0 472
Молдовська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою 1-4 класи (2016 рік) Серпень 30th, 2016 Руденко Тарас

Пояснювальна записка

         Програма з молдовської мови для 1 – 4 класів навчальних закладів з українською, мовою навчання визначає мету, зміст і методи вивчення рідної мови учнями молдовської національності.

Зміст програми відповідає вимогам Державного Стандарту початкової освіти.

Основними принципами програми є:

  • комунікативна орієнтація;
  • цілісне вивчення комунікативної діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
  • використання знань, умінь і навичок, отриманих у процесі вивчення української мови у початкових класах.

Головною метою навчання є вироблення в учнів мовленнєвих (комунікативних) умінь необхідних для опанування літературної рідної мови, формування навичок для майбутнього вивчення рідної мови як предмету за програмою з молдовської мови у середніх та старших класах 11-річної школи з українською мовою навчання.

Вивчення молдовської мови відповідає чотирьом лініям (напрямкам): комунікативної, лінгвістичної, соціокультурної, стратегічної.

Комунікативна лінія передбачає розвиток усного й писемного мовлення учнів, формування навичок успішної реалізації комунікативної діяльності. Здійснення цих цілей  потребує вироблення в учнів уміння  сприймати усне повідомлення, уміння тримати діалог, читати, індивідуально працювати з книжкою, спілкуватися письмово.

Лінгвістична лінія передбачає пізнання мови і лінгвістичних компетенцій :збагачення словника, творення слів, будування словосполучень, речень, формування і розвиток орфографічних, орфоепічних навичок тощо.

Мета соціокультурної лінії – формування в учнів національної свідомості, знайомство учнів з історією, культурою, традиціями інших народів.

Стратегічна лінія передбачає розвиток загально-навчальних навичок, уміння виконувати різні комунікативні вправи, формування навичок контролю результатів, визначення  та  коригування помилок (індивідуально, в класі); виробляє й розвиває навички логічного мислення: аналіз, порівняння, узагальнення, аргументування.

Структура початкового курсу з молдовської літературної мови побудована таким чином: «Усний курс» (1-й клас); «Розвиток усного мовлення. Читання. Письмо» (2- й клас;

« Сучасна молдовська літературна мова» (3-й і 4-й класи).

Відповідно новим вимогам Державного Стандарту, дана програма структурується на основі цілей, здатних охопити головне у навчальній діяльності: а) розвиток уміння сприймати усне й письмове повідомлення; б) розвиток уміння усного і письмового спілкування.

Мета навчального процесу у 1-му класі  – ознайомлення учнів з молдовською мовою – способом спілкування, пізнання навколишнього світу; вироблення і розвиток навичок правильної артикуляції (відповідно орфоепічним нормам молдовської літературної мови), аудіювання (слухання і сприймання літературної мови) та розвитку мовлення (усне повідомлення: діалог, монолог, вираження повідомлення відповідно синтаксичним нормам, засвоєння і застосування літературної лексики…)

Усний курс орфоепічних умінь здійснюватиметься за допомогою вчителя та шляхом використовування  його учнями. Вчитель вимовлятиме слово таким чином, щоб учень міг   чути ясно і правильно кожен окремий звук слова.

Багаторазове правильне повторення слів, словосполучень, речень, вживання нових слів у різних ситуаціях спілкування дозволяють обов’язкове і свідоме засвоєння  матеріалу. Необхідно, щоб протягом уроку учні збагачували словник  хоча б 5 – 7 новими словами.

У першому класі учні отримують знання або за допомогою ілюстративного матеріалу, або шляхом перекладу слів. Переклад застосовується у тих випадках, коли інші методи неефективні або безрезультатні. Учитель слідкує за рівнем засвоєння рідної мови: учень вчить слова, речення,  не тільки для того, щоб уміти  відповідати  на запитання вчителя або однокласників, а й для того, щоб навчитися  самостійного формулювати запитання з опорою на вивчені слова.

Велике значення надається й аудіюванню молдовської мови, артикуляції звуків, вимовлянню слів, речень, знайомству з відмінюваними формами іменника, граматичним  значенням дієслова та інших частин мови. Належна увага надаватиметься сприйманню, відчутті,  усвідомленню, розумінню значення слів, речень, повідомлень молдовською мовою. Необхідно  призвичаювати учнів застосовувати щойно вивчені слова, речення у розмові з однокласниками, дотримуючись правилам етики спілкування. Ці уміння необхідно формувати систематично.

Під час будування учнями речень або невеликих оповідань, учитель зобов’язаний порівнювати  граматичну структуру молдовської  й української, російської мов та доступно  пояснювати відповідності й невідповідності форм.

Необхідно, щоб теми усного курсу відповідали віковим особливостям учнів: треба взяти до уваги  й соціальну, культурну ситуацію.

Учні першого класу навчатимуться творити різноманітні речення (за метою висловлювання), вживати їх в усному мовленні; вчитимуть напам’ять і гарно, виразно декламуватимуть вірші, прислів’я, приказки.

При вивченні нової теми , необхідно будувати розмову учитель – учень таким чином, щоб повторювався попередньо пройдений  навчальний матеріал: слова, вирази, речення…   На уроках необхідно, щоб учні мали змогу якнайбільше говорити, творити невеликі повідомлення, а вчитель створює належні умови для спілкування, допомагає правильно висловлюватися.

 

Викладання й засвоєння молдовської мови в 2-му класі  охоплює три періоди: добукварний період, букварний період, післябукварний період.

Основною задачею початкового циклу являється вироблення  основних навичок інтелектуальної діяльності учнів – читання і письмо.  Необхідно, щоб виробленню міцних умінь і навичок читання, письма, їх постійному тренуванню надавалась найбільше увага, адже вони забезпечать  подальшу навчальну та особистісну  діяльності учнів,.

Засвоєння техніки читання та письма поєднуватиметься з намаганням розуміння змісту тексту (речення).

Під час слухового сприйняття   звуків і букв  іноді з’являються труднощі, які призводять до хибного вимовляння (опускаються закінчення слів, неправильно наголошуються слова тощо). Учитель,  звертатиметься, у таких випадках, до різноманітних фонетичних вправ, що забезпечить у майбутньому грамотність.

Труднощі виникають в учнів 2-го класу  і під час засвоєння письма, адже їм потрібно здійснювати ряд дій. Застосування письма і читання відповідно психологічним особливостям  маленьких школярів передбачає глибоке знання деяких орфоепічних понять  з молдовської мови: групи букв ch, gh (перед  e, i); букви c, g  (перед e, i ); буква  x, яка передає звуки   cs, cz ; вимовляння дифтонгів au, oa, oi, ia, ie, ai… та  трифтонгів» oai, iau, eau… у різних позиціях  в складі слова; голосних e, i на початку слова або голосного  і на кінці слова тощо.

У період читання і письма застосовується як аналіз: розчленування слів на звуки або букви, як і синтез:  поєднання звуків і букв  у склади або слова, їх читання.

Серед цілей добукварного періоду виділяються наступні: учні будуть здатні ставити запитання, відповідати на запитання, будувати слова, речення за ілюстрацією або  з опорою на певні подані слова; визначати кількість слів у реченні, ідентифікувати вивчені звуки, відтворити зміст невеликого прослуханого тексту: найчастішими формами роботи на даному етапі є бесіди (теми: Перший день школи, Мої однокласники, Мої іграшки,  Шкільні речі,  Моя форма, Моя парта тощо), розповідь (за малюнками Абетки) та повідомлення (учні  розповідають про деякі події, свідками яких вони були або почули від інших).

Такі форми роботи є гарним способом   тренування говоріння, за умовою, що учні дотримуються вимог учителя: а) говорити ясно, голосно, цілими реченнями; б) уважно слухати, (не перериваючи без причини ) повідомлення інших учнів тощо.

На кінець букварного періоду учні будуть здатні правильно вимовляти звуки; поділяти слова на склади, сприймати звуки, з яких складаються слова; сприймати в мовленнєвому потоці слова і речення; читати плавно тексти (30 – 40 слів); писати  одно – трискладові слова, списувати короткі тексти; писати під диктовку склади, слова, речення або тексти (25 – 30 слів); розповідати за зображенням; заслухати й переказати оповідання за допомогою запитань, поставлених учителем; довести розуміння деяких слів, виразів, речень, текстів; тримати розмову, ініційовану однокласником або вчителем. На даному етапі учні ознайомлені  з усіма літерами алфавіту молдовської мови.

Післябукварний період являється синтезом навчальної діяльності читання –письмо

І першим кроком у роботі з текстом. Головна мета післябукварного періоду – розвиток навичок читання – письма, які формувалися на  попередньому етапі. Цьому процесу підпорядковуються:

а) розшифровування тексту (плавне, правильне, свідоме письмо (списування, диктант, само диктант тощо);

б) розкодовування тексту (визначення нових слів; їх пояснення; правильне написання нових слів тощо);

в) сприймання тексту (співвідношення тексту з його змістом; пояснення заголовка; читання фрагментів і переказ їх; опис місцевості, подій; вираження почуттів, ставлень);

г) тренування комунікативних навичок (формулювання запитань; будування правильних відповідей; демонстрація інтересу до участі у дискутуванні; висловлювання особистих суджень про текст; письмове редагування відповідей; правильне письмо, яке відповідає графічним, орфографічним, пунктуаційним правилам; правильне, естетичне розташування написаного).

На даному етапі систематично проводиться читання роз тлумачення:  цілісне прочитання тексту, розчленування тексту на логічні частини; читання фрагментів, визначення нових слів, виразів, їх пояснення; відтворення кожного фрагменту; формулювання теми і головної думки; тощо).

Застосовуватимуться різні засоби: читання ланцюжком, вибіркове читання за ролями, у парах, що надасть можливість читати кожному учневі.

Письмові вправи у післябукварному періоді різноманітні: списування, диктант, само диктант; вправи переходу від однини до множини і навпаки; заміна особи дієслова, визначення багатозначних слів, доповнення тексту, заміняючи малюнки власними словами тощо.

На кінець року цього етапу тренувальні вправи передбачають:

а) застосування окремих орфографічних  правил (поділ слів на склади, вживання розділових знаків);

б) правильне розташування написаного;

в) чіткість і естетичність письма.

У 3 – 4 передбачається мовчазне читання і читання вголос текстів, які відповідають  вимогам Державного Стандарту початкової освіти з дотриманням орфоепічних норм. Читання літературною мовою співвідноситься із збагаченням словника і усним спілкуванням.

У цих класах удосконалюватимуться  навички правильного письма із застосуванням орфографічних правил. Учні писатимуть не тільки диктанти, самодиктанти, а й перекази, маленькі твори, спираючись в якійсь мірі на знання й уміння,  отримані на уроках української мови.

Актуалізація, систематизація й поглиблення знань здійснюється протягом навчального року.

Учні знайомляться з ознаками різних текстів (розповідь, опис, роздум, ) навчаються  аналізувати, висувати висновки щодо прочитаного або створеного.

Під час ознайомлення з частинами мови, більша увага приділятиметься  їх загальним рисаь, ознакам. Розвиток усного й писемного мовлення здійснюватиметься  різними методами, технологіями: співробітництво, робота в парах, в групах тощо.

Навчати учнів будувати твори, означає навчать спостерігати, записувати, міркувати, розповідати. Вчитель зможе досягти результатів завдяки систематичній роботі, наполегливості і вимогливості.

Тематика читання логічно продовжує тематику, передбачену програмою у наступних класах, а вивчення нового матеріалу базується на знання, отримані у 1 -2 класах.

Вивчення молдовської мови в початкових класах закладає основи лінгвістичної, комунікативної компетенції, необхідної для подальшого вивчення молдовської літературної мови у 5 – 11 класах.

 

 

1 клас

Усний курс

(70 годин, 2 години на тиждень; 3 години на повторення і систематизацію вивченого матеріалу на кінець року і 4 години резервного часу)

І.Комунікативна лінія

(на весь навчальний рік) 

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги щодо рівня навчання учнів
Аудіювання

Поведінка слухача з метою розуміння змісту повідомлення малого обсягу.

Розуміння запитань, завдань учителя.

Сприйняття і підтвердження заслуханого повідомлення.

Аудіювання і розуміння на слух окремих діалогів, монологів (художній та розмовний  стилі) у контексті різних літературних жанрів: небилиця, жартівне оповіданнячко, байка, вірш, оповідання, загадка, приказка тощо.

Розуміння основної думки заслуханого тексту з опорою на питання (хто?, що?, де?, коли?, як? тощо) відтворення, візуалізації тексту.

Учень:

*слухаючи тексти, підтверджує правила поведінки при під час сприйняття усного донесення;

 

*сприймає слова, вирази, промовлені з певною метою (кілька разів) і їх значення; подібні завдання проводяться після кількох аудіювань;

 

*розуміє і відповідає на запитання на основі відчутого донесення, яке потребує короткої відповіді;

 

*малює, за своїми можливостями, предмети, які відповідають заслуханим  словам, реченням.

 

Говоріння. Діалог

Формування правильних навичок спілкування і способу вислову.

 

 

Правила поведінки під час діалогу.

 

 

 

 

 

Будування діалогу з опорою на допоміжні матеріали.

 

 

 

 

 

Розташування реплік в діалозі (запитання – відповідь).

 

 

Повторення слів, словосполучень, поданих учителем.

Учень:

*вимовляє, правильно артикулюючи, слова і словосполучення;

*уважно слухає співрозмовника і дотримується комунікативних норм при спілкуванні, застосовує правила ввічливості;

*включається в діалогічне спілкування відповідно ситуації;

*використовує формули звертання, тримання діалогу;

 

*складає запитання та відповіді на них, спираючись на заслухані тексти, малюнки; діалоги за уявленням, за переглянутими фільмами, життєвими ситуаціями тощо;

*знає формули тримання діалогу;

 

*коротко інформує про окремі вчинки, події, персонажі;

 

*будує діалог за зразком;

 

*будує за алгоритмом репліки на тему.

Монолог

Ознаки правильного способу вислову  (чіткість, правильність, використання адекватного словникового запасу).

 

Складання простих речень за зразком або самостійно.

 

Декламація.

 

Складання коротких оповідань, спираючись  на допоміжні матеріали

(уявлення малюнки, життєві ситуації тощо).

 

*розрізняє висловлювання співрозмовника, ритм спілкування. Відповідність або невідповідність описаній ситуації;

 

*висловлює почуту або прочитану вчителем інформацію;

*розмовляє не поспішаючи, адекватним голосом, чітко, без напруження;

*регулює тон, інтонацію, темп голосу;

* будує речення, усно виражає власні   судження про почуте.

Міжпредметні зв’язки:  виразне читання художніх творів (література), усний опис  картин, які зображують природу, тварин, рослин, (природознавство).

 

ІІ.Лінгвістична лінія

(на весь навчальний рік)

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги до рівня навчання учнів
Текст

Практичне засвоєння поняття про текст і його ознаки: – зміст

–          заголовок;

–          тема, ключові слова

–          основна думка.

Розчленування зв’язного мовлення на речення.

Учень:

*підбирає влучний заголовок для тексту (за допоміжними матеріалами);

*визначає кількість речень у тексті (2-3 речення);

*визначає тему (про що? про кого? говорить автор у тексті?) і основну думку (що саме сказав автор?) заслуханого тексту;

* визначає ключові слова в тексті.

Синтаксис

Застосування елементарних  синтаксичних понять в усному мовленні.

 

Практичне засвоєння речень за метою висловлювання (без вживання термінів): речення, в якому про щось (про когось) розповідається, в якому формулюється запитання, які містять прохання, наказ (речення розповідні, питальні, наказові). Інтонація в кінці речення (окличні речення).

 

Поняття про порядок слів у реченні.

 

Вироблення навичок творення словосполучень і речень.

*визначає на слух види речень за метою висловлювання; за емоційним забарвленням.

 

 

*розрізняє закінчене  і незакінчене речення;

 

*творить словосполучення за зразком і речення різні за метою висловлювання (самостійно);

промовляє речення у відповідності з кінцевим розділовим знаком;

*доповнює речення 2 – 3 словами із поданого ряду слів; складає речення за малюнком, за поданим початком або за опорними словами тощо;

*дотримується порядку слів та словосполучень у реченні.

 

 

Морфологія

Елементарне поняття про морфологію (практично).

Розчленування речень на слова. Значення слова.

Окремі граматичні форми (без вживання термінів): загальне поняття про іменник та його морфологічні ознаки, рід, число; загальне поняття про прикметник та його морфологічні ознаки, рід, число; застосування в усному мовлення числівників (кількісних, порядкових). Практичне засвоєння поняття про рід, число порядкових (a doua, al doilea…) і кількісних числівників (doi,  două); використання числівників від 1 до 20; загальне поняття про дієслово, визначення його у повідомленні; ознайомлення з особою, числом і часом дієслова: теперішній, минулий, майбутній, з опорою на маленькі тексти, вислови і приклади учнів; елементарне поняття про займенник; визначення і застосування в усному мовленні особи, числа, наголошених (повних) і ненаголошених (коротких) форм особових займенників:  eu mi, mă, tu, ti, te, ţi…;  визначення і застосування в усному мовленні і в усних текстах присвійних займенників: mea, meu, nostru, noastre…

Загальне поняття про прийменник: cu, pe, despre, la, sub.

Елементарне поняття про сполучник; роль сполучників şi, dar у реченнях.

 

 

*порівнює слово із зображенням предмета, дії;

 

 

*формулює запитання про значення слова;

 

 

 

 

*розрізняє частини мови за родами  та числами;

 

 

 

 

*створює, усно, множину різних частин мови;

 

 

 

 

 

*узгоджує форми дієслова з формами  особових займенників: eu citesc, noi citim…

 

*правильно застосовує наголошені (повні) й ненаголошені (короткі) форми особових  і присвійних займенників.

 

 

 

 

Фонетика

Загальне поняття про звук.

 

 

Звуки голосні і приголосні.

 

Вироблення уміння правильно вимовляти звуки, розрізняти голосні і напівголосні звуки: caiet, obiect, miere.

 

Елементарне поняття про наголос і його значення.

Поділ слів на склади.

 

Звуки в складі слова.

 

*правильно вимовляє звуки;

 

*правильно наголошує слова;

 

*впізнає голосні і приголосні звуки;

 

*визначає правильне наголошування слова;

 

 

 

*поділяє слово на склади;

 

*вимовляє ланцюжком, за учителем звуки слів (застосовуються 1-2складові слова).

* додає або відкидає окремі звуки в словах  з метою утворення нового слова: mac, rac, tac

Лексика

Вироблення уміння:

– впізнавати слова, які називають предмети пізнання: (cine? ce?), дію (ce face? ce a făcut? ce va face?), ознаку предмета (cе fel de? сare?),  кількість предметів (cїte? сîţi?); розрізняти літературну і нелітературну (діалектну) форми слова.

 

*розуміє значення слова (за допомогою вчителя , в результаті власних висновків);

 

 

*запам’ятовує, застосовує слова і словосполучення, які сприяють збагаченню словника.

Міжпредметні зв’язки: речення, різні за метою висловлювання, вживання прикметників як засобу увиразнення (література); звук (музика); вживання великої літери у власних назвах (природознавство)

 

ІІІ. Соціокультурна лінія

Орієнтовна тематика

 

Актуальні вимоги до рівня навчання учнів

 

 

Шедеври усної народної творчості. Молдовські  літературні і  нелітературні казки, світові. Колискові пісні.

 

Учень:

*слухає і розуміє зміст загадок, пісень, казок тощо…;

*знає назви казок, колискових (вимовляє чітко, розбірливо, слова, речення).

 

Моя Батьківщина – Україна

*складає речення які оспівують красу і багатства батьківщини;

*декламує вірші про  батьківщину;

*знає пісні.

Моя школа. Клас і відносини з однокласниками.

 

 

 

 

 

*використовує нові слова, складає речення про рідну школу;

*усвідомлює значення нових слів, відносно теми;

*складає речення про дружбу, пошану, толерантність у відносинах з однокласниками.

Зимові свята  молдован. Новий рік (колядка, щедрівка). Різдво. *розуміє, усвідомлює зимові свята  молдован. Запам’ятовує вірші, колядки, щедрівки;

*заслуховує тексти, складає речення стосовно молдовським зимовим традиціям, звичаям.

 

Рідний край. Походження.

 

 

*збагачує словник, запам’ятовує  вірші, віршовані рядки, пісні відповідно темі;

*будує речення в яких оспівується краса рідного краю.

 

Природа – друг людини.

 

*будує речення, які підтверджують знання про природу;

*поєднує  речення в маленькі тексти;

* знає назви рослин, тварин тощо.

 

 

ІУ. Стратегічна лінія

Учень визначає рівень своєї навчальної діяльності на основі програми для 1 класу; систематизує навички й уміння, отримані під час навчання; збагачує свій словник; застосовує навчальні навички відповідно до вимог монологічного та діалогічного спілкування;  оцінює свої знання і отображає особисту думку.

 

 

2-й клас

(70 годин, 2 години на тиждень; 4 години на повторення і систематизацію вивченого матеріалу на кінець року і 4 години резервного часу)

І.Комунікативна лінія

(на весь навчальний рік)

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги до рівня навчання учнів

 

Аудіювання

 

Поведінка слухача з метою зрозуміти зміст повідомлення.

Учень:

 

*підтверджує правила поведінки під час сприйняття усного повідомлення, заслуховуючи тексти;

Розвиток інтересу до висловленого повідомлення. *слухає уважно, проявляє зацікавленість до висловленого вчителем повідомлення (репліки, міміка);
 Аудіювання – розуміння монологів, діалогів, порівняно складніших, ніж у попередньому класі, з читаного тексту художнього або розмовного  стилів (приказка, загадка, вірш, пісня тощо). * сприймає слова, словосполучення, вирази й використовує їх  в усному мовленні;

*розуміє зміст віршів, приказок, загадок, казок, пісень;

*використовує вивчені нові слова у власному контексті.

Демонстрація  чутливості (емоції, почуття) до персонажів та їхніх дій  на основі заслуханих текстів. *ілюструє нові слова, речення більшої складності;

*встановлює зв’язки між уявою і текстом.

 

Говоріння

Діалог

Правила спілкування (слухання), активна участь у діалозі, демонстрація інтересу до змісту повідомленого; рівність у спілкуванні, етикет спілкування, чітка,  правильна вимова тощо, складання 2 -3 реплік за темою.

 

 

*оцінює зміст діалогу, правильність вживання вербальних можливостей для тримання діалогу;

 

*правильно застосовує формули ввічливості.

 

Розвиток уміння тримати діалог. *тримає діалогічне мовлення відповідно  ситуації.
Будування діалогів малого обсягу. * формулює ( запитання – відповідь)
Відтворення заслуханих діалогів. *будує прості діалоги, доповнює незакінчені діалоги;
Тримання розмови на основі заслуханого діалогу. *бере участь у розмові;

*відповідає на репліки однокласників, учителя.

Монолог

Розвиток здібностей монологічного мовлення (чіткість, послідовність викладу, співвідношення речень у тексті)

 

Декламація.

Стисле повідомлення прочитаного або заслуханого тексту.

 

Складання зв’язного вислову, спираючись на допоміжні матеріали (малюнки, фільми,  життєві тощо).ситуації

 

*висловлює короткі повідомлення;

*переказує текст, використовуючи  словосполучення, малюнки, ілюстрації тощо;

 

*висловлює власну думку, доповнюючи текст у процесі переказування;

*виразно декламує вивчені напам’ять тексти;

 

*стисло передає зміст прочитаного або заслуханого;

*самостійно складає тексти, за малюнком, уявою, фільмом,

*виражаючи своє ставлення, власну думку.

Читання

Ознайомлення із звуками і буквами молдовського алфавіту.

Відповідна вимова буквосполучень: ce, ci, che, chi, ge, gi, ghe, ghi, oa, ea, ia, ie.

 

Читання і розуміння значення слів, словосполучень, речень, маленьких текстів.

 

Вироблення навичок читання вголос і мовчки тексту із 30-40 слів. Розуміння змісту прочитаного тексту з опорою на знання, отримані на уроках молдовської мови (усний курс), на власну уяву або власний досвід.

 

*знає букви молдовського алфавіту;

*читає ізольовані великі і малі прописні букви;

*запам’ятовує букви в алфавітному порядку;

 

*читає слова, що містять названі буквосполучення, правильно їх вимовляючи;

читає, розуміє слова, словосполучення, речення, маленькі тексти;

 

 

*знаходить в тексті відповіді на запитання;

*читає вголос виразно, дотримуючись орфоепічних норм; читає мовчки.

Письмо

Друковані і прописні букви молдовського алфавіту.

Розвиток і удосконалення навичок письма латинською графікою.

 

Розвиток навичок  написання великих і малих букв, ізольовано, в словах, словосполученнях, реченнях.

Написання  великих прописних букв ускладненої конфігурації (B, D, V, C, J тощо) та їх сполучення   з буквами в слові.

Написання диктантів. Списування.

 

*вміє писати друковані і прописні букви;

*списує, правильно пише слова, словосполучення, речення;

*списує друковані тексти і написані від руки (слова, словосполучення, речення);

*пише правильно, відповідно нормам каліграфії, слова, словосполучення, речення;

*пише правильно, дотримуючись орфографічних правил;

 

*пише під диктовку словосполучення, речення, тексти малого обсягу;

 

Міжпредметні зв’язки: художній твір, виразне читання, усний переказ текстів з описами (література.)

 

ІІ. Лінгвістична лінія

(на весь навчальний рік)

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги до рівня навчання учнів
Текст

Актуалізація понять:

–          текст;

–          тема і основна думка;

–          ключові слова в тексті.

 Словосполучення і речення.

Творення  словосполучень відповідно моделям.

Складання речень і тексту за опорними словами.

Структурування тексту.

Підбирання заголовків для   тексту і його частин.

Елементи співвідношення речень у тексті.

Учень:

*визначає тему, основну думку, ключові слова в тексті;

 

 

*творить словосполучення, речення відповідно моделям;

 

 

 

*структурує речення на словосполучення;

*складає речення або тексти за опорними словами;

*підбирає заголовків для   тексту і його частин.

Синтаксис

Поняття про словосполучення.

Творення  словосполучень (за допомогою вчителя, за поданою моделлю і самостійно).

Повторення і поглиблення вивченого про речення.

Моделювання структури речення; складання речення за моделлю.

Актуалізація понять про типи речень за метою висловлювання.

Пунктуація (поняття) в середині і на кінці речень.

 

 

*творить словосполучення, речення відповідно моделям і самостійно;

 

 

*моделює структуру речення;

*впізнає в тексті речення за метою висловлювання;

*застосовує правильно на письмі розділові знаки на кінці речень (за метою висловлювання) і в середині речення;

 

Морфологія

Поняття про іменник (повторення і поглиблення знань).

Рід і число іменників.

Іменники власні і загальні назви.

Прикметник (поняття). Рід і число прикметників. Повторення і поглиблення  знань.

Дієслово (поняття). Особа, число і час дієслова. Повторення і поглиблення  знань.

Займенник (поняття). Практичне застосування особових займенників (наголошених/ненаголошених) та присвійних займенників (повторення і поглиблення  знань).

Числівник (поняття). Кількісні і порядкові займенники (повторення і поглиблення  знань). Правопис кількісних числівників  від 20 до 50.

 

Прийменник (поняття). Практичне застосування прийменників pe, cu, la, despre, prin, sub тощо у реченнях та словосполученнях.

 

Сполучник (поняття). Практичне застосування сполучників şi, dar.

 

*впізнає в тексті вивчені частини мови;

 

*визначає форми однини і множини іменника, прикметника, займенника, дієслова;

 

 

 

*правильно змінює  дієслова за особами і числами, визначає час ( без вживання термінів теперішній, минулий, майбутній;

 

 

 

*впізнає в текстах наголошені й ненаголошені форми особових і присвійних займенників і використовує в усному і писемному мовленні;

*правильно пише числівники.

*визначає в реченнях, в текстах числівники, використовує в  усному і писемному мовленні числівники від 20 до 50;

 

*визначає в текстах, реченнях сполучники і прийменники;

 

*усно, за допомогою запитань, встановлює співвідношення слів у реченнях.

Будова слова

Загальне уявлення про будову слова: корінь, префікс, суфікс, основа, закінчення.

 

*визначає складові частини слова;

*розмежовує складові частини слова.

Фонетика

Звуки і букви молдовської мови. Голосні і приголосні. Напівголосні.

Склад. Поділ слів на склади.

Наголос. Наголошені склади.

 

Сполучення букв, які позначають один звук: ce, ci, ge, gi, cs. Їх правопис.

Правильне вимовляння звукосполучень oa, ua, uă.

 

Букви молдовського алфавіту, які мають однакову сонорну і графічну форми як в українській: i, o.

Букви молдовського алфавіту. Які мають однакову графічну , але різну сонорну форму в українській: e,u,у.

Перенос слів.

 

*знає молдовський алфавіт;

 

*розташовує слова в алфавітному порядку;

*розрізняє на слух голосні і приголосні;

 

*здійснює фонетичний аналіз слів;

 

*визначає наголошений склад;

 

 

*правильно вимовляє і записує буквосполучення;

 

 

 

*поділяє слова на склади; правильно переносить слова із рядка в рядок.

Лексика

Збагачення словника учнів  відповідно вивченим темам. Практичне застосування вивчених слів.

Однозначні й багатозначні слова.

* використовує в спілкуванні нові вивчені слова;

*збагачує словник під час читання, письма;

*розрізнює однозначні й багатозначні слова;

*використовує тлумачний словник.

Міжпредметні зв’язки: розповідні, питальні, наказові; прості, складні в художніх творах (література), звук (музика).

 

ІІІ. Соціокультурна лінія

Орієнтовна тематика Актуальні вимоги до рівня навчання учнів

 

Державні символи України (гімн, прапор, герб).

 

 

Учень:

*знає державні символи України;

*складає речення, які характеризують державні символи України;

Весна. Ознаки весни. Місяці. Весняні свята.  (вербна неділя, Паска)

 

 

*знає вірші, загадки про пору року – весна;

*творить невеликі повідомлення стосовно весняних свят у молдован;

*пам’ятає весняні місяці;

*збагачує словник новими словами.

Історична батьківщина – Республіка Молдова.

 

 

*складає речення за ілюстраціями, які оспівують багатство і красу історичної батьківщини;

*поєднує речення в текст;

* знає пісні, вірші легенди.

Сім’я. Родина.

 

 

 

 

*розповідає про членів своєї сім’ї, їхні професії;

*знає свята (дні народження членів  сім’ї тощо);

*шанує й поважає сім’ю, родичів;

*вчить пісні про батьків;

* декламує вірші;

*знає вірші присвячені дідусеві, бабусі, мамі, татові, сестрі, братові тощо.

Норми поведінки. * пам’ятає слова і формули вітання, відповідних звертань, висловів, які дозволяють тримати розмову в різних ситуаціях.
Краса природи рідного краю *складає речення, короткі повідомлення, які оспівують красу пор року: весна, осінь, зима в рідному краї.

 

ІV. Стратегічна  лінія

Учень організовує навчальну діяльність відповідно програмі для 2 класу: складає план – алгоритм, який дозволить здійснення навчальних цілей: самостійно користуватися підручником, аналізувати, узагальнювати, порівнювати різні явища, пов’язані з мовою і спілкуванням, самостійно оцінювати результат навчання.

 

 

3-й клас

(70 годин, 2 години на тиждень; 4 години на повторення і систематизацію вивченого матеріалу на кінець року і 4 години резервного часу)

І.Комунікативна лінія

(на весь навчальний рік) 

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги до рівня навчання учнів
Аудіювання

Слухання – розуміння текстів порівняно більших за обсягом, ніж у попередньому класі.

Розуміння тексту відповідно вимогам програми з мови.

Творення уявних картин, опис персонажів за вивченим матеріалом.

 

Розвиток уваги, пам’яті під час аудіювання.

 

Розуміння змісту, значення речення за метою висловлення, виразу, тексту.

 

 

Учень:

*слухає уважно текст, не перериваючи вчителя, дотримується тональності і темпу мовлення;

*розуміє текст, більший за обсягом, ніж у 2 класі;

*відповідає на запитання, повідомляє про картини, уявленні під час читання персонажі;

 

*використовує вивчені нові слова у власних контекстах;

 

*володіє термінологією, відповідно навчальній дисципліні, спираючись на вивчене;

Говоріння

Діалог

Культура спілкування (слухання), активна участь у діалозі, демонстрація інтересу до повідомлення, культура;

висловлювання (чітке, правильне говоріння тощо), складання 3 – 4 реплік за темою.

Відтворення заслуханих діалогів;

 

Будування діалогу на основі особистого життєвого досвіду або за

Прочитаними текстами.

 

Організація реплік (запитання- відповідь.

 

 

*оцінює адекватність вживання словесних засобів для тримання діалогу;

*доречно застосовує формули ввічливості;

 

 

 

*відтворює за ролями діалоги з різних літературних текстів;

 

*складає діалог на основі окремого епізоду  прочитаного  або заслуханого тексту;

*доповнює незавершений діалог;

* включається  в діалогічне спілкування відповідно створеній ситуації;

*будує за алгоритмом репліки за темою.

Монолог

Розвиток здібностей монологічного мовлення: чіткість, співвідношення речень у тексті, послідовність викладу.

 

Усне переказування заслуханого або обговореного тексту .

 

Повідомлення про події, випадки з життя тощо.

 

*будує короткі повідомлення, дотримуючись послідовності викладу;

*переказує текст, використовуючи малюнки, ілюстрації тощо;

*виражає особисту думку, доповнюючи текст під час переказування;

*дотримується вимог до усного мовлення;

*переказує текст, спираючись на допоміжні матеріали (опорні слова, план, малюнки, уявлення тощо);

*розповідає знайомий текст, дотримуючись послідовності викладу.

 

Читання

Удосконалення техніки читання.

 

 

 

 

 

Правильне, свідоме, зв’язне, виразне читання вголос і мовчки.

 

 

 

Поступове формування навичок роботи з текстом.

 

*виразно читає вголос, дотримуючись орфоепічних норм (правильність, чіткість, інтонація, темп тощо);

*читає плавно поданий текст, без пропусків, не спотворюючи слова;

*відчуває при самостійному читанні зміст тексту, значення і смисл слів;

*сприймає тексти, що відносяться до знайомих учням жанрів;

*ставить запитання і відповідає на них, спираючись на поданий текст;

*застосовує питання для сприйняття і аналізу тексту, визначає основну думку.

 Письмо

Удосконалення навичок письма;

 

 

 

 

Складання 2 – 3 речень та їх поєднання у текст;

 

 

Формування уміння писати перекази, диктанти;

 

Редагування створених текстів (невеликого обсягу).

 

*списує 30 -40 слів за хвилину;

 

*складає речення на задану тему і вводить їх у текст;

*правильно пише слова, що містять вивчені орфограми, доносячи прочитане, заслухане; пише диктанти, перекази малого обсягу;

*розрізняє буквосполучення, як передають один звук і  буквосполучення, які відповідають різним звукам;

*пише перекази за планом;

*редагує невеликі розповідні тексти, спираючись на отримані за програмою знання.

Міжпредметні зв’язки: художній твір, виразне читання, опис предметів/тварин, зовнішності персонажів (література), лінгвістичні засоби виразного читання (читання).

 

ІІ.Лінгвістична лінія

(на весь навчальний рік)

 

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги до рівня навчання учнів
Текст

 

Актуалізація та поглиблення знання про текст.

Тема та основна думка тексту.

Структура тексту.

Заголовок.

Абзац.

Види текстів: розповідь, опис, роздум.

План тексту (колективне складання плану і поступовий перехід до самостійного будування плану.

 

 

*визначає тему і основну думку тексту;

*розчленовує текст на логічні відрізки;

*озаглавлює текст;

*додержує абзаци при складанні тексту;

*складає самостійно план тексту;

*розрізняє створений текст і окремі речення, не пов’язані  змістом;

*визначає тип тексту;

*редагує текст з опорою на вивчене про текст.

Синтаксис

 

Удосконалення знань про речення.

 

Види  речень за метою висловлювання..

 

Головні і другорядні члени речення.

 

Загальне поняття про порядок слів у реченні.

Звертання. Розділові знаки при звертанні.

 

 

*складає розповідні, питальні, окличні і наказові речення;

*визначає вид речень за метою висловлювання;

*дотримується порядку слів у реченні;

*визначає і розрізняє головні члени речення і другорядні члени речення;

*інтонує речення і правильно вживає розділові знаки на кінці речення

*вводить звертання у текст, дотримуючись правил пунктуації.

 

Морфологія

Загальне поняття про частини мови.

Актуалізація і вдосконалення знань про морфологічні ознаки частин мови.

Вироблення уміння визначати частин мови в тексті.

Іменник. Число і рід іменника.

Іменники загальні і власні назви.

Правопис власних іменників.

Іменники прості і складні.

Правопис складних іменників.

Прикметник. Число і рід прикметника.

Дієслово. Особа, число, часи дієслова.

Дієвідмінювання дієслів: теперішній та майбутній час дійсного способу (без вживання термінів).

Правопис дієслів з особовими займенниками.

Займенник. Рід, число, особа особового займенника.

Прийменник. Роль прийменника у реченні. Використання прийменників в усному і писемному мовленні.

 

Правопис  складених прийменників.

 

Сполучник (актуалізація знань). Практичне застосування сполучників у реченні.

 

*визначає в текстах частини мови;

 

 

 

 

*визначає рід, число іменника, правильно пише власні і загальні іменники.

 

 

 

*розрізняє ступені порівняння прикметників.

 

 

 

*дієвідмінює дієслова дійсного способу;

 

 

*впізнає в текстах займенники і визначає їх вид;

 

* використовує прийменникі в усному і писемному мовленні;

 

*використовує в усному і писемному мовленні прийменники і сполучники.

 

Будова слова

Повторення і поглиблення знань про будову слова:

– основа, закінчення, префікс, суфікс, корінь.

Будова слів за допомогою префіксів і суфіксів

Правильне написання префіксів і суфіксів.

Споріднені слова. Їх корінь.

Слова з двома -н.

Аналіз слів за будовою.

Учень:

 

*розрізнює основу слова і закінчення;

 

 

*будує нові слова за допомогою суфіксів і префіксів;

*правильно пише слова з префіксами, суфіксами і  двома –н;

*творить  ряди споріднених слів;

*аналізує слова за будовою.

 

Фонетика

Повторення і закріплення знань з теми «Фонетика»:

–          звуки, букви молдовської мови;

–          голосні, напівголосні, приголосні;

–          наголос, склад наголошений/ ненаголошений;

–          склад, поділ слів на склади;

–          урегульований перенос слів з одного рядка в інший;

–          буквосполучення вивчені у попередніх класах та їх правопис.

Буквосполучення ia, ea, ie.

Подвоєні приголосні (cc, nn) та подвоєні голосні (e-e, i-i, o-o, u-u ) в словах.

Фонетичний аналіз слів.

Учень:

 

*знає букви молдовського алфавіту;

*розрізняє голосні і напівголосні, голосні і приголосні;

*правильно наголошує слова, визначає наголошений склад;

 

 

*ділить слова на склади;

*правильно переносить слова із рядка в рядок при письмі;

*правильно пише буквосполучення;

 

 

 

* здійснює фонетичний аналіз слів.

 

 

Лексика

Лексичне значення слова.

Однозначні й багатозначні слова (узагальнення)

Слова з прямим і переносним значенням.

Синоніми.

Антоніми.

Вироблення уміння працювати з тлумачним, орфографічним та двомовним (молдовсько-українським, українсько-молдовським, словниками.

Учень:

*розуміє смисл / значення слів;

 

 

*розрізняє слова з прямим значенням і слова з непрямим значенням;

*застосовує в усному і писемному мовленні синоніми і антоніми;

 

*користується названими словниками.

 

Міжпредметні зв’язки: прикметники як засіб художнього вислову (література), застосування прикметників для опису окремих явищ (природознавство), застосування особових займенників у спілкуванні (усному/писемному) на уроках і в позаурочний час, використання дієслів на уроках читання, природознавства математики тощо.

 

ІІІ.Соціокультурна лінія

Орієнтовна тематика Актуальні вимоги до рівня навчання учнів

 

 

Усна народна творчість (літературні казки, народні казки, легенди, приказки, загадки).

 

 

 

 

 

Учень:

*розуміє і виявляє інтерес  до усної народної творчості;

*пам’ятає назву 2 – 3 легенд, пісень, 4 – 5 казок;

*знає основних авторів, головних героїв прочитаних або заслуханих творів;

* розповідає напам’ять вірші;

* знає 3 – 4 загадки, приказки;

* виразно читає вірші, казки, легенди тощо;

*сприймає загальну інформацію в літературному тексті фольклорному тексті.

 

 Золота осінь. Місяці. Ознаки осені.

 

 

 

 

 

*знає осінні місяці;

*переказує стисло текст про осінь;

* знає поведінку тварин і птахів;

* виразно читає напам’ять вірші, легенди, фрагменти з текстів, присвячених осені.

Уявлена подорож в столицю нашої держави – Київ. *переказує заслуханий або прочитаний текст про місто Київ;

* за допомогою вчителя виражає особисту думку про уявну подорож до Києва.

Рідне село (місто) розповідає стисло зміст 2 – 3 творів молдовських письменників, рекомендованих учителем або прочитаних самостійно, присвячених молдовському селу (місту);

*складає невеликий текст про рідне місто (село), за допомогою дідусів, батьків, близьких тощо.

Оберіг, віночок * складає 3 – 4 речення , в яких пояснює, що означає талісман, рушник, віночок у молдован

 

ІV. СТРАТЕГІЧНА ЛІНІЯ

Учень організовує свою діяльність, виходячи з принципів, цілей програми для 3 класу. Систематизує і узагальнює навички спілкування, здійснює самоперевірку отриманих знань; виражає міркування у зв’язку з результатами, отриманими учнями, порівнюючи, аналізуючи, аргументуючи.

 

 

4 й клас

(70 годин, 2 години на тиждень; 4 години на повторення і систематизацію вивченого матеріалу на кінець року і 4 години резервного часу)

І. Комунікативна лінія

(на весь навчальний рік)

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги до рівня навчання учнів
Аудіювання

Роль аудіювання як складової частини розвитку мовлення.

Аудіювання  різних за жанром текстів: художній, науково-художній, науково-популярний.

 

Розуміння змісту, теми, основної думки.

 

Формування уявлення ілюстрації, образів за змістом тексту.

 

Розвиток уваги і пам’яті під час аудіювання.

Власна думка учня щодо заслуханого тексту.

Розуміння тексту за змістом.

Учень:

*пояснює роль аудіювання, розуміння заслуханого тексту;

*розуміє з одного читання зміст тексту більшого обсягу, ніж у попередніх класах (казки, вірші, загадки, пісні тощо);

*розуміє, що розповідають однокласники;

*з’ясовує відповідність або невідповідність заслуханого поданому плану;

*з’ясовує співвідношення малюнок/речення, текст;

*пояснює яких персонажів уявив під час аудіювання;

*називає в тексті окремі слова, вислови, які вразили;

*самостійно групує слова, словосполучення, речення, які запам’ятав під час аудіювання.

*

Говоріння

Діалог

Дотримання норм поведінки під час діалогу (уважно слухає, відповідає на запитання, тримає діалог, поважає думку співрозмовника тощо).

Відтворення заслуханих діалогів.

Формулювання запитань-відповідей на основі заслуханих текстів, прочитаних малюнку, уявлення.

Самостійне будування діалогів, спираючись на допоміжні матеріали, на  теми за бажанням учнів.

Інсценування тексту у формі діалогу.

Культура спілкування під час діалогу.

Учень:

 

*тримає діалог з однокласниками;

*дотримується правил спілкування;

*будує діалог, виходячи із змісту опису, повідомлення;

*доповнює заслуханий текст;

*будує діалог, обговорюючи з однокласниками певну тему (запитання- відповідь);

*правильно і швидко реагує на репліку співбесідника;

*будує діалог, виконуючи різні ролі;

* досліджує зміст діалогу, чи не допущені помилки;

* виражає особисту думку про зміст діалогу;

* обговорює зміст і спосіб будування діалогу, причини успіху або невдачі.

Монолог

Докладний, вибірковий переказ заслуханого і обговореного  тексту, розповідь з елементами опису, спираючись на допоміжні матеріали (ілюстрації, план, опорні слова) або самостійно.

Усний переказ прочитаного тексту.

Усний твір на подану тему (за проблемою, життєвою ситуацією, прочитаного твору, передачі) тощо.

Учень:

*переказує самостійно прочитаний текст з елементами опису діяльності, події;

*будує усний твір за поданим початком і закінченням, за планом, за опорними словами;

*стисло розповідає про події за поданою темою;

 

*оцінює зміст і форму висловлювання.

 

 

Читання

Удосконалення читання мовчки регулювання швидкості читання у співвідношенні з особистим ритмом мовлення.

Формування навичок читання: цілісне, вибіркове, за ролями.

Формування уміння робити висновки за прочитаним текстом, визначати тему, сюжет, головну думку; ілюстрування  подій, опис героїв.

 

Розвиток уміння визначати структурні частини прочитаного тексту, їх послідовність, співвідношення.

 

Викликання  інтересу до прочитаного.

Учень:

*читає вголос, мовчки вірші, приказки, прислів’я;

*читає, дотримуючи відповідні паузи, темп читання, інтонацію логічний наголос;

*розуміє різні тексти відповідно вимогам програми (ставить запитання, які розкривають тему, ідею твору і відповідає на них;

 

 

 

 

* знаходить структурні частини тексту, за допомогою учителя і самостійно;

*дотримується послідовності зв’язку речень у тексті;

*читає й пояснює завдання до тексту;

*сприймає загадки, приказки, прислів’я, казки тощо.

Письмо

Удосконалення уміння списувати, писати  зорово-слухові диктанти, перекази, твори.

 

 

Редагування  складених текстів у відповідності з отриманими знаннями з мови спілкування за програмою.

 

Удосконалення навичок самоконтролю.

 

 

Учень:

*складає 4 – 5 речень на певну тему і поєднує їх у текст;

*пише диктанти різних видів, описує предмети, персонажі, події;

пише стислі перекази за прочитаним або заслуханим текстом;

*пише невеличкі твори за уявленням, малюнком;

*демонструє критичне ставлення  до  різноманітних за типом текстів;

*знаходить і коригує помилки  самостійно створених текстах (відповідно  знанням за програмою).

 

Міжпредметні зв’язки: художній твір, виразне читання, тема та головна думка та їх роль у літературному творі, роздум  (на основі вивченого матеріалу); засоби художньої виразності (читання); усний опис творів мистецтва: картини природи, опис тварин (живопис).

 

ІІ.Лінгвістична лінія

(на весь навчальний рік)

Зміст навчального матеріалу Актуальні вимоги до рівня навчання учнів
Текст

Актуалізація і закріплення знань про текст:

–          типи текстів;

–          структура;

–          тема;

–          основна думка;

–          ключові слова;

–          озаглавлення тексту або підбирання нового заголовка.

Розвиток уміння визначати тип і структуру тексту, тему, основну думку, ключові слова окремого тексту, уміння давати заголовок, дотримуватися абзаців, редагувати створені тексти.

Елементарне поняття про стилі мови. Художній стиль. Науковий стиль.

Відмінність художніх текстів від наукових.

Учень:

*будує речення і визначає їх види за метою висловлювання;

*визначає головні, другорядні і однорідні члени речення;

*дотримує порядок слів у реченні;

*будує складні речення за поданими зразками;

*розрізняє пряму мову і непряму мову;

*складає речення з прямою мовою;

*застосовує необхідні розділові знаки;

 

*здійснює синтаксичний аналіз речень за допомогою учителя.

Синтаксис

Поглиблення знань про речення.

Головні члени речення.

Другорядні члени речення: означення, додаток: прямий і непрямий, обставина.

Однорідні члени речення (поняття). Пунктуація в реченнях з однорідними членами речення.

Складне речення (загальне поняття)

Елементи зв’язку простих речень у складні речення: şi, dar, iar, însă, cînd, unde cum тощо.

Пряма мова. Слова автора.

Пунктуація в реченнях з прямою мовою.

Звертання (закріплення).

Загальне поняття про синтаксичний аналіз речень.

Учень:

*будує речення і визначає їх вид за метою висловлювання;

 

*визначає головні і другорядні члени речення, однорідні члени речення;

 

*дотримується порядку слів у реченні;

*будує складні речення за поданими моделями;

 

 

 

*розрізняє пряму мову і слова автора;

 

*складає речення з прямою мовою;

 

*застосовує необхідні розділові знаки;

 

Морфологія

Актуалізація, систематизація і поглиблення знань про морфологічні ознаки частин мови.

Іменник. Рід і число іменників.

Загальні і власні назви.

Правопис іменників.

Прикметник. Рід і число прикметників. Ступені порівняння прикметників. Роль прикметників в усному і письмовому спілкуванні.

Дієслово. Зміна дієслів за особами,  числами.

Дієвідмінювання дієслова у теперішньому, минулому, майбутньому часі.

Початкова форма дієслова (інфінітив)

Прислівник (загальне поняття).

Відмінності прислівника і дієслова.

Прислівники прості і складні (поняття). Правопис складних прислівників.

Займенник. Відмінювання зворотних займенників.  Займенники для вираження ввічливості : dumneavoastră, dumneata, dumneaei, dumnealor. Їх правопис.

Правильне вживання специфічних для молдовської займенників, mie, mi-e, ţie, ţi-e, ţi-i, vouă, vi-i, nouă, ni-i, (pe) mine mă, (pe) tine te…, mie îmi, ţie îţi, nouă ne…

Числівник. Використання і правопис кількісних числівників від 80 до 100.

Правопис числівників: o sută, o mie, două mii…

Прийменник (закріплення знань).

Будування речень з а допомогою сполучників (практично).

Морфологічний аналіз частин мови за поданим учителем алгоритмом.

Учень:

*відмінює особові і присвійні займенники;

 

*правильно використовує займенникові форми, притаманні молдовській мові;

 

 

 

 

 

 

* змінює дієслова за особами, числами;

 

 

*будує складні речення за допомогою сполучників;

 

* знає їх основну граматичну ознаку і ставить до них питання

 

* пояснює їх значення в тексті;

 

 

*правильно пише вказівні займенники, займенники для вираження шанобливого ставлення; кількісні числівники;

 

 

*здійснює морфологічний аналіз частин мови відповідно поданому вчителем алгоритму.

* визначає серед слів займенники;

* ставить питання до займенників;

* пояснює лексичне значення займенниківб роль у реченні;

 

  • правильно вимовляє і пише числівники;
  • впізнає серед слів числівники;

 

 

Будова слова

 

Слухання, систематизація знань про будову слова:

– основа і закінчення;

– корінь;

– префікс;

– суфікс.

Аналіз слів за будовою.

 

Учень:

 

*аналізує будову слова.

 

  • знаходить основу і закінчення в слові;
  • слова ділить на групи що відповідають на запитання різних частин мови.

 

 

Творення слів

Споріднені слова (актуалізація, закріплення).

Правопис складних слів, та слів, утворених за допомогою суфіксів îm-, com-, des-, răs-, dez- răz-, în-, con-.

Учень:

*утворює вивченими способами;

 

*визначає в тексті похідні, споріднені слова;

*правильно пише слова з названими префіксами.

Фонетика

Актуалізація, систематизація, поглиблення знань з теми «Фонетика», отриманих учнями  у 1 – 3 класах.

Буквосполучення: голосний + напівголосний (diftongii) та голосний + два напівголосних ( triftongii).

Буква і на кінці слів.

Фонетичний аналіз слів.

Учень:

*правильно вимовляє слова, які містять названі буквосполучення, і на кінці слова;

 

 

*аналізує фонетично слова.

Лексика 

Актуалізація, систематизація, поглиблення знань з теми «Лексика», отриманих учнями  у 1 – 3 класах.

Омоніми.

Фразеологізми (загальне поняття).

Уникнення у спілкуванні діалектних форм  слів.

Заміна нелітературних (діалектних) форм літературними.

Переклад слів, речень з української, мови на молдовську і навпаки.

Словники (тлумачні, двомовні, антонімів, синонімів), використання їх на уроках і вдома.

 

Учень:

*добирає для слів синоніми і антоніми;

 

 

*визначає в тексті омоніми;

*вводить в речення знайомі фразеологізми;

 

 

*перекладає слова, речення з молдовської мови на українську і навпаки;

 

 

*користується  вказаними програмою словниками.

Міжпредметні зв’язки: вживання великої літери у власних іменниках (читання, природознавство); правильне використання займенників і дієслів у відповідях на уроках, при їх письмі (читання, природознавство); застосування числівників при коментування прикладів, розв’язуванні задач, читання числівників (математика); прислівник – засіб художнього зображення (література).

 

ІІІ.Соціокультурна лінія

Орієнтовна тематика Актуальні вимоги до рівня навчання учнів

 

 

Із скарбниці молдовського фольклору ( казки, дитячі розваги, легенди, небилиці, приказки, прислів’я, загадки.), казки народів світу. Учень:

*знає і використовує знання про усну народну творчість, в якій зображуються звичаї й традиції молдован.

*знає напам’ять 7 – 8 віршів, приказок, прислів’їв, загадок, пісень;

переказує 5 – 6 фрагментів з легенд, казок.

Я і молдовська мова.

 

 

 

*складає речення про значення рідної мови;

*слухає, читає і запам’ятовує фрагменти із 3 – 4 текстів, розповідає напам’ять 5 – 6 віршів молдовських поетів про рідну мову.

Літо. Природа влітку. Місяці. *будує короткі повідомлення;

*повідомляє про випадки з власного життя, декламує вірші про літо;

*розповідає, виконує фрагменти  із творів молдовських письменників про цю пору року.

 

Література для дітей у творчості молдовських письменників *в пізнає автора твору за прочитаним або заслуханим фрагментом;

* називає твір і головних героїв твору спираючись на вивчений матеріал;

* виразно виконує вірші, фрагменти із легенд, казок тощо;

 

Гостинність молдован *знає найпоширеніші форми зустрічі  гостей;

*застосовує в мовленні відповідні формули звертання.

Культура і мистецтво в житті молдовського народу. *слухає, читає тексти, що ілюструють культуру і народну творчість молдован;

*повідомляє про народну творчість  в своєму селі (місті)

Література для дітей у творчості молдовських письменників * впізнає автора твору за прочитаним або заслуханим фрагментом;

* називає твір і головних героїв твору спираючись на вивчений матеріал;

* виразно виконує вірші, фрагменти із легенд, казок тощо.

 

ІУ. СТРАТЕГІЧНА ЛІНІЯ

Учень організовує свою діяльність самостійно: працює з підручником, додатковою літературою; систематизує знання і навички; аналізує, порівнює, конкретизує, робить висновки, наводить переконливі міркування і аргументи; застосовує творчі здібності у різних ситуаціях спілкування.

 

Програму підготувала Фєтєску Лариса Іванівна,

методист Одеського обласного інституту удосконалення вчителів

 

 

 

 

 

NOTIŢĂ EXPLICATIVĂ

 Programa  de   limba   moldovenească  pentru  clasele  1- 4 ale instituţiilor de învăţămînt general cu limbile de predare ucraineană stabileşte obiectivele, conţinutul şi metodele învăţării limbii materne literare a elevilor – moldoveni de naţionalitate.

Conţinutul programei corespunde cerinţelor  Standardelor de Stat ale învăţămîntului primar.

Principiile de bază ale programei sînt:

– orientarea comunicativă;

– studierea intergrată a activităţilor comunicative (audierea, vorbirea, citirea şi scrisul).

– folosirea cujhnoştinţelor, capacităţilor şi aptitudinuilor, obţinute în procesul studeierii limbii ucrainene în clasele primare.

Unul din obiectivele principale al învăţării îl constituie formarea la elevi a competenţelor comunicative necesare pentru stăpînirea limbii materne literare,  formarea capacităţilor şin aptitudinilor care vor servi la studierea limbii materne  ca obiect în continuare după programa la limba   moldovenească  pentru  clasele medii şi superioare  în şcoala de 11 ani cu limba de predare ucraineană.

Studierea limbii moldoveneşti se înfăptuieşte în corespundere cu cele 4 linii (direcţii): comunicativă, lingvistică, socioculturală şi strategică.

Linia comunicativă prevede deyvoltarea vorbirii orale şi scrise a elevilor, formarea capacităţilor de a realiza cu succes toate activităţile de comunicare: audiere, vorbire, citire şi  scris. Realizarea acestor obiective necesită dezvoltarea capacităţilor elevilor pentru a recepta mesajul (vorbirea) oral, pentru a dialoga, a citit şi a lucra individual cu cartea, pentru a comunica în scris.

Linia lingvistică prevede cunoaşterea limbii şi a competenţelor lingvistice: îmbogăţirea vocabularului, formarea cuvintelor, construirea îmbinărilor de cuvinte, a propoziţiilor, formarea şi dezv oltarea deprinderilor ortografice, ortoepice ş.a.

Scopul liniei socioculturale este de a forma la elevi conştiinţa naţiopnală, de a familiariza elevii cu istoria, tradiţiile obiceiurile  moldovenilor, cu cultura şi tradiţiile altor popoare.

Linia strategică prevede dezvoltarea deprinderilor general-instructive, capacităţilor de a rezolva diverse exerciţii comunicative formarea deprinderilor de evaluare a rezultatelor, de identificare a greşelilor de corectare a lor, individual, în clasă; formează şi dezvoltă deprinderi dse gîndire logică: analiză, comparare, generalizare, argumentare a celor exprimate.

Structura cursului primar al limbii moldoveneşti literare este următoarea: „Curs oral” (clasa 1); „Dezvoltarea vorbirii oprale. Cititul. Scrisul” (clasa a 2-a); „Limba   moldovenească  literară contemporană” (clasa a 3-a şi a 4-a).

În conformitate cu noile ceinţe ale Standardelor de Stat, programa în cauză a fost structurată pe baza de obiective capabile să înregistreze ceea ce este esenţial în activitatea de învăţare: a) dezvoltarea capacităţii de receptare a mesajului (vorbirii) oral şi scris; b) dezvoltarea capacităţii de exprimare orală şi scrisă.

Procesul de învăţare în clasa întîi are drept scop familiarizarea elevilor cu limba   moldovenească – mod de comunicare, de cunoaştere a lumii înconjurătoare; formarea şi dezvoltarea capacităţilor de articulare corectă (în corespundere cu  normele ortoepice ale limbii literare moldoveneşti),  de audiere (ascultarea şi receptarea limbii literare) şi dezvoltarea vorbirii curente (comunicarea orală: dialog, momolog;  exprimarea mesajului în conformitate cu normele sintactice, însuşirea şi folosirea lexicului literar

Cursul oral al deprinderilor ortoepiuce se va face cu ajutorul învăţătorului şi prin utilizarea acestuia de către elevi. Învăţătorul pronunţăcuvîntul astfel încît elevul să audă clar şi corect fiecare sunet din cuvînt.

Repetarea corectă de mai multe ori a cuvintelor, îmbinărilor de cuvinte, a propoziţiilor, folosirea cuvintelor noi în diferite situaţii de comunicare permit însuşirea sigură şi conştientă a materiei. Este necesar ca în timpul lecţiei elevii să-şi îmbogăţească vocabularul cu cel puţin 5-7 cuvinte noi.

Elevii obţin cunoştinţe, în clasantîi, fie cu ajutorul materialului ilustrativ, fie prin traducerea cuvintelor. Traducerea se face atunci cînnd metodele sînt neefective sau neraţionale. Învăţătorul trebuie să urmărească modul de însuşire a limbii materne: elevul îvaţă cuvintele, propoziţiile, să comunice nnu numai răspunzînd la întrebbările învăţătorului sau colegilor, ci şi să formuleze, independent întrebări cu ajutorul   cuvintelor învăţate.

Accentul se va pune şi pe audierea în limba   moldovenească, pe articularea sunetelor, pe pronunţarea cuvintelor, propoziţiilor, pe formele declinate ale substantivelor, pe formele gramaticale ale verbului, adjectivului şi altor părţi de vorbire. Se va acorda atenţia cuvenită receptării, sesizării, înţelegerii sensului cuvinntelor, propoziţiilor, comunicării în limba   moldovenească. Este important a-i obişnui pe elevi să folosească cuvintele recent învăţate la construirea îmbinărilor de cuvinnte, a propoziţiilor, în convorile cu colegii, dar respectîd regulile eticii de exprimare. Aceste deprinderi treuie formate sistematic.

Atunci cînd elevii alcătuiesc propoziţii sau mici naraţiui, îvăţîtorul e oligat să compare structura gramaticală a limbii   moldoveneşti cu cea  a limii ucrainenne, ruse şi să explice, accesibil asemănmările sau deosebirile dinntre forme.

Temele cursului oral trebuie să corespundă vîrstei elevilor, intereselor acestora;  trebuie luate în calcul şi situaţii sociale, culturale.

Elevii clasei  întîi vor învăţa să alcătuiască propoziţii diverse (după scopul comunicării), să le folosească în comunicarea orală; vor învăţa pe de rost şi să  recite frumos, expresiv poezii, proverbe, zicători.

Învăţînd o temă nouă, este necesar a se alcătui convorbirea învăţător-elev astfel încît să se repete materia studiată anterior: cuvinte, expresii, propoziţii… Elevii trebuie să vorbească, în timpul lecţieie, cel mai mult, să elaboreze mici mesaje, iar învăţătorul, creînd circumstanţe de comunicare, îi ajută la exprimarea corespunzătopare.

Predarea şi însuşirea  limbii   moldoveneşti în clasa a 2-a cuprinde trei etape: perioada preabecedară, perioada abecedară, perioada postabecedară.

Principala sarcină a ciclului primar este contribuţia la crearea fundamentului activităţii intelectuale a elevului –citirea şi scrierea. Formarea unor capacităţi şi deprinderi temeinice de cititre şi scriere, exersarea lor continuă trebuie să ocupe un loc prioritar, deoarece acestea vor fi solicitate în întreaga activitate de cunoaştere a elevului, a personalităţii care va deveni acesta.

Însuşirea tehnicii cititului şi scrisului va fi  îmbinată cu efortul de înţelegere a conţinutului textului (propoziţiei).

În perceperea auditivă a sunetelor şi cuvintelor apar uneori dificultăţi, ducînd spre o rostire defectuoasă (se omit terminaţiile cuvintelor, nu se acccentuează corect cuvintele ş.a.) Învăţătorul ca recurge, în aceste cazuri, la variate exercviţii fonetice, succesul asigurînd mai apoi o scriere corectă.

Şi în privinţa însuşirii scrisului apar dificultăţi la elevii din clasa a 2-a, întrucît el trebuie să realizeze un şir de operaţii.

Abordarea csrisului şi cititului în funcţie de particularităţile psihologice ale micilor şcolari presupune cunoaşterea profundă a unor noţiuni din ortoepia limbii   moldoveneşti: grupul de litere ch,gh (urmate de e,i); literele c şi g urmate de e, i; litera x care redă sunetele cs, cz;  pronunţarea diftongilor au, oa, oi, ia, ie, ai…şi a triftongilor oai, iau, eau… în diferite poziţii în cadrul cuvîntului; vocalele e,i, la începutul cuvintelor sau vocala i la sfîrşitul acestora ş.a.

În perioada cititului şi scrisului se foloseşte atît analiza: descompunerea cuvintelor în sunete sau litere, cît şi sinteza: îmbinarea sunetelor sau literelor în silabe sau scrierea lor.

Printre obiectivele perioadei preabecedare se numără următoarele: elevii vor fi capabili să pună întrebări; să răspundă la întrebări; să construiască cuvinte, propoziţii după ilustraţii sau cu anumite cuvinte date; să stabilească numărul de litere în cuvînt numărul de cuvinte î

N propoziţie; să identifice sunetele învăţate; să redea conţinutul unui text mic audiat: Formele de lucru folosite frecvent în această perioadă sînt convorbirile (teme: Prima zi de şcoală, Colegii mei, Jucăriile mele, Rechizitele şcolare, Uniforma mea, Banca mea ş.a.),  povestirea (după ilustraţiile din Abecedar) şi repovestirea (eleviii dau unele întîmplări la care au paerticipat, au fost martori sau le-au auzit).

Aceste forme de luicru oferă un bun prilej de exersare a vorbirii, elevii respectînd următoarele cerinţe înaintate de învăţător: a) să vorbească clar, tare, cu propoziţii complete; b) să-i asculte atent pe cei  care vorbesc, să nu-i îtrerupă ejustificat ş.a.

La sfîrşitul perioadei abecedare, elevii vor fi capabili să pronunţe corect sunetele care alcătuiesc cuvintele; să descifreze în ritm propriu cuvinte şi propoziţii; să citească fluient cuvite din 2—3 silae;  să citească texte de  cuvinte 30-40 cuvinte; să scrie cuvinte formate di 1-3 silabe; să copieze texte scurte, aranjîndu-le în apgină; să scrie după dictare silabe, cuvinte, propoziţii sau texte de volum mic; să povestească după o imagine; să asculte o povestire şi să repovestească cu ajutorul întrebărilor învăţătorului; să demonstreze înţelegerea unor cuvinte, expresii, propoziţii, texte; sî întreţină în mod civilizat o convorbire iniţiată de colegi sau învăţător.

În această perioadă elevii sînt familiarizaţi cu toate literele alfabetului limbii moldoveneşti.

Perioada postabecedară reprezintă o sinteză a activităţii de învăţare a citit-scrisului şi primul pas în lucrul cu textul.

Obiectivul central al acestei perioade este dezvoltarea deprinderii de citit-scris care sau format în perioadele anterioare.

Perioada postabecedară, am subliniat mai sus, reprezintă primul pas în lucrul cu textul. Acest prim pas urmăreşte cîteva obiective operaţionale: a) descifrarea textului (citirea fluentă, corectă, conştientă; scrierea corectă după copiere, dictare sau autodictare ş.a.); b) decodarea textulşui (identificarea cuvintelor noi; explicarea lor; utilizarea lor în construcţii; scrierea corectă a cuvintelor noi ş.a.); c) receptarea textului (corelarea textului; explicarea titlului; citirea fragmentelor şi povestirea acestora; descrierea locurilor, întîmplărilor; exprimarea sentimentelor, atitudinii); d) exersarea actului comunicării (formularea întrebărilor; construirea răspunsurilor corecte; manifestarea interesului pentru participarea la discuţie; emiterea părerilor personale referitoare la text;  redactarea în scris a răspunsurilor; scrierea corectă din punct de vedere grafic, ortografic şi cel al punctuaţiei; încadrarea corectă şi estetică a celor scrise în pagină).

În această perioadă este frecvent utilizată lectura explicativă: citirea integrală a textului; divizarea textului în unităţi logice; citirea fragmentelor, identificarea cuvintelor, expresiilor noi şi explicarea acestora; povestirea fiecărui fragment; formularea temei şi ideii principale a planului de idei;  povestirea integrală a textului după planul de idei; desprinderea mesajului; lectura integrală a textului, în final.

Se vor folosi procedee diferite: citirea în lanţ, prin audiere, prin scădere, citirea selectivă pe roluri, în perechi astfel încît elevii să urmărească şi fiecare să citească.

Exerciţiile de scriere, în perioada postabecedară, sînt diverse: de copiere, dictare, autodictare; exerciţii de trecere de la singular la plural şi invers; schimbarea persoanei verbului; identificarea cuvintelor cu mai multe sensuri; completarea unui text înlocuind desenele cu cuvinte potrivite ş.a.

În această   etapă finală a anului şcolar, exerciţiile de scriere impun: a) aplicarea unor reguli de ortografie (despărţirea cuvintelor în silabe, folosirea semnelor de punctuaţie); b) încadrarea în pagină a celor scriese; c) libizilitatea şi estetica scrisului.

În clasele 3-4 se vor citi în gînd şi cu voce textele ce vor corespunde cerinţelor  Standardelor de Stat ale învăţămîntului primar, respectate normele ortoepice. Lectura în limba literară va fi în rtelaţie cu îmbogăţirea vocabularului şi comunicarea orală.

În aceste clase se vor perfecţiona deprinderile de scriere corectă cu aplicarea regulilor ortografice. Elevii vor scrie nu numai dictări, autodictări, dar şi expuneri, mici compuneri, bazîndu-se, într-o  măsură oarecare, pe deprinderile, cunoştinţele căpătate în cadrul orelor de limba ucraineană, rusă.

Actualizarea, sistematizarea şi aprofundarea cunoştinţelor se rface în decursul anului şcolar.

În aceste clase elevii fac cunoştinţă cu caracteristicile diferitor texte: naraţiuni, descrieri, raţionamente, învaţă a le analiza, a face concluzii în baza celor citite sau create.

În procesul familiarizării cu părţile de vorbire accentul se va pune pe trăsăturile generale ale acestora. Dezvoltarea vorbirii orale şi scrise se va efectua cu ajutorul diferitor metode, tehnici: cooperarea, lucrul în perechi, în grup ş.a.

A-i învăţa pe elevi să alcătuiască compuneri înseamnă a-i învăţa să observe, să înregistreze, să gîndească, să expună. Învăţătorul va reuşi să facă acest lucru prin exerciţii repetate, prin insistenţă şi perseverenţă, prin întrebări bine gîndite şi prin modele.

Tematica cititului continuă, logic, tematica prevăzută de programă  în clasele primare, iar  învăţarea materiei noi se sprigină pe cunoştinţele căpătate în clasele  1-2.

Studierea limbii moldoveneşti  în clasele primare pune baza competenţelor lingvistice, comunicative care sînt necesare pentru studierea în continuare a limbii moldoveneşti  literare  în calsele 5-12.

 

 

Clasa 1

Curs oral

(2 ore pe săptămînă; în total 70 de ore, din care 3 ore pentru repetarea şi sistematizarea materiei de studiu la sfîrşitul anului şcolar şi 4 ore disponibile)

І. LINIA COMUNICATIVĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţe actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Audierea

Comportarea ascultătorului, cu scopul înţelegerii conţinutului mesajului  de volum mic.

Înţelegerea întrebărilor, însărcinărilor propuse de învăţător.

Sesizarea şi confirmarea  înţelegerii mesajului  ascultat.

Audierea şi înţelegerea după auz a unor dialoguri, monologuri scurte, care se referă la stilul artistic şi stilul vorbit în contextul diverselor specii literare: basm, snoavă, fabulă,  poezie, povestire, ghicitoare, proverb etc.

Înţelegerea mesajului din textul audiat prin intermediul întrebărilor (cine? ce? unde? cînd? cum? etc.), reproducerii, vizualizării textului.

Elevul:

• confirmă regulile de comportare în timpul receptării mesajului oral, audiind texte;

 

 

 

• percepe cuvinte, îmbinări de cuvinte, expresii, enunţate cu un anumit scop, şi sensul acestora, se repetă de cîteva ori;  astfel de însărcinări se înfăptuiesc după cîteva audieri;

• înţelege şi răspunde la întrebări  în baza mesajului receptat, care cere răspunsuri scurte;

• desenează obiectele care corespund cuvintelor, propoziţiilor audiate.

Vorbirea

Dialogul

Formarea deprinderilor corecte de comunicare şi exprimare literară.

Reguli de comportare în timpul dialogului.

 

 

 

 

 

Alcătuirea dialogului folosind materiale auxiliare.

 

 

 

Organizarea replicilor într-un dialog (întrebare-răspuns); alcătuirea dialogurilor cu ajutorul materialelor ajutătoare şi sinestătător.

 

 

 

Repetarea cuvintelor, îmbinărilor de cuvinte propuse de învăţător.

 

 

Elevul:

 • pronunţă şi articulează corect  cuvintele, îmbinările de cuvinte;

• ascultă atent interlocutorul şi respectă regulile de conversaţie în timpul comunicării, foloseşte reguli de politeţe;

• se include în cadrul unei comunicări dialogate potrivit situaţiei;

• utilizează formule de adresare, menţinere a ununi dialog;

• alcătuişte întrebări şi răspunsuri în baza textelor ascultate, desenelor, dialoguri în baza imaginilor, filmelor vizionate, situaţiilor din viaţă etc.;

• cunoaşte formule de iniţiere a dialogului.

• informează pe scurt despre unele unele fapte, evenimente, persoane;

• construieşte un dialog conform unui model dat;

• alcătuieşte formule de adresare, de menţinere şi încheiere a unui dialog.

• construieşte ghidat replici la subiect;

 

 

 

Monologul

 

Semne ale unei bune exprimări (claritatea, corectitudinea, utilizarea unui vocabular adecvat).

Alcătuirea propoziţiilor simple conform unui model sau de sine stătător;

Recită poezii, cîntece etc.

 

 

Declamarea.

 

Alcătuirea  povestirilor scurte folosind materiale auxiliare (imagini, desene, situaţiii din viaţă ş.a.)

Elevul:

 

• deosebeşte exprimarea interlocutorul, ritmul de a comunica,  corespunderea s-au necorespunderea  situaţiei descrise;

• expune informaţia ascultată sau citită de învăţător;

• vorbeşte fără a se grăbi, cu voce adecvată, clar, fără încordare;

• reglează tonalitatea, intonaţia, tempoul vocii;

• descrie imaginile privite;

• alcătuieşte propoziţii, exprimă opinii proprii pe marginea celor audiate.

 

ІІ. LINIA LINGVISTICĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţe  actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Textul

Însuşirea practică a noţiunilor despre text şi caracteristicile lui:

– conţinut;

– titlu;

– temă şi cuvinte-cheie;

– ideea principală.

Segmentarea în propoziţii a exprimării coerente.

 

 

 

Elevul:

• găseşte un titlu potribit pentru text (în baza reperelor);

• determină numărul propoziţiilorîn text (2-4 propoziţii);

• identifică tema (despre ce?/cine? vorbeşte autorul în text?) şi ideea (ce anume a exprimat autorul?) textului audiat;

• determină cuvintele-cheie în text.

 

Sintaxa

Utilizarea noţiunilor elementare sintactice în exprimarea orală.

Însuşirea practică a propoziţiilor după scopul comunicării (fără utilizarea termenilor): propoziţiile în care se comunică despre ceva sau cineva, prin xcare se formulează o întrebare, care conţin o rugăminte, o poruncă sau exprimă diverse emoţii (propoziţii enunţiative, interogative, exclamative, imperative). Intonaţia la sfîrşitul propoziţiei.

Noţiuni despre topica (ordinea) cuvintelor într-o propoziţie.

Formarea deprinderilor de a construi îmbinări de cuvinte şi propoziţii.

Elevul:

• determină, după auz, tipul propoziţiilor după scopul comunicării;

• deosebeşte o propoziţie terminată de una neterminată intenţionat;

• formează îmbinări de cuvinte după model şi propoziţii diferite după scopul comunicării () de sine stătător pronunţă propoziţiile conform semnului respectiv de la sfîrşitul lor;

• completează propoziţiile cu 1-2 cuvinte din şirul propus;

• alcătuieşte propoziţii după desen, după începutul dat sau cuvinte-reper ect.;

• respectă ordinea cuvintelor în propoziţie.

Morfologia

Noţiuni elementare de morfologie (practic).

Segmetarea propoziţiei în cuvinte. Împortanţa cuvîntului.

Unele forme gramaticale (fără utilizarea termenilor): noţiuni primare despre substantiv şi trăsăturile lui morfologice: genul şi numărul; noţiuni generale despre adjectiv şi trăsăturile lui morfologice: gen şi număr; utilizarea în exprimarea orală a numeralelor (cardinale, ordinale). Însuşirea practică a noţiunilor de gen şi număr ale numeralelor ordinale (a doua, al doilea...) şi cele cardinale (doi, două); folosirea numeralelor de la 1 pînă la 20; noţiuni generale despre verb şi recunoaşterea lui în comunicare; familiarizarea cu persoana, numărul şi timpul verbului: prezent, trecut şi viitor în baza unor mici texte, exprimări şi exemple ale elevilor; noţiuni elementare despre pronume; recunoaşterea şi utilizarea în comunicarea orală a persoanei, numărului şi a formelor accentuate (pline) şi neaccentuate (scurte) ale pronumelui personal: eu, mi, mă, tu, te, ţi…; recunoaşterea şi folosirea în exprimarea şi textele orale a pronumelor posesive: mea, meu, nostru, noastre…

Noţiuni primare despre  prepoziţie: cu, pe, despre, la, sub;

Noţiuni elementare despre conjuncţie; rolul conjuncţiilorşi, dar în propoziţii.

 

 

Elevul:

• compară cuvîntul cu imaginea obiectului, acţiunii;

• formulează întrebarea despre importanţa cuvîntului;

• deosebeşte părţile de vorbire după gen şi număr;

• formează, oral, numărul plural al părţilor de vorbire;

• acordă formele verbului cu cele ale pronumelui personal:  eu citesc, noi cititm…

utilizează corect formele accentuate/neaccentuate ale pronumelor personale şi posesive.

Fonetica

Noţiuni generale despre sunet.

Sunete, vocale şi consoane.

Formarea deprinderilor de a pronunţa corect sunetele; de a deosebi vocalele de semivocale: caiet, obiect, miere.

Noţiuni elementare despre accent şi importanţa lui.

Împărţirea cuvintelor în silabe.

SDunetele din componenţa cuvintelor.

Elevul:

• pronunţă corect cuvintele,

• accentuează corect cuvintele;

• recunoaşte sunetele, vocale şi consoane;

• identifică accentuarea corectă a cuvintelor;

• împarte cuvîntul în silabe;

• pronunţă în lanţ, după învăţător, sunetele cuvintelor ( se folosesc cuvinte alcătuite din 1-4 sunete);

• adaugă sau elimină un sunet din cuvînt pentru a forma unul nou: mac, rac, tac…

Lexucul

Formarea deprinderilor de a:

– recunoaşte cuvintele care denumesc obiecte ale cunoaşterii (cine? ce?), acţiunea (ce face? Ce a făcut? Ce va face?), însuşirea obiectivului (ce fel de? Care?), numărul obiectelor (cîte?, cîţi?); de a deosebi forma literară a cuvintelor de cea neliterară (dialectală).

Elevul:

• înţelege importanţa cuvîntului (cu ajutorul învăţătorului sau a deducerilor personale);

• memorizează, utilizează în comun cuvinte şi îmbinări de cuvinte menite îmbogăţirii vocabularului.

Relaţii itericiplinare: opere artistice, citirea expresivă, descrierea obiectelor şi animalelor.

 

III. LINIA SOCIOCULTURALĂ

Tematica orientativă Cerinţele orientative  faţă de  priceperile elevilor
Capodoperele creaţiei  populare. Poveşti culte şi nonliterare moldoveneşti, universale. Cîntece de leagăn. Elevul:

• ascultă şi înţelege conţinutul ghicitorilor, cîntecelor, cimiliturilor, jocurilor de cuvinte, poveştilor;

• cunoaşte denumirile poveştilor, cîntecelor de leagăn (pronunţă, rosteşte clar, desluşit cuvintele, propoziţiile).

Patria mea –Ucraina . • alcătuieşte propoziţii despre frumuseţea şi bogăţia patriei;

• recită poezii despre patrie;

• cunoaşte cîntece.

Şcoala mea. Clasa şi relaţiile cu colegii. • foloseşte cuvuinte noi, alcătuieşte propoziţii despre şcoala natală;

• coştientizează sensul cuvintelor noi, care se referă la temă;

• alcătuieşte propoziţii despre prietenie, stimă, toleranţă, relaţiile cu colegii de clasă.

 

 Sărbătorile de iarnă la moldoveni. Crăciunul. Sfîntul Nicolae, Anul Nou (colinda, urătura). • înţelege,  conştientzează sărbătorile de iarnă la moldoveni, memorizează poezii,colinde, urături;

• audiează texte, alcătuieşte propoziţii care se referă la tradiţiile, obiceiurile de iarnă la moldoveni;

 Plaiul natal. Baştina. • îşi îmbogăţeşte vocabularul, memorizează poezii, strofe, cîntece conform temei;

• alcătuieşte propoziţii despre frumuseţea plaiului natal.

 Natura – prietena omului • alcătuieşte propoziţii care confirmă cunoştinţele  despre natură;

• îmbină propoziţiile în texte mici;

• cunoaşte denumiri de plante, animale etc.

 

IV. LINIA STRATEGICĂ

Elevul  stabileşte nivelul activităţii sale de cunoaştere în baza programei pentru clasa I; sistematizează deprinderile şi priceperile obţinute în timpul învăţării; îşi îmbogăţeşte vocabularul; aplică deprinderile instructive conform strategiilor de comunicare dialogată şi monologată; se autoevaluează şi îşi exprimă opinia.

  

 

Clasa a  2-a

 (2 ore pe săptămînă; în total 70 de ore, din care 4 ore pentru repetarea şi sistematizarea materiei de studiu la sfîrşitul anului şcolar şi 4 ore disponibile)

I. LINIA COMUNICATIVĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţe actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Audierea

Comportarea ascultătorului, cu scopul înţelegerii conţinutului mesajului.

 

Elevul:

• confirmă regulile de comportare în timpul receptării mesajului oral, audiind texte;

Dezvoltarea interesului faţă de mesajul comunicat • ascultă atent şi manifestă curiozitate pentru mesajul comunicat de învăţător (replici, mimică);
Audierea-înţelegerea monologurilor, dialogurilor, mai complicate comparativ cu clasa perecedentă, dintr-un text audiat (proverb, ghicitoare, poveste, poezie, cîntece etc.) ce aparţine stilului artistic sau vorbirii corecte.. • percepe cuvinte, îmbinări de cuvinte, expresii şi le foloseşte în vorbirea orală;

• înţelege conţinutul poeziilor, proverbelor, ghicitorilor, poveştilor, cîntecelor;

• utilizează cuvintele noi învăţate în contexte proprii;

Manifestarea sensibilităţii afective (emoţii, sentimente) faţă de personajele şi acţiunile lor din textele audiate. •ilustrează cuvinte noi, propoziţii mai complicate;

• stabileşte conexiuni între imagine şi text.

Vorbirea

Dialogul

Elevul:

 

Reguli de comunicare (ascultare), participare activă la dialog, manifestarea interesului faţă de ceea ce se comunică, egalitate în exprimare, eticheta comunicării, vorbire clară, corectă etc., alcătuirea a 2-3 replici la subiect. • apreciază conţinutul dialogului, corectitudinea folosirii mijloacelor verbale în susţinerea dialogului;

•  foloseşte adecvat formule de politeţe;

 

Dezvoltarea capacităţilor  de a susţine dialog • se include în cadrul unei comunicări dialogate potrivit situaţiei;
Alcătuirea dialogurilor de volum mic. •  formulează (întrebări-răspunsuri);
Reproducerea dialoguriloraudiate. • construieşte dialoguri simple, completează dialogurile neterminate;
Susţinerea convorbirii în baza dialogului audiat. • participă la dialog;

• răspunde la replicile colegilor, învăţătorului

Monologul

Dezvoltarea capacităţilor de vorbire monologată: claritatea, succesiunea expunerii, legătura propoziţiilor în text.

 

 

Declamarea.

Relatarea succintă a unui text citit sau audiat.

Alcătuirea unei exprimări coerente apelînd la materiale axiliare (desene, filme vizionate, situaţii din viaţă etc.)

Elevul:

• face comunicări scurte;

• expune textul folosind îmbinări de cuvinte, desene, ilustraţii etc.;

• îşi exprimă părerea personală completînd textul în procesul expunerii;

• declamă expresiv pe de rost  textele memorizate;

•  redă succint conţinutul celor citite sau audiate;

• alcătuieşte de sine stătător texte în baza desenului, imaginii, filmului, exprimînd atitudinea, părerea personală.

 

Citirea

Familiarizarea cu sunetele şi literele alfabetului limbii moldoveneşti.

 

 

 

Pronunţarea corectă, citirea şi însuşirea grupurilor de litere: ce, ci, che, chi, ge, gi, ghe, ghi, oa, ea, ia,ie.

Citirea şi înţelegerea sensului  cuvintelor, îmbinărilor de cuvinte, propoziţiilor, textelor de volum  mic.

Elevul:

• cunoaşte literele alfabetului limbii moldoveneşti.

• citeşte literele mici şi mari izolate;

• memorizează literele în ordine alfabetică;

• citeşte cuvinte care conţin grupurile de litere numite şi le pronunţă  corect;

• citeşte, înţelege  cuvinte, îmbinări de cuvinte, propoziţii, texte de volum  mic.

Formarea capacităţilor de citire cu voce şi în gînd  a unui text din 30-40 cuvinte.

Înţelegerea  conţinutului textului citit apelînd la cunoştinţele de limbă în procesul  cursului oral, la imagini sau experienţă proprie.

•  găseşte în text răspunsuri la întrebări;

• citeşte în glas expresiv, ţinînd cont de regulile ortoepice;

• citeşte în gînd.

Scrierea

Literele de tipar şi scrise de mînă a alfabetului limbii moldoveneşti.

Dezvoltarea şi perfecţionarea deprinderilor de scriere a literelor cu grafie latină.

Dezvoltarea deprinderilor de scriere a literelor a literelor mici şi mari, izolat, în cuvinte, îmbinări de cuvinte,  propoziţii.

Învăţarea scrierii literelor majuscule de configuraţie complicată  (B, D, V, C, J etc.) şi corelaţia lor cu literele din cuvînt.

Scrierea dictărilor; copierea.

Elevul:

• ştie să scrie literele de tipar şi cele de mînă;

• copie, scrie corect cuvinte, îmbinări de cuvinte, propoziţii;

• copie texte tipărite şi scrise de mînă (cuvinte, îmbinări de cuvinte,  propoziţii);

 

• scrie corect, caligrafic literele, cuvintele, propoziţiile;

• scrie corect respectînd regulile de ortografie;

• scrie după dictare îmbinări de cuvinte, propoziţii, texte de volum mic (adecvate).

Relaţii interdisciplinare: operă artistică, citirea expresivă, expunerea orală a textelor ce  conţin descrieri (literatura).

 

II. LINIA LINGVISTICĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţe actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Textul

Actualizarea noţiunilor:

– text;

– tema şi ideea textului;

– cuvintele-cheie în text;

Îmbinarea de cuvinte şi propoziţia.

Alcătuirea îmbinărilor de cuvinte conform modulelor.

Alcătuirea propoziţiilor şi a textului cu ajutorul cuvintelor-reper.

Fragmentarea textului.

Intitularea textului şi a părţilor obţinute după fragmentare.

Elemente de relaţie a propoziţiilor în text.

 

Elevul:

• determină tema, ideea, cuvintele-cheie în text;

• alcătuieşte îmbinări de cuvinte, propoziţii după modelele date;

• segmentează (împarte) propoziţiile în îmbinări de cuvinte;

• alcătuieşte propoziţii sau texte în baza cuvintelor-reper;

• intitulează textul şi  părţile obţinute în urma fragmentării acestuia.

Sintaxa

Noţiuni despre îmbinări de cuvinte.

Alcătuirea îmbinărilor de cuvinte (cu ajutorul învăţătorului, după modelul propus şi de sine stătător.)

Repetarea şi aprofundarea cunoştinţelor despre poziţie.

Modelarea structurii poziţiei; alcătuirea poziţiei după model.

Actualizarea noţiunilor despre felul poziţiilor după scopul comunicării.

Punctuaţia (noţiuni) în poziţii şi la sfîrşitul acestora.

 

Elevul:

• alcătuieşte îmbinări de cuvinte, propoziţii după model de sine stătător;

• modelează structura propoziţiei;

• recunoaşte, în texte, propoziţiile după scopul comunicării;

• utilizează corect, în scris, semnele de punctuaţie la sfîrşitul propoziţiilor (după scopul comunicării) şi în propoziţii;

 

 

Morfologia

Noţiuni despre substantiv (repetarea şi aprofundarea cunoştinţelor).

Genul şi numărul substantivului.

Substantive comune şi proprii.

Adjectivul (noţiuni). Genul şi numărul adjec-tivului (repetarea şi aprofundarea cunoştinţelor).

Verbul (noţiuni). Persoana, numărul şi timpul verbului (repetarea şi aprofundarea cunoştinţelor).

 

Elevul:

•  recunoaşte în texte părţile de vorbire studiate;

• identifică formele de singular şi plural ale substantivului, adjectivului, verbului;

• stabileşte oral, cu ajutorul întrebărilor legătura dintre cuvinte în propoziţii.

Fonetica

Sunetele şi literele limbii moldoveneşti;

Silaba. Despărţirea cuvintelor în silabe.Accentul. Silabe accentuate.

Grupul de litere care marchează un sungur sunet: ce,ci, ge, gi, cs.

Grupurile de litere che, chi, ghe, ghi. Ortografia lor.

Pronunţarea corectă a grupurilor de sunete oa, ua, uă.

Litere ale alfabetului limbii moldoveneşti care au aceeaşi formă sonoră şi grafică atît în lima ucraineană: i, o, cît şi în limba rusă: e,o.

Litere ale alfabetului moldovenesc care au aceaşi formă grafică, dar nu şi sonoră în limba ucraineană: e,u, y şi în limba rusă: u, y.

Trecerea regulamentară a cuvintelor dintr-un rînd în altul.

 

Elevul:

• cunoaşte alfabetul limbii moldoveneşti;

• aranjează cuvintele în ordine alfabetică;

• recunoaşte, după auz, vocalele  şi consoanele;

• analizează fonetic cuvintele;

• determină silaba accentuată în cuvînt;

• pronunţă şi ortografiază corect grupurile de litere;

• împarte cuvîntul în silabe;

• trece corect cuvintele dintr-un rînd în altul.

Lexicul

Îmbogăţirea vocabularului elevilor conform temelor studiate. Utilizarea practică a cuvintelor aflate.

Cuvinte cu un singur sens şi cuvinte cu mai multe sensuri.

Elevul:

• foloseşte în comunicare cuvintele noi însuşite;

• îşi îmbogăţeşte vocabularul citind, scriind;

• deosebeşte cuvintele cu un singur sens de cele cu mai multe sensuri;

• foloseşte dicţionarul explicativ.

 

Relaţii interdisciplinare: propoziţii enunţiative, interogative, imperative, simple, compuse în opere artistice (literatura), sunetul (muzica).

 

III. LINIA SOCIOCULTURALĂ

Tematica orientativă Cerinţele orientative  faţă de  priceperile elevilor
Simbolica de stat a Ucrainei (imnul, drapelul, stema). Elevul:

• alcătuieşte  propoziţii care caracterizează simbolurile de stat ale Ucrainei;

 

Primăvara. Semnele primăverii. Lunile. Sărbătorile de primăvară la moldoveni (Duminica florilor, obiceiuri de Paşti). Lunile. • cunoaşte poezii, ghicitori despre anotimpul primăvara;

• întocmeşte  comunicări mici care se referă la sărbătorile de primăvară;

• reţine lunile acestui anotimp;

• îşi îmbogăţeşte vocabularul cu cuvinte noi.

Patria istorică – Republiuca Moldova. • alcătuieşte propoziţii în baza ilustraţiilor despre bogăţia şi frumuseţea patriei istorice;

• îmbină propoziţiile în text.

• cunoaşte cîntece, poezii, legende;

 

Familia. Neamul. • povesteşte despre membii familiei, profesiile lor;

• cunoaşte sărbătorile  (zilele de naştere în familie etc.;

• stimează şi  respectă familia, rudele, neamurile;

•  învaţă cîntece despre părinţi;

• recită poezii.

• cunoaşte poezii consacrate bunelului, bunicii, mamei, tatei, surioarei, frăţiorului etc.

Etica conduitei. • reţine cuvinte şi  formule de salut,  adresări adecvate, expresii ce beneficiază susţinerea unei convorbiri în diferite situaţii;
 Frumuseţea naturii plaiului natal.

 

• alcătuieşte propoziţii, comunicări scurte care oglindesc frumuseţea anotimpurilor: primăvara, vara, toamna, iarna în ţinutul natal;

 

 

IV. LINIA STRATEGICĂ

Elevul îşi organizează activitatea de studiere a materiei, conform programei pentru clasa II; alcătuieşte un plan-ghid care-i va permite realizarea obiectivelor: să se folosească individual de manual, să analizeze, să generalizeze, să compare diverse fenomene legate de limbă şi comunicare; să-şi evalueze rezultatele învăţării.

 

 

Clasa a  3-a

 (2 ore pe săptămînă; în total 70 de ore, din care 4 ore pentru repetarea şi sistematizarea materiei de studiu la sfîrşitul anului şcolar şi 4 ore disponibile)

II. LINIA COMUNICATIVĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţi actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Audierea

Ascultarea-înţelegerea textelor mai voluminoase în comparaţie cu clasa precedentă.

Înţelegerea textului reieşind din conţinut şi din materialul prevăzut de programă la limbă.

Crearea imaginară de tablouri, chipuri în baza celor audiate.

Dezvoltarea atenţiei, memoriei în baza audierii.

Înţelegerea conţinutului, semnificaţiei unei propoziţii, expresii, text după scopul comunicării.

Elevul:

• ascultă cu atenţie textul fără a întrerupe învăţătorul, atrage atenţie la cuvinte, tonalitatea şi tempoul vorbirii;

• înţelege texte de volum mai mare decît în clasa a 2-a construite în baza materialului de limbă însuşit;

• răspunde la întrebări vorbeşte despre tablourile, chipurile imaginate în rezultatul audierii;

• utilizează cuvinte noi învăţate în contexte proprii;

• stăpîneşte adecvat terminologia corespunzătoare disciplinei.

 

Vorbirea

Dialogul

Reguli de comunicare (ascultare), participare activă la dialog, manifestarea interesului faţă de ceea ce se comunică, eticheta exprimării, vorbire clară, corectă etc., alcătuirea a 3-4 replici la subiect.

 

Reproducerea dialogurilor audiate.

Alcătuirea dialogului -reieşind  din experienţa proprie de viaţă, impresii despre textele citite.

Organizarea replicilor într-un dialog (întrebare-răspuns).

Elevul:

 

• apreciază corectitudinea folosirii mijloacelor verbale în susţinerea dialogului;

•  folosşte adecvat formule de politeţe;

 

• reproduce pe roluri dialoguri din diverse texte literare;

• alcătuieşte dialog în baza unor episoade din textul citit s-au audiat;

•completează un dialog neterminat;

• se include în cadrul comunicării dialogate conform situaţieie create;

• construieşte ghidat replici la subiect.

Monologul

Dezvoltarea capacităţilor de vorbire monologată: claritatea, legătura propoziţiilor în text, succesiunea expunerii.

 

 

 

 

 

Expunerea orală a textului audiat sau pus în discuţie.

 

 

Relatarea evenimentelor, faptelor, întîplărilor din viaţă etc.

Elevul:

•  face comunicări scurte, respectînd succesiunea expunerii;

• expune textul folosind desene, ilustraţii etc.;

• îşi exprimă personală completînd textul în procesul expunerii;

 

• respectă cerinţele faţă de exprimarea orală;

• expune sinestătător textul apelînd la materiale ajutătoare (cuvinte de reper, plan, desene, imagini ş.a.);

• povesteşte un text cunoscut respectînd consecutivitatea acţiunilor.

Citirea

Perfecţionarea tehnicii cititrii.

 

 

 

 

Citirea corectă, conştientă, coerentă, expresivă cu voce şi în gînd.

 

 

Formarea treptată a capacităţilor de lucru cu textul.

Folosind  întrebări încearcă să perceapă şi să analizeze conţinutul textului, găseşte ideea principală.

Elevul:

•  citeşte expresiv cu voce, respectă intonaţia;

•  citeşte în glas, respectînd regulile şi normele de pronunţie (corectitudine, claritate, intonaţie, tempou etc.);

• citeşte sintezat şi cursiv textul propus, fără omisiuni, schimonosiri de cuvinte;

• percepe prin lectura proprie conţinutul textului, sensul şi semnificaţia cuvintelor;

• percepe texte  care fac parte din speciile literare cunoscute elevilor;

• pune întrebări şi răspunde la ele reieşind din textul propus.

 

 

Scrierea

Perfecţionarea capacităţilor şi deprinderilor de scriere.

Alcătuieşte 2-3 propoziţii  pe care le poate uni pentru a forma un text.

 

 

 

Formarea capacităţilor de scriere a expunerii, dictării.

Alcătuirea planului expunerii ghidat.

 

 

 

Redactarea textelor alcătuite de volum mic.

Elevul:

• copie 30-40 cuvinte pe minut, scrie 25-35 cuvinte pe minut;

• alcătuieşte propoziţii pe o anumită temă şi le uneşte formînd un text;

• scrie corect cuvintele ce se referă la ortogramele studiate exprimînd cele audiate, citite;

• scrie dictări, expuneri   de volum mic;

 

• poate deosebi îmbinările de cuvinte care exprimă un sunet şi cele care corespund diferitor sunete;

• alcătuieşte expuneri  în baza unui plan;

• redactează texte scurte narative reieşind din  cunoştinţele acumulate în baza programei.

Relaţii interdisiplinare: opera artistică, citirea expresivă, descrierea obiectelor/animalelor, a exteriorului personajelor (literatura), mijloace lingvistice ale citirii expresive (citirea).

 

II.LINIA LINGVISTICĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţe actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Textul

Actualizarea  şi aprofundarea cunoştinţelor text.

Tema şi ideea principală a textului.

Titlul.

Alineatul.

Tipuri de texte: naraţiunea, descrierea, raţionamentul.

Planul de idei al textului (întocmirea colectivă a planului şi trecerea treptată la alcătuirea planului în mod independent).

 

Elevul:

• determină tema şi ideea textului;

• fragmentează textul pe segmente logice;

• intitulează textul;

• respectă alineatele la alcătuirea textului;

• participă la alcătuirea colectivă a planului de idei al textului;

• alcătuieşte independent planul textului;

• deosebeşte un text deja format de unele propoziţii independente după conţinutul lor;

• determină tipul textului;

• redactează textul în limita celor învăţate.

Sintaxa

Aprofundarea cunoştinţelor despre propoziţie.

Felul propoziţiilor după scopul comunicării.

Alcătuirea propoziţiilor cu ajutorul pronumelor interogative (fără utilizarea termenilor) cine? ce? cui?

Părţile principale părţile secundare ale propoziţiei.

Noţiuni generale despre ordinea cuvintelor în propoziţie.

Adresarea. Semnele de punctuaţie la adresări.

 

Elevul:

• alcătuieşte propoziţii enunţiative, interogative, exclamative şi imperative;

• stabileşte tipul propoziţiilor după scopul comunicării;

• respectă ordinea cuvintelor în propoziţie;

• identifică şi deosebeşte părţile principale ale propoziţiei de cele secundare;

• intonează propoziţiile şi foloseşte corect punctuaţia la sfîrşitul acestora;

• introduce adresările în propoziţii respectînd punctuaţia.

Morfologia

Noţiuni generale despre trăsăturile  morfologice ale părţilor de vorbire.

Actualizarea şi aprofundarea cunoştinţelor despre părţile de vorbire.

Formarea deprinderilor de a recunoaşte părţile de vorbire în texte.

Substantivul. Genul şi numărul substantivului.

Substantive comune şi proprii.

Ortografia substantivelor proprii.

Substantive simple şi compuse.

Ortografia substantivelor compuse.

Adjectivul. Genul şi numărul adjectivului.

Verbul. Persoana, numărul şi timpul verbului.

Conjugarea verbelor la timpurile:  prezent, trecut şi viitor ale modului indicativ (fără utilizarea termenilor mod indicativ).

Ortografierea verbelor însoţite de pronume personale.

Pronumele. Fenul, numărul şi persoana pronumelui personal.

Prepoziţia.Rolul prepoziţiei în propoziţii. Utilizarea prepoziţiilor în comunicarea orală şi scrisă.

Ortografia prepoziţiilor compuse.

Conjuncţia (actualizarea cunoştinţelor).  Aplicaţii practice la folosirea  conjuncţiilor în propoziţii.

 

Elevul:

•  identifică, în texte părţile de vorbire;

• determină genul, numărul substantivelor, ortografiază corect  substantivele proprii şi cele compuse;

• conjugă verbele la timpurile modului indicativ: prezent, trecut, viitor;

• recunoaşte în texte pronumele şi determină felul lor;

• alcătuieşt propoziţii cu numerale şi le ortografiază corect;

• aplică, în comunicarea orală şi scrisă, prepoziţii şi conjuncţii.

 

 

Structura cuvîntului

Repetarea şi aprofundarea cunoştinţelor despre structura cuvîntului:

– temă, desinenţă, prefix, sufix, rădăcină.

Formarea cuvintelor cu ajutorul prefixelor şi al sufixelor.

Ortografierea prefixelor şi sufixelor.

Cuvinte înrudite.

Rădăcina lor.

Cuvintele cu doi doi de   -n.

Analiza cuvintelor după structură.

 

Elevul:

• deosebeşte tema cuvintelor de  desinenţa acestuia;

• formează cuvinte noi cu ajutorul prefixelor şi sufixelor;

• ortografiază corect cuvintele ce conţin

prefixe,  sufixe şi doi de -n;

• alcătuiesc familii de cuvinte înrudite;

• analizează cuvintele după structură.

 

 

Fonetica

Repetarea şi consolidarea cunoştinţelor asupra temeie „Fonetica”.

– sunetele, literele limbii moldoveneşti;

– vocalele, semivocalele, consoanele;

– accent, silaba accentuată/neaccentuată;

– silaba, despărţirea cuvintelor în silabe;

– trecerea regulamentară a cuvintelor dintr-un rînd în altul;

– grupurile de litere studiate anterior şi ortografia lor.

Grupurile de litere ia, ea, ie.

Consoane duble (cc, nn) şi vocale duble (e-e, i-i, o-o, u-u) în cuvinte.

Analiza fonetică a cuvintelor.

 

Elevul:

• cunoaşte literele alfabetului moldovenesc;

deosebeşte vocalele de semivocalele, consoanele de vocale ;

• accentuează corect cuvintele, determină silaba accentuată;

• desparte cuvintele în silabe;

• trece corect cuvintele dintr-un rînd în altul în timpul scrierii;

• ortografiază corect grupurile de litere;

• analizează fonetic cuvintele.

Lexicul

Sensul lexical al cuvîntului.

Cuvintele cu un singur sens şi cuvintele cu mai multe sensuri (consolidare).

Cuvintele cu sens propriu şi cuvintele cu sens figurat.

Sinonimele.

Antonimele

Formarea deprinderilor de utilizare a dicţionarelor explicative, ortografice şi bilingve (moldo-ucrainean, moldo-rus, ucrainesc-moldovenesc, rus-moldovenesc).

Elevul:

• înţelege sensul / sensurile cuvintelor;

• deosebeşte cuvintele cu sens propriu de cele cu sens figurat;

• utilizează în comunicarea orală şi scrisă, sinonime şi antonime;

• diferenţiază sinonimele de antonime;

• poate folosi dicţionarele enumerate.

 

Relaţii interdiscplnare: adjectivele ca mijloc de exprimare artistică (literatura), folosirea adjectivelor pentru descrierea unor fenomene (ştiinţele naturii), utilizarea pronumelor personale în comunicare (orală/scrisă) la lecţii şi în afara orelor de curs, folosirea verbelor în timpul lecţiilor de citire, ştiinţe ale naturii, matematică ş. a.

 

III. LINIA SOCIOCULTURALĂ 

Tematica orientativă Cerinţele orientative  faţă de  priceperile elevilor
Creaţia populară orală (poveşti culte şi nonliterare,  legende, proverbe, zicători, ghicitori). Elevul:

• înţelege şi manifestă interes faţă de creaţia populară orală;

• reţine denumirea  a 2-3 legende, cîntece, 4-5 poveşti;

• cunoaşte autorii, eroii principali ale operelor citite, audiate;

• recită pe de rost poezii;

• ştie 3-4 ghicitori, zicători, proverbe;

• citeşte expresiv poezii,  poveşti, legende etc.;

• recunoaşte informaţiile generale dintr-un text literar sau nonliterar.

Toamna aurie. Lunile. Semnele toamnei. • cunoaşte lunile acestui anotimp;

• expune succint un text despre anotimpultoamnă;

• cunoaşte comportarea animalelor şi păsărilor;

• recită expresiv poezii, legende, fragmente din texte consacrate toamnei.

 Excursie imaginară în capitala ţării noastre – Kiev. • expune textul audiat sau citit  despre oraşul Kiev;

• cu ajutorul învăţătorului îşi exprimă părerea personală despre călătoria imaginară în capitala Ucrainei.

  Satul (oraşul) meu natal. • povesteşte succint conţinutul a 2-3 opere ale scriitorilor moldoveni recomandate de învăţător sau citite independent consacrate satului (oraşului), moldovenilor;

• alcătuieşte un text mic despre satul (oraşul) natal, apelînd la ajutorul buneilor, părinţilor, rudelor etc.

Talismanul, şervetul, coroniţa. • alcătuieşte (3-4) propoziţii în care expune  ce simbolizează talismanul, şervetul, coroniţa la moldoveni.

 

 

IV. Linia strategică

Elevul îşi organizează activitatea,  reieşind din principiile, obiectivele programei pentru clasa a 3-a. Sistematizează şi generalizează deprinderile de comunicare, efectuează autoevaluarea cunoştinţelor căpătate; îşi exprimă opiniile în legătură cu rezultatele obţinute de elevi comparînd, analizînd, argumentînd.

 

 

Clasa a  4-a

 (2 ore pe săptămînă; în total 70 de ore, din care 4 ore pentru repetarea şi sistematizarea materiei de studiu la sfîrşitul anului şcolar şi 4 ore disponibile)

I. LINIA COMUNICATIVĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţi actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Audierea

 

Rolul audierii ca parte componentă a dezvoltării vorbirii.

 

Audierea textelor ce se referă la următoa-rele stiluri: artistic, ştiinţifico-artistic, ştiinţifico-popular.

 

 

 

 

Înţelegerea  conţinutului, temei, ideii principale.

 

Formarea  imaginii ilustraţiilor, chipurilor reieşind din conţinutul textului.

Dezvoltarea atenţiei  şi memoriei în timpul audierii.

Părerea personală a elevului despre dextul audiat.

 

Înţelegerea textului reieşind din conţinut  în baza materialului însuşit şi din experienţa proprie.

 

 

Elevul:

• explică, ce rol joacă  audierea atentă şi înţelegerea textului ascultat;

 

 

• înţelege  după o singură audiere conţinutul textului de volum mai mare decît în clasele precedente (poveşti, poezii, ghicitori, cîntece etc.);

• înţelege ce povestesc colegii de clasă;

 

• stabileşte corespunderea sau necorespunderea celor audiate planului dat;

• corelaţia desen şi propoziţie, text;

• lămureşte ce personaje şi-a imaginat în timpul audierii;

• numeşte  unele  cuvinte, expresii care l-au impresionat din textul audiat;

 

• grupează sinestătător sunete, cuvinte, îmbinări de cuvinte, propoziţii care le-a memorizat în timpul audierii;

 

Vorbirea

Dialogul

 

Respectarea regulilor de comportare în timpul dialogului ( ascultă atent, răspunde la întrebări, susţine dialogul, stimează părerea interlocuto-rului, etichetul etc.).

 

Reproducerea dialogurilor audiate.

Formularea (întrebare-răspuns) în baza textului audiat, citit, după desen, imagine.

Alcătuirea dialogurilor sinestătător apelînd la materiale ajutătoare (în baza temelor care  le place elevilor).

 

 

Elevul:

 

 

• alcătuieşte dialog cu colegul;

• foloseşte formule de etichet;

 

 

• alcătuieşte dialoguri reieşind din conţinutul descrierii, exprimării;

• completează  textul audiat;

 

• alcătuieşte dialog, discutînd sinestătător tema propusă (întrebare-răspuns);

• corect şi repede reacţionează la replica interlocutorului

Înscenarea textului citit în formă de dialog.

 

Formule de etichet folosite la dialog.

• alcătuieşte dialog îndeplinind diferite roluri;

• cercetează conţinutul dialogului şi dacă s-au comis greşeli le corectează;

• îşi exprimă părerea personală despre conţinutul dialogului

• discută  conţinutul şi modul de alcătuire a dialogului, cauzele ajunsurilor şi nereuşitei  .

Monologul

Expunerea amănunţită, selectivă a textului audiat, discutat, povestirea cu elemente de descriere, dezbatere sinestătătoare sau apelînd la materiale ajutătoare, (ilustraţii, plan, cuvinte de reper).

Expunerea sinestătătoare a textului citit.

 

 

Compunere orală înm baza unei teme pe o anumită problemă, situaţie din viaţă, a unei compuneri citite, în baza unei emisiuni ş.a.

Elevul:

• expune sinestătător textul citit cu elemente de descriere a unor activităţi, evenimente;

 

• construieşte compunere orală cu început şi sfîrşit dat, în baza planului, cuvintelor de reper;

• povesteşte succint despre evenimente în baza temei propuse;

• apreciază conţinutul şi forma exprimării ghidat;

 

Citirea

Perfecţionarea cititrii cu voce şi în gînd, reglînd viteza citirii în concordanţă cu ritmul propriu al vorbirii.

Formarea deprinderilor de citire: compactă, selectivă, pe roluri.

Formarea deprinderilor de a face concluzii asupra textului citit, de a determina tema, subiectul, ideea principală, ilustrarea evenimentelor, descrierea eroilor.

Dezvoltarea capacităţilor de a găsi părţile componente a textului citit, succesivitatea, legătura dintre ele.

 

Trezirea interesului faţă d e cititre.

Elevul:

• citeşte cu voce, în gînd poveşti, poezii, proverbe, zicători;

 

• citeşte folosind pauzele, tonul şi tempoul citirii  iuntonaţia, accentul logic;

• înţelege diferite texte conform programei (pune întrebări ce se referă la tema, ideea operei şi răspunde la ele);

• găseşte părţile componente a textului ghidat şi de sinestătător;

• respectă succesiunea şi legătura propoziţiilor în text;

• citeşte şi explică însărcinările textului;

• înţelege ghicitorile, proverbele, zicătorile, ghicitorile, poveştile etc.

Scrierea

Perfecţionarea deprinderilor de copiere, scriere a dictărilor, dictărilor vizual-auditive, expunerilor, compunerilor;

 

 

 

 

 

 

Reguli de redactare în limitele cunoştinţelor de limbă şi comunicare acumulate în baza programei.

Perfecţionarea capacităţilor de autocontrol.

Elevul:

• alcătuieşte 4-5 propoziţii pe o anumită temă şi le uneşte formînd un text povesteşte textul în scris;

• scrie dictări de diferite tipuri, descrie obiecte, personajul, evenimente;

• scrie  expuneri succinte reieşind din textul citit, ascultat;

• scrie compuneri mici reieşind din imagini, desene;

• adaptează comunicarea la scopul comunicării;

•  manifestă spirit critic faţă de redactarea diverselor tipuri de texte;

•  găşte şi corecteazăe greşelile în textele alcătuite sinestător (în limita cunoştinţelor de limbă acumulate în baza programei.)

Relaţii interdisciplinare: operă artistică, citirea expresivă, tema şi ideea principală şi rolul lor într-o operă literară, raţionamentul (în baza materiei studiate); mijloace artistice de exprimare (citirea); descrierea orală a operelor de artă: tablouri din natură, descrierea animalelor (artă plastică).

 

II. LINIA LINGVISTICĂ

(în decursul anului şcolar)

Conţinutul materiei de studiu Cerinţe actuale faţă de  nivelul de instruire a elevilor
Textul

Actualizarea  şi consolidarea cunoştinţelor despre text.

– tipuri de texte;

– structura;

– tema;

– ideea;

– cuvintele-cheie;

– intitularea textului sau găsirea unui titlu nou pentru textul intitulat;

Dezvoltarea capacităţilor de a determina tipul şi structura textului, tema ideea, cuvintele-cheie ale textului, de a intitula un text, de a respecta alineatele, de a redacta textele alcătuite.

Noţiuni elementare despre stilurule limbii.  Stilul artistic. Stilul ştiinţific.

Deosebirile dintre textele artistice şi cele ştiinţifice.

Elevul:

• determină  tipul şi structura textului, tema, ideea cuvintele-cheie ale textului;

• utilizează textul;

• redactează diferite tipuri de texte;

•  deosebeşte textele artistice de cele ştiinţifice.

 

Sintaxa

Aprofundarea cunoştinţelor despre propoziţie.

Părţile principale ale propoziţiei.

Părţile secundare ale propoziţiei: atribut, complemente: directe, circumstanţiale.

Părţi omogene ale propoziţiei (noţiuni). Punctuaţia în propoziţia cu părţi omogene.

Fraza (noţiuni generale).

Elemente de relaţie a propoziţiilor în fraza: şi, dar, iar, însă, cînd, unde, cum ş.a.

Vorbirea directă (noţiuni). Cuvintele autorului.

Punctuaţia în propoziţiile cu vorbire directă.

Adresarea (consolidare).

Noţiuni elementare de analiză sintactică a propoziţiei.

 

Elevul:

• construieşte propoziţii şi determină tipul lor după scopul comunicării;

• determină părţile principale, secundare şi omogene ale propoziţiei;

• respectă ordinea cuvintelor în propoziţii;

• construieşte fraze după modele date;

• deosebeşte vorbirea directă  de cuvintele autorului;

• alcătuieşte propoziţii în care va figura vorbirea directă;

• foloseşte semnele de punctuaţie necesare (în limita celor învăţate);

• analizează sintactic, cu ajutorul învăţătorului, propoziţii.

 

Morfologia

Actualizarea, sistematizarea şi aprofundarea cunoştinţelor despre trăsăturile morfologice ale

părţilor de vorbire.

Substantivul. Genul şi numărul substantivelor.

Substantive comune şi proprii.

Ortografia substantivelor.

Adjectivul. Genul şi numărul adjectivului.

Gradele de comparaţie ale adjectivelor.

Rolul adjectivelor în comunicarea orală şi scrisă.

Verbul. Schimbarea verbului după persoană şi număr.

Conjugarea verbelor la timpul  prezent, trecut şi viitor.

Forma iniţială a verbului (infinitivul verbului).

Adverbul (noţiuni generale). Deosebirea dintre adverb şi verb.

Adverbe simple şi compuse (noţiuni). Ortografia adverbelor compuse.

Pronumele. Declinarea pronumelor personale şi reflexive.

Pronumele de politeţe: Dumneavoastră, dumneata, dumneaei, dumnealor. Ortografia pronumelor de politeţe.

Folosirea corectă a formelor pronominale specifice limbii moldoveneşti: mie,  mi-i,  ţie, ţi-i, vouă, vi-i, nouă, ni-i,  (pe) mine mă, (pe) tine te…, mie îmi, ţie îţi, nouă ne…

Numeralul. Folosirea şi ortografia numeralelor cardinale de la 80 pînă la 100.

Ortografia numeralelor: o sută, două sute, o mie, două mii…

Prepoziţia (consolidarea cunoştinţelor).

Alcătuirea îmbinărilor de cuvinte care  vor conţine prepoziţii.

Conjuncţia (consolidarea cunoştinţelor).

Alcătuirea propoziţiilor, frazelor care vor conţine conjuncţii (aplicaţii practice).

Analiza morfologică a părţilor de vorbire după algoritmul propus de învăţător, manual.

 

Elevul:

•  identifică, în texte părţile de vorbire studiate;

• determină felul lor;

• determină genulş număul substantivelor studiate;

• conştientizează rolul adjectivelor în comunicarea orală şi scrisă;

• conjugă verbele la  la timpurile cerute de programă;

• ortografiază corect verbele însoţite de pronume neaccentuate;

• deosebeşte adverbul de verb;

• ortografiază corect adverbele compuse;

• declină pronumele personale şi reflexive;

• foloseşte corect formele pronominale specifice limbii moldoveneşti;

• ortografiază corect şi cele de politeţe, numeralele cardinale;

• alcătuieşte fraze folosind conjuncţiile ca elemente de relaţie a propoziţiilor în frază;

• analizează  morfologic părţile de vorbire conform algoritmului propus de învăţător, manual.

 

 

Structura cuvîntului

Actualizarea, sistematizarea cunoştinţelor despre structura cuvîntului:

– temă şi desinenţă;

– rădăcină;

– prefix;

–  sufix.

Formarea cuvintelor cu ajutorul prefixelor şi al sufixelor.

Ortografierea prefixelor şi sufixelor.

Cuvinte înrudite.

Rădăcina lor.

Cuvintele cu doi doi de   -n.

Analiza cuvintelor după structură.

 

Elevul:

• analizează structura cuvîntului.

 

Formarea cuvintelor

Noţiuni despre procedeele de formare a cuvintelor:

– derivarea;

– compunerea.

Cuvintele înrudite (actualizare,consolidare).

Ortografia cuvintelor compuse şi a celor formate cu ajutorul prefixelor îm-, com-, în-, con-, des-, răs-, dez-, răz-.

Elevul:

• formează cuvintele prin derivare şi compunere;

• identifică, în texte, cuvinte derivate, compuse şi înrudite;

• ortografiază corect cuvintele compuse şi cele formate cu prefixele îm-, com-, în-, con-, des-, răs-, dez-, răz-.

Fonetica

Actualizarea, sistematizarea şi aprofundarea cunoştinţelor la tema „Fonetica” în clasele 1-3.

Grupuri de litere alcătuite dintr-o vocală şi o semivocală (diftongii) şi o vocală şi două semivocale (triftongii).

Litera i la sfîrşitul cuvintelor.

Analza fonetică a cuvintelor.

 

Elevul:

• pronunţă corect cuvintele ce conţin triftongi, triftongi şi i la sfîrşitul lor;

• analizează fonetic cuvintele.

Lexicul

Actualizarea, sistematizarea şi aprofundarea cunoştinţelor la tema „Lexicul”, obţinute în clasele 1-3.

Omonimele.

Frazeologismele (noţiuni generale).

Evitarea, în comunicare a formelor dialectale de exprimare.

Substituirea formelor nonliterare (de exprimare) cu cele literare.

Traducerea cuvintelor, propoziţiilor din limbile ucraineană şi rusă în limba moldovenească şi a celor din limba moldovenească în  limbile ucraineană şi rusă.

Dicţionarele (xplicative, ortografice, bilingve de antonime, sinonime şi omonime)  şi folosirea lor în cadrul lecţiilor şi acasă.

Elevul:

• găseşte sinonime şi antonime pentru cuvinte;

• identifică în texte, omonime;

• introduce, în propoziţii frazeologismele cunoscute;

• traduce cuvinte, propoziţii din limba moldovenească în  limbile ucraineană şi rusă şi invers;

• foloseşte dicţionarele indicate de programă.

 

Relaţii interdisciplinare: folosirea majusculei la substantivele proprii (citre, ştiinţele naturii); utilizarea corectă a pronumelor şi verbelor în timpul răspunsurilor la lecţii, în timpul scrierii lor (citirea, ştiinţele naturii) folosirea numeralelor în timpul comentării exemplelor, rezolvării problemelor, exerciţiilor, citirea numeralelor (matematica), adverbul –  mijloc de exprimare artistică (literatura).

 

III. LINIA SOCIOCULTURALĂ

Tematica orientativă Cerinţele orientative  faţă de  priceperile elevilor
 Din comoara folclorului moldovenesc (poveşti culte şi nonliterare, jocurile copiilor,  legende, snoave, proverbe, zicători, ghicitori). Poveşti ale popoarelor lumii. Elevul:

• cunoaşte şi foloseşte cunoştinţele despre  creaţia populară orală în care sînt oglindite obiceiurile şi tradiţiile moldovenilor;

• învaţă pe de rost 7-8 poezii, proverbe, zicători, ghicitori, cîntece;

• expune 5-6 fragmente din poveşti, legende.

Eu şi limba moldovenească. • alcătuieşte propoziţii despre însemnătatea limbii materne;

• aduiază, citeşte şi memorizează fragmente din texte 3-4, recită pe de rost 5-6  poezii ale poeţilor moldoveni.

 

 Vara. Natura în timpul verii. Lunile. • alcătuieşte comunicări scurte;

• expune întîmplări din viaţa personală, recită poezii consacrate verii;

• povesteşte, recită fragmente din operele scriitorilor moldoveni care au scris despre acest anotimp.

 Literatura pentru copii în creaţia scriitorilor moldoveni. • recunoaşte  autorul operei reieşind din fragmentul  audiat sau citit;

• poate numi opera şi eroii principali (reieşind din cele studiate);

• recită expresiv poezii, fragmente din poveşti, legene etc.

Ospitalitatea moldovenilor. • cunoaşte cele mai răspîndite forme de întîlnire şi petrecere a oaspeţilor;

• foloseşte în exprimare aceste formule de adresare.

Cultura şi arta  în viaţa poporului moldovenesc. • audiază, citeşte texte ce se referă la cultura şi arta populară a moldovenilor;

• reproduce succint cunoştinţele acumulate la lecţii;

• vorbeşte despe arata populară din satul (oraşul natal).

 

IV. LINIA STRATEGICĂ

Elevul  îşi organizează activitatea de sine stătător:  lucrează  cu manualul,  literatura suplimentară; sistematizează cunoştinţele şi deprinderile; analizează, compară, concretizează, face concluzii, prezintă păreri şi argumente convingătoare; aplică deprinderile creative în diferite situaţii de comunicare.

 

 

Автор:

Фєтєску Л. І., методист Одеського обласного інституту удосконалення вчителів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *