логічного мислення, уміння знаходити схожі / відмінні ознаки предметів, явищ; уміння абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та висловлювати їх у власному мовленні;
  • формування навички рідномовного читання як виду мовленнєвої діяльності;
  • виховання толерантного ставлення до інших народів та їхніх мов;
  • розвиток навичок спільної роботи у парах, групах та команді, виконання різних функціональних ролей у колективі.

Зміст Програми відповідає її завданням та реалізується за пов’язаними між собою лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною.

За структурою курс романі для початкової школи має наступні етапи: «Усний курс» (1 клас), «Розвиток усного мовлення і навчання грамоти» (2 клас), «Знання про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та мовлення» (3, 4 класи).

 

Реалізація мовленнєвої лінії передбачає формування й розвиток в учнів навичок і умінь з усіх видів мовленнєвої діяльності, зокрема: уміння слухати й розуміти ромське мовлення, спілкуватися рідною мовою в межах тем, визначених Програмою; читати й писати ромською мовою, а також формування навичок мовленнєвої культури на основі поваги до ромських діалектів і засвоєння нормативного (літературного) мовлення.

Набуття початкових знань з лексики, граматики, фонетики, орфографії романі становить зміст мовної лінії Програми і має функціональне значення – підготовка до вивчення романі у середній і старшій школі, та забезпечує практичне засвоєння певних знань з теорії мови.

Соціокультурну лінію складають такі компоненти:

  • соціальний, завданням якого є соціалізація ромських школярів: ввічливе та шанобливе ставлення до товаришів та дорослих, толерантне ставлення до людей інших національностей, їхніх мов та культур; релігійна терпимість; уміння дотримуватися мовного етикету та правил поведінки; повага до держави, до природи тощо;
  • культурологічний, завданням якого є відтворення початкових відомостей з історії, культури та традицій романі: певні знання про ромський народ, його походження та історію, релігійні традиції, наявні ромські діалекти та їх рівноправність і рівнозначність; про свята і народні звичаї; виховання національної свідомості.

Стратегічна (діяльнісна) лінія зумовлює формування та розвиток загально-навчальних навичок, уміння вирішувати різні комунікативні завдання; набуття навичок об’єктивно оцінювати власні та чужі успіхи, толерантно ставитися до помилок, уміння виправляти помилки. Одним з основних завдань, що вирішується завдяки реалізації цієї лінії, є формування навичок самостійної навчальної діяльності.

Також учитель має завжди враховувати, що ромські діти з раннього дитинства виховуються в родині як помічники у хатній роботі, що більшість дітлахів змалку залучені до пісенно-танцювальної виконавської діяльності, не бояться аудиторії й часом занадто активні. Більшість ромських дітей мають яскраво виражені творчі та виконавські здібності.

Зміст навчання відповідає загально-педагогічним і дидактичним принципам навчання, як-от:

* поступове зростання складності;

* циклічність у повторюваності тем протягом всіх етапів навчання;

* добір тем, зумовлений психолого-педагогічними особливостями учнів молодшого шкільного віку;

* наступність у навчанні: підготовка для подальшого вивчення ромської мови у школах ІІ-ІІІ ступенів.

Циклічність і поетапне зростання складності тем обумовлена поступовим розширенням словникового запасу учнів за рахунок ускладнення новою лексикою текстів для тематичного спілкування.

Під час організації навчального процесу слід дотримуватися методичних засад, спираючися на які вчитель вирішує питання якості освіти, а саме:

  • застосування сучасних технологій навчання та ігрових технологій;
  • розвиток особистості, мовленнєвих і розумових здібностей молодших школярів;
  • комунікативна спрямованість навчання, суть якого полягає у вивченні (оволодінні) романі як засобом спілкування;
  • поетапне і концентричне введення мовленнєвого та мовного навчального матеріалу;
  • застосування знань, вмінь та навичок, набутих під час вивчення інших мов (мови навчання, іноземної мови);
  • випереджене вивчення усного курсу;
  • толерантність учителя, повага до особистості учня (принцип апроксимації).

У Програмі наданий орієнтовний перелік тем для спілкування, який може бути розширений учителем самостійно: «Я живу в Україні», «Ромський народ в Україні та Європі», «Ромські свята, народні традиції та звичаї», «Ромська народна творчість», «Ромські культура та мистецтво» (країнознавчі та ромознавчі теми); «Ромський мовленнєвий етикет», «Я та моя родина», «Моя рідна оселя», «Моє подвір’я», «Моя вулиця, мої сусіди», «Наша школа, наш клас», «Зовнішній вигляд», «Що ми їмо?», «Посуд та його призначення», «Одяг і взуття», «Календар», «Розпорядок дня», «Вільний час», «У транспорті», «В магазині», «У лікаря», «Техніка та зв’язок» (побутові теми); «У світі тварин», «У світі рослин», «Природні об’єкти (ліс, гори, озера, море, річки тощо)», «Пори року (зима, весна, літо, осінь)», «Календар природи: погода» (природознавчі теми).

Відповідно до названих тем засвоєння лексики романі будується за попереднім обов’язковим засвоєнням наступних лексико-семантичних груп слів:

 

І. Предметні:

  • Назви частини тіла.
  • Назви одягу і взуття.
  • Назви посуду.
  • Назви страв.
  • Назви видів транспорту.
  • Шкільні приладдя.
  • Назви ігор, іграшок.
  • Назви свійських тварин та птахів.
  • Назви диких тварин та птахів.
  • Назви рослин.
  • Назви днів тижня. Назви місяців.
  • Годинник. Назви часу.
  • Назви грошей.

 

ІІ. Прикметникові:

  • Назви кольорів.
  • Розмір, властивості та якості предметів.
  • Риси характеру.

ІІІ. Кількісні:

  • Числа та цифри.
  • Грошові купюри, монети.

 

  1. На позначення дії, ознак дії:
  • Дієслова руху.
  • Дієслова буття.
  • Емоційні стани людини.

 

У Програмі визначено як зміст навчання, так і обсяг годин на вивчення навчального матеріалу за окремими розділами, а також вимоги до навчальних досягнень молодших школярів.

Програма не обмежує творчу самостійність вчителя: вчитель може вільно перерозподіляти години на вивчення тієї чи іншої теми (в межах загальних годин розділу), а також враховує потреби учнів (відповідно до вікових особливостей, ступеню збереження діалектів чи говірок) та реалії суспільного життя Ромів.

 

Система оцінювання навчальних досягнень відповідає методичним засадам і нормативам, що закладені в Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Основна мета оцінювання полягає у формуванні в молодших школярів бажання учитися.

 

Внаслідок навчання учні початкової школи мають:

– набути вміння слухати та розуміти усне ромське мовлення;

– засвоїти й активно вживати у власному мовленні лексику за визначеною тематикою;

– усвідомити різницю між літературною та діалектною вимовами романі;

– оволодіти навичками читання та письма романі;

– сприймати на слух та виокремлювати на письмі помилки і виправляти їх в усному та писемному мовленні;

– співвідносити вимову та правопис, знаходити відповідність і відмінність між ними;

– дотримуватися на практиці орфоепічних норм і правил правопису;

– застосовувати у практичному мовленні початкові знання про морфологічну та синтаксичну структури романі, про будову слова та його лексичне значення, про основні класи слів;

– оволодіти початковими знаннями з історії розвитку романі та розуміти її місце серед інших мов народів України.

У 1 класі пропедевтичний усний курс є необхідним для входження в мовленнєвий простір ромської мови, а також для подальшого системного вивчення її закономірностей і особливостей розвитку.

 

Усний курс спрямований на формування:

а) аудіативних умінь (слухання й розуміння текстів на рідному діалекті та літературною романі);

б) артикуляційних і перцептивних умінь (вимовляння звуків літературної романі, відсутніх у рідному діалекті);

в) орфоепічних умінь (повільне, фонетично й інтонаційно правильне відтворення усного висловлювання);

г) навичок розрізнення між нормативною (загальноромською) лексикою та діалектною лексикою;

д) навичок зв’язного усного та писемного мовлення.

Формування і розвиток орфоепічних навичок на уроках усного курсу здійснюється, насамперед, через наслідування вчителя (імітацію). Чітке вимовляння слів учителем надає можливість учням правильно почути всі звуки в словах. Також у 1 класі необхідно працювати над накопиченням, розвитком і збагаченням словникового запасу з кожної теми. Багаторазове повторення слів, словосполучень, речень і вживання нових слів у різного типу висловлюваннях (відповідно до різноманітних комунікативних ситуацій) у подальшому сприятиме міцному оволодінню учнями ромською мовою.

Протягом навчального року учням 1 класу необхідно засвоїти до 200–250 ромських слів. На кожному уроці до активного словникового запасу слід вводити 5–7 нових слів.

Для ознайомлення молодших школярів зі значеннями слів учитель має використовувати різні засоби, як-от: картинну наочності; переклад слів мовою навчання (у випадках, коли інші прийоми малоефективні або нераціональні), через описове пояснення певних слів мовою навчання і ромською мовою (контекстуально).

Вчитель повинен слідкувати, щоб учні навчились використовувати нову лексику не тільки при відповідях на запитання вчителя, однокласників, а й самостійно формулювати висловлювання з вивченими словами.

Крім того, на кожному уроці слід приділяти увагу навчальній діяльності, що спрямована на слухання висловлювань, невеличких текстів ромською мовою; правильну артикуляцію звуків, вимовляння слів і речень, граматичних форм різних частин мови; на розуміння змісту невеличких текстів; на говоріння ромською мовою (усне репродуктивне та продуктивне мовлення). Важливо також навчати учнів вживати засвоєну лексику в бесідах з однокласниками, дотримуватись правил мовленнєвого етикету.

На кожному уроці з усного мовлення повинна проводитися навчальна робота щодо формування навичок усного зв’язного мовлення, складання речень, невеликих самостійних розповідей. Вчитель допомагає учням в процесі опанування усним курсом з романі чітко вирізняти особливості граматичної будови ромської й іншої мови (мова навчання, іноземна), пояснює їх у доступній формі.

 

Розвиток усного мовлення та навчання грамоти у 2 класі складається з трьох періодів: добукварного, букварного та післябукварного.

Протягом добукварного періоду продовжується робота з розвитку усного мовлення учнів: повторення і закріплення артикуляційних, орфоепічних умінь, навичок слухати, розуміти ромську мову.

Особлива увага приділяється словниковій роботі, повторенню слів, словосполучень, речень, які відомі учням з усного курсу, але на новому ілюстративному матеріалі, який дозволяє розширити лексичний запас.

Також необхідно розвивати навички правильної посадки за партою, тримання ручки, виконувати різноманітні завдання з малювання, складання візерунків, писання ліній, елементів ромських букв, відмінних від написання букв в алфавіті з мови навчання, що готує школярів до написання рукописних малих та великих букв ромського алфавіту. Крім того, завдяки виконанню таких видів навчальної діяльності формуються навички плавного, спокійного письма, навички сприймання й відтворення пропорційного розміру елементів малюнків, візерунків тощо.

У букварний період учні вивчають букви на позначення голосних та приголосних звуків.

Застосовується метод читання прямого складу з орієнтацією на букви голосних звуків, засвоюються алфавітні назви букв на позначення звуків, формуються елементарні навички читання рукописного тексту.

У букварний період учні знайомляться з «Ромською абеткою», яка може бути впроваджена у навчальний процес будь-якою графікою: або кирилицею, або латиною. Вибір абетки тої чи іншої графічної системи залежить від мови навчання у кожному навчальному закладі (української, російської, молдавської, угорської тощо). Але, у початковій школі запроваджується лише один із варіантів абетки.

Зрозуміло, що навички та уміння писати формуються, в першу чергу, на уроках з мови навчання, тому зміст уроків ромського письма узгоджується зі змістом уроків письма мовою навчання. Ромська каліграфія не становить особливих методичних чи дидактичних труднощів: спеціального вивчення потребують лише букви на позначення придихових приголосних, тобто кІ (kI), пI (pI), тІ (tI), чІ (çI).

У післябукварний період основна увага приділяється розвитку та вдосконаленню уміння поскладового читання, читання цілими словами, навички читання речень різної структури, невеличких текстів (опис, діалог). Систематично проводиться робота над свідомим читанням, розумінням прочитаного. Навички переказу формуються на основі опорних слів, усного плану, навідних запитань учителя. Також учні мають самостійно (або за допомогою вчителя) будувати висловлювання за сюжетом малюнків, ілюстрацій, фільмів і на підставі власних спостережень, також вчать напам’ять загадки, скоромовки, лічилки, приказки, прислів’я, вірші. Учням, у яких швидкість читання досягла 20–25 слів за хвилину, можна пропонувати самостійне читання вголос тексту з дитячої книжки.

У 3 класі основна увага зосереджується на повторенні, узагальненні набутих протягом попередніх років навчання знань про ромську мову, на умінні слухати і розуміти текст, правильно розмовляти в межах вивченої лексики, удосконалювати уміння читати, писати, говорити. Закріплюються основні фонетичні поняття, учні ознайомлюються з певними мовними одиницями романі.

На кожному уроці вирішуються завдання щодо подальшого збагачення словникового запасу учнів, розширення граматичної бази для відпрацювання навичок усного та писемного мовлення, розвиваються уміння висловлювати свої думки та навички дотримання мовленнєвого етикету.

З метою формування комунікативних умінь і навичок учитель має використовувати різноманітні форми й методи роботи: вивчення напам’ять слів, словосполучень, коротких текстів (віршів, загадок, прислів’їв), повторення вивченого, створення умовних ситуацій для імпровізації.

Крім того, у 3 класі необхідно приділяти певної уваги розвитку читацьких інтересів молодших школярів, формувати навички свідомого, виразного, правильного читання вголос та про себе; початкові навички аудіювання творів художньої літератури, уривків з текстів літературних жанрів різноманітної тематики. Мовленнєва діяльність учнів на практиці удосконалюється шляхом формулювання ними невеличких зв’язних висловлювань при відповідях на питання, у процесі переказування прочитаного абзацу, нескладного тексту, під час роботи над малюнками, ілюстраціями до текстів різних літературних жанрів ромською мовою. Тексти для читання повинні включати різножанрові твори, дібрані таким чином, щоб відобразити життя дітей, стосунки в родині, шкільне життя, ромські народні звичаї і традиції, світ природи, бережливе ставлення до довкілля тощо. Реалізація літературно-тематичного принципу сприятиме формуванню пропедевтичних знань з літератури романі.

Під час вивчення романі у 3 класі слід також звертати увагу на культуру мовлення: уміння говорити з відповідною силою голосу залежно від мовленнєвої ситуації, регулювати швидкість мовлення, дотримуватися норм етикету під час монологічного та діалогічного мовлення.

У 4 класі поглиблюються знання з курсу ромської мови, які отримані у 1–3 класах; удосконалюються орфоепічні уміння й навички; збагачується та розширюється словниковий запас, розвиваються усі види мовленнєвої діяльності та формуються навички грамотного, правильного письма з дотриманням орфографічних вимог, граматичних правил.

Триває робота над збагаченням, розширенням лексичного запасу учнів. Удосконалюються і розширюються фонетичні і граматичні знання, уміння і навички.

Програма 4 класу («Знання про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та мовлення») передбачає дальший розвиток та удосконалення комунікативних умінь та навичок, набутих протягом попередніх років навчання.

Зазначимо також, що ця Програма може бути використана не тільки у загальноосвітніх навчальних закладах з українською, а й з іншими мовами навчання, в яких ромська мова вивчається як предмет. Крім того, Програма може бути корисна для впровадження вивчення рідної (ромської) мови у школах при громадських національно-культурних Центрах, що дає можливість забезпечити оволодіння мовою романі на практичному рівні.

 

 

1 клас

Усний курс

70 год., 2 год. на тиждень

(у тому числі: 3 години – для повторювання та закріплення вивченого наприкінці навчального року; 4 години – резервні)

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

Мовленнєва лінія (40 год.)
Аудіювання
Сприйняття на слух і розуміння звуків, звукосполучень, окремих слів, словосполучень, простих речень, коротких текстів («коротка» казка, приказка, оповідання, вірш, пісня, загадка, прислів’я).

Сприйняття на слух і розуміння звернень, запитань, прохань і завдань учителя.

Розвиток навичок сприйняття на слух у мовному потоці і розуміння ромської лексики в межах тем, визначених програмою.

 

Учень:

·   розпізнає звуки ромської мови;

·   сприймає і розуміє значення слів, словосполучень для активного засвоєння;

·   розуміє ключові слова у висловлюванні;

·   розуміє запитання та реагує на них;

·   розуміє та правильно виконує прохання та вказівки вчителя;

·   розуміє короткі тексти (до 5 речень).

Говоріння
Повторювання за вчителем слів, словосполучень, простих речень, діалогічних висловлювань (2–3 репліки).

Формування й розвиток мовленнєвих навичок (артикуляційних, орфоепічних, просодичних).

Розширення словникового запасу учнів; складання простих речень за аналогією, невеличких оповідань за малюнками та на підставі власних спостережень з використанням відомої та нової лексики в усному діалогічному (прості діалоги) та монологічному мовленні.

Формування навичок виразного читання вголос коротких віршів.

Декламування невеличких текстів, заучених зі слів учителя: 1–2 скоромовки, 1–2 лічилки, 4–5 загадок, 3–4 прислів’я, 4–5 віршиків.

Формування навичок та умінь дотримуватися мовного етикету.

 

·   артикуляційно правильно вимовляє слова, словосполучення;

·   називає предмети, явища та дії (за малюнком, за описом, за протиставленням ознак предметів та їх подібністю тощо);

·   відповідає на запитання вчителя;

·   звертається з проханням, запитанням;

·   вміє привітатися, дякувати, вибачатися, прощатися;

·   вміє висловлювати згоду / незгоду;

·   укладає різні за метою висловлювання речення («запитання – відповідь», за зразком, за темою тощо);

·   складає короткі описи за малюнком (3–4 речення);

·   переказує почуту розповідь або прочитане вчителем;

·   веде діалог (до 4 реплік);

·   складає короткі зв’язні висловлювання за вивченою темою:

·   робить короткі повідомлення про певні події;

·   читає напам’ять 4–5 віршів.

Мовна лінія (23 год.)
Текст
Основні поняття про текст: тема, ідея (основна думка), ключові слова. ·   визначає тему почутого тексту;

·   виокремлює ключові слова тексту.

Синтаксис
Практичне вживання в усному мовленні елементарних синаксичних мовних одиниць.

Формування уміння складати словосполучення та прості речення; застосовувати прийменники. Засвоєння в практичному мовленні основних видів словосполучень.

Практичне засвоєння порядку слів в простому реченні.

Практичне засвоєння поняття про види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні, окличні) та їх використання в усному мовленні.

·   складає словосполучення та прості речення за зразком;

·   узгоджує залежні слова словосполучень за родом, числом головного слова;

·   виділяє прийменники у мовленнєвому потоці;

·   правильно вживає прийменники;

·   складає прості речення за наданою ознакою (прохання, запитання, звернення);

·   доповнює речення словами за смислом (з наданого переліку слів або самостійно);

·   дотримується регламентованого порядку слів у реченні;

·   розрізнює речення за метою висловлювання за допомогою інтонації.

Морфологія
Засвоєння на практичній основі початкових відомостей з морфології.

Загальне уявлення про іменник та його морфологічні ознаки: рід, число. Вживання та порівняння з цими категоріями в українській мові (відсутність у романі середнього роду).

Початкові знання про прикметник та його морфологічні ознаки (рід, число). Вживання в усному мовленні та порівняння з цими категоріями в україн-
ській мові («двородові» та «однородові» прикметники в романі).

Загальне уявлення про артикль та його морфологічні ознаки: рід, число.

Початкові знання про числівник. Вживання кількісних і порядкових числівників. Лічба до 20.

Загальне уявлення про дієслово. Початкові поняття про допоміжне дієслово сом / сім. Практичне засвоєння поняття про особу та число дієслів, теперішній, майбутній та минулий часи.

Початкові поняття про займенники. Практичне засвоєння та вживання в потоці усного мовлення особових, присвійних, вказівних, питальних зай-
менників.

Загальне уявлення про прислівник. Вживання в усному мовленні якісних прислівників.

·   розпізнає в усному мовленні вивчені частини мови;

·   правильно вживає рід та число іменників;

·   утворює форми множини та однини (іменні частини мови);

·   узгоджує іменники з прикметниками;

·   правильно рахує до 20 ромською мовою;

·   правильно вживає в усному мовленні дієслівні форми.

 

Фонетика
Загальні відомості про звуки, склади та наголос в романі.

Вимова ненаголошених голосних [е], [ы], [о] та звуку [ə], придихових приголосних [к‘], [ч‘], [п‘], [т‘], африкатів [дж], [дз], звуків [х], [h], [g], гутурального [ŗ].

Інтонаційні контури речень, різних за метою висловлювання.

·   правильно вимовляє звуки, звукосполучення та окремі слова;

·   правильно ставить наголос;

·   правильно інтонує;

·   вимовляє напам’ять 5–6 скоромовок.

Лексика
Лексичне значення слова (предметність, збірність, дія, вказівка, якість тощо). Формування вмінь співвідносити слово з відповідним зображенням.

Вживання елементарних форм мовленнєвого етикету. Практичне засвоєння тематичних груп слів.

 

·   знає значення слів (за виучуваними темами),

·   співвідносить ромські слова з семантичними відповідниками в українській мові та перекладає;

·   вживає слова і словосполучення за темами;

·   правильно вживає елементарні мовленнєві етикетні форми.

 

 

2 клас

Розвиток усного мовлення та навчання грамоти

70 год. на рік, 2 год. на тиждень

(у тому числі: 6 годин – для повторення та закріплення вивченого на початку й наприкінці навчального року; 4 години – резервні)

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Мовленнєва лінія (34 год.)
Аудіювання
Дальший розвиток умінь та навичок аудіювання.

Формування та розвиток умінь впізнавати та розуміти загальновживані слова у словосполученнях, простих реченнях.

Сприйняття і розуміння змісту невеличких діалогів і монологічних висловлювань.

Формування навичок та уміння виокремлювати нові слова у словосполученнях, простих реченнях.

Розвиток навичок усвідомлення різниці між літературною мовою та рідним діалектом (говіркою) на фонетичному та лексичному рівнях.

 

 

Учень:

·   слухає і розуміє мовлення вчителя (прохання, коментарі, запитання, завдання тощо);

·   виконує вказівки вчителя;

·   реагує на запитання, що потребують відповіді «так / ні» чи інших простих відповідей;

·      розуміє та використовує у власному усному мовленні слова, речення за визначеними програмою темами;

·   сприймає на слух зміст коротких текстів (до 6 речень);

·   розуміє оголошення, діалоги, вір-
ші, пісні, загадки та скоромовки;

·   розпізнає літературну та діалектну лексику (на фонетичному і семантичному рівнях);

Говоріння
Усне монологічне мовлення

Формування вмінь і навичок:

·   коротко передавати (переказувати, викладати) зміст прослуханого або прочитаного;

·   укладати зв’язні монологічні висловлювання (4–6 речень);

·   виразно читати вірші напам’ять (до 8 рядків).

Усне діалогічне мовлення

Формування вмінь і навичок:

·   вести діалог за темою на основі попередньо опрацьованого матеріалу (2–3 репліки);

·   вести діалог-розпитування (2–3 репліки з боку кожного співрозмовника).

Розвиток навичок та умінь дотримуватися мовного етикету

·   робить короткі повідомлення;

·   представляє себе, своїх друзів, батьків тощо;

·   дякує, вибачається, просить дозволу, допомоги;

·   висловлює згоду / незгоду, співчуття, радість;

·   просить повторити (перепитує), роз’яснити або перекласти незрозуміле;

·   складає розповідь за малюнком;

·   ставить запитання різного типу;

·   правильно будує короткі відповіді на репліки вчителя й однокласників;

·   веде невеличкі діалоги.

Читання
Поняття про букву та абетку. Звуки й букви.

Знайомство з ромською абеткою.

Порівняння наявності, кількості, порядку розташування букв у ромській та українській абетках.

Формування навичок орфоепічного читання вголос та мовчки слів, словосполучень, речень і коротких текстів.

Розвиток навичок аналізу змісту тексту (за допомогою навідних запитань).

 

·   знає букви та ромську абетку;

·   знає звуко-буквені співвідношення в ромській та українській системах письма, відмінності між ними;

·   читає вголос і мовчки (слова, словосполучення, речення, короткі тексти з дотриманням орфоепічних норм);

·   аналізує невеличкий текст і відшукує речення для відповіді на запитання;

·   переказує зміст прочитаного (за опорними словами, запитаннями, малюнками тощо та самостійно);

Письмо
Звуко-буквені співвідношення в ромській та українській системах письма.

Друковані й рукописні букви.

Написання букв кІ, пІ, тІ, чІ, җ, ṗ.

Розвиток навичок ритмічного написання слів, словосполучень, коротких речень.

Основні розділові знаки.

Поділ слова на склади.

Правила перенесення слів.

 

·   розрізняє друкований та рукописний варіанти букви;

·   списує слова, словосполучення, речення з написаного та друкованого зразків;

·   пише зі швидкістю 15–25 слів за хвилину;

·   пише на слух склади, слова;

·   пише під диктовку словосполучення, речення;

·   пише невеличкі за обсягом диктанти (зорово-слухові, по пам’яті);

·   записує невеличкі діалоги;

·   перевіряє написане поскладовим вимовлянням;

·   уміє ставити основні розділові знаки (крапку, знак питання, знак оклику, тире в діалогах).

Мовна лінія (26 год.)
Текст
Повторення поняття про тему, головну думку тексту. Розвиток умінь виділяти головну думку тексту та виокремлювати ключові слова у тексті.

Поширення поняття про текст.

Укладання тексту й речень за опорними словами. Межі речень у тексті.

Словосполучення й речення. Укладання словосполучень за зразками.

·   складає словосполучення за зразком;

·   визначає межі між реченнями у тексті;

·   ділить речення на словосполучення;

·   складає речення або текст за опорними словами, малюнками або іншою наочністю.

Синтаксис
Загальне поняття про словосполучення (іменні, дієслівні).

Повторення та розширення поняття про речення. Повторення поняття про типи речень за метою висловлювання.

Укладання речень за моделями.

Поняття про пунктуацію. Основні роз-
ділові знаки, правила постановки в реченні.

Розпізнавання словосполучень у реченні та речень в тексті (за метою висловлювання).

 

·   знає правила та уміє ставити основні розділові знаки в різних типах речень;

·   знає про види словосполучення та визначає їх;

·   знає про ознаки тексту, його структуру за типами (розповідь, опис, розсуд).

·   складає словосполучення і речення за наданими моделями і самостійно;

·   моделює структуру речення;

·   правильно вживає на письмі вивчені знаки пунктуації (крапка, кома, знаки питання та оклику).

Морфологія
Повторення та розширення поняття про іменник. Рід і число іменників. Власні та називні (загальні) іменники.

Поняття про прикметник (повторення та розширення знань): рід і число прикметників.

Загальне поняття про дієслово. Відмінювання дієслів. Прості та складні наказові форми. Вживання модальних дієслів. Вживання допоміжного дієслова сом / сім у теперішньому та минулому часах.

Розширення поняття про займенник. Особові займенники. Присвійні за-йменники. Заперечна форма присвійних займенників.

Вживання числівників. Загальна характеристика (повторення та розширення поняття).

Розширення поняття про основні прийменники. Аналітичні (прийменникові) та синтетичні (суфіксальні) способи вираження місця, часу, напрямку, адресата.

 

·   розрізняє форми однини та множини іменників, прикметників, дієслів, займенників;

·   знаходить у тексті та правильно вживає дієслова у теперішньому та минулому часах;

·   знаходить у тексті та вживає наказові форми дієслова;

·   знаходить у тексті та вживає модальні дієслова;

·      знаходить у тексті та правильно вживає допоміжне дієслово у позитивній, питальній та заперечній формах;

·   правильно вживає форми особових займенників аме / амен, туме / тумен;

·   уміє переводити присвійні зай-
менники з позитивної форми до негативної та навпаки;

·   рахує до 30;

·   знаходить у тексті аналітичні та синтетичні іменні форми вираження часу, місця, напрямку, адресата, робить заміну аналітичної форми синтетичною та навпаки;

Словотвір
Загальне поняття про будову слова.

Корінь, закінчення, суфікс, префікс.

·   визначає корінь слова;

·   поділяє слова на морфеми.

Фонетика
Звуки та букви. Звуковий склад слова. Голосні та приголосні звуки (вимова та правопис). Склади.

Практичне засвоєння поняття про придихові та непридихові приголосні та правильне їх вимовляння.

Наголос (знак наголосу; смислорозрізнювальне значення наголосу). Наголошені та ненаголошені склади.

Практичне засвоєння поняття про звукові зміни (редукція та чергування голосних; асиміляція приголосних).

Інтонація.

·   знає ромську абетку напам’ять;

·   розподіляє слова за алфавітом;

·   розрізняє на слух голосні та приголосні звуки;

·   правильно вимовляє придихові та непридихові приголосні;

·   виконує звуковий та звуко-буквений аналіз слів;

·   моделює звуко-складову структуру слів та визначає наголошений склад в слові;

·   правильно інтонує речення.

 

Лексика
Розширення лексичного запасу учнів за темами. Подальше практичне засвоєння тематичних груп слів.

Поняття про словник. Види словників. Формування навичок користування орфографічним словником, морфемним словником.

Розширення вживання формул мовленнєвого етикету (в усному мовленні та на письмі).

·   правильно вживає слова і словосполучення за темами;

·   знає види словників з романі за їх призначенням;

·   користується орфографічним та морфемним словником;

·   активно вживає загальні етикетні формули (усно та письмово).

 

 

3 клас

Знання про мову. Мовні уміння.
Розвиток читання та мовлення

70 год. на рік, 2 год. на тиждень

(у тому числі: 6 годин – для повторювання та закріплення вивченого на початку і наприкінці навчального року; 4 години – резервні)

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Мовленнєва лінія (34 год.)
Аудіювання
Розвиток умінь і навичок аудіювання.

Розуміння прослуханого тексту (за допомогою контексту).

Розуміння змісту тексту (на основі засвоєного мовного матеріалу) за допомогою мовної здогадки.

Розуміння змісту тексту за допомогою власного мовного досвіду як носіїв романі.

 

 

Учень:

·   розуміє мовлення вчителя;

·   розуміє зміст невеличких текстів (до 10-ти речень);

·   розуміє невеличкі діалогічні та монологічні тексти, що містять попередній мовний матеріал;

·   розуміє в цілому тексти, що містять до 10–15 незнайомих слів;

·   розуміє короткі автентичні тексти за допомогою контексту.

Говоріння
Розвиток умінь і навичок зв’язного монологічного мовлення. Формування вмінь укладати невеличкі за обсягом монологічні висловлювання, як-от:

·   усний переказ;

·   повідомлення;

·   описування явищ та об’єктів;

·   репліки (запитання / відповіді) для діалогу.

Розвиток умінь та навичок діалогічного мовлення, як-от:

·   ставити запитання;

·   відповідати на запитання;

·   реагувати на репліки.

·   дотримується орфоепічних норм та норм інтонування речень;

·   дотримується правильної вимови слів з ненаголошеними голосними, вимови дзвінких, придихових приголосних, приголосного [ŗ] та ін.);

·   дотримується правил мовного етикету: висловлення згоди / незгоди відповідно до комунікативної ситуації, розгорнуте вибачення, висловлення прохання, пропозиції, відмови, схвалення / несхвалення, свого негативного або позитивного ставлення тощо.

Читання
Розвиток техніки читання.

Розвиток навичок читання вголос та мовчки.

Формування певних ознак читання (плавне, свідоме, правильне, виразне, чітке).

Розвиток навичок роботи з текстом: читання з розумінням, аналіз змісту, визначення головної думки, пошук відповідей на запитання тощо.

·   виразно читає вголос з дотриманням орфоепічних та інтонаційних норм;

·   читає текст вголос та мовчки і розуміє його (обсяг тексту – до 350 друкованих знаків);

·   читає самостійно зі швидкістю 50–70 слів на хвилину;

·   читає нескладні різнопланові тексти (вірші, пісні, оголошення), написи (вивіски, цінники, адреси) та розуміє їх зміст;

·   читає і розуміє зміст ігор, загадок, скоромовок.

Письмо
Розвиток графічних вмінь та навичок.

Розвиток умінь писати перекази (обсяг до 70–80 слів). Складання плану переказу з допомогою вчителя.

Розвиток умінь писати диктанти (до 50–70 слів).

Формування навичок самоконтролю та самоперевірки.

Написання листівки-вітання. Основи редагування письмового тексту.

 

 

·   пише відповідно до норми письма (20–30 знаків на хвилину);

·   пише правильно слова на вивченні орфограми;

·   розрізняє на письмі букви з діа-
критикою та без діакритики;

·   пише на слух слова, словосполучення, прості речення та короткі тексти (4–6 речень);

·   пише переказ почутого, прочитаного, за малюнком;

·   пише під диктовку невеличкі текс-
ти;

·   редагує текст (у межах вивченого);

·   пише листівку-вітання.

Мовна лінія (26 год.)
Текст
Повторення та поглиблення поняття про текст: тема та головна думка тексту, структура тексту, заголовок, абзац.

Загальні відомості про типи текстів (розповідь, опис, міркування).

·   розрізняє зв’язний текст і розрізнені за змістом речення;

·   визначає абзаци;

·   визначає тему й головну думку тексту;

·   вміє ділити текст на структурні елементи;

·   добирає заголовок до структурного елементу;

·   розрізняє тексти за типами.

Синтаксис
Поглиблення поняття про речення.

Загальні відомості про види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні, окличні).

Розвиток умінь розпізнавати у тексті та укладати самостійно питальні речення (з питальним словом; з питальною часткою).

Загальне поняття про порядок слів у реченні.

Загальне поняття про головні та другорядні члени речення.

·   складає прості речення різного виду;

·   розрізняє види речень за метою висловлювання;

·   вирізняє головні та другорядні члени речення;

·   ставить розділові знаки за вивченими пунктограмами.

 

Морфологія
Загальне поняття про граматичні ознаки частин мови.

Формування вміння знаходити частини мови в тексті.

Вживання іменників. Рід і число іменників (повторення та розширення поняття про морфологічні ознаки іменника).

Загальне поняття про власні та загальні назви іменників; скорочення іменників (утворення та їх вживання, вимова і правопис).

Артикль. Родові форми артикля (на практичній основі).

Прикметник. Рід і число прикметників (повторення та розширення). Ступені порівняння (на практичній основі).

Повторення поняття про дієслово. Розпізнавання дієслів у тексті. Особа і число дієслова. Допоміжне дієслово сом / сім.

Повторення та розширення поняття про числівник. Кількісні числівники до 100. Порядкові числівники. Таблиця множення.

Поглиблення поняття про займенник. Вживання різних форм займенників в мові.

Особові займенники («відмінкові» фор-ми, вживання, вимова та правопис).

Питальні займенники (вживання, вимова та правопис).

Вказівні займенники (вживання, вимова та правопис).

Прийменник (повторення та розширення поняття).

Загальне поняття про прислівник. Прислівники місця та часу (вживання та правопис).

·   розрізняє частини мови за вивченими ознаками та правильно їх вживає в усному та писемному мовленні;

·   правильно вживає усно та пише форми артикля;

·   лічить до 100;

·   правильно ступенює прикметники;

·   здійснює морфологічний аналіз за зразком в межах вивченого матеріалу.

Словотвір
Будова слова: повторення та розширення поняття.

Словотворення:

·   споріднені слова;

·   похідні слова.

·   визначає, утворює споріднені слова;

·   визначає структуру слова;

·   розрізняє похідні й непохідні слова.

Фонетика
Повторення та розширення поняття про звуки і букви. Вимова та правопис.

Вимова, правопис і перевірка написання ненаголошених голосних.

Вимова, правопис і перевірка написання глухих / дзвінких, придихових / непридихових приголосних.

Правопис слів з буквою j.

Правила наголошування.

·   знає букви алфавіту та їх звукове значення;

·   розрізняє голосні й приголосні звуки;

·   розрізняє тверді й м’які приголосні;

·   розрізняє глухі й дзвінкі приголос-
ні;

·   розрізняє непридихові та придихові приголосні;

·   робить звуковий та звуко-буквений аналіз слів;

·   моделює звуко-складову структуру слів;

·   знаходить у тексті слова без наголосу, пояснює вимову та правопис ненаголошених слів (енклітик та проклітик).

Лексика
Розширення поняття про значення слова:

·   однозначні й багатозначні слова;

·   пряме й переносне значення слів;

·   синоніми; антоніми.

Формування навичок роботи зі словниками:

·   словник з правопису;

·   міждіалектний словник.

·   розуміє значення слів;

·   розрізняє пряме й переносне значення слова;

·   розрізняє та добирає антоніми та синоніми;

·   користується словником з правопису;

·   користується міждіалектним словником, уміє знаходити діалектні синоніми.

 

 

4 клас

Знання про мову. Мовні уміння.
Розвиток читання та мовлення

 

70 год. на рік, 2 год. на тиждень

(у тому числі: 6 годин – для повторення та закріплення вивченого на початку і наприкінці навчального року; 4 години – резервні)

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

Мовленнєва лінія (34 год.)
Аудіювання
Аудіювання незнайомого художнього тексту тривалістю звучання до 3 хв.

Аудіювання незнайомого науково-популярного тексту тривалістю до 2 хв.

Розуміння змісту тексту за допомогою контексту, мовної здогадки, засвоєного мовного матеріалу, власного досвіду.

Розуміння мовлення 2–3 близькими діалектами.

Учень:

·   розуміє незнайомі тексти з першого читання;

·   розуміє усне тематичне мовлення однокласників;

·   розуміє короткі тексти (до 10 речень): оголошення, діалоги, вірші, пісні тощо з першого читання;

·   розуміє короткі тексти однакового змісту (до 5 речень) 2–3 близькими діалектами.

Говоріння
Розвиток навичок монологічного мовлення:

·   зв’язне висловлювання (повне, розгорнуте, завершене) обсягом до 10 речень;

·   опис об’єктів, подій, явищ;

·   переказ тексту;

Розвиток навичок діалогічного мовлення:

·   складання діалогів різного типу: діалог-обмін думками, діалог-домовленість, діалог-розпитування (обсяг висловлювання кожного співрозмовника 4–5 реплік);

·   розігрування вивчених текстів;

·   рольові ігри за вивченими темами.

·   продукує короткі повідомлення;

·   розповідає про певні події та описують явища, об’єкти;

·   переказує зміст прочитаного або прослуханого тексту;

·   переконує співрозмовника у бесіді з якогось питання;

·   висловлює власну думку та власне ставлення до предмета мовлення;

·   правильно реагує на репліку співрозмовника;

·   уміє виступати в різних ролях;

·   виправляє помилки у власному мовленні.

Читання
Розвиток навичок свідомого читання вголос та мовчки.

Формування вміння виразно читати нескладні тексти. Формування навичок аналітичного мислення щодо змісту, теми прочитаного, подій та героїв.

Формування інтересу до читання через емоційне сприйняття героїв літературних творів.

 

·   виразно читає вголос згідно з орфоепічними нормами (наголос, інтонування, вимова звуків);

·   читає вголос, мовчки та розуміє прочитане (обсяг тексту – до 500 друкованих знаків);

·   читає відповідно до норми 80–105 слів на хвилину;

·   виразно читає і розуміє нескладні різнопланові тексти (вірші, пісні, оголошення, вивіски, цінники, адреси тощо);

·   уміє правильно вимовляти до 10 скоромовок;

·   знає до 20 загадок;

·   уміє користуватися словником та перекладати тексти (до 150 слів).

Письмо
Розвиток та удосконалення писемного мовлення.

Розвиток умінь та навичок писати невеличкі за обсягом твори, перекази та диктанти відповідно до норми слів щодо кожного виду письмової роботи:

·   диктант (40–50 слів);

·   переказ (40–70 слів);

·   твір (50–70 слів).

Редагування тексту (правописне, змістове, мовне).

Розвиток навичок самоконтролю та самоперевірки.

 

·   пише зі швидкістю 25–35 знаків на хвилину;

·   пише диктанти різних типів (до 50 слів, до 10 речень);

·   пише короткий переказ прочитаного, почутого (до 70 слів);

·   пише твори різного типу (опис, роздум, фантазія та ін. обсягом до 70 слів);

·   пише листи, вітання, оголошення;

·   користується правописним словником для перевірки та виправлення тексту;

·   редагує текст за змістом, за мовним оформленням.

Мовна лінія (26 год.)
Текст
Удосконалення та розширення поняття про текст. Удосконалення вмінь визначати тему та головну думку тексту. Формування вмінь добирати заголовки. Узагальнення знань про будову та типи текстів.

Розширення поняття про стилі текстів (розмовний, художній, науково-попу-лярний).

Удосконалення умінь та навичок редагування тексту (скорочення, заміна, додавання, переміщення).

·   знаходить ключові слова;

·   визначає тему та головну думку тексту;

·   розрізняє види текстів;

·   редагує текст шляхом скорочення, заміни, додавання, переміщення.

Синтаксис
Повторення та поглиблення знань про речення.

Головні члени речення (підмет і присудок).

Поняття про другорядні члени речення (додаток, узгоджене і неузгоджене означення, обставина).

Загальне поняття про однорідні члени речення.

Початкове поняття про складне речення (загальне уявлення).

Загальне поняття про сполучники. Вживання сполучників.

Поняття про пряму мову. Мова автора.

Поняття про звертання та форми його вживання.

Початкові знання з пунктуації.

Формування поняття про синтаксичний аналіз речення.

·   складає прості речення;

·   розрізнює види речень за метою висловлювання;

·   знаходить головні, другорядні, однорідні члени речення;

·   утворює складні речення за зразком;

·      розрізнює пряму та авторську мову;

·   дотримується елементарних правил з пунктуації (на основі вивченого матеріалу).

Морфологія
Повторення та поглиблення понять про граматичні ознаки іменних частин мови.

Вживання родових форм артикля в усному та писемному мовленні.

Розширення поняття про часові форми дієслова.

Теперішній і майбутній час (повторення, поширення понять).

Минулий час (доконаний, недоконаний, прості та складені форми).

Наказовий спосіб (прості та складні форми).

Розширення поняття про прикметник. Ступенювання прикметників.

Формування початкових вмінь відтворювати за зразком морфологічний аналіз слова.

·   правильно вживає та відмінює дієслова усно і на письмі;

·   правильно утворює та вживає форми артикля;

·   лічить до 1000;

·   розрізняє прості та складені форми доконаного та недоконаного минулого часу, прості і складні наказові форми;

·   вживає дієслова у позитивній, питальній, заперечній формах;

·   правильно ступенює прикметники;

·   робить морфологічний аналіз слова за зразком;

Словотвір
Повторення та розширення поняття про будову слова (корінь, суфікс, закінчення, префікс, постфікс).

Подальше удосконалення знань про споріднені слова.

Поглиблення знань, умінь та навичок щодо словотворення (похідні слова, складні слова, складені слова).

·   визначає корінь, суфікс, закінчення, префікс, постфікс;

·   знаходить у тексті споріднені та складні слова;

·   застосовує споріднені слова або форми слова для перевірки правопису;

·   правильно пише складні, складені слова;

·   розрізнює похідні й непохідні слова.

Фонетика
Загальне поняття про редукцію ненаголошених голосних, їх правопис.

Загальне поняття про асиміляцію приголосних, правопис у позиціях асиміляції.

Формування поняття про сандхі. Правопис у позиціях сандхі.

Початкове поняття про гуну (чергування).

Формування загального уявлення про наголос (словесний, у словосполученні, фразовий, логічний).

Розвиток навичок усвідомлення фонетичних міждіалектних відмінностей.

·   враховує на письмі редукцію голосних, асиміляцію приголосних, сандхі, чергування;

·   виправляє помилки, зумовлені асиміляцією приголосних та редукцією голосних.

·   помічає діалектні відхилення у власному та в мовленні інших;

 

Лексика
Поняття про синоніми, антоніми, омоніми (повторення та розширення).

Початкові знання про фразеологізми.

Повторення та розширення поняття про міждіалектну полісемію та омонімію (на основі вивченого матеріалу).

Поняття про власне ромську лексику та запозичення.

Збагачення лексичного запасу за рахунок інших діалектів.

Формування навичок роботи з двомовним словником.

·   добирає синоніми та антоніми, у т. ч. з інших діалектів;

·   знаходить в тексті омоніми;

·   вживає вивчені фразеологізми;

·   знає 2–3 значення слів, що мають міждіалектну полісемію;

·   уміє вирізняти власне ромську лексику та запозичену лексику;

·   користується двомовним словником.

 

 

Програмо сыкІлімаско

ваш ле 1–4 берша сыклjакірібнаске

анде сыклjовнjа jекІанутне

савjанде і чІіб Украjіненгі сы чІіб сытjарімаскі

тІаj сыклjон ле чІіба е селоðенгіре

 

О 1то берш

Дівано

(70 марде, 2 марде куркес, 3 марде вашо маjваріпе сыклімаске берш агоресте, кІало маjутно 4 марде)

Со сы т’авел сытjардо Лe тIeмeскe трубулiпeнa e сытjaрнeнгe сыклjaiмaскe шукaрiпнeндaр
Вакарімос (40 марде)
Шуніпе
Җамавіпе каш е сытjaрнe мішто те hатjарен ṗомане баша ві алавлок андо вакарімос (шуніндор лен):

·   hатjаріпе алавенго, алавіпенго, набаре текстонго (“тікні” парамічі, гілі, гаравде лава, годjваре лава вма.);

·   hатjаріпе пІучібенго, мангіпенго, бутjанго катар о сытjарі.

Е сытjaрне:

·   җанен ле ṗомане баша;

·   җанен ві hатjарен ле алaвенгі, алавіпенгі тІоҗін;

·   hатjарен ле лава-клідын анде вакарібена;

·   hатjарен ві ден англал ле пІучібена;

·   hатjарен ві чачес керен ле манглімата тІаj сыкавімата катар о сытjарі;

·   hатjарен набаре тексте (җіко 5 мотІобена).

ПІенімос
АвріпІенімос пала о сытjарі: лава, алавіпе, 2-3 jекІаде мотІобена.

Форміріпе ві җамавіпе каш е сытjaрнeнге мішто авена пІенімаскіре бутjа (артікулане, ортопікане, просодікане).

Бугліпе ві семантікало җамавіпе ле сытjарненгіро буфарі алавенго,  ле җангле ві неве алавенго авріпІенімос. Монологіпе (jекІаде мотІобненго керімос пала патрjа, пІітjа, сык, пескіре дікІібена, тексто ашунділо вма.) ві діалогіпе (керен напІаре діалоге).

Форміріпе каш е сытjaрнe шукарімаса те гінен набаре тыкне гілjа.

Декламіріпе 1-2 пІагірчІібена, 1-2 абінде, 4-5 гаравде лава, 3-5 годjваре лава, 4-5 набаре гілка.

Етикето вакерімаско. Форміріпе каш етикето вакерімаско авела чачо.

·   артікуланес чачес аврімотІон алава, алавіпена;

·   анавден предметур, авібена (пала патрjа, пІітjа, сык, антоніменца, сіноніменца вма.);

·   ден англал е сытjарескіре пІучібена;

·   җанен те манген, те пІучен;

·   җанен те ден лачІодес, те наісарен, те jертісарен, те ден җандевлеса;

·   җанен т’аврімотІон аісардіпе / нааісардіпе;

·   керен мотІобена каj сан барабар пІенібаске;

·   палемотІон текстон ашунділе е сытjарестар;

·   җанен те терен набаро діалого (җіко 4 мотІобена);

·   коркоṗе керен ленгіре мотІобена, набаре текстон пала со сас ашундо;

·   дівінін 4–5 тікне сердjакірде гілjа.

Вакерімаско карінгó (23 марде)
Тексто
Гатjар о сареско ле текстоско: тІало, ідеjа, алава-клідына.

 

 

·   пІенен со сы о тІало ле текстоско ашундо;

·   пІенен со сан ле алава-клідына ле текстосте;

СатІанібе
Практікало hазніпе лартенго андо вакарімос.

Гатjар о бутлавіпенго, дерса бутлавіпенго анді Романі.

Форміріпе те керен бутлавіпе ві jекІаде мотІобена ві те хазнін ангілава. JекІе алавіпенго тіпур.

Алавенго тІана ле jекІаде мотІобненде.

О hатjар со сан мотІобненгіре муjа вакерімаскіре (пІенімаске, пІучімаске, керімаске).

·   керен алавіпе ві jекІаде мотІобена пал е сыкавімата;

·   аісарен лава ле алавіпненде катар о лінго, кіціпе;

·   дікІен ле ангілава андо вакарімос;

·   чачас хазнін  ле ангілава;

·   керен барабаріпе машкір ле мотІобненгіре муjа вакерімаскіре катар інтоніпе;

·   керен jекІаде мотІобена барабар муjенге вакерімаскіре;

·   җанен барабаріпе машкір алава ві бутлавіпе;

·   коркоре керен бутлавіпе ле діне алавендар.

·   маjден мотІбненге авер лава палі тІоҗін (коркоṗес ор катар ленге дjа о сытjарі.

Морфенвад
Aнaв тІаj леске морфенвадеске дікІа: лiнгo, кiцiпe. СадікІен кодола категоріjе машкір Украjінí ві Романі чІібj’анде.

Саволaв тІаj леске морфенвадеске дікІа: лiнгo, кiцiпe. СадікІен кодола категоріjе машкір Украjінí ві Романі чІіб’jанде (“дулінгале” ві “jекІлінгале” савелава анді Романі).

КІіро тІаj леске морфенвадеске дікІа: лiнгo, кiцiпe.

Соделав: леско дерса (кіціпнаске, тІанескіре в.м.а.) Гініпе җіко 20.

Керлáв. Гатjар о  сом / сім пІандімаско керлáв. hатjар ле керлавеско җено ві кіціпе, ле кІалеско (аканісард, авутнісард, (н)агорісард)

Женескре, свапнескре, сыкавімаскре, пІучібнаскре.

hатjар о пашолавеско.

·   дікІен андо дівано ле чІібакіре котора со сас сытjарде;

·   пІенен лінга ві кіціпе муjа;

·   керен jекІкіціпе ві буткіціпе муjа;

·   аісарен ле анава ле савелавенца (җувіндо – наҗувіндо);

·   гінен җіко 20;

·   пІенен җено, кіціпе ві кІало ле керлавеско муjа;

·   кІувен ле керлава ле аканісардесте;

·   кІувен о пІандімаско кервав ле аканісардесте тІаj (н)агорісар-десте;

·   җанен ле дерса лавескре;

·   аврімотІон ле җене ле җенескренге ві свапнескренге.

Башлок
Гатjар о сареско ле башенго (а-баше – ка-баше), акІара ві зор анді Романі.

Бізор’jакіре башенго [е], [ы], [о] ві башеско [ə] аврімотІобе, пIур­дiнe бaшeнгe [к‘], [ч‘], [п‘], [т‘], aфрiкaтoнгe [дж], [дз], башенге [х], [h], [g], [ŗ].

Інтоналіпнаске контуре ле мотІобнаске.

·   чачес аврімотІон ле баше, башенгіре групур ві лава;

·   чачес зор’jакірен анде лава;

·   чачес керен інтоналіпе;

·   гінен мішто 5-6 пІагірчІіба.

Алавлок
Лексікалі тІоҗін алавескі (предметіпе, кідіпе, кермос, савіпе, вма.).

Форміріпе каш те жанен те садікІен ле  лава ле пІітjанца.

ТІаленгіре дерса.

 

 

 

·   җанен ле тІожіна алавенге,

·      җанен те саркерен ле лава Романе ле семантікале кІеманенца украjіненге ві те болден лен;

·      җанен те болден набаре діванур;

·   җанен те которісарен ле лава мамуj тІаленгіре дерса.

 

 

О 2то берш

Вакерімаско җамавіпе тІаj сыкімос те лекІен

(70 марде, 2 марде куркес,  3 марде вашо маjваріпе сыклімаске берш агоресте, кІало маjутно 4 марде)

Со сы т’авел сытjардо Лe тIeмeскe трубулiпeнa e сытjaрнeнгe сыклjaiмaскe шукaрiпнeндaр
Вакерімаско карінго (34 марде)
Шуніпе
Җамавіпе каш е сытjaрне жанен те прінжарен ві те гатjарен алава анде бутлавіпена, на баре мотІобена, те гатjарен набаре діалогур.

Форміріпе каш е сытjaрне жанен те роден ві те лен неве алава катар бутлавіпена, набаре мотІобена.

Җамавіпе каш е сытjaрне җанен те ден годі ві те дікІен о барабаріпе машкір і Ṗомані тІаj ленгірі даjакі чІібні.

 

Е сытjaрне:

·   шунен ві гатjарен о дівано сытjареско (мангіпена, коментаре, пІучібена, сыка вма.);

·      керен со о сытjарі пІенел ленге;

·      ден англал ле пІучібена со трубун „аі” ор „на” ор авер җарде;

·   гатjарен діалогу, гілка, тікне гілка, гаравде ві шодjваре лава, пІагірчІіба;

·   керен барабаріпе машкір алава чІібнjангіре ві лекІалі Ṗомані.

ПІенімос
ПІенімос монологікано

Форміріпе каш е сытjaрне жанен:

·   те набарес аврімотІон со сас ашундо ор гіндо;

·   те керен коркоре ленге пІанде монологікане аврімотІобена (4-6);

·   те декламірін тыкне гілjа (җіко 10 беjте).

ПІенімос діалогікано

Форміріпе каш е сытjaрне җанен:

·   те терен діалого тІалеско;

·   те терен діалого-пІучімаско (2–3 мотІобена катар сако чІаво / чІаj).

Форміріпе каш е сытjaрне жанен те терен етикето вакерімаско.

·   керен набаре діванур;

·   дівінін пала пенге, ленгіре дада, амала вма.;

·   неісарен, пІенен jертімос, манген муклімата, те ден ленге васто;

·   аврімотІон аісардіпе ор нааісардіпе, лош, лаҗ;

·   манген те пІенен ленге маj jекІвар, те болден со воне на гатjарде;

·   керен дівано пала пІітjа;

·   керен пІучібена барабар;

·   діалоген.

Абінімос
hатjар ле башенго ві е чІінтjанго. Баше ві чІінтjа (лекІа).

Ṗомано алекІарі кірілікано (латінікано).

Кіціпе ві тІана ле чІінтjанге анде алекІаре Ṗомано ві Украjіні.

Форміріпе каш е сытjaрне жанен те абінен ортопіканес те мулком ле алава, бутлавіпена, мотІобена ві набаре текстон.

Форміріпе каш е сытjaрне жанен т’аналізін гіндо ле текстоско.

·   жанен ле чІінтjа ві алекІарі романе;

·   жанен ле баш-лекІ барабаріпе;

·   абінен ортопіканес ві мулком ле алава, бутлавіпена, мотІобена ві набаре текстон);

·   аналізін текстос ві роден тІаj латІен мотІобена те ден англал ле пІучібена.

ЛекІімос
Баше ві лекІа анде Ṗомано ві Украjінo лекІімаске сістеме.

ЛекІімаске ві тіпарімаске лекІа.

Чaчo лeкIiпe ле чІінтjа кІ, пІ, тІ, чІ, җ, р.

Форміріпе каш е сытjaрне жанен те лекІен рітміканес ле алава, бутлавіпена, набаре мотІобена.

Вірамлок.

АкІаре ві акІаркоторісардіпе.

 

·   җанен барабірапе машікр ле лекІа лекІімаске ві тіпарімаске;

·   лекІен теле ле алава, бутлавіпе, набаре мотІобена;

·   лекІен сыгімаса сар і лекІімаскі техніка трубу:

а) барабар діктандур;

б) набаре діалоге, монологе;

·   дікІен пала чачімос лекІімаско;

·   җанен тe тІон вірамлок.

Вакерімаско карінгó (26 марде)
Тексто
Маjваріпе ле гатjареско ваш о тексто, Со сан тІало, ідеjа, шерало гіндо текстоско.

Ле алава-клідына.

Жамавіпе каш те жанен те дікІен о шерало гіндо ві ле алава-клідына текстосте.

Бугліпе ле текстоско гатjар.

Бутлавіпе тІаj мотІобе. Сар те керас ле бутлавіпена пала дікІа.

Текстоско керіпен мамуj діне лава ві сыка (пала дікІа).

 

·   керен анавенго бутлавіпена мамуй діне лава ві сыка (пала дікІа);

·   дікІен ле агора машкір мотІобена;

·   которісарен ле мотІобена бутлавіпнендар;

·   керен мотІобена пала діне лава ві пала дікІа, пІітjа, авер дікІімаскре.

СатІанібе
Гатjар о бутлавіпенго, дерса бутлавіпенге анді Романі.

Маjваріпе ві бугліпе ле мотІобнаско гатjар.

Маjваріпе ле мотІобненгіре муjа вакерімаскіре (пІенімаске, пІучімаске, керімаске).

Моделіпнаско мотІобена керіпен.

Гатjар о вірамлокіпе. Шерале вірама, сар те хазнас лен.

·   жанен ві сікавен ле дерса бутлавіпенге;

·   керен моделіпнаске бутлавіпена ві jекІаде мотІобена;

·   моделен і мотІобнаскі структурі;

·   жанен те часе хазнін ле вірамлок (вірам, бінд, пІучімаскро, акІарімаскро).

Морфенвад
Маjваріпе ві бугліпе ле анавеско гатjар.

Анавенго лінго ві кіціпе. Свапнеске ві насвапнеске анава.

Маjваріпе ві бугліпе ле саволавеско гатjар.

Гатjар о саро ле керлавеско. Ле керлавенго паṗуімос.

КетІанде керлава. Керлавенгі дорі (палалавенца). Җенес­кіре ві біҗенес­кіре муjа. Граматікалі тІоҗін муjескі (аканісард-авутнісард). Канасард.

Соделав: ленгіре керібе ві дерса (кіціпнаске, тІанескіре вма.). Соделавенго муjа-паṗуjімос.

Женескре, свапнескре, праті-дерса свапнескренге.

Шерале пaшeлaва: тIaнeнгiрe, кIa­лeскiрe. КIiрaдe пaшe­лaвa (сыкaвeн вы o лiнгo). Пaлa­тIaрдe муja (кIувдe) сaвe кeрeн сaр пaшeлa­вeнцa. Пaшeлa­вeскe (пa­шeлa­вeнгe) кIe­тaнi­пeнa.

 

 

·   җaнeн ле анавен-, саволавен- ві соделавенкерібе ріте; ленгіре сатІанібе (сінтаксале) фунцijе; дерса соделавендар ві анавен­грендар;

·   җaнeн тe латІен ві те аврімотІон анава, саволава, соделава, анавенгре каj сан мотІобненде, те аврімотІон ленгіре сатІанібе (сінтаксале) фунцijе; те чачіпнаса hазнін лендар андо вакерімос ві те рамон лен мамуj ле чачолекІітенде сытjарде; те коркоṗе керен неве лава;

·   җaнeн тe керен керлава, кердолава ві керіндора; те чачіпнаса hазнісарен лендар андо вакерімос ві лекІімос; те латІен ві т’аврімотІон ленгіре морфологікане муjа ві чачіпнаса те которісарен лен; те hазнін барабаре муjа ле канасардеске ві о муj пІуртjаса -а;

Алавенкерімос
О гатjар о сареско ле алавеско кІер.

ТІар, англатІар, палатІар.

·   жанен те сікавен тІар алавенде;

·   жанен ле морфенго которісардіпе.

Башлок
Баше ві лекІа. Башенго кІер алавеско. А-баше вік а-баше. АкІаре.

ПІурдіне ві напІурдіне ка-баше.

Зор, зор’jакірде ві назор’jакірде акІаре.

О гатjар ле паṗудімаско ле башенго (редукіпе, асімілімос).

Інтоніпе.

·   җaнeн aлeкIaрi Ṗoмaнo кiрiлi­кaнo; нaбaрaбaрiпe мaшкiр Ṗo­мa­нe тIaj укрaji­нe бaшeндe (шунeндe) вi лeкIeндe; чaчo­лeкIiта (oртoгрaмe);

·   җaнeн тe гiнeн нaбaрe тeкстe чaчeс мoтIoiндoр лe бaшa (шукiр oртoпi­кaнeс) вi чaчo iнтoнa­кiрiбнaсa; чaчiпнaсa тe пiстрoн (лeкIeн) лe лeкIa Ṗoмaнe кiрiлiкaнe aлeкIa­рeскiрo вi тe лeкIeн мajбуг­лeс-мoтIoдe лaвa; лeкIeн тeлe тeкстe вi кoркoṗe тe дiкIeн кaнa вoн сы лeкIaдe чaчiпнaсa.

Алавлок
О гатjар ле алавареско. Алаваренге дерса.

Форміріпе каш те жанен те хазнін лекІімаско алаварі, морфенго алаварі.

·   жанен со сы алаварі;

·   жанен те хазнін лекІімаско ві морфенго алаварjа;

·   дікІен пала чачо лекІіпе;

·   дікІен пала морфенвадеско аналізо.

 

 

О 3то берш

Җанібе ваш чІіб. ЧІібако хазніпе.

Гінімаско ві вакерімаско җамавіпе

(70 марде, 2 марде куркес,  3 марде вашо маjваріпе сыклімаске берш агоресте, кІало маjутно 4 марде)

Со сы т’авел сытjардо Ле тIемеске трубуліпена е сытjарненге сыклjаімаске шукаріпнендар
Вакерімаско карінгó (34 марде)
Шуніпе
Җамавіпе шуніпнаско.

Ашундле текстонго гатjаріпе (контекстоско ажутімаса).

ТІожін текстонгі гатjаріпе: катар ле маjанглал сітjардо ві ажутімаса ле чІібако годіпе.

 

 

Е сытjарне:

·   шунен ві гатjарен о дівано сытjареско (мангіпена, коментаре, пIучібена, сыка вма.);

·   керен со о сытjарі пIенел ленге;

·   гатjарен діалогікане ві монологікане текстон;

·   гатjарен текстон савенде сан 10-15 неве алава (напрінжарде).

ПIенімос
Җамавіпе ле кІувдо монологіпнаско.

Форміріпе каш е сытjарне җанен те керен набаре монологікане мотІодімата:

·   аврімотIон со сас ашундо ор абіндо;

·   інформісаріпе;

·   авібненго ві предметуренго дівінімос;

·   репліке ваш діалогіканіпе.

Җамавіпе ле діалогіпнаско.

Форміріпе каш е сытjарне җанен:

·   те пІучен ле аверендар;

·   те ден англал ле пІучібена аверенге;

·   те реагін реплікендар.

Форміріпе каш е сытjарне җанен те терен етікето вакерімаско.

·   керен набаре діванур;

·   дівінін пала пенге, ленгіре дада, амала вма.;

·   неісарен, пIенен jертімос, манген муклімата, те ден ленге васто;

·   аврімотIон аісардіпе ор нааісардіпе, лош, лаҗ;

·   манген те пIенен ленге маj jекIвар, те болден со воне на гатjарде;

·   керен дівано пала пIітjа;

·   керен пIучібена барабар;

·   діалоген

·   мішто керен ле вакерімаско етікето.

Абінімос
Җамавіпе ле абінімаскі теxнікакі.

Барабар гінімос (те шунен, мулком).

Форміріпе ле гінімаско чачо, гіндоса, шукір, насыгімаса вма.

Форміріпе сар те керен буті текстонcа (гінімос-hатjарімос, тIоҗін аналізо, со сы маjбаро гіндо, сар те ден англал ле пIучIбена вма).

·   абінен ашундлес шукарімаса ві мішто ортопіканес тІаj інтонес;

·   абінен мулком ві ашундлес тІаj hатjарен (тесте жіко 350 лекІа);

·   абінен сыгімаса 50-70 алава jекІ ментоса;

·   жанен те дікІен о маjбаро гіндо текстоско.

 

ЛекIіпе
Җамавіпе ле лекІіпнаско.

Җамавіпе аврімотIодіпаско (со сас ашундо ор абіндо) – жіко 70-80 алава.

Җамавіпе ле діктантур лекІіпе (жіко 70-80 алава).

Җанен сердес алекIарі Ṗомано кірілі­кано.

Җанен чачо­лекIіта (ортограме).

Редактіріпе ле текстонго.

 

 

·   лекІен 20-30 чІінтjа jекІ ментаса;

·   лекІен лава ле сітjарде чачо­лекIіта;

·   лекІен шуніндор: лава, бутлавіпена, jекІаде мотІобена ві набаре текстон (4-6 мотІобена);

·   лекІен аврімотІодіпена (пала со сас шундло, абіндо ор пала пІітjа);

·   лекІен діктантур;

·      редактірін набаре тестон.

Вакерімаско карінгó (26 марде)
Тексто
Буглjакерібе ле hатареско «текст».

Тема ві маjбаро гіндо ле текстосте.

Текстоскі структурі.

Англавак.

Абзаcо.

Тіпур ле текстонге.

·      җанен те сікавен о «кIувдо текстос» тIаj  барабар ле гіндонcа;

·   җанен те сікавен абзаcур;

·   аракIен і тема ві маjбаро гіндо;

·   җанен те гулавен текстос ле которенде структурале;

·   җанен те аракIен англавак ле котореске структурало.

СатIанібе
Буглjакерібе ле гатареско «мотIобе».

Ле котора баре ві тікне ле мотIобнасте.

МотIобе тіпур (пIенімаскре, пIучімаскре, мукаскре, акIарімаскре).

ПIучімаскре (ле пIучалавеса, ле пIучпарті).

О гатар о сареско ле лаj.

Е сытjарне:

·   тIон локIе мотIобната барабар тіпур;

·   җанен те дікIен мотIобе тіпур;

·   җанен те аракIен ле котора баре ві тікне ле мотIобнасте;

·   җанен те вірамлокен.

Морфенвад
Ле ṗомане алавенго пIурі­мосвад. Амаре чаче лава ві ліне авере селен­дар.

ТIоҗін(а) алавенгіре. Сіноні­мата, антонімата, омонімата, паронімата, дівінімата.

Алавескіре муjа. Мор­фемата (англатIар, тIар, палатIар). Алавіпена.

Анав: лінго, кіціпе. Анавенго муjа-паṗуjімос. АкIарімаско муj.

КIіро: ле кIіренго паṗуjімос.

Свапнеске тIаj релjа­туне -кіро/-гіро, -коро/-горо, -кро/-гро, -ко/-го муjесі.

Пашелав: тIаненгіре, кIа­лескіре. КIіраде паше­лава (сыкавен вы о лінго). Пала­тIарде муjа (кIувде) саве керен сар пашела­венcа. Пашела­веске (па­шела­венге) кIе­тані­пена.

Керлав: інфінітівес­ко на­непе. НакIувдо ві кIувдо ле керлавенго па­ṗуjімос ле ака­нісардесте, нагорісардесте ві агорі­сардесте. Җене ві җе­нескре.

Саволав: лінгале муjа.

·   җанен о сістемо палатIа­ренгіро ṗомане анавенго паṗуjімаско тIаj фунчIjен­гіро барбаріпе машкір муjа-паṗуjімос ṗомано ві кIувдіпе украjіненгі чIібате; ṗомано сістемо җенескренго:

·   җанен те мотIон аврі мор­фемата (гулавен ле алава морфемендар); те паṗу­вен ле алава ві кIіра jекIе- тIаj бут­кічIпенде; те керен свапнеске тIаj релjатуне муjа анавенге ві свап­неске тIаj релjатуне ана­венге кIетанімата; чачі­маса те керен ві те hазнін дуjваруне анавенге муjа – палатIарде ві лінгале-пашелавенгіре; те hаз­нін лінгале муjа савола­венгіре тIаj те аісарен лен ле анавенcа; те керен ві те hазнін ле кIувде керлавенге кIетанімата, кана ле җене сан барабаре.

Башлок
Mаjваріпе ві буглjакеріпе ле hатjар ‘баш’, ‘лекI’.

АвріпIенімос тIаj міштолекIіпе.

АвріпIенімос, міштолекIіе ві лекIімаско маjдікI па ле бізор’jакіре а-баша.

АвріпIенімос, міштолекIіе ві лекIімаско маjдікI па ле пIурдіне/напIурдіне ка-башенго.

Ле j чIінті алавенде міштолекIіпе.

Сар те тIас чачі зор.

·   җанен ле баше ві лекIа;

·   җанен те керен барабаріпе машкір ле а-баше ві ка-баше;

·   җанен те керен барабаріпе машкір пIурдіне ві напIурдіне ка-баше

·   җанен те керен барабаріпе машкір ковле ві наколе кА-баша.

Алавенкерібе
Ле алавеско кIер.

Алавенкерібе:

·   даjакіре алава;

·   керде алава.

 

·   җанен те керен керде лава;

·   җанен те сыкавен ле алавескі структурі

·   җанен те дікIен барабаріпе машкір даjакіре ві керде лава.

Алавлок
Ле алавеске тIоҗіна:

·   jекI- ві буттIоҗіненге алава;

·   чаче ві начаче тIоҗіна;

·   сіноніме ві антоніме.

Алаварjа: міштолекIімаско ві машкірчIібнjанго.

·   гатjарен ле алавеско тIоҗіна;

·   дікІен барабіріпе мішкір чаче ві начаче тIоҗіна;

·   җанен те латIен сіноніме ві антоніме;

·   җанен те xазнін о алаварі міштолекIімаско

·   җанен те латІен ле чIібнjанге сіноніме.

 

 

О 4то берш

Җанібе ваш чІіб. ЧІібако хазніпе.

Гінімаско ві вакерімаско җамавіпе

(70 марде, 2 марде куркес,  3 марде вашо маjваріпе сыклімаске берш агоресте, кIало маjутно 4 марде)

Со сы т’авел сытjардо Ле тIемеске трубуліпена е сытjарненге сыклjаімаске шукаріпнендар
Вакарімаско карінго (34 марде)
Шуніпе
Шуніпе текстоско (наҗіндло, санак’jако) җіко 3 мен.

Шуніпе текстоско (наҗіндло, популаро) җіко 2 мен.

Tекстоско hатjаріпе катар контексто, чIібакіро гіндо, сытjардо чIібако матерjало.

Гатjаріпе ле 2–3 чIібнjанго пIенімаско.

·   hатjарен наҗіндло текстос пала jекI шуніпе;

·   hатjарен сар авер сытjарне класосте вакерен;

·   hатjарен скурте текстон (җіко 10 мотIобена);

·   hатjарен скурте текстон (җіко 5 мотIбена) ле доне-тріне барабар чIібнjа.

ПIенімос
JекIвакіпе (мінологіканіпе):

·   кIувдо пIенімос (пIердо, анзардо, агорутно, җіко 10 мотIобена);

·   текстоско аверпIенімос;

Дуjвакіпе (діалогіканіпе):

·   барабар діалогур: діалого–гіндур парудіпе, діалог-аісардіпнаско, діалого-пIучIімаско (баріпе діалогоско җіко 4–5 реплікур катар сако манус);

·   кIелемата ле сытjарде текстонго;

·   ролеско кIелімос ле сытjарде теменго.

 

·   пIенен аврі скурте мотIобена;

·   дівінінг пала варесаве дjелур;

·   маjпIенен о тIоҗін ле теxтоско гінадо ор шундло;

·   ракірен пала дjелур, предметур, кердімата;

·   пIенен аврі пескіре гіндур ві пескоро торанҗ па со сы тIоҗін ле діваноско;

·   чачес ві сыгес реагін ле алавендар авер мануша;

·      җанен те кIелен ле сытjарде текстон дуjвакіпес ві бутвакіпес;

·   җанен те сыкавенпес ле барабар ролур;

·   міштокерен ле hібур андо песко пIенімос.

Абінімос
Ле гіндоса абінімаско җамавіпе – мулком ві ашундлес.

Җанеско форміріпе те керен ресултатур катар о тIоҗін, ваш і тема, ділер ві мануша.

Гінімаско роч форміріпе ле емосіjенца.

 

·   гінен ашундлес ві cачI орфоепіjаса (зор, інтонакерібе, башенго пIенімос);

·   гінен ашундлес ві мулком тIаj са hатjарен (җіко 500 тіпардімата);

·   гінен 80–105 алава анді jекI мента;

·   hатjарен напIаре текстон (гілjа, акIарімата вма.);

·   җанен чачес те пIенен җіко 10 пIагірчIібена;

·   җанен җіко 20 гаравделава;

·   җанен те xазнін алаварі те накIаден текстон (җіко 150 алава).

ЛекIімос
ЛекIімаско жамавіпе ві міштокерібе.

ЛекIімаско бутjа тіпур:

·   діктанто (40–50 алава);

·   перказо (40–70 алава);

·   творо (50–70 алава).

Tексто редактіріпе (міштолекIімаско, тIоҗінако, чIібако).

 

 

·   лекIен 25–35 тіпарімата анді jекI мента;

·   лекIен барабар тіпур діктантур (җіко 50 алава, җіко 10 мотIоімата);

·   лекIен скурто переказо гінадо ор асундло (җіко 70 алава);

·   лекIен творур барабар тіпур (җіко 70 алава);

·   лекIен ліла, міштоавіле, акIарімата;

·   xазнін о міштолекIмаско алаварі те міштокерен текстос;

·   редагін текстос пала лескі тIоҗін ві чIіб.

Вакарімаско карінгó (26 марде)
Тексто
Tексто җанібнеско җамавіпе.

Җанібаско җамавіпе те аракIен ле текстоско темо.

Җанебнеско саjекIіпе керібе ваш ле текстоско структуро ві текстонго тіпур.

Буглjакерібе ле hатjареско ‘текстонге ріте’ (селескоро, артістікано, җанібаско).

·   аракIен ле лава-клыдына;

·   дікІен і тема ві баро гіндо тексоске;

·   җанен те дікIен барабаріпе текстонго;

·   редагін текстос мамуj скуртіпе, паṗудімос, маjдіпе, авертIаніпе.

СатIанібе
MотIобена җанібаско буглjарімос.

Баре котора мотIобнасте (конó ві керó).

Гатjар авер котора мотIобнаскіре (касó, саволава, каjó, аканó ві авер).

Гатjар о мjазо котора мотIобнаскіре.

TIодо мотIобе.

Салава.

Гатjар ‘автороскіре алава’. Авторескі чIіб.

АкIарімос.

Вірамлок.

Hатjар базутно ле сатIанібаско мотIобе аналізо.

·   керен натIоде мотIобена;

·   аракIен ле баре ві авер котора мотIобнаскіре;

·   керен тIоде мотIобена;

·   җанен барабаріпе;

·   җанен те вірамлокен.

Морфенвад
Mаjваріпе ві буглjакеріпе hатjаренго морфенвадеске сігнур.

ТIір (лінгале фурмур).

Керлав.

Аканутнісард ві маjутнісард (маjваріпе ві буглjакеріпе hатjаренго).

Агорісард ві нагорісард (натIоде ві тIоде формур).

Kерімаскро  (натIоде ві тIоде формур).

Саволав ві лескіро.

Mорфенвадеско аналізо.

·   чачес парувен керлава асундлес ві лекIімес;

·   чачес керен тIрескіре лінгале формур;

·   гінен җіко 1000;

·   җанен барабаріпе маскер ле натIоде во тIоде формур агорісардеско тIаj нагорісардеско,  натIоде во тIоде формур керімаскреско;

·   xазнін керлава;

·   чачес керен савелавене формур;

·   керен морфологікано алавеско аналізо.

Алавенкерібе
Ле алавеско кIер (тIар, палатIар, бер, англатIар).

Алава со сан нjамур.

Алавенкерібе (керде алава, кIетане алава, тIоде алава).

·   җанен те гулавен: тIар, палатIар, бер, англатIар;

·   аракIен тексосте керде, кIетане ві тIоде алава;

·   җанен сар те xазнін керде лава ор ленге форме те дікIен міштолекIіпе;

·   лекIен чачес кIетане алава, тIоде алава;

·   дікIен барабаріпена машкір керде ві накерде алава.

Башлок
O самано hатjар редукіпе бізор’лакіре а-баша, ленго міштолекIпе.

O самано hатjар ле ка-баша саjекIімос, ві ле саjекIімос  міштолекIпе.

O самано hатjар «сандxі» ві ле сандxі міштолекIіпе.

O самано hатjар «гуна».

Зор (алавеско, ано алавіпена, андо мотIобе, логікано).

·   лекIен гіндоса па  редукіпе бізор’лакіре а-баша, ле ка-баша саjекIімо, сандxі ві гуна;

·   керен містімата;

·   дікIен ле чIібнjангіре барабаріпена ле пескеро ві аверенго пIенімасте.

Алавлок
Гатjар сіноніме, антоніме, омоніме.

Фразенвад ві фразелавлок.

Полісемі ві омонімі машкір чIібнjанде.

Гатjар і Романі даjако алавлок ві ліно аверендар.

Барваліпе алавенгро катар авер чIібнjандар.

O донечIібанго алаварі.

·   җанен те аракIен сіноніме ві антоніме;

·   җанен те аракIен омонімур ле токстонде;

·   xазнін ле фразелава;

·   җанен 2–3 алавенге тIоҗіна со терен I машкірчIібнjангі полісемі;

·   җанен те дікIен барабаріпе машкір ле Романе алава тIаj аверчIібаке алава;

·   xазнін ле донечIібанго алаварі.

 

 

O 1to berş

Divano

(70 marde, 2 marde kurkes, 3 marde vaşo majvaripe syklimaske berş agoreste, kІalo majutno 4 marde)

So sy t’avel sytjardo Le tIemeske trubulipena e sytjarnenge sykljaimaske şukaripnendar
Vakerimos (40 marde)
Şunipe
Đamavipe kaş e sytjarne mişto te hatjaren ŗomane başa vi alavlok ando vakerimos (şunindor len):

·   hatjaripe alavengo, alavipengo, nabare tekstongo (“tikni” paramiçi, gili, garavde lava, godjvare lava vma.);

·   hatjaripe pІuçibengo, mangipengo, butjango katar o sytjari.

Е sytjarne:

·   đanen le ŗomane başa;

·   đanen vi hatjaren le alavengi, alavipengi tІođin;

·   hatjaren le lava-klidyn ande vakaribena;

·   hatjaren vi den anglal le pІuçibena;

·   hatjaren vi çaçes keren le manglimata tІaj sykavimata katar o sytjari;

·   hatjaren nabare tekste (điko 5 motІobena).

PІenimos
АvripІenimos pala o sytjari: lava, alavipe, 2-3 jekІade motІobena.

Formiripe vi đamavipe kaş e sytjarnenge mişto avena pІenimaskire butja (artikulane, ortopikane, prosodikane).

Buglipe vi semantikalo đamavipe le sytjarnengiro bufari alavengo,  le đangle vi neve alavengo avripІenimos. Мonologipe (jekІade motІobnengo kerimos pala patrja, pІitja, syk, peskire dikІibena, teksto aşundilo vma.) vi dialogipe (keren napІare dialoge).

Formiripe kaş e sytjarne şukarimasa te ginen nabare tykne gilja.

Deklamiripe 1-2 pІagirçІibena, 1-2 abinde, 4-5 garavde lava, 3-5 godjvare lava, 4-5 nabare gilka.

Еtiketo vakerimasko. Formiripe kaş etiketo vakerimasko avela çaço.

·   artikulanes çaçes avrimotІon alava, alavipena;

·   anavden predmetur, avibena (pala patrja, pІitja, syk, antonimenca, sinonimenca vma.);

·   den anglal e sytjareskire pІuçibena;

·   đanen te mangen, te pІuçen;

·   đanen te den laçІodes, te naisaren, te jertisaren, te den đandevlesa;

·   đanen t’avrimotІon aisardipe / naaisardipe;

·   keren motІobena kaj san barabar pІenibaske;

·   palemotІon tekston aşundile e sytjarestar;

·   đanen te teren nabaro dialogo (điko 4 motІobena);

·   korkoŗe keren lengire motІobena, nabare tekston pala so sas aşundo;

·   divinin 4–5 tikne serdjakirde gilja.

Vakerimasko karingó (23 marde)
Тeksto
Gatjar o saresko le tekstosko: tІalo, ideja, alava-klidyna.

 

 

·   pІenen so sy o tІalo le tekstosko aşundo;

·   pІenen so san le alava-klidyna le tekstoste;

SatІanibe
Praktikalo haznipe lartengo ando vakarimos.

Gatjar o butlavipengo, dersa butlavipengo andi Ŗomani.

Formiripe te keren butlavipe vi jekІade motІobena vi te xaznin angilava. JekІe alavipengo tipur.

Аlavengo tІana le jekІade motІobnende.

O hatjar so san motІobnengire muja vakerimaskire (pІenimaske,

pІuçimaske, kerimaske).

·   keren alavipe vi jekІade motІobena pal e sykavimata;

·   aisaren lava le alavipnende katar o lingo, kicipe;

·   dikІen le angilava ando vakarimos;

·   çaças xaznin  le angilava;

·   keren barabaripe maşkir le motІobnengire muja vakerimaskire katar intonipe;

·   keren jekІade motІobena barabar mujenge vakerimaskire;

·   đanen barabaripe maşkir alava vi butlavipe;

·   korkore keren butlavipe le dine alavendar.

·   majden motІbnenge aver lava pali tІođin (korkoŗes or katar lenge dja o sytjari.

Мorfenvad
Anav tІaj leske morfenvadeske dikІa: lingo, kicipe. SadikІen kodola kategorije maşkir Ukrajiní vi Ŗomani çІibj’ande.

Savolav tІaj leske morfenvadeske dikІa: lingo, kicipe. SadikІen kodola kategorije maşkir Ukrajiní vi Ŗomani çІib’jande (“dulingale” vi “jekІlingale” savelava andi Ŗomani).

КІiro tІaj leske morfenvadeske dikІa: lingo, kicipe.

Sodelav: lesko dersa (kicipnaske, tІaneskire v.m.a.) Ginipe điko 20.

Кerláv. Gatjar o  som / sim pІandimasko kerláv. hatjar le kerlavesko đeno vi kicipe, le kІalesko (akanisard, avutnisard, (n)agorisard)

Đeneskre, svapneskre, sykavimaskre, pІuçibnaskre.

hatjar o paşolavesko.

·   dikІen ando divano le çІibakire kotora so sas sytjarde;

·   pІenen linga vi kicipe muja;

·   keren jekІkicipe vi butkicipe muja;

·   aisaren le anava le savelavenca (đuvindo – nađuvindo);

·   ginen điko 20;

·   pІenen đeno, kicipe vi kІalo le kerlavesko muja;

·   kІuven le kerlava le akanisardeste;

·   kІuven o pІandimasko kervav le akanisardeste tІaj (n)agorisardeste;

·   đanen le dersa laveskre;

·   avrimotІon le đene le đeneskrenge vi svapneskrenge.

Başlok
Gatjar o saresko le başengo (a-başe – ka-başe), akІara vi zor andi Ŗomani.

Bizor’jakire başengo [e], [y], [o] vi başesko [ə] avrimotІobe, pIur­dine başenge [k‘], [ç‘], [p‘], [t‘], afrikatonge [dž], [dz], başenge [x], [h], [g], [ŗ].

Іntonalipnaske konture le motІobnaske.

·   çaçes avrimotІon le başe, başengire grupur vi lava;

·   çaçes zor’jakiren ande lava;

·   çaçes keren intonalipe;

·   ginen mişto 5-6 pІagirçІiba.

Аlavlok
Leksikali tІođin alaveski (predmetipe, kidipe, kermos, savipe, vma.).

Formiripe kaş te đanen te sadikІen le  lava le pІitjanca.

ТІalengire dersa.

 

 

 

·   đanen le tІođina alavenge,

·      đanen te sarkeren le lava Ŗomane le semantikale kІemanenca ukrajinenge vi te bolden len;

·      đanen te bolden nabare divanur;

·   đanen te kotorisaren le lava mamuj tІalengire dersa.

 

 

O 2to berş

Vakerimasko đamavipe tІaj sykimos te lekІen

(70 marde, 2 marde kurkes,  3 marde vaşo majvaripe syklimaske berş agoreste, kІalo majutno 4 marde)

So sy t’avel sytjardo Le tIemeske trubulipena e sytjarnenge sykljaimaske şukaripnendar
Vakerimasko karingo (34 marde)
Şunipe
Đamavipe kaş e sytjarne đanen te prinđaren vi te gatjaren alava ande butlavipena, na bare motІobena, te gatjaren nabare dialogur.

Formiripe kaş e sytjarne đanen te roden vi te len neve alava katar butlavipena, nabare motІobena.

Đamavipe kaş e sytjarne đanen te den godi vi te dikІen o barabaripe maşkir i Romani tІaj lengiri dajaki çІibni.

 

Е sytjarne:

·   şunen vi gatjaren o divano sytjaresko (mangipena, komentare, pІuçibena, syka vma.);

·      keren so o sytjari pІenel lenge;

·      den anglal le pІuçibena so trubun „ai” or „na” or aver đarde;

·   gatjaren dialogu, gilka, tikne gilka, garavde vi şodjvare lava, pІagirçІiba;

·   keren barabaripe maşkir alava çІibnjangire vi lekІali Ṗomani.

PІenimos
PІenimos monologikano

Formiripe kaş e sytjarne đanen:

·   te nabares avrimotІon so sas aşundo or gindo;

·   te keren korkore lenge pІande monologikane avrimotІobena (4-6);

·   te deklamirin tykne gilja (điko 10 bejte).

PІenimos dialogikano

Formiripe kaş e sytjarne đanen:

·   te teren dialogo tІalesko;

·   te teren dialogo-pІuçimasko (2–3 motІobena katar sako çІavo / çІaj).

Formiripe kaş e sytjarne đanen te teren etiketo vakerimasko.

·   keren nabare divanur;

·   divinin pala penge, lengire dada, amala vma.;

·   neisaren, pІenen jertimos, mangen muklimata, te den lenge vasto;

·   avrimotІon aisardipe or naaisardipe, loş, lađ;

·   mangen te pІenen lenge maj jekІvar, te bolden so vone na gatjarde;

·   keren divano pala pІitja;

·   keren pІuçibena barabar;

·   dialogen.

Аbinimos
hatjar le başengo vi e çІintjango. Başe vi çІintja (lekІa).

Romano alekІari kirilikano (latinikano).

Кicipe vi tІana le çІintjange ande alekІare Romano vi Ukrajini.

Formiripe kaş e sytjarne đanen te abinen ortopikanes te mulkom le alava, butlavipena, motІobena vi nabare tekston.

Formiripe kaş e sytjarne đanen t’analizin gindo le tekstosko.

·   đanen le çІintja vi alekІari romane;

·   đanen le baş-lekІ barabaripe;

·   abinen ortopikanes vi mulkom le alava, butlavipena, motІobena vi nabare tekston);

·   analizin tekstos vi roden tІaj latІen motІobena te den anglal le pІuçibena.

LekІimos
Başe vi lekІa ande romano vi ukrajino lekІimaske sisteme.

LekІimaske vi tiparimaske lekІa.

Çaço lekIipe le çІintja kІ, pІ, tІ, çІ, đ, r.

Formiripe kaş e sytjarne đanen te lekІen ritmikanes le alava, butlavipena, nabare motІobena.

Viramlok.

АkІare vi akІarkotorisardipe.

 

·   đanen barabirape maşikr le lekІa lekІimaske vi tiparimaske;

·   lekІen tele le alava, butlavipe, nabare motІobena;

·   lekІen sygimasa sar i lekІimaski texnika trubu:

a) barabar diktandur;

b) nabare dialoge, monologe;

·   dikІen pala çaçimos lekІimasko;

·   đanen te tІon viramlok.

Vakerimasko karingó (26 marde)
Тeksto
Мajvaripe le gatjaresko vaş o teksto, So san tІalo, ideja, şeralo gindo tekstosko.

Le alava-klidyna.

Đamavipe kaş te đanen te dikІen o şeralo gindo vi le alava-klidyna tekstoste.

Buglipe le tekstosko gatjar.

Butlavipe tІaj motІobe. Sar te keras le butlavipena pala dikІa.

Тekstosko keripen mamuj dine lava vi syka (pala dikІa).

 

·   keren anavengo butlavipena mamuй dine lava vi syka (pala dikІa);

·   dikІen le agora maşkir motІobena;

·   kotorisaren le motІobena butlavipnendar;

·   keren motІobena pala dine lava vi pala dikІa, pІitja, aver dikІimaskre.

SatІanibe
Gatjar o butlavipengo, dersa butlavipenge andi Ŗomani.

Мajvaripe vi buglipe le motІobnasko gatjar.

Мajvaripe le motІobnengire muja vakerimaskire (pІenimaske,

pІuçimaske, kerimaske).

Мodelipnasko motІobena keripen.

Gatjar o viramlokipe. Şerale virama, sar te xaznas len.

·   đanen vi sikaven le dersa butlavipenge;

·   keren modelipnaske butlavipena vi jekІade motІobena;

·   modelen i motІobnaski strukturi;

·   đanen te çase xaznin le viramlok (viram, bind, pІuçimaskro, akІarimaskro).

Мorfenvad
Мajvaripe vi buglipe le anavesko gatjar.

Аnavengo lingo vi kicipe. Svapneske vi nasvapneske anava.

Мajvaripe vi buglipe le savolavesko gatjar.

Gatjar o saro le kerlavesko. Le kerlavengo paŗuimos.

КetІande kerlava. Кerlavengi dori (palalavenca). Đenes­kire vi biđenes­kire muja. Gramatikali tІođin -a mujeski (akanisard-avutnisard). Кanasard.

Sodelav: lengire keribe vi dersa (kicipnaske, tІaneskire vma.). Sodelavengo muja-paŗujimos.

Đeneskre, svapneskre, prati-dersa svapneskrenge.

Şerale paşelava: tIanengire, kIa­leskire. КIirade paşe­lava (sykaven vy o lingo). Pala­tIarde muja (kIuvde) save keren sar paşela­venca. Paşela­veske (pa­şela­venge) kIe­tani­pena.

 

 

·   đanen le anaven-, savolaven- vi sodelavenkeribe rite; lengire satІanibe (sintaksale) funcije; dersa sodelavendar vi anaven­grendar;

·   đanen te latІen vi te avrimotІon anava, savolava, sodelava, anavengre kaj san motІobnende, te avrimotІon lengire satІanibe (sintaksale) funcije; te çaçipnasa haznin lendar ando vakerimos vi te ramon len mamuj le çaçolekІitende sytjarde; te korkoŗe keren neve lava;

·   đanen te keren kerlava, kerdolava vi kerindora; te çaçipnasa haznisaren lendar ando vakerimos vi lekІimos; te latІen vi t’avrimotІon lengire morfologikane muja vi çaçipnasa te kotorisaren len; te haznin barabare muja le kanasardeske vi o muj pІurtjasa -a;

Аlavenkerimos
O gatjar o saresko le alavesko kІer.

ТІar, anglatІar, palatІar.

·   đanen te sikaven tІar alavende;

·   đanen le morfengo kotorisardipe.

Başlok
Başe vi lekІa. Başengo kІer alavesko. А-başe vik a-başe. АkІare.

PІurdine vi napІurdine ka-başe.

Zor, zor’jakirde vi nazor’jakirde akІare.

O gatjar le paŗudimasko le başengo (redukipe, asimilimos).

Іntonipe.

·   đanen alekIari Ṗomano kirili­kano; nabarabaripe maşkir Ṗo­ma­ne tIaj ukraji­ne başende (şunende) vi lekIende; çaço­lekIita (ortograme);

·   đanen te ginen nabare tekste çaçes motIoindor le başa (şukir ortopi­kanes) vi çaço intona­kiribnasa; çaçipnasa te pistron (lekIen) le lekIa Ṗomane kirilikane alekIa­reskiro vi te lekIen majbug­les-motIode lava; lekIen tele tekste vi korkoŗe te dikIen kana von sy lekIade çaçipnasa.

Аlavlok
O gatjar le alavaresko. Аlavarenge dersa.

Formiripe kaş te đanen te xaznin lekІimasko alavari, morfengo alavari.

·   đanen so sy alavari;

·   đanen te xaznin lekІimasko vi morfengo alavarja;

·   dikІen pala çaço lekІipe;

·   dikІen pala morfenvadesko analizo.

 

 

O 3to berş

Đanibe vaş çІib. ÇІibako xaznipe.

Abinimasko vi vakerimasko đamavipe

(70 marde, 2 marde kurkes,  3 marde vaşo majvaripe syklimaske berş agoreste, kІalo majutno 4 marde)

So sy t’avel sytjardo Le tIemeske trubulipena e sytjarnenge sykljaimaske şukaripnendar
Vakerimasko karingó (34 marde)
Şunipe
Đamavipe şunipnasko.

Аşundle tekstongo gatjaripe (kontekstosko ađutimasa).

ТІođin tekstongi gatjaripe: katar le majanglal sitjardo vi ađutimasa le çІibako godipe.

 

 

Е sytjarne:

·   şunen vi gatjaren o divano sytjaresko (mangipena, komentare, pIuçibena, syka vma.);

·   keren so o sytjari pIenel lenge;

·   gatjaren dialogikane vi monologikane tekston;

·   gatjaren tekston savende san 10-15 neve alava (naprinđarde).

PIenimos
Đamavipe le kІuvdo monologipnasko.

Formiripe kaş e sytjarne đanen te keren nabare monologikane motІodimata:

·   avrimotIon so sas aşundo or abindo;

·   informisaripe;

·   avibnengo vi predmeturengo divinimos;

·   replike vaş dialogikanipe.

Đamavipe le dialogipnasko.

Formiripe kaş e sytjarne đanen:

·   te pІuçen le averendar;

·   te den anglal le pІuçibena averenge;

·   te reagin replikendar.

Formiripe kaş e sytjarne đanen te teren etiketo vakerimasko.

·   keren nabare divanur;

·   divinin pala penge, lengire dada, amala vma.;

·   neisaren, pIenen jertimos, mangen muklimata, te den lenge vasto;

·   avrimotIon aisardipe or naaisardipe, loş, lađ;

·   mangen te pIenen lenge maj jekIvar, te bolden so vone na gatjarde;

·   keren divano pala pIitja;

·   keren pIuçibena barabar;

·   dialogen

·   mişto keren le vakerimasko etiketo.

Аbinimos
Đamavipe le abinimaski texnikaki.

Barabar ginimos (aşunles, mulkom).

Formiripe le ginimasko çaço, gindosa, şukir, nasygimasa vma.

Formiripe sar te keren buti tekstonca (ginimos-hatjarimos, tIođin analizo, so sy majbaro gindo, sar te den anglal le pIuçIbena vma).

·   abinen aşundles şukarimasa vi mişto ortopikanes tІaj intones;

·   abinen mulkom vi aşundles tІaj hatjaren (teste điko 350 lekІa);

·   abinen sygimasa 50-70 alava jekІ mentosa;

·   đanen te dikІen o majbaro gindo tekstosko.

 

LekIipe
Đamavipe le lekІipnasko.

Đamavipe avrimotIodipasko (so sas aşundo or abindo) – điko 70-80 alava.

Đamavipe le diktantur lekІipe (điko 70-80 alava).

Đanen serdes alekIari Ṗomano kirili­kano.

Đanen çaço­lekIita (ortograme).

Redaktiripe le tekstongo.

 

 

·   lekІen 20-30 çІintja jekІ mentasa;

·   lekІen lava le sitjarde çaço­lekIita;

·   lekІen şunindor: lava, butlavipena, jekІade motІobena vi nabare tekston (4-6 motІobena);

·   lekІen avrimotІodipena (pala so sas şundlo, abindo or pala pІitja);

·   lekІen diktantur;

·      redaktirin nabare teston.

Vakerimasko karingó (26 marde)
Тeksto
Bugljakeribe le hataresko «tekst».

Тema vi majbaro gindo le tekstoste.

Тekstoski strukturi.

Аnglavak.

Аbzaco.

Тipur le tekstonge.

·      đanen te sikaven o «kIuvdo tekstos» tIaj  barabar le gindonca;

·   đanen te sikaven abzacur;

·   arakIen i tema vi majbaro gindo;

·   đanen te gulaven tekstos le kotorende strukturale;

·   đanen te arakIen anglavak le kotoreske strukturalo.

SatIanibe
Bugljakeribe le gataresko «motIobe».

Le kotora bare vi tikne le motIobnaste.

МotIobe tipur (pIenimaskre, pIuçimaskre, mukaskre, akIarimaskre).

PIuçimaskre (le pIuçalavesa, le pIuçparti).

O gatar o saresko le laj.

Е sytjarne:

·   tIon lokIe motIobnata barabar tipur;

·   đanen te dikIen motIobe tipur;

·   đanen te arakIen le kotora bare vi tikne le motIobnaste;

·   đanen te viramloken.

Мorfenvad
Le ŗomane alavengo pIuri­mosvad. Аmare çaçe lava vi line avere selen­dar.

ТIođin(a) alavengire. Sinoni­mata, antonimata, omonimata, paronimata, divinimata.

Аlaveskire muja. Мor­femata (anglatIar, tIar, palatIar). Аlavipena.

Аnav: lingo, kicipe. Аnavengo muja-paŗujimos. АkIarimasko muj.

КIiro: le kIirengo paŗujimos.

Svapneske tIaj relja­tune -kiro/-giro, -koro/-goro, -kro/-gro, -ko/-go mujesi.

Paşelav: tIanengire, kIa­leskire. КIirade paşe­lava (sykaven vy o lingo). Pala­tIarde muja (kIuvde) save keren sar paşela­venca. Paşela­veske (pa­şela­venge) kIe­tani­pena.

Кerlav: infinitives­ko na­nepe. НakIuvdo vi kIuvdo le kerlavengo pa­ŗujimos le aka­nisardeste, nagorisardeste vi agori­sardeste. Đene vi đe­neskre.

Savolav: lingale muja.

·   đanen o sistemo palatIa­rengiro ŗomane anavengo paŗujimasko tIaj funçIjen­giro barbaripe maşkir muja-paŗujimos ŗomano vi kIuvdipe ukrajinengi çIibate; ŗomano sistemo đeneskrengo:

·   đanen te motIon avri mor­femata (gulaven le alava morfemendar); te paŗu­ven le alava vi kIira jekIe- tIaj but­kiçIpende; te keren svapneske tIaj reljatune muja anavenge vi svap­neske tIaj reljatune ana­venge kIetanimata; çaçi­masa te keren vi te haznin dujvarune anavenge muja – palatIarde vi lingale-paşelavengire; te haz­nin lingale muja savola­vengire tIaj te aisaren len le anavenca; te keren vi te haznin le kIuvde kerlavenge kIetanimata, kana le đene san barabare.

Başlok
Majvaripe vi bugljakeripe le hatjar ‘baş’, ‘lekI’.

АvripIenimos tIaj miştolekIipe.

АvripIenimos, miştolekIie vi lekIimasko majdikI pa le bizor’jakire a-başa.

АvripIenimos, miştolekIie vi lekIimasko majdikI pa le pIurdine/napIurdine ka-başengo.

Le j çIinti alavende miştolekIipe.

Sar te tIas çaçi zor.

·   đanen le başe vi lekIa;

·   đanen te keren barabaripe maşkir le a-başe vi ka-başe;

·   đanen te keren barabaripe maşkir pIurdine vi napIurdine ka-başe

·   đanen te keren barabaripe maşkir kovle vi nakole kА-başa.

Аlavenkeribe
Le alavesko kIer.

Аlavenkeribe:

·   dajakire alava;

·   kerde alava.

 

·   đanen te keren kerde lava;

·   đanen te sykaven le alaveski strukturi

·   đanen te dikIen barabaripe maşkir dajakire vi kerde lava.

Аlavlok
Le alaveske tIođina:

·   jekI- vi buttIođinenge alava;

·   çaçe vi naçaçe tIođina;

·   sinonime vi antonime.

Аlavarja: miştolekIimasko vi maşkirçIibnjango.

·   gatjaren le alavesko tIođina;

·   dikІen barabiripe mişkir çaçe vi naçaçe tIođina;

·   đanen te latIen sinonime vi antonime;

·   đanen te xaznin o alavari miştolekIimasko

·   đanen te latІen le çIibnjange sinonime.

 

 

O 4to berş

Đanibe vaş çІib. ÇІibako xaznipe.

Abinimasko vi vakerimasko đamavipe

(70 marde, 2 marde kurkes,  3 marde vaşo majvaripe syklimaske berş agoreste, kIalo majutno 4 marde)

So sy t’avel sytjardo Le tIemeske trubulipena e sytjarnenge sykljaimaske şukaripnendar
Vakarimasko karingo (34 marde)
Şunipe
Şunipe tekstosko (nađindlo, sanak’jako) điko 3 men.

Şunipe tekstosko (nađindlo, popularo) điko 2 men.

Tekstosko hatjaripe katar konteksto, çIibakiro gindo, sytjardo çIibako materjalo.

Gatjaripe le 2–3 çIibnjango pIenimasko.

·   hatjaren nađindlo tekstos pala jekI şunipe;

·   hatjaren sar aver sytjarne klasoste vakeren;

·   hatjaren skurte tekston (điko 10 motIobena);

·   hatjaren skurte tekston (điko 5 motIbena) le done-trine barabar çIibnja.

PIenimos
JekIvakipe (minologikanipe):

·   kIuvdo pIenimos (pIerdo, anzardo, agorutno, điko 10 motIobena);

·   tekstosko averpIenimos;

Dujvakipe (dialogikanipe):

·   barabar dialogur: dialogo–gindur parudipe, dialog-aisardipnasko, dialogo-pIuçIimasko (baripe dialogosko điko 4–5 replikur katar sako manus);

·   kIelemata le sytjarde tekstongo;

·   rolesko kIelimos le sytjarde temengo.

 

·   pIenen avri skurte motIobena;

·   divining pala varesave djelur;

·   majpIenen o tIođin le textosko ginado or şundlo;

·   rakiren pala djelur, predmetur, kerdimata;

·   pIenen avri peskire gindur vi peskoro toranđ pa so sy tIođin le divanosko;

·   çaçes vi syges reagin le alavendar aver manuşa;

·      đanen te kIelen le sytjarde tekston dujvakipes vi butvakipes;

·   đanen te sykavenpes le barabar rolur;

·   miştokeren le hibur ando pesko pIenimos.

Аbinimos
Le gindosa abinimasko đamavipe – mulkom vi aşundles.

Đanesko formiripe te keren resultatur katar o tIođin, vaş i tema, diler vi manuşa.

Ginimasko roç formiripe le emosijenca.

 

·   ginen aşundles vi caçI orfoepijasa (zor, intonakeribe, başengo pIenimos);

·   ginen aşundles vi mulkom tIaj sa hatjaren (điko 500 tipardimata);

·   ginen 80–105 alava andi jekI menta;

·   hatjaren napIare tekston (gilja, akIarimata vma.);

·   đanen çaçes te pIenen điko 10 pIagirçIibena;

·   đanen điko 20 garavdelava;

·   đanen te xaznin alavari te nakIaden tekston (điko 150 alava).

LekIimos
LekIimasko đamavipe vi miştokeribe.

LekIimasko butja tipur:

·   diktanto (40–50 alava);

·   perkazo (40–70 alava);

·   tvoro (50–70 alava).

Teksto redaktiripe (miştolekIimasko, tIođinako, çIibako).

 

 

·   lekIen 25–35 tiparimata andi jekI menta;

·   lekIen barabar tipur diktantur (điko 50 alava, điko 10 motIoimata);

·   lekIen skurto perekazo ginado or asundlo (điko 70 alava);

·   lekIen tvorur barabar tipur (điko 70 alava);

·   lekIen lila, miştoavile, akIarimata;

·   xaznin o miştolekImasko alavari te miştokeren tekstos;

·   redagin tekstos pala leski tIođin vi çIib.

Vakerimasko karingó (26 marde)
Тeksto
Teksto đanibnesko đamavipe.

Đanibasko đamavipe te arakIen le tekstosko temo.

Đanebnesko sajekIipe keribe vaş le tekstosko strukturo vi tekstongo tipur.

Bugljakeribe le hatjaresko ‘tekstonge rite’ (seleskoro, artistikano, đanibasko).

·   arakIen le lava-klydyna;

·   dikІen i tema vi baro gindo teksoske;

·   đanen te dikIen barabaripe tekstongo;

·   redagin tekstos mamuj skurtipe, paŗudimos, majdipe, avertIanipe.

SatIanibe
MotIobena đanibasko bugljarimos.

Bare kotora motIobnaste (konó vi keró).

Gatjar aver kotora motIobnaskire (kasó, savolava, kajó, akanó vi aver).

Gatjar o mjazo kotora motIobnaskire.

TIodo motIobe.

Salava.

Gatjar ‘avtoroskire alava’. Аvtoreski çIib.

АkIarimos.

Viramlok.

Hatjar bazutno le satIanibasko motIobe analizo.

·   keren natIode motIobena;

·   arakIen le bare vi aver kotora motIobnaskire;

·   keren tIode motIobena;

·   đanen barabaripe;

·   đanen te viramloken.

Мorfenvad
Majvaripe vi bugljakeripe hatjarengo morfenvadeske signur.

ТIir (lingale formur).

Кerlav.

Аkanutnisard vi majutnisard (majvaripe vi bugljakeripe hatjarengo).

Аgorisard vi nagorisard (natIode vi tIode formur).

Kerimaskro  (natIode vi tIode formur).

Savolav vi leskiro.

Morfenvadesko analizo.

·   çaçes paruven kerlava asundles vi lekIimes;

·   çaçes keren tIreskire lingale formur;

·   ginen điko 1000;

·   đanen barabaripe masker le natIode vo tIode formur agorisardesko tIaj nagorisardesko,  natIode vo tIode formur kerimaskresko;

·   xaznin kerlava;

·   çaçes keren savelavene formur;

·   keren morfologikano alavesko analizo.

Аlavenkeribe
Le alavesko kIer (tIar, palatIar, ber, anglatIar).

Аlava so san njamur.

Аlavenkeribe (kerde alava, kIetane alava, tIode alava).

·   đanen te gulaven: tIar, palatIar, ber, anglatIar;

·   arakIen teksoste kerde, kIetane vi tIode alava;

·   đanen sar te xaznin kerde lava or lenge forme te dikIen miştolekIipe;

·   lekIen çaçes kIetane alava, tIode alava;

·   dikIen barabaripena maşkir kerde vi nakerde alava.

Başlok
O samano hatjar redukipe bizor’lakire a-başa, lengo miştolekIpe.

O samano hatjar le ka-başa sajekIimos, vi le sajekIimos  miştolekIpe.

O samano hatjar «sandxi» vi le sandxi miştolekIipe.

O samano hatjar «guna».

Zor (alavesko, ano alavipena, ando motIobe, logikano).

·   lekIen gindosa pa  redukipe bizor’lakire a-başa, le ka-başa sajekIimo, sandxi vi guna;

·   keren mistimata;

·   dikIen le çIibnjangire barabaripena le peskero vi averengo pIenimaste.

Аlavlok
Gatjar sinonime, antonime, omonime.

Frazenvad vi frazelavlok.

Polisemi vi omonimi maşkir çIibnjande.

Gatjar i Ŗomani dajako alavlok vi lino averendar.

Barvalipe alavengro katar aver çIibnjandar.

O doneçIibango alavari.

·   đanen te arakIen sinonime vi antonime;

·   đanen te arakIen omonimur le tokstonde;

·   xaznin le frazelava;

·   đanen 2–3 alavenge tIođina so teren I maşkirçIibnjangi polisemi;

·   đanen te dikIen barabaripe maşkir le Ŗomane alava tIaj averçIibake alava;

·   xaznin le doneçIibango alavari.

 

 

 

Словник термінів

Для розбудови ромського шкільництва, яке сьогодні впроваджується у навчальний процес загальноосвітніх та інших закладів України, проблема утворення ромської термінології є найактуальнішою. Залучившись до вирішення цього питання, автори дотримуються принципу реіндизації романі, який полягає, по-перше, в опорі на власне ромські лексичні та словотвірні можливості та, по-друге (за відсутності таких можливостей), у непрямому запозиченні лексем зі споріднених індійських мов.

Романі, якою написано цю програму, відтворює зазначений принцип, тому автори вважають за необхідне полегшити її сприйняття через українське (англійське, російське) пояснення семантики пропонованої термінології.

Для зручності користування словник укладено відповідно до порядку  букв української абетки:

Ромська

кирилиця

Ромська латинка Українською Англійською Російською
а-башé a-başé голосні звуки vowels гласные звуки
абінімаскі пустíк abinimaski pustik книга для читання, хрестоматія reading book книга для чтения, хрестоматия
авертІемескі чІіб avertIemeski çIib іноземна мова foreign language иностранный язык
агорісáрд agorisard минулий час доконаного виду, перфект Perfect Tense прошедшее время совершенного вида
аканісáрд akanisard теперішній час, презенс Present Tense настоящее время
акІáр akIar склад syllable слог
акІарèнкеріпé akIarenkeripe складування, поділ слова на склади sylabisation деление слова на слоги
алавлóк alavlok лексика lexics лексика
алавіпé alavipe словосполучення wordcombination словосочетание
алекІáрі / лекІілок кірілікано / латінікано alekIari / lekIilok kirilikano, latinikano кириличний, латинський  алфавіти Cyrilic, Latin ABC кириллический, латинский алфавиты
анав anav іменник, ім’я noun, name имя, имя существительное
анавенго кІувіпен anavengo kIuvipen відмінювання іменників declination of nouns (changing the nouns forms with suffixes) склонение существительных
анавенго муjа-пауjімос anavengo muja-paŗujimos формозміна іменників changing of the nouns forms формообразование существительных
ангілáв angilav прийменник preposition предлог
англатІáр anglatIar префікс prefix приставка
барабаріпе barabaripe різниця difference разница, различие
башкоторісáрдіпе başkotorisardipe класифікація звуків classification of sounds классификация звуков
башлóк başlok фонетика phonetics фонетика
башó (= шун) baş (=şun) звук sound звук
бізор’jáкіре а-башé bizor’jakire a-başe ненаголошені голосні звуки nonstressed vowels безударные гласные
бутèтІарéнгіре (кІетанjакірде) алава butetIarengire (kIetanjakirde) alava складені слова words wich have many stems compound words составные слова
вакерімаско җамавіпе vakerimasko đamavipe розвиток мовлення speach development развитие речи
вірамлóк viramlok знаки пунктуації signs of punctuation знаки препинания
вірамлокав viramlokav ставити  знаки пунктуації to put signs of punctuation ставить знаки препинания
гаравде лава

 

мотІов

т’авав пала -

garavde lava

 

motIov –

t’avav pala -

загадки

 

загадувати

відгадувати

riddles

 

to ask a riddle

to guess a riddle

загадки

 

загадывать

отгадывать

годjваре лава godjvare lava прислів’я, приказки proverb(s) пословицы, поговорки
гулавав ле мотІобена вакерібнастар gulavav le motIobena vakeribnastar поділяти мовлення на речення (виокремлювати речення з мовлення) to divide the text into sentences делить текст на предложения
гулавав ле лава мотІобнастар gulavav le lava motIobnastar поділяти речення на слова to divide the sentence into words делить предложение на слова
дерс ders група, клас (структурні елементи класифікції) group, part of classification группа, класс (структурные элементы классификации)
дукІірéнго дулавіпе dukIirengo dulavipe словосполучення, в якому обидва слова мають артикль combination of 2 word in which every has an article словосочетание, оба слова которого имеют артикли
зор zor наголос stress ударение
зор’jакіре а-башé zor’jakire a-başe наголошені голосні звуки stressed vowels ударные звуки
җам, җамавіпе đam, đamavipe розвиток development разитие
җінч -те/-де đinç -te/-de вплив на… influence, impact (up)on влияние на …
җінчкірав -те/-де đinçkirav -te/-de впливати на… to influence, to impact (up) on влиять на…
hатjар о алавеско hatjar o alavesko значення слова notion of the word значение слова
hатjар о граматікало лінгеско hatjar o gramatikalo lingesko поняття граматичного роду notion of the grammatical gender понятие грамматического рода
hатjар о чачо лінгеско hatjar o çaço lingesko поняття природного роду notion of the natural gender понятие естественного рода
hатjар о сареско hatjar o saresko загальне поняття general notion, concept общее понятие
hатjар о кіціпнеско hatjar o kicipnasko поняття  числа notion of the quantity, number (singular, dual, plural) понятие числа
jекІадо мотІобе jekIado motIobe просте речення simple sentence простое предложение
jекІетІарескіре алава jekIetIreskire alava однокореневі (прості) слова, спільнокореневі слова one-stem word, simple words простые слова, однокоренные слова
җенéнгре đenengre особові займенники personal pronouns личные местоимения
җенó đeno особа person лицо
карінгó karingo напрямок direction; trend, tendention направление
кердолáв kerdolav дієприкметник participle причастие
кердо пашолáв kerdo paşolav творений прислівник derived adverbe составное наречие
керімаско мотІобе kerimasko motIobe спонукальне речення exclamative sentence побудительное  предложение
керíн kerin присудок, предикат predicate сказуемое
керіндóр kerindor дієприслівник gerundium деепричастие
керлáв kerlav дієслово verb глагол
керлавенго накІувдо ві кІувдо пауjімос kerlavengo nakIuvdo vi kIuvdo parujimos відмінювання дієслів самостійне та пов’язане ‘connected’ and ‘unconnected’ changing of verbs спряжение глаголов самостоятельное и связанное
керманеско муj kermanesko muj форма підмета form of the subject форма подлежащего
кІалó kIalo час, граматичний час time; tense грамматическое время
кІірó kIiro артикль article артикль
кІосвалé ка-башé kIosvale ka-başe фрикативні приголосні звуки fracative consonants фрикативные согласные звуки
кіціпе kicipe число number число
которісарав jекІ тексто kotorisarav jekI teksto ділити текст на частини to divide a text ino parts делеть текста на части
лава те кІетанетІав ле діне башендар lava te kIetenetIav le dine başendar утворювати слова з даних звуків to make word using given sounds (letters) составлять слова из заданных звуков
лекІ lekI буква letter, character буква
лекІарі lekIari письменник writer писатель
лекІілóк lekIilok абетка, алфавіт ABC алфавит
лекІіпе lekIipe письмо (система графічних знаків) writing письмо (система графических знаков)
лінго lingo рід gender род
маjвàріпé majvaripe повторення recapitulating, revising повторение
маjутно кІало majutno kIalo резервний час reserve time резервное время
мотІобе motIobe речення sentence, phrase предложение
мотІобе пІенімаско motIobe pIenimasko розповідне речення narrative sentence повествовательное предложение
мотІобе пІучімаско motIobe pIuçimasko питальне речення interrogative sentence вопросительное предложение
мотІобненгіре муjа вакерібнаскіре motIobnengire muja vakeribnaskire види речень за метою висловлювання types of sentences according to the aim of communication виды предложения по цели высказывания
мотІобнаскіре шерале котора motIobnaskire şerale kotora головні члени речення (граматична основа) main parts of the sentence главные члены предложения (грамматическая основа)
муj алавескіро muj alavesko форма слова form of a word форма слова
нагорісáрд nagorisard минулий час недоконаного виду, імперфект Imperfect прошедшее время несовершенного вида
нашерало котор naşeralo kotor другорядний член речення compliment второстепенный член предложения
палатІáр palatIar суфікс suffix суффикс
парамічі пІаратескі paramiçi pIarateski індійська казка Indian folk-tale индийская сказка
парамічі санак’jáкірі paramiçi  sanak’jakiri літературна казка written (literary) fair-tale литературная сказка
парамічі селескірі paramiçi seleski народна казка folk-tale р народная сказка
пашелáв paşelav прислівник adverb наречие
пІагірчІíб pIagirçIib скоромовка tongue-twister скороговорка
пІандімаско керлáв pIandimasko kerlav допоміжне дієслово, дієслово-зв’язка auxiliary verb вспомогательный глагол
пІандіно “інфінітіво” pIandino infinitivo зв’язаний “інфінітив” connected infinitive связанный инфинитив
пІітí pIiti малюнок picture, drawing рисунок
пІурдіне ка-баше pIurdine ka-başe придихові приголосні звуки aspireted consonants придыхательные согласные звуки
пІурімосвад Романо pIurimosvad Ŗomano історія ромського народу Romani history, history of the Romano nation история ромского народа
пІурт pIurt закінчення termination, decinence окончание
пІучімаскіре лава pIuçimaskire lava питальні слова interrogative words вопросительные слова
Романі сáнак’jа Ŗomani sanak’ja ромська література Romano literature ромская литература
Романо кіріліпé Ŗomano kiripipe ромське кириличне письмо Romano writing with Cyrilic characters ромское кирилическое письмо
Романо латініпе Ŗomano latinipe ромське письмо латиницею Romano writing with Latin characters ромское письмо на латинской графике
савелавенго аісáрдіпе / нааісардіпе savelavengo aisardipe / naaisardipe узгодження  /  неузгодження прикметників coordination / тщт- coordination of adjectives согласование / несогласование имен прилагательных
саволáв savolav прикметник adjective имя прилагательное
саволавеско лінгале муjа savolavesko lingale muja родові форми прикметника gender forms of adjective род имен прилагательных
сáнак’jа sanak’ja література literature литература
саренгіро анав sarengiro anav загальний іменник general noun нарицательное имя существительное
сатІанібé satIanibe синтаксис syntax синтаксис
свапнéскіро анав svapneskiro anav особовий іменник personal noun, onym имя собственное
свапнéско муj svapnesko muj присвійна форма attributive form притяжательная форма
семнісаріпе semnisaripe позначення marking обозначение
сердjов serdjov вчити напам’ять to memorize, to study by heart учить наизусть
сыкавімаскре sykavimaskre вказівні займенники demonstrative pronouns указательные местоимения
сыкІлімаско syklimasko навчальний of, for teaching, training учебный
сыклjaрі sykljari вчитель teacher учитель
сыклjаімаске шукаріпена sykljaimaske
şukaripena
навчальні успіхи successes in learning успехи в учебе
сыклjакірібе sykljakiribe навчання education, teaching, training обучение
сыклjовні jекІанутні sykljovni jekIanutni загальноосвітня школа high school общеобразовательная школа
сытjaрно sytjarno учень student of a high school, pupil ученик, учащийся
сытріпé sytjaripe освіта education, training образование
текстоско мотІóiмос tekstosko motIoimos переказ тексту retelling a text пересказ текста (изложение)
тІалó tIalo тема topic тема
тІаненге пашолава tIanenge paşolava прислівники місця adverbs of place наречие места
тІар tIar корінь stem корень
тІоҗíн лексікані, сыкавімаскі tIođin leksikani, sykavimaski лексичне, вказівне значення lexical, demonstrative meaning лексическое, указательное значение
чачо пашолав çaço paşolav нетворений (простий) прислівник nonderivated (natural) adverb несоставное (простое) наречие
чачолекІітá çaçolekIita орфограма orthogram орфограмма
чІібакіро котор çIibakiro kotor частина мови part of speach части речи
чІібнí çIibni діалект dialect диалект
шерало şeralo головний main главный, основной
шереско лекІ şereski lekI велика буква capital character большая буква

 

Автори:

Мисик І. Г., декан факультету української філології Інституту мов світу Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського;

Єрмошкін С. М., голова Одеського обласного ромського конгресу;

Семенова О. С., дослідник Громадської наукової організації «Інститут ромознавства»

 

 

 

Кердарja:

Jермошкіно Серго, Нікеско

Мысыкі Іріні, Jоргескі

Семенові Олена, Сергескі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *