0 497
Молдовська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою 1-4 класи (2016 рік) Серпень 30th, 2016 Руденко Тарас

Пояснювальна записка

Вивчення молдовської мови у початкових класах являється одним з основних компонентів шкільної програми, адже молдовська мова – це не тільки один із навчальних предметів, а й засіб вивчення всіх дисциплін у школах з молдовською мовою навчання.

Програма з молдовської мови для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання була створена  на основі Державного Стандарту початкової освіти.

Основними цілями даної програми є: розвиток умінь і навичок учнів; реалізація всіх мовленнєвих умінь; формування комунікативної компетенції, необхідної для вивчення рідної літературної мови; засвоєння необхідного обсягу знань, що дозволяє вирішувати конкретні проблеми та забезпечує мотивацію навчання.

Вивчення молдовської мови здійснюється  відповідно чотирьом змістовим лініям: мовленнєва, мовна, соціокультурна та стратегічна (діяльнісна).

Мовленнєва лінія передбачає розвиток усного й писемного мовлення учнів, створення умінь і навичок  для успішної реалізації  усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання та письмо. Досягнення цих цілей потребує розвиток  рецептивних та діалогічних здібностей учнів, уміння читати, працювати з книгою, спілкуватися у письмовій формі.

Лінгвістична лінія забезпечує формування й розвиток комунікативної та лінгвістичної компетенції: орфоепічних, лексичних, граматичних та орфографічних понять.

Соціокультурна лінія передбачає ознайомлення учнів із певними нормами, які регулюють суспільні стосунки; формування навичок шанобливого ставлення до цих норм; засвоєння культурних і духовних цінностей молдовського та інших народів (ознайомлення з історією, традиціями, звичаями…). Реалізація цього аспекту здійснюється систематично, на кожному уроці. Запропоновані тексти  сприятимуть збагаченню словника, формуванню особистого світогляду.

     Стратегічна лінія передбачає розвиток комунікативних, загально-навчальних навичок учнів, набуттю ними  вмінь вирішувати різноманітні вправи; формування навичок самоконтролю, виявлення та виправлення допущених помилок (індивідуально або колективно); аргументування сказаного.

Реалізація основних цілей курсу молдовської мови передбачає вирішення наступних завдань:

  • збагачення словника та удосконалення граматичної структури усного й писемного мовлення;
  • створення оптимальних умов для засвоєння учнями орфоепічних, орфографічних та пунктуаційних норм;
  • накопичення лінгвістичних знань та вироблення необхідних навичок, що дозволятимуть розвиток усної й письмової комунікативної компетенції;
  • удосконалення усного й писемного мовлення учнів;
  • формування в учнів умінь і навичок застосування етичних норм у спілкуванні;
  • розвиток уміння аргументувати свою думку;
  • удосконалення уміння висловлювати особисту думку про різноманітні життєві явища;
  • прищеплення любові до рідної мови та розуміння її значення для особистого розвитку;
  • виховання в учнів шанобливого ставлення до оточуючого середовища, толерантного ставлення до мов і традицій всіх народів;
  • розвиток інтересу до молдовської мови, естетичного смаку.

Навчальний матеріал, запропонований даною програмою структурується таким чином:

                Вступ –  містить тематичний матеріал, який ознайомлює учнів початкової ланки з роллю рідної мови в житті людини. Виховує любов до молдовської мови та шанобливе ставлення до мов інших народів.

Комунікативна лінія складається з тем, які розвивають комунікативну компетенцію учнів: основні поняття про спілкування, ситуацію спілкування, мовлення, види спілкування, тему, ідею, текст тощо. Програма передбачає виконання учнями різноманітних видів діяльності. Важливо усвідомити той факт, що будь-яка мовленнєва компетенція розвивається лише за умовою, коли всі види мовленнєвої діяльності (аудіювання/розуміння, читання, говоріння та письмо) розвиваються безперервно, протягом навчального року.

Лінгвістична лінія містить елементарні  поняття науки про мову, норми молдовської літературної мови, орфографічні та пунктуаційні правила.

Вивчаючи «Фонетику», учні узагальнюють та поглиблюють знання про звуки і букви, отримані в 1 класі, знайомляться з основними орфоепічними нормами та деякими орфографічними правилами.

Збагачення словника, вироблення навичок правильного вживання   слів (в усному та писемному мовленні), ознайомлення  з  синонімами, антонімами, словами з  переносним значенням тощо, відбудеться у рамках вивчення «Лексики».

Ознайомлення із значущими частинами слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення) здійснюються під час вивчення теми «Будова слова».

Дана програма пропонує вивчення частин мови: іменник, прикметник, числівник, дієслово, займенник, прислівник, прийменник, сполучник (розділ «Морфологія»). В результаті, учні повинні пізнавати їх у текстах, правильно вживати у мовленні (усному і писемному).

«Синтаксис і пунктуація» знайомить учнів з видами речень за метою висловлювання та за інтонацією, з головними та другорядними членами речення, звертанням, однорідними членами речення, а також із складним  сполучниковим і безсполучниковим реченням.

Важливе місце в програмі відводиться міжпредметним зв’язкам, що  сприяє  поглибленню знань, отриманих під час вивчення компонентів програми які допомагають у розширенню  кругозору учнів, формуванню в них умінь застосовувати суміжні  уміння і знання з інших предметів.

У програмі подано  орієнтовний розподіл годин. Учитель, у разі потреби може вносити в нього свої корективи (залежно від специфіки класу, в якому ведеться навчання).

Резервні  години, передбачені для кожного класу окремо, можна використати для проведення контрольних робіт або для вивчення програмового матеріалу.

 

 

МОЛДОВСЬКА МОВА

1 КЛАС

(7 годин на тиждень; всього 245 годин, резервний час – 14 годин)

            Вивчення молдовської мови в 1 класі має підготовчий, інформаційний та навчальний характер. Серед  цілей добукварного періоду визначаються наступні: учні будуть здатні ставити запитання; відповідати на запитання; будувати слова, речення за малюнками або за допомогою поданих слів; визначати кількість букв у слові, кількість слів у реченні; ідентифікувати вивчені звуки; передавати зміст невеликого прослуханого тексту. Систематично застосовуються у цей період такі форми роботи, як бесіда, розповідь, переказування.

На кінець букварного періоду учні зможуть правильно вимовляти звуки; поділяти слова на склади; розрізняти звуки, з яких складаються слова; розрізняти   слова і речення у мовному потоці; вільно читати одно-трискладові слова; читати тексти, що містять 30-40 слів; писати одно-двоскладові слова; переписувати короткі тексти, правильно розташовуючи їх на листі; писати під диктовку склади, слова, речення або тексти  ( 25-30 слів); розповідати за малюнком; прослухати оповідання й переказати його; демонструвати розуміння деяких слів, виразів, речень, текстів; підтримувати у цивілізованій формі бесіду, ініційовану однокласниками або вчителем. За цей період діти ознайомлюються з усіма буквами молдовського алфавіту.

Післябукварний період є синтезом навчальної діяльності читання та письма і першим кроком в роботі з текстом. Основна задача цього періоду – розвиток навичок читання/письма, які вже сформувалися у попередньому періоді.

Цей період передбачає систематичне застосування пояснювального читання тексту; членування тексту на логічні частини; читання фрагментів, знаходження нових слів, виразів та їх пояснення; формулювання теми та основної думки;  зв’язний переказ тексту за планом; виразне, плавне  читання тексту.

Передбачається застосування різних методів: читання ланцюжком, вибіркове читання за ролями, у парах таким чином, щоб всі учні слідкували і кожен читав.

ВСТУП                            

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
 Молдовська мова – рідна мова молдовського народу. Учень:

•розуміє значення рідної мови в житті людини і суспільства;

•шанобливо ставиться  до рідної  та до державної мов.

 

I. КОМУНІКАТИВНА ЛІНІЯ

  1. АУДІЮВАННЯ

Правила поведінки учнів під час аудіювання.

 

Аудіювання  монологів та діалогів, що відносяться до усного  та художнього стилів: загадка, прислів’я, оповідання, казка, поезія.

Читання текстів, розуміння змісту прослуханого тексту за допомогою запитань (хто? що? коли? як?), усвідомлення й передача уявлення, що виникає в пам’яті під час аудіювання.

Формулювання відповідей на запитання вчителя.

Учень:

•підтверджує правила поведінки під час аудіювання;

•сприймає слова, словосполучення, вислови, які мають  специфічні характеристики: повторюються, означають кількість, дію.

•визначає на слух кількість речень в тексті;

•малює предмети, дії, відповідно до заслуханого тексту;

•розуміє і відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту.

 ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

Правила поведінки під час діалогічного мовлення.

 

Ситуація спілкування. Учасники діалогу.

 

Складання діалогу на основі поданих слів, або індивідуально.

 

Розташування реплік у діалозі: інформація; запитання – відповідь; пропозиція – відмова – відповідь.

 •підтверджує правила поведінки під час діалогічного мовлення;

• будує репліки, зміст яких відповідає реплікам співбесідника;

 

•будує діалог за зразком, за поданим початком, за малюнком, на основі поданих слів, індивідуально;

•знає правила будування діалогу за поданою ситуацією.

МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

Ознаки правильного вираження (вступ, основна частина, висновок).

Виразне читання напам’ять.

Переказ прочитаних текстів з опорою на  допоміжні матеріали (опорні слова, запитання, словосполучення…).

 

Твір-розповідь (2-3 речення) за опорними словами.

 

Оцінювання змісту і форми висловлювання.

 •розрізняє складові частини монологу: вступ, основна частина, висновки;

•регулює дихання, силу голосу, темп;

•виражає свою думку, вносить короткі доповнення;

•висловлює спонукання, створюючи зв’язний текст;

•визначає позитивні аспекти і недоліки висловленого за допомогою учителя;

•виправляє помилки і недоліки у змісті й формі за допомогою вчителя.

 Міжпредметні зв’язки:  виразне читання художніх творів (література), усний опис  картин, які зображують природу, тварин, рослин, (природознавство).

 

II. ЛІНГВІСТИЧНА ЛІНІЯ (119 годин)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
Викладання читання-письма

Презентація письма як одного з найбільших досягнень людства.

Здатність передавати інформацію на відстані, зберігаючи її на довгий час (жести, символи, звуки).

 

 

Роль читання та письма в житті учня.

Учень :

•уважно слухає розповідь учителя;

•будує запитання і відповіді за отриманою інформацією;

• висловлює особисту думку щодо прочитаного;

•пропонує приклади, інформацію, що зображує власний життєвий досвід;

• розпізнає літери алфавіту (друковані, рукописні, малі, великі);

                 Читання

 Букварний та післябукварний період.

Друковані букви, рукописні, малі, великі.

Правильна вимова звуків.

Порівняння вимови і написання слова.

Читання  складами і цілими словами.

Робота з книгою. Елементи книги: обкладинка (автор, назва), сторінка, зображення.

Правила поведінки при  читанні.

Бібліотека. Правила поведінки у бібліотеці.

Учень:

•розрізняє друковані літери, рукописні, малі, великі;

 

•відповідно називає  звуки;

•розрізняє вимову слова від його написання;

• читає  складами і цілими словами;

•визначає у незнайомій книзі обкладинку, кількість сторінок, зображення;

•називає автора і назву знайомої книги;

•показує місце, де написано ім’я автора, назва книги;

•дотримується правил маніпуляції з книжкою, правил поведінки у бібліотеці.

ПИСЬМО

Добукварний період

Підготовка до викладання письма: правильна позиція при письмі, позиція ручки, зошиту на парті,  переміщення пальців під час графічного зображення букв, переміщення руки та передпліччя вздовж рядка при письмі.

Учень:

•свідомо приймає правильну позицію  перед письмом та перевіряє її в процесі письма;

•пояснює позицію ручки в руці;

•тримає ручку великим, середнім та вказівним  пальцями;

•пересуває ручку вздовж рядка за допомогою руки та передпліччя;

 Букварний та післябукварний період

1.Вироблення графічних та технічних навичок письма.

Гігієнічні правила та регулювання техніки письма.

Поняття про  прописну букву та розділові знаки.

 

Правила  поєднання елементів букв.

Письмо на дошці.

Учень:

•розповідає і демонструє правильну позицію при письмі;

•дотримується  гігієнічних правил при письмі;

 

•розрізняє друковані і прописні літери;

•розпізнає та правильно ідентифікує друковані та прописні літери;

•поєднує елементи букв пише на дошці, правильно тримаючи крейду (трьома пальцями);

2. Вироблення навичок говоріння.

 

Складання речень за малюнком,  поданою ситуацією, написання цих речень.

Самостійне складання коротких повідомлень.

•складає, пише  (за допомогою вчителя та самостійно) речення (за малюнком, ситуацією);

 

 

•створює повідомлення про реальні або уявлені події з життя.

ОРФОГРАФІЯ (букварний та після-букварний період)

Порівняння вимови та написання слова.

Орфографічні правила:

Прописна буква на початку речення, у назвах тварин, осіб, прізвиськ, сіл, міст.

Учень:

•вимовляє за вчителем, (відповідно нормам) слово;

 

•вміє вживати велику літеру на початку речення, у назвах тварин, осіб, прізвиськ, сіл, міст;

 

 
ТЕКСТ

Загальне поняття про текст (зміст, заголовок, основна думка, тема).

 

Розчленування зв’язного тексту на речення.

Учень:

•розрізняє текст і окремі  речення, не пов’язані за змістом;

 

•знаходить в тексті та в усному мовленні  речення,  різні за метою висловлювання;

СИНТАКСИС

Застосування елементарних синтаксичних понять в усному мовленні.

Засвоєння речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).

Вироблення навичок будування словосполучень та речень.

Учень:

•розрізняє на слух види речень за метою висловлювання;

• творить різні за метою висловлювання речення за малюнком, або за поданим початком;

 

•дотримується порядку слів у реченні;

 Морфологія

Морфологія – основні поняття (практично).

Значення, вимова слів.

Тематичні групи слів.

Загальне поняття (без уживання термінів)  про іменник: рід, число.

Загальне поняття (без уживання термінів) про прикметник: рід, число.

Практичне застосування числівників кількісних і порядкових. Поняття про рід кількісних і порядкових числівників.

Загальне поняття про дієслово: особа, число, часи дієслова.

Поняття про прийменники: з, на, про, в, під.

Загальне поняття про сполучник; роль сполучників  і, але в реченнях.

Учень:

• порівнює слово із зображенням предмету;

• розуміє значення слів;

• розрізняє частини мови за родами та числами;

Фонетика

Основні поняття про звук.

Поділ слів на склади.

Загальне поняття про наголос.

Звуки. Голосні та приголосні звуки.

Звуки в складі слів.

Учень:

•правильно вимовляє слова;

•ділить слова на склади;

•правильно ставить наголос  у словах;

•розрізняє голосні і приголосні звуки.

Лексика

Слова –  назви предметів (хто? що?)

Слова – назви дій (що робить? що зробив? що буде робити?).

Слова які називають властивість предмету ( ce fel de?, care?)

Слова, що означають кількість предметів (cîte?, cîţi?)

Відмінність літературної та розмовної форм слова.

Учень:

• розуміє значення слів (за допомогою вчителя та самостійно);

 

 

 

 

• розрізняє літературну і розмовну форму слова;

Міжпредметні зв’язки: речення, різні за метою висловлювання, вживання прикметників як засобу увиразнення (література); звук (музика); вживання великої літери у власних назвах (природознавство)

 

 

III. Соціокультурна лінія

Орієнтовна тематика Державні вимоги до рівня загальноосвітньої  підготовки учня
Україна – моя  Батьківщина.

 

 

 

Учень:

•знає,  яке місто є столицею України, місто – районний та обласний центр;

•будує  речення, які  демонструють знання з теми;

Державні символи України (гімн, прапор, герб). •знає  Державні символи України;

•складає речення, про Державні символи нашої Батьківщини;

Молдовське національне вбрання. •знайомиться з молдовським національним костюмом;

•засвоює слова, які називають складові частини національного костюму;

•говорить про красу та значення молдовського національного вбрання;

Осінь. Ознаки осені. Місяці. «День врожаю» у молдован. •знає вірші, загадки, прислів’я про осінь;

•складає короткі повідомлення про ознаки осені, про «День врожаю»

•пам’ятає осінні місяці;

Рідний край. Мала батьківщина. •збагачує словник, запам’ятовує вірші, пісні, відповідно до теми;

•творить речення про красу рідного краю;

Моя школа. Клас та стосунки з однокласниками. •вживає нові слова, творить речення про рідну школу, клас і стосунки з однокласниками;

•усвідомлює значення нових слів;

•творить речення про дружбу, повагу, толерантність у стосунках з однокласниками;

Повторення в кінці року (10 годин)

ІУ. Стратегічна лінія

Учень визначає рівень своєї навчальної діяльності на основі програми для 1 класу; систематизує навички й уміння, отримані під час навчання; збагачує свій словник; застосовує навчальні навички відповідно до вимог монологічного та діалогічного спілкування;  оцінює свої знання і отображає особисту думку.

 

 

2 клас

(122 години, 3 години на тиждень; резервний час – 10 годин)

 

Вступ (2 години)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Мова – важливий засіб спілкування. Учень:

•розуміє роль мови в суспільстві;

•шанує, оцінює як рівну, так і державну мову;

•усвідомлює їх значення.

 

 

І.Комунікативна лінія (59 годин)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Аудіювання (10 годин)

Аудіювання текстів, прочитаних учителем, або учительських повідомлень.

Допоміжні матеріали для аудіювання та переказу (план із 2-3 пунктів).

Аудіювання/розуміння  словосполучень, повідомлень, що містять більше слів, ніж у 1 класі, дібраних із різних за стилем текстів: приказка, прислів’я,  вірші, казки, оповідання або наукові тексти.

Інтонація висловлювання (весела, сумна, стримана), темп, голос і зв’язок цих характеристик із змістом повідомлення .

Сприйняття/розуміння висловлювань які містить слова складені з 4-7 звуків, деяких словосполучень які відрізняються між собою прийменником, речення (2-7 слів) які відрізняються за цілю та інтонування.

Розуміння змісту тексту на основі  запитань хто? що? коли? як?,  сприйняття на слух складових частин тексту (2-3 частини).

Учень:

•уважно слухає вчителя та проявляє зацікавленість щодо прослуханого (жестами, короткими репліками);

 

•визначає  (у прослуханих текстах, повідомленнях)   слова,  словосполучення які повторюються, починаються одним і тим же звуком, означають дію, колір тощо, або є зайвими;

•розрізняє складові частини прослуханого (після одного (двох) прослуховувань);

 

 

•розуміє сенс слів, словосполучень, речень, тексту та виконує деякі завдання які не вимагають утворення розгорнутого переказу;

• підбирає слова, близькі за значенням і змістом;

• розподіляє слова у 2-3 групи, відповідно до деяких вказівок учителя;

•стверджує/підтверджує/скасовує деякі твердження вчителя щодо змісту речення або тексту;

Діалогічне мовлення (10 годин)

Учасники діалогу( адресат і адресант).

 

Мета спілкування (розповідати, спитати, пропонувати, спонукати…) ситуацію спілкування.

Етика спілкування (як слухаємо? як спілкуємось?)

Відтворення змісту  заслуханого або прочитаного діалогу.

Складання діалогів за допоміжними матеріалами або самостійно.

Учень:

• слухає уважно співрозмовника, будує репліки відповідно  змісту прослуханого повідомлення;

• повторює норми етикету спілкування;

•будує діалоги малого обсягу (2-3 репліки) на основі казок, розповідей або допоміжних матеріалів;

•обговорюють зміст тексту або зміст ситуації, ставлячи запитання і отримуючи на них відповіді;

•оцінюють зміст створених  діалогів: чи дотримувалися орфоепічних норм вимовляння слів; чи здійснилася мета тощо;

Монологічне мовлення (10 годин)

Вимоги щодо монологічного мовлення (відповідність темі, послідовність викладу, наявність вступу, основної частини та закінчення).

 

Виразне читання і декламування.

Усний твір (детальний) тексту – розповіді за допоміжними матеріалами.

Усний твір-розповідь за допоміжними матеріалами і самостійно (4-5 речень).

Учень:

•виразно декламує вірші;

•знає загадки, приказки, прислів’я, лічилки тощо;

•переказує заслуханий текст за допоміжними матеріалами;

• виразно читає і декламує;

•виражає думки щодо сказаного, доповнює;

•будує речення, які потім вводить у зв’язний текст;

•складає тексти за поданим початком або закінченням;

•виправляє, разом із учителем, помилки, допущені у висловлюваннях;

•оцінює зміст і форму висловлювань (за допомогою вчителя).

Читання (14 годин)

Формування, розвиток техніки читання (швидке зорове читання).

 

Правильне  виразне читання речень  із звертаннями та однорідними членами речення.

Виразне читання текстів, вправ підручника, включно тексти, які містять діалоги, знаходження в текстах слів автора і персонажів (за допомогою вчителя)

Учень:

•впізнає ( при швидкій демонстрації) словосполучення, речення; кількість слів, написаних з великої літери в середині речення, неправильний порядок слів ;

•виразно читає  речення, різні за метою висловлювання  або в яких вживаються  різні розділові знаки (двокрапка, тире, три крапки, крапка) і тексти, які містять діалоги;

•розповідає зміст самостійно прочитаних матеріалів.

Письмо (15 годин)

Письмо з пам’яті.

Складання запитань і відповідей на запитання.

Будування речень. Переказ текстів; вираження особистої .думки про прочитане в тексті

Виконання  букв.

Вживання ввічливих слів.

Аналіз, коментування письмових робіт ( у парах, в групах)

Редагування написаного.

 

Учень:

•пише текст з пам’яті;

•складає, пише запитання/відповіді, речення, потім вводить їх у зв’язний текст;

•переказує (письмово) тексти на основі допоміжних матеріалів (план, словосполучення, поданий  початок/закінчення) і виражає свою думку;

•творить письмовий текст, в якому виражає ставлення до прочитаного/заслуханого або про випадок з життя;

•складає записки, адресовані батькам, однокласникам, в яких виражає бажання, вживаючи ввічливі слова;

•відзначає позитивні аспекти робіт однокласників, при потребі, надає поради.

Міжпредметні зв’язки: художній твір, виразне читання, усний переказ текстів з описами (література.)

 

 

ІІ. Лінгвістична лінія (48 годин)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги  щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Звуки і букви (15 годин)

Склад. Наголос. Поділ слів на склади.

Звуки.

Алфавіт молдовської мови.

Голосні і приголосні.

Групи голосних ea, ia, oa,ie, ua.

Буквосполучення ce, ci, chi, che, ge, gi, ghe, ghi.

Звукосполучення сs, gz, передані на письмі буквою х.

Правопис груп s-a/sa, sau/s-au, mii/mi-i, mie/mi-e, vii/vi-i, ne-am/neam, nea/ne-a.

Вживання тире в групах: ненаголошений займенник+дієслово минулого часу (без вживання термінів ) складених за допомогою  слів între, dintre, printre, + un, una, o.

Учень:

•ділить слово на склади;

* розрізняє  звуки;

•знає молдовський алфавіт;

•розрізняє на слух голосні і приголосні;

•правильно пише групи голосних ea, ia, oa,ie, ua і буквосполучення   ce, ci, chi, che, ge, gi, ghe,ghi., впізнають їх в реченні на слух;

 

 

•вживають тире в словах: ненаголошений займенник  та дієслово минулого часу (без вживання термінів ) складених за допомогою  слів  între, dintre, printre, + un, una, o.

Текст (10 годин)

Заголовок тексту.

Будова тексту: речення – вступ, основна частина, речення – закінчення.

Зв’язок речень у тексті.

 

Віршований текст, текст у прозі і з діалогом.

Складання плану висловлювання на основі малюнків, уявлень.

Учень:

•підбирає  заголовок для поданого тексту та мотивує свій вибир;

•знаходить в тексті композиційні частини: вступ, основна частина, заінчення;

•ставить запитання за змістом тексту, формулює відповіді на запитання;

• відрізняє віршований і прозовий тексти;

• складає план висловлювання;

•редагує деформований текст, розташовує речення, відкидає зайве.

Речення (15 години)

Види речень за метою висловлювання: в яких про щось повідомляють, питають, виражають наказ, бажання. Розділові знаки в кінці цих речень.

Речення із звертанням, вираженим одним словом.

Просте речення і поширене речення.

Поєднання двох простих речень у складне за допомогою сполучників şi, dar, iar і без цих елементів зв’язку (за поданим зразком і без уживання термінів). Застосування розділового знаку «кома» у складних реченнях.

Головні члени речення (поняття).

Учень:

•розрізняє при першому читанні речення за метою висловлювання  тексті із 4 речень (на слух);

•складає речення за метою висловлювання,  використовує відповідну інтонацію і пунктуацію;

•доповнює просте речення  за допомогою запитань для утворення поширеного речення;

•поєднує два простих речення для отримання одного складного (з сполучниками або без сполучників);

•впізнає в реченнях головні члени речення.

Слово (8 годин)

Вивчення слова.

Лексичний сенс слово. (без викорисння термінології).

Слова, близьки та пртилежні за значенням.

Формування уявлення про частини мови. Слова, які відповідають на питання: cine?, ce?, cum?, ce fel?, care?, cît?, ce face?, ce a făcut?, ce va face?

Структура слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

 

• розрізнює слова, які  називають предмети, дії, ознаки;

• розпізнає слова, близькі та протилежні за значенням;

•змінює слова за питаннями;

• ставить  питання для даних слів; розрізнює тих що висловлює предмети, дії або властивість;

•визначає структуру слова;

• утворює слова  за допомогою префіксів, суфіксів пропоновані  учителем  або за моделлю.

Міжпредметні зв’язки: розповідні, питальні, наказові; прості, складні в художніх творах (література), звук (музика).

Повторення в кінці року (3 години)

ІІІ. Соціокультурна лінія

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Шедеври молдовської усної народної творчості: приказки, прислів’я, казки, загадки.

 

 

Зима. Ознаки зими. Місяці зими. Птахи і тварини взимку.

 

Зимові календарні свята у молдован. Традиції, звичаї, календарна поезія: колядка, щедрівка, «соркова» (віншування), зірка.

 

Природа – друг людини.

Київ – столиця України.

 

 

Етика спілкування. Спілкування в родин і спілкування у суспільстві.

Учень:

•слухає, потім відтворює  зміст казок;

•запам’ятовує зміси казок, приказок, прислів’їв, загадок;

•знає назви заслуханих або самостійно прочитаних казок;

•впізнає ознаки зими;

•створює тексти про захист тварин і птахів взимку;

•аудіює тексти про зимові традиції і звичаї  у молдован;

•запам’ятовує колядки, щедрівки;

•складає речення, які демонструють знання про природу;

•вводять речення у маленькі зв’язні тексти;

• знає  назву рослин та тварин;

•пам’ятає назву міста – столиці України;

•складає речення про красу міста Києва і його значення в житті українського народу;

•запам’ятовує слова, формули звертання, привітання, пробачення, прохання, які вживатиме у різних ситуаціях спілкування.

 

ІV. Стратегічна  лінія

Учень організовує навчальну діяльність відповідно програмі для 2 класу: складає план – алгоритм, який дозволить здійснення навчальних цілей: самостійно користуватися підручником, аналізувати, узагальнювати, порівнювати різні явища, пов’язані з мовою і спілкуванням, самостійно оцінювати результат навчання.

 

 

3 клас

(3 години на тиждень, всього 105 годин. Резервний час – 8 годин )

Вступ (2 години)

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Молдовська мова – романська мова. Учень:

*знає, що молдовська мова – романська мова, яка розвивається і процвітає у єдиній, братній, великій родині – родині мов світу;

 

І. Комунікативна лінія (46 годин)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Аудіювання (7 годин)

Аудіювання текстів (розповідей, описів, роздумів), які відносяться до функціональних типів мовлення: розмовний., художній, науковий.

Розуміння змісту, головної думки та художніх особливостей тексту. План-опора (репер) (5-6 пунктів) для аудіювання тексту.

Учень:

*уважно, з інтересом слухає;

 

*обирає з ряду відповідей  на запитання до тексту лише правильні;

*формулює тему тексту;

*поділяє текст на абзаци.

Діалогічне мовлення (7 годин)

Правила поведінки під час діалогу.

 

Відтворення заслуханих діалогів.

Складання діалогів, за життєвим досвідом, на основі висловів, засвоєних під час читання або переглядання фільму (індивідуально).

Учень:

*дотримується  правил спілкування: не перериває співрозмовника, спонукає висловити думки, слухає уважно і з зацікавленістю, толерантно виражає незгоду з позицією співрозмовника;

*складає діалоги на основі допоміжних матеріалів або індивідуально;

*оцінює зміст діалогів, висловлює судження;

*використовує репліки спонукання до діалогу, підтримання розмови та закінчення діалогу.

Монологічне мовлення (10 годин)

Основні вимоги до усного спілкування: відповідність темі, наявність особистої думки, послідовність у міркуваннях тощо.

Етикет спілкування.

Детальний і вибірковий переказ розповідних текстів з елементами опису і роздуму на основі допоміжних матеріалів.

Переказ самостійно прочитаного тексту, одного епізоду з фільму або одного випадку, почутого від близьких.

Доповнення змісту повідомлення (опис обставин і зовнішності персонажів, роздуми про вчинки окремих персонажів, приклади з особистого життя тощо).

Складання розповіді, казки, загадки на основі допоміжних матеріалів.

Складання повідомлення, індивідуально, на вільну або запропоновану тему.

Особисте ставлення до повідомленого.

Оцінювання, удосконалення складених повідомлень.

Учень:

*пояснює, якою має бути зв’язне повідомлення за ситуацією;

 

*переказує детально і вибірково прослухований текст з елементами опису і роздуму (на основі допоміжних матеріалів);

 

 

 

*розповідає самостійно прочитаний текст або епізоди із переглянутих фільмів;

*доповнює повідомлення (розповідь) елементами опису зовнішності персонажа і міркувань про особисте життя;

*складає усне повідомлення на подану тему або на вільну тему на основі допоміжних матеріалів;

*оцінює зміст і форму повідомлення, відзначаючи якості й недоліки;

*дискутує (у парах, в групі) зміст повідомлень на основі алгоритму поданого вчителем, знаходить позитивні аспекти робіт, дає поради.

Читання (10 годин)

Читання вголос, дотримуючись вимови та інтонації.

Читання мовчки текстів (більшого, ніж у 2 класі обсягу), супроводжені порадами.

Читання і переказування текстів, вправ підручника, простих і складних речень, або тих, що містять звертання і пряму мову.

Розвиток, удосконалення техніки читання: швидке сприймання слів, груп слів, речень.

Учень:

*читає вголос і мовчки матеріал підручника, пояснює його зміст і мету;

 

*читає вголос написаний ним самим твір, речення, дотримуючи паузи, відповідну інтонацію;

*ставить запитання, працює на основі допоміжних матеріалів для розуміння прочитаного;

*удосконалює техніку читання.

Письмо (12 годин)

Письмо з пам’яті.

Складання 2-3 речень, 2-3 запитань для запропонованої теми і відповідей на запитання.

Переказ-оповідання (40-60 слів).

 

Письмовий переказ на основі почутого в класі або в позакласний час.

Аргументування власної думки про повідомлене.

Письмове повідомлення (індивідуально) на вільну тему (0,3-0,5 сторінок).

Записка. Вітання, лист, розповідь, загадка.

Удосконалення створених текстів.

Учень:

*пише з пам’яті тексти, більші за обсягом, ніж у 2 класі;

*складає 2-3 речення або 1-2 запитання на основі ситуації, малюнку тощо;

*пише переказ за колективно складеним планом, за допоміжними матеріалами, висловлює думку про зміст і персонажі, доповнює текст новими фактами, картинами, діями тощо;

*викладає (письмово) повідомлення про вчинок, випадок, подію;

*пише про прочитаний самостійно твір, про епізод фільму, про ситуацію з життя класу або сім’ї;

*створює текст записки, вітання, листа, оповідання, загадки;

*коментує написані роботи (в парах, в групі) на основі підготовлених вчителем вказівок, пропонує поради і удосконалює заслуханий текст;

Міжпредметні зв’язки: художній твір, виразне читання, опис предметів/тварин, зовнішності персонажів (література), лінгвістичні засоби виразного читання (читання).

 

ІІ. ЛІНГВІСТИЧНА ЛІНІЯ (46 ГОДИН)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
ТЕКСТ (8 годин)

Тема, основна думка тексту.

 

 

Абзац і його роль у тексті.

 

 

Співвідношення речень у тексті.

Учень:

*визначає тему, основну думку тексту на онові допоміжних матеріалів;

*добирає заголовок відповідно темі й основній думці;

*розрізняє вступ, зміст і абзаци в тексті;

*пояснює зміст певного абзацу;

*знаходить в компактному тексті (неперервному) ті частини, які можуть бути розташовані в абзаци;

*складає план тексту;

*підбирає заголовок для тих частин тексту, які виділив учитель.

Речення (10 години)

Зміст речення.

Речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

Розділові знаки в кінці речення за метою висловлювання.

Використання звертань у різних ситуаціях. Розділові знаки при звертанні.

Головні члени речення. Простий підмет. Однорідні підмети. Узгодження присудка з підметом.

Просте речення. Поширене речення.

Другорядні члени речення. Означення і додаток: прямий і непрямий.

Складне речення, складене з двох простих речень, пов’язаних між собою з або без сполучників.

Учень:

*розуміє і пояснює зміст речення;

*читає виразно речення за метою висловлювання і розрізняє їх на слух;

*правильно вживає розділові знаки в кінці речень;

*будує речення за метою висловлювання;

*розпізнає в реченнях головні та другорядні члени речення, ставить потрібні питання;

*поширює прості речення;

*поєднує два простих речення в одне складне вживаючи або не вживаючи елементи зв’язку;

*правильно застосовує пунктуацію у реченні при звертанні.

Слово. Будова слова(8годин)

Лексичне значення слова.

Слова з прямим і переносним значенням.

Багатозначні слова. Синоніми. Антоніми. Омоніми.

Слова, які виражають дії, предмети, числа,  ознаки, обставини.

Частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення;

Будова слова з префіксами –în-, -îm-. –con-, -com-. –dez-. –des-. –răs-, -răz-.

Поділ слів з префіксами на склади.

Учень:

*пояснює значення слів;

*підбирає слова, які означають предмети, дії, числа,  ознаки, обставини;

*знаходить у текстах, реченнях  синоніми, антоніми, омоніми;

*називає частини слова і розпізнає їх;

*складає слова за допомогою поданих префіксів і суфіксів;

*правильно пише префікси;

* знає поділ слів з префіксами на склади.

Частини мови (20 годин))

Іменник (4 години)

 Рід і число іменника. Відмінки.

 

Прикметник (3 години)

 Прості і складні прикметники. Правопис складних прикметників.

Узгодження прикметників з іменниками.

Дієслово(4 години)

Початкова форма дієслова.

Число і особа дієслова.

Займенник (4 години)

Особовий займенник.

Правопис особових ненаголошених займенників.

Займенники ввічливості. Dumneavoastră, dumneata, dumneaei, dumnealor, dumnealui.

Правопис займенників ввічливості.

Сполучник (2 години)

Сполучники şi, dar, iar, că, fiindcă, pentru, că.

Будування складнопідрядних речень з сполучниками.

Прийменник (3 години)

Прості й складені прийменники.

Творення словосполучень і слів з прийменниками (простими і складеними).

Введення словосполучень у речення.

Учень:

*розпізнає іменник та його питання;

*визначає рід, число, відмінок іменників;

*знаходить у реченні члени речення, виражені іменником;

*знає ознаки прикметника, види прикметників та їх правопис, питання на які відповідає;

*будує речення з прикметниками;

 

*розпізнає число, особу дієслова, запитання, на які відповідає і що виражає дієслово;

*створює початкову форму дієслів;

*знаходить у реченнях присудок, виражений дієсловом;

*знає визначення займенник, види займенника;

*правильно пише особові ненаголошені займенники і займенники ввічливості;

 

 

 

*знає визначення сполучника;

 

*створює складні речення з сполучниками,

правильно застосовує розділовий знак «кома»;

*знає поняття «прийменник» та його види;

*складає словосполучення за допомогою простих і складених прийменників;

*вводить складені словосполучення у речення.

Міжпредметні зв’язки: прикметники як засіб художнього вислову (література), застосування прикметників для опису окремих явищ (природознавство), застосування особових займенників у спілкуванні (усному/писемному) на уроках і в позаурочний час, використання дієслів на уроках читання, природознавства математики тощо.

Повторення в кінці року (3 години)

 

ІІІ. СОЦІОКУЛЬТУРНА ЛІНІЯ

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Усна народна творчість.Народні казки народів світу.

 

Історична батьківщина – Республіка Молдова.

 

Весна. Ознаки весни. Місяці. Весняні свята у молдован: Паска, Вербна неділя, Трійця.

 

 

Моя родина.

 

 

Історія рідного села (міста).

 

 

Традиції, свята і звичаї українців.

*виявляє інтерес до фольклору інших народів;

*знає героїв прочитаних казок;

*пам’ятає назви прочитаних казок;

*знає місто-столицю Молдови;

*складає речення на основі ілюстрацій про багатство і красу історичної Батьківщини;

*знає вірші, загадки про весну;

*розрізняє весняні свята;

*усвідомлює їх значення;

*збагачує словниковий запас новими словами;

*розповідає про членів сім’ї, про їх професії;

*знає пісні, вірші, присвячені батькам;

*розповідає про дні – традиційні сімейні свята;

*усвідомлює, що рідне село (місто) є часткою, яка входить у склад держави Україна;

*знає історію, легенду села (міста);

*знає народні традиції українців;

*будує текст-опис окремого свята, традиції українського народу.

 

ІV. СТРАТЕГІЧНА ЛІНІЯ

Учень організовує свою діяльність, виходячи з принципів, цілей програми для 3 класу. Систематизує і узагальнює навички спілкування, здійснює самоперевірку отриманих знань; виражає міркування у зв’язку з результатами, отриманими учнями, порівнюючи, аналізуючи, аргументуючи.

 

 

4 КЛАС

(3 години на тиждень, всього 105 годин; резервний час 8 годин)

Вступ – 2 години

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Молдовська мова – вища форма рідної мови молдавського народу. Учень:

*усвідомлює, що літературна мова – вища форма рідної мови молдавського народу.

 

І. КОМУНІКАТИВНА ЛІНІЯ  – 44  години

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Аудіювання – 6  годин

Аудіювання текстів (розповідь, опис, роздум), які належать до різних функціональних стилів: розмовний, художній, науковий.

Розуміння значення художніх особливостей тексту.

Аудіювання з опорою на план із 5-6 пунктів.

Відчуття  слова, художнього вислову.

Визначення після першого читання ряду лінгвістичних одиниць: звук, склад, словосполучення, речення.

Учень:

*слухає уважно, з інтересом;

 

*розуміє запропоновані тексти, які є складнішими ніж у 3 класі;

*виконує вказівки, складніші ніж у 3 класі;

 

*обирає правильну відповідь на запитання, що складається із 3 варіантів відповідей;

*називає слова, словосполучення, образно виражається;

*відчуває і знаходить після першого читання необхідні лінгвістичні одиниці, які відповідають вказаним ознакам.

Діалогічне мовлення – 6  годин

Правила поведінки при діалозі (слухати, бути ввічливим, вихованим, уміти виражати незгоду з думкою співрозмовника тощо).

Етикет спілкування (формули правильного звертання, вираження світогляду, конкретизації тощо).

Відтворення діалогів, самостійно знайдених у прочитаних творах (репліки без слів автора).

Складання діалогів на основі малюнків або ситуацій індивідуально або за допомогою допоміжних матеріалів.

Оцінювання створених діалогів.

Учень:

*слухає уважно співрозмовника;

*складає діалоги (на основі почутого і за допоміжними матеріалами), в яких обговорюються думки про окремий предмет;

 

*відтворює за ролями діалоги, знайдені в самостійно прочитаних  або почутих творах (складніші ніж у 3 класі);

 

*наводить переконливі аргументи під час обговорень;

*оцінює зміст і форму діалогів;

* усно стисло відтворює тексти з діалогами;

*співпрацює у різних ситуаціях спілкування.

Монологічне мовлення- 9  годин

Головні  вимоги до  усного   мовлення: зв’язок речень у тексті, послідовність переказу…

Переказ детальний і вибірковий розповідних текстів з елементами описання та роздуму з опорою  на допоміжні матеріали.

Переказ епізоду з прочитаного тексту індивідуально, епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої від близьких.

Доповнення тексту на основі  особистого життєвого досвіду (описи, міркування).

Складання розповідь, казки,  загадки з опорою  на допоміжні матеріали.

Індивідуальне висловлювання на запропоновану або вільну тему. Вимовлення свого  ставлення до  висловлювання.

Оцінювання створених висловлювань.

Учень:

  • роз’яснює як має бути висловлювання;
  • знає і поважає вимоги до усного   мовлення;
  • висловлює  індивідуально тексти з елементами описання та роздуму із опорою  на допоміжні матеріали;
  • доповнює розповідь із елементами описання  зовнішності персонажу;
  • будує  усне   мовлення на запропоновану або вільну тему;
  • дає оцінку  змісту і формі висловлювання підкреслює, як можна його доповнити або удосконалити;
  • дискутує (у парах, групі) з приводу змісту  прослуханого;
  • виражає своє ставлення до висловлювання.

 

Читання – 10 годин

Читання вголос відповідно нормам вимови та інтонації, вважаючи на ситуацію спілкування.

Читання мовчки матеріалів, супроводжених вказівками, як можна виконувати різні завдання.

Читання, інтерпретація (пояснення) завдань, текстів і вправ підручника.

Правильне читання (відповідно інтонаційним нормам), пояснення простих і складних речень із звертанням, прямою мовою.

Розвиток техніки читання: швидке розуміння слів, словосполучень, речень.

Учень:

*читає мовчи і вголос тексти з підручника, пояснює зміст і їх мету;

*читає вголос самостійно написаний твір або дібрані і підготовлені для повідомлення в класі, матеріали;

 

*читає виразно різні речення;

*відповідає на питання за змістом;

*виконує вказівки до різних текстів;

*виявляє інтерес і зацікавленість до читання;

*адаптується до конкретних ситуацій читання;

*пояснює важливість одного або іншого речення (прості, складні).

Письмо – 13 годин

Письмо з пам’яті.

Складання 3-4 зв’язних речень; 2-3 питань і відповідей за даною темою, використовуючи опис і роздум.

Переказ (детальний, вибірковий) розповідного тексту з елементами опису або роздуму (40-60 слів).

Відтворення на письмі почутого на уроках або в позаурочний час.

Аргументування особистої думки.

Відтворення на письмі міркування, тези на вільну тему (0,4-0,6 сторінок).

Записка. Лист.

Запрошення. Вітання.

Складання загадок, казок.

Удосконалення текстів: виділення відсутніх абзаців, відкидання зайвих речень, доповнення тексту у разі відсутності одного з компонентів сюжету (вступ, закінчення), виправлення помилок.

Учень:

*пише з пам’яті тексти (вірші, прозу) більші за обсягом ніж у 3 класі;

*складає 3-4 зв’язних речення і 2-3 запитання за малюнком, ситуації в класі, під час уроків, з власного життя тощо;

*пише переказ за колективно складеним планом і за допоміжними матеріалами;

*виражає думку про зміст, персонажів;

 

*доповнює текст певними картинами: уявлені герої, думки про те, що його вразило;

 

*складає записки які утримують послання, запрошення, вітання.

* бере участь в обговорені  письмових робіт у парах, групах.

 

 

 

Міжпредметні зв’язки: художній твір, виразне читання, тема та головна думка та їх роль у літературному творі, роздум  (на основі вивченого матеріалу); засоби художньої виразності (читання); усний опис творів мистецтва: картини природи, опис тварин (живопис).

 

ІІ. ЛІНГВІСТИЧНА ЛІНІЯ – 48 годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Текст – 8 годин

Текст – розповідь, опис, роздум.

Зв’язок речень у тексті.

Учень:

*розрізняє типи текстів (за допомогою вчителя);

*складає різні тексти на основі допоміжних матеріалів: зразок, план, ключові слова, словосполучення;

*поєднує речення у текстах, застосовуючи вивчені засоби зв’язку.

Речення – 16 годин

Зміст речення.

Звертання, складені із 2-3 слів, які знаходяться в різних позиціях в реченні: на початку, в середині, в кінці. Розділові знаки. Словосполучення.

Головні члени речення (у простому і складному реченні). Дієслівний присудок. Іменний присудок. Простий підмет. Однорідні підмети. Однорідні члени речення. Розділові знаки.

Другорядні члени речення.

Обставини місця, часу, способу дії.

Сполучникові речення (зв’язок між реченнями здійснюється за допомогою сполучників) і безсполучникові (зв’язок без сполучників). Розділові знаки в складному реченні.

Пряме мовлення яка розміщена до і після слів автора. Розділові знаки в пряме мовлення.

Учень:

*пояснює зміст речень;

*читає, дотримуючись інтонації прості і складні речення із звертаннями, прямою мовою і однорідними членами речення;

*будує словосполучення, речення з однорідними членами, звертаннями в прямою мовою (допоміжні матеріали);

 

*ставить запитання до головних і другорядних членів речення;

*поширює прості речення за допомогою запитань;

 

*розставляє необхідні розділові знаки в реченнях із звертаннями, прямою мовою, однорідними членами та у складних реченнях під час списування;

 

*поєднує 2 і більше простих речень у складне; створює складні речення за поданим зразком.

Слово – 3 години

Багатозначні слова.

Слова з прямим і переносним значенням.

Стійкі словосполучення (фразеологізми).

Застосування тлумачного словника для уточнення значення слів.

Учень:

*пояснює прикладами пряме і переносне значення слів;

*складає речення, використовуючи багатозначні слова;

*виділяє в тексті фразеологізми і пояснює їх зміст (за допомогою вчителя);

*коригує тексти, в яких неправильно вжито слова (індивідуально або з опорою на ряд поданих слів);

*знаходить в тлумачному словнику багатозначні слова (3-4 слова) і пояснює їх значення.

Частини мови – 20 годин

Іменник (4 години)

Прості складні іменники. Назви загальні і власні. Рід, число, відмінок іменника (повторення). Правопис складених і власних іменників.

Будування речень з різними видами іменників.

Дієслово – 5 годин

Особа, число, початкова форма (повторення).

Часи дієслова. Дієвідмінювання дієслова у теперішньому, минулому і майбутньому часі. Правопис форм дієслів наказового способу з ненаголошеними займенниками: aceea, aceia, acelea, aceasta, acesta, aceştia.

Займенник – 3 години

Особові займенники (повторення).

Питальні займенники хто? що? який? (поняття).

Вказівні займенники (поняття). Правопис вказівних займенників.

Складання речень з питальними і вказівними займенниками.

Числивник – 4 години

Кількісні прості, складні числівники, порядкові числівники.

Правопис кількісних і порядкових числівників.

Введення кількісних і порядкових числівників у речення.

Прислівник – 4 години

Прості складні прислівники. Правопис складних прислівників.

Складання словосполучень, речень з прислівниками.

Учень:

*визначає рід, число, відмінок, вид іменників;

*називає відмінки та їх запитання;

*застосовує орфографічні правила написання складених і власних іменників;

*утворює словосполучення, речення з різними видами іменників;

*знає часи дієслова, дієвідмінює дієслова у теперішньому, минулому і майбутньому часі;

*визначає особу, час, початкову форму дієслова;

*правильно пише  форми дієслів наказового способу з ненаголошеними займенниками.

 

 

*знаходить в тексті займенники і визначає їх вид;

*будує речення з питальними і вказівними займенниками;

*дотримується правил написання вказівних займенників.

 

 

 

*знаходить в тексті числівники, визначає їх вид;

*правильно вимовляє числівники, записує разом з іменниками, які їх супроводжують;

*будує словосполучення з кількісними і порядковими іменниками, які потів вводить в речення;

*дотримується орфографічних правил написання числівників;

*знаходить в тексті прислівник за допомогою запитань, визначає їх вид;

*пише під диктовку прислівники, порівнює їх з поданими зразками, перевіряє якщо були правильно написані;

*складає словосполучення, речення з прислівниками;

*знаходить в орфографічному словнику прислівник і з’ясовує його написання.

Міжпредметні зв’язки: вживання великої літери у власних іменниках (читання, природознавство); правильне використання займенників і дієслів у відповідях на уроках, при їх письмі (читання, природознавство); застосування числівників при коментування прикладів, розв’язуванні задач, читання числівників (математика); прислівник – засіб художнього зображення (література).

Повторення в кінці року – 3 години.

 

ІІІ. СОЦІОКУЛЬТУРНА ЛІНІЯ

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Я і молдовська мова.

 

 

 

Гостинність молдован.

 

Загальнолюдські цінності: добро, правда, толерантність.

 

 

Традиції, звичаї в рідному селі (місті).

 

 

Світ професій.

 

 

 

Літо. Його місяці. Природа влітку.

 

*виражає любов і шану до рідної мови;

*аудіює, читає, запам’ятовує фрагменти в прозі молдовських письменників;

*декламує вірші, присвячені молдовській мові;

*знає найпоширеніші форми зустрічі/проводів гостей;

*застосовує у спілкування різні формули звертання;

*пояснює смисл цінностей (добро, правда, толерантність) та їх значення в особистому житті і у суспільстві;

*наводить приклади подій з життя, їх моральні позитивні риси;

*розповідає про традиції, звичаї в рідному селі (місті), народні традиції, успадковані від прадідів і збережених;

*складає текст, в якому описує один із звичаїв або одну із традицій;

*знає поняття «фізична праця» і «інтелектуальна праця»;

*розповідає про професії своїх батьків;

*повідомляє (3-4 речення), як уявляє свою майбутню професію;

*складає короткі повідомлення про літо;

*пам’ятає літні місяці;

*розповідає про свої заняття влітку.

 

ІУ. СТРАТЕГІЧНА ЛІНІЯ

Учень організовує свою діяльність самостійно: працює з підручником, додатковою літературою; систематизує знання і навички; аналізує, порівнює, конкретизує, робить висновки, наводить переконливі міркування і аргументи; застосовує творчі здібності у різних ситуаціях спілкування.

 

Програму підготувала Фєтєску Лариса Іванівна,

методист Одеського обласного інституту удосконалення вчителів

 

 

 

 

LIMBA MOLDOVENEASCĂ

(limbă de predare)     

NOTIŢĂ EXPLICATIVĂ

   Studierea limbii moldoveneşti în clasele primare constituie una din părţile componente importante ale programei şcolare, deoarece limba moldovenească este nu numai un obiect de studiu, ci şi un mijloc de studiere a tuturor disciplinilr în şcolile cu limba moldovenească de predare.

Programa la limba moldovenească pentru clasele 1-4 ale instituţiilor de învăţămînt general cu limba moldovenească de predare a fost elaborată în baza „Standartelor de stat ale învăţămîntului primar”(Hotărîrea Cabinetului de Miniştri al Ucrainei din 20 aprilie 2011, №462)

Obiectivele principale ale actualei programe sînt: dezvoltarea capacităţilor şi aptitudinilor elevilor; realizarea tuturor activităţilor de comunicare; formarea competenţelor comunicative necesare pentru studierea limbii materne literare; însuşirea unui volum de cunoştinţe despre limbă şi comunicare, care permit soluţionarea unor probleme concrete şi asigură motivarea învăţării.

Studierea limbii moldoveneşti se înfăptuieşte în corespundere cu cele patru linii de conţinut: comunicativă, lingvistică, socioculturală şi strategică (de activitate).

Linia comunicativă prevede dezvoltarea vorbirii orale şi scrise a elevilor, formarea capacităţilor de a realiza cu succes activităţile de comunicare: audiere, vorbire, citire şi scris. Realizarea acestor obiective necesită dezvoltarea capacităţilor elevilor pentru a recepta mesajul (vorbirea) oral (ă), pentru a dialoga, a citi şi a lucra individual cu cartea, pentru a comunica în scris.

Linia lingvistică asigură formarea şi dezvoltarea competenţelor comunicative şi lingvistice: abilităţi ortoepice, lexicale, gramaticale şi ortografice.

Linia socioculturală prevede familiarizarea elevilor cu unele norme,  care reglamentează relaţiile în societate, formarea deprinderilor de a respecta aceste norme; însuşirea valorilor culturale şi spirituale ale poporului moldovenesc şi ale altor popoare (familiarizarea cu istoria, tradiţiile, obiceiurile…)

Linia strategică presupune dezvoltarea deprinderilor communicative, general-instructive, ale elevilor şi a capacităţilor de a rezolva diverse exerciţii; formarea deprinderilor de evaluare a rezultatelor, de identificare a greşelilor şi de corectare a lor (individual sau în clasă); argumentarea celor exprimate.

Obiectivele principale ale cursului de limbă moldovenească pot fi realizate prin rezolvarea următoarelor sarcini:

  • îmbogăţirea vocabularilui şi perfecţionarea structurii gramaticale a vorbirii orale şi scrise;
  • crearea condiţiilor optime de însuşire, de către elevi , a normelor ortoepice, ortografice şi de punctuaţie;
  • acumularea cunoştinţelor lingvistice şi formarea deprinderilor necesare, care permit dezvoltarea competenţelor comunicative orale şi scrise;
  • perfecţionarea vorbirii orale şi scrise a elevilor;
  • formarea la elevi a deprinderilor şi priceperilor de întrebuinţare în comunicare a normelor etice;
  • dezvoltarea competenţelor de argumentare a opiniilor;
  • perfecţionarea capacităţilor de formulare a opiniilor referitoare la anumite fenomene din viaţă;
  • cultivarea dragostei faţă de limba maternă şi evidenţierea însemnătăţii ei pentru dezvoltarea personală;
  • educarea la elevi a respectului faţă de lumea înconjurătoare şi a atitudinii tolerante faţă de limba şi tradiţiile culturale ale tuturor popoarelor;
  • dezvoltarea interesului faţă de limba moldovenească, a gustului estetic.

Materia de studiu, propusă de programa în cauză, este structurată astfel:

Introducere – conţine teme ce familiarizează elevii ciclului primar c rolul limbii materne în viaţa omului, educă dragostea faţă de limba moldovenească şi respectul faţă de limbile altor popoare.

Linia comunicativă se compune din teme ce dezvoltă competenţele comunicative ale elevilor: noţiuni elementare despre comunicare, situaţia de comunicare, vorbire, despre felurile comunicării, temă, idee, text ş. a. Programa prevede diverse tipuri de activităţi pe care elevii trebuie să le înfăptuiască. Este important de reţinut faptul că orice competenţă  comunicativă se dezvoltă doar în cazul dacă toate tipurile de comunicare (audiere/înţelegere, citire, vorbire şi scriere) sînt dezvoltate continuu, în decursul anului şcolar.

Linia lingvistică conţine noţiuni elementare de limbă, normele limbii moldoveneşti literare, regulile de ortografie şi punctuaţie.

Studiind  „Fonetica”, elevii generalizează şi aprofundează cunoştinţele despre sunete şi litere, căpătate în clasa 1, fac cunoştinţă cu normele ortoepice principale şi unele reguli de ortografie.

Îmbogăţirea vocabulurui, formarea deprinderilor de a folosi corect orice cuvînt (în comunicarea orală şi scrisă), familiarizarea cu unele sinonime, antonime, cuvinte cu sens figurat ş.a. se v-a face în cadrul studierii „Lexicului”.

Familiarizarea cu părţile componente ale structurii cuvîntului (rădăcină, prefix, sufix, desinenţă) se v-a face în timpul învăţării temei „Structura cuvîntului”.

Actuala programă propune studierea părţilor de vorbire: substantivul, adjectivul, numeralul, verbul, pronumele, adverbul, prepoziţia, conjuncţia (compartimentul „Morfologia”). În rezultat, elevii trebuie să le recunoască în texte, să le întrebuinţeze corect în comunicarea (orală şi scrisă).

„Sintaxa şi punctuaţia” familiarizează elevii cu felul propoziţiilor după scopul comunicării şi intonaţiei, cu părţile principale şi secundare ale propoziţiei, cu adresările în propoziţii, cu părţile omogene legate între ele cu ajutorul conjuncţiilor sau fără ajutorul lor, precum şi cu fraza alcătuită din două propoziţii simple, unde relaţia dintre ele se înfăptuieşte prin joncţiune (prin intermediul conjuncţiilor) sau prin juxtapunere (relaţii fără conjuncţii).

Un rol important în programă îl ocupă relaţiile interdisciplinare, care au menirea de a aprofunda cunoştinţele căpătate în timpul studierii componentelor programei, care contribuie la lărgirea orizontului intelectual al elevilor şi la formarea priceperilor de utilizare a cunoştinţelor şi deprinderilor obţinute în cadrul orelor de limba moldovenească.

Pentru studiera materiei de limbă şi comunicare, programa conţine repartizarea orientativă a orelor, ceea ce permite învăţătorilor să facă unele corecţii (în dependenţă de specificul clasei în care are loc predarea).

Orele disponibile, rezervate fierărei clase în parte, pot fi utilizate la realizarea lucrărilor de control sau la studierea materiei pe care o propune programa.

 

 

LIMBA MOLDOVENEASCĂ

CLASA I

(7 ore pe săptămînă; în total – 245 ore, dіn care 14 ore disponibile)

  Studierea limbii moldoveneşti în clasa 1 porată un caracter de pregătire, informare şi învăţare. Printre obiectivele perioadei preabecedare se numără următoarele: elevii vor fi capabili să pună înrebări; să răspundă la întrebări; să construiască cuvinte, propoziţii după ilustraţii  sau  cu anumite cuvinte date; să stabilească numărul de litere în cuvînt, numărul de cuvinte în propoziţie; să indentifice sunetele învăţate; să redea conţinutul unui text mic audiat. Formele de lucru folosite frecvent în această perioadă sînt convorbirile, povestirea şi repovestirea.

La sfîrşitul perioadei abecedare, elevii vor fi capabili să pronunţe corect sunetele; să despartă cuvintele în silabe; să sesizeze sunetele care alcătuiesc cuvintele; să descifreze în ritm propriu cuvinte şi propoziţii; să citească fluent cuvinte din 1-3 silabe; să citească texte de 30-40 cuvinte; să scrie cuvinte  formate  din 1-3 silabe; să copieze texte scurte, aranjîndu-le în pagină; să scrie după dictare silabe, cuvinte, propoziţii sau texte de 25-30 cuvinte; să povestească după o imagine; să asculte o povestire şi să o repovestească cu ajutorul întrebărilor învăţătorului; să demonstreze înţelegerea unor cuvinte, expresii, propoziţii, texte; să întreţină în mod civilizat o convorbire iniţiată de colegi sau învăţător.  În această perioadă sînt familiarizaţi cu toate literele alfabetului limbii moldoveneşti.

Perioada postabecedară reprezintă o sinteză a activităţii de învăţare a citit- scrisului şi primul pas în lucrul cu textul. Obiectivul principal al acestei perioade este dezvoltarea deprinderilor de citit-scris care s-au format în perioadele anterioare.

În această perioadă este frecvent utilizată lectura explicativă: citirea integrală a textului; divizarea textului în părţi logice; citirea fragmentelor, identificarea cuvintelor, expresiilor noi şi explicarea acestora; povestirea fiecărui fragment; formularea temei şi ideii principale a planului de idei; povestirea integrală a textului după planul de idei; desprindera mesajului; lectura integrală  a textului, în final.

Se vor folosi procedee diferite: citirea în lanţ, prin audiere, prin scădere, citirea selectivă pe roluri, în perechi astfel încît elevii să urmărească şi fiecare să citească.

 

INTRODUCERE

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Limba moldovenească – limba maternă a poporului moldovenesc.

 

Elevul:

• întelege importanţa limbii materne  în viaţa omului  şi a societăţii;

• stimează atît limba maternă cît şi limba de stat.

 

I. LINIA COMUNICATIVĂ

1. Audierea

Reguli de comportare a  elevilor în timpul audierii.

 

Audierea unor monologuri şi dialoguri simple,care se referă la  stilul oral şi cel artistic: ghicitoare, proverb, povestire, poveste, poezii.

 

Folosirea citirii  textelor, întelegerea  conţinutului  textului audiat prin intermediul întrebărilor (cine? ce? unde? cînd? cum?), sesizarea şi redarea  imaginaţiei  care apare în memorie în cadrul audierii.

 

Formularea răspunsurilor la întrebările învăţătorului.

Elevul:

•confirmă regulile de comportare în timpul audierii;

•percepe cuvinte, îmbinări de cuvinte, expresii, care îndeplinesc cracteristici specifice: se repetă de două ori, arată numărul, mişcarea;

 

•determină după auz numărul de propoziţii în text;

•desenează după capacităţi obiectele, acţiunile ce corespund celor citite;

 

•înţelege şi răspunde la întrebări în baza textului audiat.

    Comunicarea    dialogată

Reguli de comportare în timpul dialogării.

 

Situaţia de comunicare. Participanţii la dialog.

 

 

Alcătuirea dialogului în baza cuvintelor de reper  sau individual.

 

 

Organizarea unor replici într-un dialog: informaţie; întrebare-răspuns; propunere – refuz-răspuns.

 

•confirmă  regulile de comportare în timpul dialogului;

•alcătuieşte replici, conţinutul cărora corespunde replicilor interlocutorului;

* cmpune dialogul după model, după începutul dat, după desen, în baza cuvintelor de reper, individual;

 

•cunoaşte reguli de alcătuire a unui dialog după formula dată;

  Comunicarea monologată

Indicii exprimării corecte ( inroducere, cuprins şi încheiere)

 

 

Declamarea  expresivă.

 

 

 

Expunerea  textelor citite  cu ajutorul materialelor auxiliare (cuvinte de reper, întrebări, îmbinări de cuvinte…) .

 

 

Compunere-naraţiune (2-3 propoziţii) cu ajutorul reperelor.

Evaluarea conţinutului şi a formei de exprimare.

 

•deosebeşte componentele monologului: întroducere, cuprins, încheiere;

 

• reglementează respiraţia, puterea vocii, tempoul  discursului;

 

• îşi exprimă opinia , făcînd completări scurte;

• face sugestii şi le combină într-un text coerent;

• constată caracteristicile pozitive şi neajunsurile celor alcătuite cu ajutorul învăţătorului;

• corectează greşelile şi omisiunile în conţinut şi formă cu ajutorul învăţătorului;

 

 

 

II. Linia lingvistică ( 119 ore )

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Predarea citit- scrisului

Reprezentarea scrisului ca una din marile invenţii  ale omenirii.

Capacitatea de a transmite o informaţie de la distanţă, păstrînd-o  pentru o perioadă lungă de timp (gesturi, simboluri, sunete).

 

 

 

Rolul cititului şi scrisului în viaţa elevului.

Elevul:

•ascultă cu atenţie povestirea învăţătorului;

• formează întrebări şi răspunsuri la informaţia ascultată;

•îşi exprimă părerea proprie asupra celor auzite;

• oferă exemple, informaţii ce oglindesc  experienţele lor de viaţă;

 

• distinge literele alfabetului (imprimate, manuscris, minuscule, majuscule).

Citirea

Perioada alfabetară şi postalfabetară.

Literele imprimate, manuscrise, minuscule, majuscule.

 

Pronunţarea corectă a sunetelor.

Compararea pronuntării şi ortografiei cuvîntului.

Cititul pe  silabe şi  cu cuvinte întregi.

 

Lucrul cu cartea.Elemente ale cărţii:  coperta (autor, denumire), cotorul,  pagină, imagine.

                         Elevul:

 

•deosebeşte  literele imprimate, manuscrise, minuscule, majuscule;

 

• poate  numi în mod corespunzător sunetele;

• poate deosebi pronunţarea de ortografia cuvîntului;

• poate citi pe silabe şi  cu cuvinte întregi;

•arată într-o carte necunoscută coperta, cotorul, numărul de pagini, imagini;

•numeşte autorul şi denumirea unei cărţi cunoscute;

•arată unde se scrie numele autorului, denumirea cărţii (pe copertă, pe cotor, în mijlocul cărţii).

Reguli de comportare în timpul cititului.

Biblioteca. Reguli de comportare în bibliotecă.

•respectă regulile de manipulare a cărţii, reguli de conduită în bibliotecă;

 

Scrierea

Perioada prealfabetară

Pregătirea  pentru predarea scrisului: poziţia corectă în timpul scrisului, poziţia stiloului în timpul scrisului,  a caietului  pe bancă în timpul scrisului, mişcarea degetelor în timpul redării grafice a literei, mişcarea mîinii şi antebraţului  de-a lungul liniei în timpul scrisului.

Elevul:

 

• ia conştient poziţia corecta înainte de scriere şi o controlează în procesul  scrierii;

• explică poziţia stiloului în mînă;

• ţine stiloul cu degetul mare, mijlociu şi arătător;

•mişcă stiloul de-a lungul liniei cu ajutorul mîinii şi a antebraţului;

Perioada alfabetară şi postalfabetară.

1. Formarea deprinderilor grafice şi   tehnice ale  scrisului.

Reguli sanitare şi  reglementările tehnice în timpul scrierii.

Informaţii cu privire la literele scrise de mînă şi semnele de punctuaţie.

 

Normele de legătură a elementelor  literelor.

Scrierea la tablă.

 

Elevul:

• povesteşte şi arată care este poziţia corectă în timpul scrisului;

• respectă regulile sanitare în timpul scrisului;

• deosebeşte literele de tipar de cele de mînă;

• recunoaşte şi identifică în mod corect literele majuscule şi minuscule  de mînă;

• combină elementele  literelor;

 

• scrie la tablă, ţinînd creta corect (cu trei degete);

2. Formarea capacităţilor  de vorbire.

Alcătuirea propoziţiilor după desene, după situaţii date, scrierea acestor propoziţii.

 

Întocmirea  independentă  a   mesajelor  mici.

 

Elevul:

• alcătuieşte, scrie (cu ajutorul învăţătorului şi independent) propoziţii (după desen, după situaţii) alcătuite în clasă;

• alcătuieşte mesaje  scrise despre episoade  reale sau fictive din viaţă;

3. Ortografie (perioada alfabetară şi postalfabetară)

Compararea pronunţării şi ortografiei cuvîntului.

Reguli ortografice:

Litera majusculă la începutul propoziţiei, în numele de animale, persoane, porecle, de sate, oraşe.

Elevul:

• pronunţă după învăţător cuvîntul conform regulilor  de pronunţare

 

•ştie să folosească litera majusculă la începutul propoziţiei, în nume de animale, persoane, porecle, de sate, oraşe.

Textul

Notiuni generale despre text (conţinut, titlu, ideea principală, temă).

Fragmentarea  în propoziţii a vorbirii coerente.

Elevul:

•deosebeşte textul de  propoziţiile  nelegate după sens;

•găseşte în text şi în vorbirea orală propoziţii diferite după scopul comunicării;

Sintaxa

Folosirea noţiunilor elementare sintactice în exprimarea orală.

 

Însuşirea propoziţiilor după scopul comunicării (propoziţii enunţiative, interogative, exclamative).

 

Formarea deprinderilor de a construi îmbinări de cuvinte şi propoziţii.

Elevul:

• deosebeşte după auz tipul propoziţiilor după scopul comunicării;

• alcătuieşte propoziţii diferite după scopul comunicării în baza unui  desen sau a unui  început dat;

• respectă ordinea cuvintelor în propoziţie;

Morfologia

Morfologia – noţiuni generale (practic).

Sensul, pronunţarea cuvintelor.

Grupuri tematice de cuvinte.

Noţiuni generale (fără utilizarea termenilor) despre substantiv: gen, număr.

Noţini generale (fără termeni) despre adjectiv: gen şi număr.

Folosirea practică a numeralelor cardinale şi ordinale. Noţiuni de gen a numeralelor cardinale şi ordinale.

Noţiuni generale despre verb: persoana, numărul şi timpul verbului.

Noţiuni despre prepoziţie: cu, pe, despre, la, sub.

Noţiuni  generale  despre conjuncţie; rolul conjuncţiilor şi, dar în propoziţii.

Elevul:

• compară cuvîntul cu imaginea obiectului;

• înţelege sensul cuvintelor;

• deosebeşte părţile de vorbire după gen şi număr;

 

Fonetica

Noţiuni generale despre sunet.

Împărţirea cuvintelor în silabe.

Noţiuni elementare despre accent.

Sunetul. Sunete vocale şi consoane.

Sunetele din componenţa cuvintelor.

Elevul:

• pronunţă corect cuvintele;

• împarte cuvintele în silabe;

• accentuează corect cuvintele;

• deosebeşte sunetele vocale de cele consoane;

 Lexicul

Cuvinte care denumesc obiecte (cine? ce?)

Cuvinte care denumesc actiuni (ce face? ce a făcut? ce va face?)

Cuvinte care denumesc însuşiri ale obiectului (ce fel de? care?)

Cuvinte care denumesc numărul obiectelor (cîte? cîţi?)

Deosebirea formei literare a cuvintelor de cea nonliterară.

Elevul:

• înţelege importanţa cuvintelor (cu ajutorul învăţătorului sau independent);

 

 

 

• deosebeşte forma literară a cuvintelor de cea nonliterară.

Relaţii itericiplinare: opere artistice, citirea expresivă, descrierea obiectelor şi animalelor.

 

III.   Linia socioculturală

Tematica orientativă Cerinţele orientative faţă de

priceperile elevilor

 

Ucraina –  patria mea.

 

 

Elevul:

• cunoaşte care este oraşul – capitala Ucrainei, oraşul-centrul regional şi raional;

• construieşte propoziţii care demonstrează cunoştinte la temă;

 

Simbolurile de stat ale Ucrainei (imnul, drapelul, stema).  •cunoaşte simbolurile de stat ale Ucrainei;

• alcătuieşte propoziţii care caracterizează simbolurile de stat ale ţării noastre;

 

Vestimentarul  naţional moldovenesc. • face cunoştinţă cu costumul naţional moldovenesc;

• însuşeşte cuvinte ce reprezintă părţile componente ale costumului naţional;

• vorbeste despre frumuseţea şi semnificaţia vestimentarului naţional moldovenesc;

Toamna. Semnele toamnei. Lunile.

”Ziua roadei” la moldoveni.

• cunoaşte poezii, ghicitori, proverbe despre anotimpul toamna;

• întocmeşte mici comunicări despre  semnele toamnei, despre „Ziua roadei”;

• reţine lunile acestui anotimp;

Plaiul natal. Baştina. • îşi îmbogăţeşte vocabularul, memorizează poezii, cîntece conform temei;

• alcătuieşte propoziţii despre frumuseţea plaiului natal;

Şcoala mea. Clasa şi relaţiile cu colegii.  •foloseşte cuvinte noi, alcătuieşte propoziţii despre şcoala natală, clasa şi relaţiile cu colegii;

• conştientizează sensul cuvintelor noi;

• alcatuieşte propoziţii despre prietenie, stimă şi toleranţă în relaţiile cu colegii de clasă.

Repetare la sfîrşit de an (10 ore)

LINIA STRATEGICĂ

Elevul  stabileşte nivelul activităţii sale de cunoaştere în baza programei pentru clasa I; sistematizează deprinderile şi priceperile obţinute în timpul învăţării; îşi îmbogăţeşte vocabularul; aplică deprinderile instructive conform strategiilor de comunicare dialogată şi monologată; se autoevaluează şi îşi exprimă opinia.

 

 

CLASA a 2-a

( 3,5 ore pe săptămînă; în total – 122 ore, din care 10 ore disponibile)

 Introducere (2 ore)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Limba – mijloc important de comunicare între oameni. Elevul:             

• înţelege rolul limbii în societate;

• respectă şi preţuieşte atît limba maternă, cît şi cea de stat;

• sesizează importanţa lor.

 

I. Linia comunicativă (59 ore)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Audiere (10 ore)

Audierea textelor în lectura învăţătorului sau a comunicărilor.

Repere pentru audiere şi expunere (plan compus din 2-4 puncte).

Audierea/înţelegerea, reţinerea unor îmbinări de cuvinte, enunţuri, compuse din mai multe cuvinte ca în clasa1, selectate din texte diverse ca stil: proverbre, zicători, ghicitori, cimilituri, poezii, poveşti, povestiri sau texte ştiinţifice.

Intonaţia exprimării (veselă, tristă, moderată), tempoul, vocea şi relaţia acestor caracteristici cu conţinutul comunicării.

Perceperea /înţelegerea unei comunicări ce conţine cuvinte alcătuite de 4-7 sunete, a unor îmbinări de cuvinte ce se deosebesc între ele prin prepoziţiile ce le conţin,a unor propoziţii (2-7 cuvinte) diferite ca scop de comunicare şi intonaţie.

Înţelegerea conţinutului textului, utilizînd întrebările cine?, ce?, cînd?, unde?, cum?, şi perceperea după auz a părţilor componente ale conţinutului textului (2-4 părţi).

 

Elevul:

• ascultă cu atenţie şi prezintă interes faţă de cele audiate(prin gest sau mici replici);

 

 

• află în cele auzite (text, comunicare) cuvinte, îmbinări de cuvinte care se repetă, încep cu unul şi acelaşi sunet, indică acţiune, culoare ş.a. sau sînt de prisos;

 

 

• deosebeşte (după 1-2 audieri) părţile componente ale celor audiate;

• înţelege sensul cuvintelor, îmbinărilor de cuvinte, propoziţiilor, textului şi realizează unele sarcini care nu impun alcătuirea unei expuneri desfăţurate;

• selectează dintr-o scriere cuvintele apropiate după importanţă şi conţinut;

•repartizează cuvintele în 2-3 grupuri conform unor indicaţii ale învăţătorului;

•afirmă/confirmă/infirmă unele păreri ale învăţătorului în  legătură cu conţinutul unei propoziţii sau text.

Comunicarea dialogată (10 ore)

Participanţii la dialog (interlocutorul şi destinatorul comunicării).

Obiectivul comunicării (să povestească, să întrebe, să propună, să solicite…). Situaţia de comunicare.

Etica comunicării (cum ascultăm?, cum comunicăm?).

Redarea conţinutului dialogului ascultat sau citit.

Alcătuirea dialogurilor în baza reperelor sau de sine stătător.

Elevul:

• ascultă atent convorbitorul, îşi construieşte replicile conform celor auzite;

• repetă normele etichetei comunicării.

• alcătuiesc dialoguri de un volum mic (3-4 replici) în baza unor poveşti, povestiri sau pe bază de repere;

• discută conţinutul unui text sau a unei situaţii, punînd întrebări şi primind răspunsuri la ele;

•apreciază conţinutul dialogurilor realizate: s-au respectat regulile de conversaţie, normele ortoepice de pronunţare a cuvintelor, obiectivul dialogurilor a fost înfăptuit s.a.

Comunicarea monologată (10 ore)

Cerinţele faţă de comunicarea monologată (corespunderea temei, consicuvitatea expunerii; exprimării; prezenţa introducerii, cuprinsului şi încheierii).

Citirea şi recitarea expresivă.

Expunerea orală (detaliată) a unui text-naraţiune în baza reperelor.

Compunere-naraţiune orală în baza reperelor şi de sine stătător (4-5 propoziţii).

Elevul:

• recită expresiv poezii;

• cunoaşte ghicitori, proverbe, zicători, cimilituri, numărători …

•expune textul audiat în baza reperelor;

• exprimă  părerile în legătură cu cele spuse, face unele competări;

• construieşte propoziţii pe care apoi le include într-un text coerent;

• alcătuieşte texte după un început sau sfîrşit dat;

• corectează, împreună cu învăţătorul, greşelile comise în exprimări;

•apreciază conţinutul şi forma exprimărilor (cu ajutorul învăţătorului).

Citirea (lectura)            (14 ore)

Formarea, dezvoltarea tehnicii citirii (citirea vizuală rapidă).

Citirea corectă,cu intonaţie,expresivă,a propoziţiilor ce conţin adresări şi părţi omogene.

Citirea expresivă a textelor, a exerciţiilor din manual, inclusiv textele ce conţin dialoguri, aflarea în texte, a cuvinelor autorului şi a personajelor (cu ajutorul învăţătorului).

 

 

Elevul:

• recunoaşte, în urma unei demonstrări rapide, cuvinte, îmbinări de cuvinte, propoziţii: numărul de litere, cuvinte, cuvinte csrise cu majusculă în interiorul propoziţiei, schimbarea ordinei cuvintelor;

 

• citeşte expresiv propoziţii diverse ca scop de comunicare sau în care au fost folosite diferite semne de punctuaţie (două puncte, catimă, trei puncte, virgulă) şi texte ce conţin dialoguri;

•povesteşte conţinutul materialelor citite independent.

Scrierea(15 ore)

Scrierea din memorie.

Alcătuirea întrebărilor şi a răspunsurilor la ele.

Construirea propoziţiilor.

Expunerea textelor; exprimarea opiniei proprii despre cele aflate din text.

Realizarea literelor.

Folosirea cuvintelor de politeţe.

Analiza, omentarea lucrărilor scrise (în perechi, în grup).

Redactarea celor scrise.

Elevul:

• scrie un text din memorie;

• alcătuieste, scrie întrebări/ răspunsuri, propoziţii, apoi le încadrează într-o exprimare coerentă;

• expune (scris) texte în baza reperelor (plan, îmbinări de cuvinte, început/sfîrşit dat), îşi exprimă părerea;

• realizează un text scris în care îşi exprimă atitudinea faţă de cele citite/audiate sau despre un caz din viaţă;

• alcătuieşte bileţele adresate părinţilor, colegilor, în care-şi exprimă o dorinţă, folosind cuvinte de politeţe;

• evidenţiază părţile pozitive ale lucrărilor colegilor, dacă e necesar, dă unele sfaturi.

Relaţii interdisciplinare: operă artistică, citirea expresivă, expunerea orală a textelor ce  conţin descrieri (literatura).

 

II. LINIA LINGVISTICĂ (48 ore)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Sunetele şi literele (15 ore)

Silaba. Accentul. Despărţirea cuvintelor în silabe.

Sunetele.

Alfabetul limbii moldoveneşti.

Vocalele şi consoanele.

Grupurile de vocale ea, ia, oa, ie, ua.

Grupurile de litere ce, ci, chi, che, ge, gi, ghe, ghi.

Grupuri de sunete cs sau gz redate prin litera x.

Ortografia grupurilor s-a/sa, sau/s-au, mii/mi-i, mie/mi-e, vii/vi-i, ne-am/neam, nea/ne-a.

Folosirea cratimei în grupurile de cuvinte pronume neaccentuat, verb la timpul trecut (fără utilizarea termenilor) şi a celor compuse din cuvintele între, dintre, prinre-un, una, o.

Elevul:

• împarte  cuvîntul în silabe;

• cunoaşte alfabetul limbii moldoveneşti;

• deosebeşte după auz, vocalele de consoane;

•ortografiază corect grupurile de vocale ea, ia, oa, ie, ua şi grupurilor ce, ci, ghe, ghi, ge, gi, che, chi pe care le identifică în propoziţii (după auz);

• foloseşte cratima în cuvintele compuse din pronume neaccentuate şi verb la timpul trecut şi în grupurile alcătuite din cuvintele între, dintre, printer-un, una, o.

Textul (10 ore)

Titlul textului.

Structura textului: propoziţie-introducere, cuprins, propoziţie încheiere.

Legătura propoziţiilor în text.

Textul în versuri, în proză şi cu dialog.

Alcătuirea planului unei exprimări în baza unor desene, imagini.

 

Elevul:

• alege unul din titlurile date pentru un text sau una din părţile componente ale lui şi-şi motivează alegerea;

• potriveşte un titlu pentru text;

• găseşte în text părţile lui componente: introducerea, cuprinsul, încheierea;

• pune întrebări asupra conţinutului textului, formulează răspunsuri la întrebări;

• deosebeşte textul în versuri de cel în proză;

• alcătuieşte planul exprimării;

• face rectificări într-un text „deformat”: ordonează  propoziţiile, elimină tot ce e de prisos.

Propoziţia (15 ore)

Tipul propoziţiilor după scopul comunicării: cele ce comunică, întreabă, exprimă o poruncă, o dorinţă. Semnele de punctuaţie la sfîrşitul acestor propoziţii.

Propoziţia ce conţine adresări exprimate printr-un cuvînt.

Propoziţia simplă şi propoziţia dezvoltată.

Îmbinarea a două propoziţii simple în una compusă, folosind conjuncţiile şi, dar, iar şi fără aceste elemente de relaţie (după un model dat şi fără utilizarea termenilor). Folosirea semnului de punctuaţie „virgula” în propoziţiile compuse.

Părţile principale ale propoziţiei (noţiuni).

 

 

Elevul:

• deosebeşte, la prima lectură propoziţiile după scopul comunicării într-un text alcătuit din 3-4 propoziţii (după auz);

• alcătuieşte propoziţii după scopul comunicării, foloseşte intonaţia şi punctuaţia corespunzătoare;

• completează, prin întrebări, propoziţii simple pentru a dezvolta propziţii;

• îmbină două propoziţii simple pentru a obţine una compusă (cu sau fără conjuncţii);

• identifică în propoziţii părţile principale ale ei.

Cuvîntul (8ore)

Studierea cuvîntului.

Sensul lexical al cuvîntului (fără utilizarea termenilor).

Cuvinte cu sens asemănător şi cu sens opus.

Întrebări asupra cuvintelor ce exprimă părţi de vorbire: cine?, ce?, cum?, ce fel?, care?, cît?, ce face?, ce a făcut?, ce va face?

Structura cuvîntului: prefix, rădăcină, sufix, desinenţă.

Elevul:

• găseşte în seria cuvintelor date pe cele ce exprimă obiecte, acţiuni, însuşiri;

• identifică într-un şir de cuvinte pe cele cu sens opus sau sens asemănător;

• pune întrebări pentru cuvintele date; le identifică pe cele cu sens opus sau sens asemănător;

• pune întrebări pentru cuvintele date; le identifică pe cele ce exprimă obiecte, acţiuni sau însuşiri;

• numeşte părţile componente ale structurii cuvîntului;

• alcătuieşte cuvinte cu ajutorul prefixelor şi sufixelor propuse de învăţător şi după un model dat.

Relaţii interdisciplinare: propoziţii enunţiative, interogative, imperative, simple, compuse în opere artistice (literatura), sunetul (muzica).

III. LINIA SOCIOCULTURALĂ

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Capodopere ale creaţiei populare moldoveneşti: proverbe, zicători, poveşti, ghicitori.

 

 

Iarna. Semnele iernii. Lunile iernii. Păsările şi animalele iarna.

 

Sărbătorile calendaristice de iarnă la moldoveni. Tradiţii, obiceiuri, poezia calendaristică: uratul, sorcova, colindul, steaua.

 

Natura – prietena omului.

 

 

 

Kievul – capitala Ucrainei.

 

 

Etica comunicării. Comunicarea în familie şi în societate.

•ascultă, apoi redă conţinutul poveştilor;

• memorizează proverbe, zicători, ghicitori;

• cunoaşte denumirile poveştilor audiate sau citite independent;

•cunoaşte semnele iernii şi lunile ei;

•realizează texte despre ocrotirea păsărilor şi animalelor în timpul iernii.

 

•audiază texte depre tradiţiile şi obiceiurile de iarnă ale moldovenilor;

•memorizează colinde, urături;

 

•alcătuieşte propoziţii care demonstreză cunoştinţe despre natură;

•încadrează propoziţiile în texte coerente mici;

•cunoaşte denumiri de plante şi animale;

•reţine denumirea oraşului – capitala Ucrainei;

•alcătuieşte propoziţii despre frumuseţea oraşului Kiev şi importanţa lui în viaţa poporului ucrainean;

•reţine cuvinte, formule de salut, de adresare, de scuze, de rugăminte, pe care le va folosi în diverse situaţii de comunicare.

Repetare la sfîrşit de an (3 ore)

IV. LINIA STRATEGICĂ

Elevul îşi organizează activitatea de studiere a materiei, conform programei pentru clasa II; alcătuieşte un plan-ghid care-i va permite realizarea obiectivelor: să se folosească individual de manual, să analizeze, să generalizeze, să compare diverse fenomene legate de limbă şi comunicare; să-şi evalueze rezultatele învăţării.

 

 

CLASA A 3-a

(3 ore pe săptămînă; în total – 105 ore, din care 8 ore disponibile )

Introdcere (2 ore)

            Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
 

Limba moldovenească – limbă romanică.

Elevul:

*cunoaştecă limba moldovenească este o limbă romanică,care se dezvoltă şi înfloreşte în marea familie unică frăţească-familia limbilor lumii;

 

I. Linia comunicaivă (46 ore)

            Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Audiere (7 ore)

Audierea textelor (naraţiuni, descrieri, raţionament) care ţin de stilurile funcţionale ale limbii: oral, artistic, ştiinţific.

Înţelegerea conţinutului, ideii principale şi a nuanţelor artistice ale textului. Planul-reper (5-6 puncte) pentru audierea textului.

Elevul:

* ascultă cu atenţie şi interes;

* selectează, dintr-un şir de răspunsuri la întrebări asupra textului, doar pe cele corecte;

* formulează tema textului;

* divizează textul în alineate;

Comunicarea dialogată (7ore)

Reguli de comportare în timpul dialogării.

 

Reproducerea dialogurilor ascultate.

Alcătuirea dialogurilor, individual, legate de experienţa de viaţă, în baza expresiilor obţinute în urma lecturii sau vizionării unui film.

 

Elevul:

* respectă regulile de conversaţie: nu întrerupe interlocutorul, îl îndeamnă să-şi exprime părerile, îl ascultă cu atenţie şi interes, îşi exprimă tolerant dezacordul faţă de poziţia interlocutorului;

* alcătuiaşte dialoguri în baza reperelor sau individual;

* apreciază conţinutul dialogurilor; exprimă opinii;

* întrebuinţează replici de stimulare, menţinere şi încheierea dialogului.

Comunicare monologată (10 ore)

Cerinţele principale  faţă de comunicarea orală: corespunderea temei, prezenţa opiniei proprii, succesiune în gîndire, existenţa coerenţei în texte.

Etichetul comunicării.

Expunerea detaliată şi selectivă a textelor narative cu elemente de descriere şi raţionament în baza reperelor.

Povestirea unui text citit independent, unui epizod dintr-un film sau a unei întîmplări aflate de la cei apropiaţi.

Completarea conţinutului comunicării (descrierea împrejurărilor şi a exteriorului personajelor, raţionament despre faptele unor personaje, exemple din viaţa personală ş.a.)

Alcătuirea unei povestiri, poveşti, ghicitori în baza reperelor.

Alcătuirea unei comunicări, individual, pe o temă liberă sau  propusă.

Atitudinea personală faţă de cele relatate.

Evaluarea, perfecţionarea comunicărilor întocmite.

Elevul:

* explică cum ar trebui să fie o comunicare coerentă în baza unei situaţii;

* expune detaliat sau selectiv un text audiat cu elemente de descriere şi raţionament (în baza reperelor);

 

 

* povesteşte textul citit independent sau episoade din filmele vizionate;

 

* completează comunicarea (povestirea) cu elemente ale descrierii exteriorului personajului şi meditaţii despre viaţa proprie;

 

 

* alcătuieşte comunicare orală pe o temă dată sau liberă în baza reperelor;

* evaluează conţinutul şi forma comunicării, evidenţiind calităţile şi neajunsurile;

*discută (în perechi ,în grup) conţinutul comunicărilor în baza unui ghid propus de învăţător, găseşte părţile pozitive ale lucrărilor, propune sfaturi.

Citirea(10 ore)

Citirea cu voce, respectînd rostirea şi intonaţia.

Citirea în gînd a textelor (de un volum mai mare decît în clasa a II-a), însoţite de îndrumări.

Citirea şi comunicarea textelor, a sarcinilor din manual, a propoziţiilor simple, compuse sau cele ce conţin adresări şi vorbire directă.

Dezvoltarea, perfecţionarea tehnicii citirii: perceperea rapidă a cuvintelor, a grupurilor de cuvinte, a propoziţiilor.

 

Elevul:

* citeşte cu voce şi în gînd  materia din manual, explică conţinutul şi scopul ei;

* citeşte cu voce propria compunere, propoziţii, respectînd pauzele, intonaţia respectivă;

* pune întrebări, lucrează în baza reperelor, pentru a înţelege cele citite;

* perfecţioneaătehnica citrii.

Scrierea (12 ore)

Scrierea din memorie.

Alcătuirea a 2-3 propoziţii, a 2-3 întrebări pentru o temă propusă, a răspunsurilor la întrebări.

Expunere narativă (40-60 cuvinte).

Expunere scrisă despre cele auzite în clasă sau în afara orelor de curs.

Argumentarea opiniei proprii despre cele comunicate.

Comunicare scrisă (individual) pe temă liberă (0,3-0,5 pag.).

Biletul. Felicutarea, scrisoarea, povestirea, ghicitoarea.

Perfecţionarea textelor întocmite.

Elevul:

* scrie din memorie textele de un volum mai mare decît în clasa II-a;

* alcătuieşte 2-3 propoziţii sau 1-2 întrebări în baza unei situaţii, unui desen ş.a.;

* scrie expunere după un plan alcătuit în comun, pe bază de repere, îşi exprimă părerea despre conţinut şi personaje, completează textul cu noi fapte, tablouri, acţiuni ş.a.;

* expune (scris) o comunicare despre un fapt, întîmplare, un eveniment;

* scrie despre opera citită independent, despre un epizod dinr-un film, despre o situaţie din viaţa clasei sau a familiei;

* realizează (compune) textul  unui  bilet,  felicitări, scrisori,  povestiri, ghicitori;

*comentează lucrările scrise (în perechi, în grup) în baza unor instrucţiuni pregătite de învăţător, propune sfaturi şi perfecţionează textul alcătuit.

Relaţii interdisiplinare: opera artistică, citirea expresivă, descrierea obiectelor/animalelor, a exteriorului personajelor (literatura), mijloace lingvistice ale citirii expresive (citirea).

 

II. Linia lingvistică (46 ore)

            Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Textul (8 ore)

Tema, ideea principală a textului.

Structura textului: introducere, cuprins, încheiere.

 

Aliniatul şi rolul lui în text.

 

Relaţiile între propoziţiile în text.

Elevul:

* determină  tema, ideea principală a textului în baza reperelor;

* intitulează textul în corespundere cu tema şi ideea principală;

* identifică introducerea, cuprinsul şi alineatele în text;

* explică conţinutul unui anumit alineat;

* găseşte într-un text compact (neîntrerupt) acele părţi care pot fi desemnate în alineate;

* alcătuieşte planul textului;

* intitulează acele părţi ale textului; pe care le-a evidenţiat învăţătorul.

Propozţia (10 ore)

Conţinutul propoziţiei.

Propoziţiile după scopul comunicării: enunţiativă, interogativă, imperativă.

Semnele de punctuaţie la sfîrşitul propoziţiilor după scopul comunicării.

Folosirea adresărilor în diverse situaţii. Punctuaţia la adresări.

Părţile principale ale propoziţiei. Subiectul simplu. Subiecte omogene. Acordul subiectului cu predicatul.

Propoziţia simplă şi propoziţia dezvoltată.

Părţile secundare ale propoziţiei. Atributul şi complementul: direct, indirect.

Propoziţia compusă din două propoziţii simple, legate între ele cu sau fără conjuncţii.

Elevul:

* înţelege şi explică conţinutul propoziţiei;

* citeşte cu intonaţie propoziţiile după scopul comunicării şi le deosebeşte după auz; foloseşte corect punctuaţia la sfîrşitul propoziţiilor;

* construieşte propoziţii după scopul comunicării;

* recunoaşte în propoziţii părţile principale şi părţile secundare, pune întrebările necesare;

* dezvoltă propoziţiile simple;

* îmbină două propoziţii simple în una compusă, folosind sau nefolosind elemente de relaţie;

* foloseşte corect punctuaţia în propoziţia cu adresări.

Cuvîntul. Structura cuvîntului (8 ore)

Sensurile lexicale ale cuvîntului.

Cuvinte cu sens propriu şi cu sens figurat.

Cuvinte cu mai multe înţelesuri. Sinonime. Antonime. Omonime.

Cuvinte ce exprimă acţiuni, obiecte, număr, însuşiri, împrejurări.

Structura cuvîntului: rădăcină, prefix, sufix, desinenţă.Cuvinte înrudite.

Ortografia cuvintelor ce conţin prefixele -în, -îm-, con-, com-, des-, dez-, răs-, răz.

Despărţirea în silabe a cuvintelor ce conţin prefixe.

Elevul:

* explică sensul cuvintelor;

* selectează cuvinte ce exprimă obiecte, acţiuni, număr, însuşiri, împrejurări;

* găseşte în propoziţii, în texte sinonime, antonime, omonime;

* numeşte părţile componente ale structurii cuvîntului şi le identifică;

* alcătuieşte cuvinte cu ajutorul prefixelor şi sufixelor date;

*ortografiază corect prefixele.

Părţile de vorbire (20 ore)

Substantivul (4 ore)

Genul şi numărul substantivului.Cazurile.

Adjectivul (3 ore)

Adjective simple şi compuse. Ortografia adjectivelor compuse.

Acordul adjectivului cu substantivul.

Verbul (4 ore).

Forma iniţială a verbului.

Numărul şi persoana verbului.

Pronumele (4 ore).

Pronumele personal.

Ortografia pronumelor personale neaccentuate.

Pronumele de politeţe. Dumneavoastră, dumneata, dumneaei, dumnealor, dumnealui.

Ortografia pronumelor de politeţe.

Conjuncţia (2 ore).

Conjuncţiile şi,dar,iar,că,fiindcă,pentru,că.

Alcătuirea frazelor cu ajutorul conjuncţiilor.

Prepoziţia (3 ore).

Prepoziţii simple şi prepoziţii compuse.

Alcătuirea îmbinărilor de cuvinte cu prepoziţii simple şi compuse.

Încadrarea îmbinărilor de cuvinte în propoziţii.

Elevul:

* cunoaşte  a exprima substantivul şi întrebările la care răspunde;

* determină genul, numărul, cazul substantivelor;

* găseşte în propoziţii părţi de propoziţie exprimate prin substantive;

* cunoaşte ce exprimă adjectivul, felurile adjectivelor şi ortografia lor, întrebările la care răspunde;

*construieşte propoziţii cu adjective;

*cunoaşte numărul, persoana verbului, întrebările la care răspunde şi ce exprimă verbul;

* formează forma iniţială a verbelor;

* găseşte în propoziţii predicatul exprimat prin verb;

* cunoaşte definiţia pronumelui, felurile pronumelor;

* ortografiază corect pronumele personale neaccentuate şi de politeţe;

* cunoaşte definiţia conjuncţiei;

* construieşte fraze cu ajutorul conjuncţiilor, aplică corect semnul de punctuaţie virgula”;

*cunoaşte noţiunea de „prepoziţie”şi felurile ei;

* alcătuieşte  îmbinări de cuvinte cu prepoziţii simple şi compuse;

* încadrează îmbinările de cuvinte alcătuite în propoziţii.

Relaţii interdiscplnare: adjectivele ca mijloc de exprimare artistică (literatura), folosirea adjectivelor pentru descrierea unor fenomene (ştiinţele naturii), utilizarea pronumelor personale în comunicare (orală/scrisă) la lecţii şi în afara orelor de curs, folosirea verbelor în timpul lecţiilor de citire, ştiinţe ale naturii, matematică ş. a.

Repetare la sfîrşit de an -3 ore

 

III. Linia socioculturală

            Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Creaţia poulară orală. Poveşti populare ale popoarelor lumii.

 

 

Patria istorică- Republica Moldova.

 

 

Primăvara. Semnele primăverii. Lunile. Sărbătorile de primăvară la moldoveni: Paştele. Duminica Floriilor. Duminica Mare.

 

 

 

Familia mea.

 

 

 

Istoria satului (oraşului) natal.

 

 

 

Tradiţiile, sărbătorile şi obiceiurile ucrainenilor.

* manifestă interes faţă de folclorul altor popoare;

* cunoaşte eroii poveştilor citite;

* reţine denumirile poveştilor citite;

*cunoaşte oraşul-capitală a Moldovei;

* alcătuieşte propoziţii, în baza ilustraţiilor, despre bogăţia şi frumuseţea patriei istorice;

* reţine lunile primăverii;

* cunoaşte poezii, ghicitori, despre anotimpul primăvara;

* diferenţiază sărbătorile de primăvară;

* conşientizază însemnătatea lor;

* îşi îmbogăţeşte vocabularul cu cuvinte noi;

* povesteşte despre membrii familiei, despre profesiile lor;

* cunoaşte cîntece, poezii consacrate părinţilor;

* relatează despre zilele-sărbătorile tradiţionale       ale familiei;

*conştientizează că satul (oraşul) natal constituie o parte care intră în  componenţa statului  Ucraina;

* cunoaşte istoria,legenda satului (oraşului);

* cunoaşte obiceiurile poulare ale ucrainenilor;

* alcătuieşte un text-descriere a unei sărbători, a unei tradiţii ale poporului ucrainean.

IV. Linia strategică

Elevul îşi organizează activitatea,  reieşind din principiile, obiectivele programei pentru clasa a 3-a. Sistematizează şi generalizează deprinderile de comunicare, efectuează autoevaluarea cunoştinţelor căpătate; îşi exprimă opiniile în legătură cu rezultatele obţinute de elevi comparînd, analizînd, argumentînd.

 

 

CLASA a 4-a

(3 ore pe săptămînă, în total 105 ore; din care  8 ore disponibile)

Introducere – 2  ore

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
 

Limba moldovenească – aspectul  superior al limbii materne a poporului moldovenesc.

Elevul:

* sesizează  că limba literară este forma superioară de exprimare a limbii naţionale;

* posedă limba moldovenească literară acasă, la şcoală, în societate.

 

II. LINIA COMUNICATIVĂ (44 ore)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Audiere 6 ore  

Audierea textelor (naraţiune, descriere, raţionament) care se referă la diverse stiluri funcţionale: oral, artistic, ştiinţific.

Înţelegerea conţinutului ideii principale, a nuanţelor artistice ale textului. Audierea în baza unui plan alcătuit din 5-6 puncte.

Perceperea cuvîntului, exprimării plastice.

Remarcarea, după prima lectură, a unui şir de unităţi lingvistice: sunet, silabă, îmbinări de cuvinte, propoziţii.

Elevul:

* ascultă  atent şi cu interes;

* înţelege textele propuse, dar mai complicate decît în clasa a III-a;

* înfăptuieşte instrucţiuni mai complicate decît în clasa a III-a;

* selectează  răspunsul corect la întrebări alcătuit din trei variante de răspunsuri propuse;

* numeşte cuvintele, îmbinările de cuvinte şi se exprimă plastic;

* sesizeză şi găseşte, după prima lectură, unităţile lingvistice necesare, care corespund caracteristicilor indicate.

Comunicarea    dialogată (6 ore)

Regulile de comportare în timpul dialogării (să asculte, să fie amabil, respectuos, să ştie a exprima dezacordul faţă de poziţia interlocutorului ş.a.)

Etichetul comunicării (să cunoască formulele de adresare corectă, de exprimare a opiniei, de concretizare ş.a.).

Redarea dialogurilor întîlnite într-o operă citită independent (replici fără a folosi cuvintele autorului).

 

Alcătuirea dialogurilor, în baza desenelor sau situaţiilor, individual sau cu ajutorul materialelor auxiliare.

Aprecierea dialogurilor alcătuite.

Elevul:

* ascultă interlocutorul cu atenţie.

* alcătuiete dialoguri (în baza celor audiate şi cu ajutorul reperelor), care conţin dezbateri ale părerilor despre un obiect oarecare;

 

 

* redă pe roluri dialoguri întîlnite în opere citite îndependent sau audiate (mai complicate decît în clasa a III-a);

* aduce argumente convingătoare în timpul dezbaterilor;

* apreciază conţinutul şi forma dialogurilor;

* face rezumatul oral a unor texte dialogate;

* manifestă cooperare în diferite siuaţii de comuncare.

Comunicare monologată (9 ore)

Cerinţele principale faţă de comunicarea orală: claritatea, legătura propoziţiilor în text, succesiunea expunerii.

Expunerea detaliată şi selectivă a textelor narative cu elemente de descriere şi raţionament în baza reperelor.

Povestirea unui text citit independent, unui epizod dintr-un film sau a unei întîmplări aflate de la cei apropiaţi sa din experiena de viaţă;

Completarea conţinutului comunicării (descrierea împrejurărilor şi a exteriorului   personajelor,raţionament despre faptele unor personaje, exemple din viaţa personală ş.a.)

Alcătuirea unei povestiri, poveştiâ, ghicitori în baza reperelor.

Alcătuirea unei comunicări, individual, pe o temă liberă sau  propusă de învăţător.

Atitudinea personală faţă de cele relatate.

 

Evaluarea, perfecţionarea comunicărilor întocmite.

* explică cum ar trebui să fie o comunicare coerentă în baza unei situaţii;

*să sesizeze legătura logică dintr-un mesaj oral;

* respectă  cerinţele faţă de exprimarea orală;

* expune  de sine stătător textul  cu elemente de descriere a unor activităţi, evenimente;

*să-şi adapteze vorbirea la diferite situaţiide comunicare;

*completează comunicarea (povestirea) cu elemente ale descrierii exteriorului personajului;

* să folosească în comunicare un vocabular adecvat;

* alcătuieşte comunicare orală pe o temă dată sau liberă în baza reperelor;

* să manifeste spirit critic  faţă de  forma comunicării, evidenţiind calităţile şi neajunsurile;

*discută (în perechi, în grup) conţinutul comunicărilor în baza unui ghid propus de învăţător, găseşte părţile pozitive ale lucrărilor, dă sfaturi.

* să adapteze redatarea la scopul comunicării.

 

Citirea- 10 ore

Citirea cu voce, respectînd normele pronunţării şi ale intonaţiei  ţinînd cont de situaţia de comunicare.

Citrea în gînd a materialelor însoţite de indicaţii cum s-ar putea petrece diferite însărcinări.

Citirea, interpretarea (explicarea) sarcinilor, textelor şi exerciţiilor din manual.

Citirea corectă (respectînd normele intonaţiei), explicarea propoziţiilor simple şi compuse, care conţin adresări, vorbire directă.

Dezvoltarea tehnicii citirii: perceperea rapidă a cuvintelor, a grupurilor de cuvinte, a propoziţiilor.

 

* citeşte în gînd şi cu voce textele din manual, explică conţinutul şi scopul lor;

* citeşte cu voce compunerea alcătuită de sine stătător sau materialele selectate şi pregătite pentru o comunicare în clasă;

* citeşte cu intonaţie propoziţii diferite;

* răspunde la întrebări care se refeă la  conţinut;

* îndeplineşte indicaţiile ce însoţesc diferite texte;

* demostrază interes şi curiozitate faţă de citire;

* se adapteză la situaţi concrete de citre;

* explică importanţa unei sau altei propoziţii (simple, compuse).

Scrierea 13 ore

Scrierea din memorie.

Alcătuirea a 3-4 propoziţii coerente; a 2-3 întrebări în baza unei teme date şi a răspunsurilor, folosind descrierea  şi raţionamentul.

Expunerea (detaliată, selectivă) unui text narativ cu elemente de descriere sau raţionament (40-60 cuvinte).

Redarea în scris a celor auzite în timpul lecţiilor sau în afara orelor de curs.

Argumentarea propriei păreri.

Redarea în scris a părerii, a tezei pe temă liberă (0,4-0,6 pag.).

Biletul. Scrisoarea.

Invitaţia. Felicitarea.

Alcătuirea ghicitorilor, poveştilor.

Perfecţionarea (redarea) textelor: evidenţierea alineatelor care lipsesc, eliminarea propoziţiilor de prisos, completarea textului în cazul cînd lipseşte una din componentele subiectului (introducere, încheiere), corectarea greşelilor.

 

* scrie din memorie texte (poezie, proză) mai mari după volum ca cele din clasa a III-a;

* alcătuieşte 3-4 propoziţii coerente şi 2-3 întrebări în baza unui desen, situaţii din clasă, din timpul lecţiilor, din iaţa personală ş.a.;

* scrie expunere după un plan întocmit în comun şi în baza reperelor;

* îşi exprimă părerea despre conţinut, personaje;

* completează textul cu anumite tablouri; eroi pe care şi-i imaginează; îşi împărtăşeşte gîndurile despre ceea ce l-a impresionat;

* alcătuieşte bilete ce conţin mesaje, felicitări, scrisori ,invitaţii;

* alcătuieşte o ghicitoare, o poveste în baza reperelor;

* dezbate lucrarea scrisă (în perechi, în grup).

Relaţii interdisciplinare: operă artistică, citirea expresivă, tema şi ideea principală şi rolul lor într-o operă literară, raţionamentul (în baza materiei studiate); mijloace artistice de exprimare (citirea); descrierea orală a operelor de artă: tablouri din natură, descrierea animalelor (artă plastică).

 

II. Linia lingvistică48 ore

Conţinutul materiei de studiu Cerinţele de stat faţă de nivelul instruirii elevului în şcoala medie generală
Textul –  8 ore

Textul-naraţiune, descriere, raţionament.

Legătura propoziţiilor  în  texte.

Elevul:

* deosebeşte tipurile textelor (cu ajutorul învăţătorului);

* alcătuieşte  texte diferite în baza reperelor: model, plan, cuvinte-cheie, îmbinări de cuvinte;

* îmbină propoziţiile în texte, folosind mijloace de relaţie cunoscute.

Propoziţia – 16 ore

Conţinutul propoziţiei.

Adresările compuse din 2-3 cuvinte, care ocupă diferite poziţii în propoziţie: la începutul, în interiorul, la sfîrşitul ei. Semnele de punctuaţie. Îmbinările de cuvinte.

Părţile principale ale propoziţiei (în propoziţia simplă şi în cea compusă). Predicatul verbal, predicatul nominal. Subiectul  simplu. Subiecte omogene. Părţile omogene ale propoziţiei. Semnele de punctuaţie.

Părţile secundare ale propoziţiei. Complementele circumstanţiale de loc, de timp, de mod.

Fraze joncţionale (relaţia dintre propoziţii  se înfăptuieşte cu ajutorul conjuncţiilor) şi nejoncţionale (relaţii fără conjuncţii). Semnele de punctuaţie în frază.

Vorbirea directă plasată înaintea  şi după cuvintele autorului. Semnele de punctuaţie la vorbirea directă.

 

* explică conţinutul propoziţiilor;

* citeşte, respectînd intonaţia, propoziţiile simple şi compuse ce conţin adresări, vorbire directă şi părţi omogene;

* constuieşte îmbinări de cuvinte, propoziţii cu părti omogene, adresări şi vorbire directă (în bază de repere);

* pune întrebări  asupra părţilor principale şi secundare ale propoziţiei;

* dezvoltă propoziţiile simple cu ajutorul întrebărilor;

 

 

* plasează semnele de punctuaţie necesare în propoziţiile cu adresări, vorbire directă, părţi omogene şi în fraze în timpul copierilor;

* îmbină 2 sau mai multe propoziţii simple într-o frază; alcătuieşte fraze după modele date.

 

Cuvîntul 3 ore

Cuvinte polisemantice.

Cuvinte cu  sens propriu şi sens figurat.

Îmbinări stabile de cuvinte (frazeologismele).

Folosirea dicţionarului explicativ pentru a preciza sensul cuvintelor.

 

* explică, în baza exemplelor, sensul propriu sau figurat al cuvintelor;

* alcătuieşte propoziţii folosind cuvinte polisemantice;

*identifică, în texte, frazeologizmele şi explică sensul lor (cu ajutorul învăţătorului);

* corectează texte în care s-au folosit incorect cuvinte (individual sau în baza unui şir de cuvinte date);

* găseşte în dicţionarul explicativ cuvinte polisemantice, (3-4 cuvinte) şi explică sensurile lor.

Părţile de vorbire 20 ore

Substantivul (4 ore).

Substantive simple şi compuse. Substantive comune şi proprii. Genul, numărul, cazurile  substantivului (repetare). Ortografia substantivelor compuse şi proprii.

Alcătuirea propoziţiilor cu diverse tipuri de substantive.

Verbul (5 ore)

Persoana, numărul, forma iniţială (repetare).

 

Tipurile verbului. Conjugarea verbului la timpul prezent, timpul trecut şi timpul viitor. Ortografia formelor imperative ale verbelor însoţite de pronume neaccentuate: du-te, adă-mi, pregătiţi-vă ş. a.

ELEVUL

* determină genul,numărul,cazul,felul substantivelor;

* numeşte cazurile şi întrebările la care răspund ele;

* aplică regulile de ortografiere a substantivelor compuse şi proprii;

*alcătuieşte îmbinări de cuvinte, propoziţii cu substantive diverse ca  tip;

 

*cunoaşte timpurile verbului; conjugă verbele la timpurile: prezent, trecut, viitor;

* determină persoana, numărul, forma iniţială a verbului;

* ortografiază corect formele imperative ale verbului, însoşite de pronume neaccentuate;

Pronumele – 3 ore

Pronumele personale (repetare).

Pronumele interogativ ce?, cine?, care? (noţiuni).

Pronumele demonstrativ (noţiuni). Ortografia pronumelor demonstrtive: aceea, aceia, acelea, aceasta, acesta, aceştia.

Alcătuirea propoziţiilor cu pronume interogative şi pronume demonstrative.

Numeralul 4 ore

Numerale cardinale simple , compuse şi numerale ordinale.

Ortografia numeralelor cardinale,ordinale.

Încadrarea în propoziţii a numeralelor ordinale şi cardinale.

Adverbul 4 ore

Adverbe simple şi compuse. Ortografia adverbelor compuse.

Adverbe de loc, de timp, de mod.

Alcătuirea îmbinărilor de cuvinte, a propoziţiilor cu adverbe.

 

 

*găseşte în texte pronume şi determină felul lor;

* construieşte propoziţii cu pronume interogative şi demonstrative;

* ortografiază, conform regulilor cunoscute, pronumele demonstrative;

*găseşte în texte numeralele,determină felul lor;

 

*pronunţă corect numeralele; le copie împreună cu substantivele ce le însoţesc;

* formează îmbinări de cuvinte cu numerale cardinale şi ordinale, pe care mai apoi le încadrează în propoziţii;

* ortografiază corect numeralele;

* găseşte în texte adverbul cu ajutorul întrebărilor; stabileşte tipul lor;

* scrie  prin dictare adverbe, apoi comparîndu-le cu modelele date, controlează dacă au fost ortografiate corect;

* alcătuieşte îmbinări de cuvinte, propoziţii cu adverbe;

* găseşte în dicţionarul ortografic adverbul şi clarifică  cum se ortografiază.

Relaţii interdisciplinare:: folosirea majusculei la substantivele proprii (citre, ştiinţele naturii); utilizarea corectă a pronumelor şi verbelor în timpul răspunsurilor la lecţii, în timpul scrierii lor (citirea, ştiinţele naturii) folosirea numeralelor în timpul comentării exemplelor, rezolvării problemelor, exerciţiilor, citirea numeralelor (matematica), adverbul –  mijloc de exprimare artistică (literatura).

Repetare la sfîrşit de an (3 ore)

 

III.   Linia socioculturală

Tematica orientativă Cerinţele orientative faţă de

priceperile elevilor

Eu şi limba moldovenească.

 

 

 

 

Ospitalitatea  moldovenilor.

 

 

 

Valori general-umane: binele, dreptatea, toleranţa.

 

Obiceiurile şi tradiţiile în satul (oraşul) natal.

 

 

 

Lumea profesiilor.

 

 

 

Vara. Lunile ei. Natura în timpul verii.

* îşi exprimă dragostea şi respectul faţă de limba maternă;

* audiază, citeşte, memorizează fragmente în proză ale scriitorilor moldoveni;

* recită poezii consacrate limbii moldoveneşti;

*cunoaşte cele mai răspîndite forme de întîlnire/petrecere a oaspeţilor;

* foloseşte în comunicare diverse formule de adresare;

*explică sensul valorilor (bine, dreptate, toleranţă) şi împortanţa lor în viaţa personală şi în societate;

* exemplifică, prin momente , fapte din viaţă, trăsăturile morale pozitive;

* povesteşte despre obiceiuri, tradiţii poulare, moştenite din bătrîni, care s-au păstrat în localitatea în care trăiţi;

* alcătuieşte un text, în care descrie unul din obiceiuri sau una din tradiţii;

* cunoaşte noţiunile de „muncă  fizică” şi „muncă intelectuală”;

* povesteşte despre profesiile părinţilor săi;

* redă, cu ajutorul a 3-4 propoziţii, cum îşi imaginează  viitoarea profesie;

* alcătuieşte comunicări scurte despre anotimpul vara;

* reţine lunile de vară;

* povesteşte despre ocupaţiile sale în timpul verii.

 

 

IV. LINIA STRATEGICĂ

Elevul  îşi organizează activitatea de sine stătător:  lucrează  cu manualul,  literatura suplimentară; sistematizează cunoştinţele şi deprinderile; analizează, compară, concretizează, face concluzii, prezintă păreri şi argumente convingătoare; aplică deprinderile creative în diferite situaţii de comunicare.

 

 

 

Автор:

Фєтєску Л. І., методист Одеського обласного інституту удосконалення вчителів

 

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *