0 884
Гагаузька мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою 1–4 класи (2016 рік) Серпень 26th, 2016 Руденко Тарас

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з гагаузької мови та читання призначена для загальноосвітніх нав­чаль­них закладів з українською мовою навчання, в яких гага­узька мова вивчається як предмет. Вона розробле­­­на відповідно до основних завдань Державного стандарту початкової загальної освіти (затвердженого Постановою  Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року, № 462) і  базового навчаль­ного плану.

 

Зміст програми ґрунтується на основних принципах навчання (науковість, доступність, послідовність, попереджуючий розвитку усного мовлення до писемного тощо) і впроваджується в навчальний процес на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного навчання. Зміст програми також обумовлює реалізацію й загальнолюд­ських, національних і державних цінностей і спрямований на всебічний розвиток особистості учнів.

Вивчення гагаузької мови у початковій школі має за мету сформувати в учнів певну комунікативну компетентність, яка передбачає розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: слухання – розуміння, говоріння, читання, письма; умінь застосовувати набуті мовні знання і мовленнєві навички у повсякденному спілкуванні.

Інтегроване навчання видів мовленнєвої діяльності має спиратися на знання, вміння та навички, набуті при вивченні української та інших мов у межах тем, запропонованих програмами початкової школи. Використання сучасних освітніх технологій, ігрових методів навчання для розвитку інтелектуальних, естетичних і творчих здібностей учнів, спирання на міжпредметні зв’язки, розвиток зацікавленості та здібностей учнів до пізнавальної і практичної діяльності, використання у навчальному процесі різних видів мистецтв має стати запорукою у досягненні високої результативності у навчанні.

Гагаузька мова як навчальний предмет є не тільки об’єктом вив­чення, а і засобом пізнання гагаузької культури, навколишнього світу,  за­собом формування особистості учнів.

Навчання гагаузької мови організовується таким чином, щоб за своїм змістом і структурою воно відповідало компетентністному підходу до навчання, базувалося на впровадженні сучасних освітніх технологій, методиці роботи з учнями молодшого шкільного віку та, щоб вирішувалися певні завдання: забезпечити мовленнєвий і загальний розвиток учнів, дати їм основи мовної освіти, певний обсяг мовознавчих знань й умінь, забезпечити практичне засвоєння ор­фоепічних, орфографічних, пунктуаційних правил гагаузької літературної мови, сформувати уміння зв’язно висловлювати думки в усній і писемній формах, сформувати та удосконалити каліграфічні навички, оволодіти необхідним словниковим запасом, розвивати в учнів на основі програмового матеріалу логічне мислення, мовленнєві вміння знаходити схожі або відмінні ознаки предметів, явищ, вміти абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлю­вати причинно-наслідкові зв’язки. Основний принцип організації навчання – від усного мовлення до читання і письма.

Оскільки початковий курс гагаузької мови є пропедевтичним, він формує вміння слухати, розуміти, говорити, чита­­­­­ти та писати, збагачує мовлення; дає початкові відомості з мови, розвиває увагу й інтерес до мовлення (свого та чужого), розширює уявлення про навколишню дійсність, сприяє загальному розвиткові дітей.

 

Результати навчальної діяльності визначаються за рівнем оволодіння учнями загальнонавчальними вміннями   і навичками (організаційними, загальномовленнєвими, загальнопізнавальними, контрольно-оцінними). Набуті вміння удосконалюються відповідно до програмового матеріалу та оволодіння лексичним запасом гага­узької мови.

 

До загальнопедагогічних завдань, реалізації яких сприяє навчання гагаузької мови та читання, належать: виховання особистості, розвиток мислення, мовлення, формування мовленнєвої культури учнів, навичок самонавчання, формування потреби у збагаченні своїх знань, толерантного ставлення до інших народів та їх мов.

Зміст Програми реалізується за змістовними лініями (мовленнєва, мовна, соціокультурна), які впроваджуються у навчальний процес інтегровано.

 

Програма початкового курсу гагаузької мови складаєть­ся з таких частин: “Усний курс ” (1 клас), “Навчання грамоти і розвиток мовлення ” (2 клас, робота за букварем), “Мова, читання, письмо і розвиток мовлення” (3, 4 класи).

 

Усний курс спрямований на розвиток артикуляційних і аудіативних умінь (слухання – розуміння), на формування комунікативних умінь (говоріння, побудова висловлювань, усне зв’язне мовлення). У процесі навчання необхідно враховувати можливий вплив артикуляційної бази рідної говірки. Також постійно треба звертати увагу учнів на відмінності у фонетиці гагаузької, української (російської) мов.

Робота з мовлення передбачає участь школярів у різних видах навчально-пізнавальної діяльності (урок, позакласна робота); розвиток усного й писемного мовлення (формує комунікативні вміння, необхідні для побудови власних висловлювань у різних ситуаціях спілкування, навчає планувати власне мовлення, контро­лювати його правильність, виправляти помилки та усувати їх). Особлива увага приділяється виробленню навичок культури мовлення й спілкування, для чого вводяться для практичного застосування найваж­ливіші правила мовленнєвого етикету (звертання, прощан­ня, подяка, вибачення).

 

Початковий курс вивчення системи гагаузької мови опрацьовується після навчання грамоти та містить такі розділи:  “Фонетика”, “Лексика”, “Будова слова”, “Морфологія”, “Текст”, “Речення”, “Правопис”.

 

Ознайомлення з основними мовними одиницями (звуки мови, слова й словосполучення,  текст, речення) є основою для подальшого засвоєння учнями загальних теоретичних відомостей з гагаузької мови та використанню їх у мовленнєвій практиці.

 

В умовах одночасного навчання гагаузької та української  мов пізнання й розширення уявлень учнів про навколишній світ відбувається за допомогою двох мов, тому вив­чення навчального матеріалу з гагаузької мови базується на знаннях, уміннях, навичках, сформованих на уроках української мови. Українська мова використовується для розкриття значень окремих слів,  словосполучень, речень (особливо на початковому етапі навчання). Учитель звертає увагу учнів на граматичні явища гагаузької мови, які не мають аналогів в українській мові.

 

Програмою передбачено реалізація соціокультурної лінії, яка спрямована на формування загальнолюдських цінностей (ввічливість, доброта, людяність, милосердя, працелюбність, чесність, ставлення до природи), а також зас­воєння національних цінностей, пов’язаних з  історією, звичаями, традиціями, побутом гагаузького народу. Вивчення гагаузької мови сприяє вихованню засобами рідної мови почуття прекрасного, розвитку потреби в естетичному вдосконаленні власного мовлення, розвиткові логічного мислення учнів. Вироблення мовленнєвої компетенції супроводжується формуванням в учнів стійкої мотивації до вивчення гагаузької мови, виховує повагу до неї, забезпечує усвідомлення функціонування гагаузької мови як мови національної меншини.

У І класі навчальний процес спрямований на ознайомлен­ня учнів з гагаузькою мовою як засобом спілкування, пізнання світу.

Для входження в мовленнєвий простір гагаузької мови, для подальшого системного вивчення закономірностей і особливостей гагаузької мови є необхідним пропедевтич­ний усний курс.

 

На уроках усного курсу орфоепічні навички формуються через наслідування вчителя. Вчитель вимов­ляє слова таким чином, щоб учні правильно і чітко чули всі звуки. Багаторазове правильне повторення слів, словосполучень, речень, вживання нових слів у різного типу вислов­люваннях при розгляді різноманітних ситуацій сприяє міцному і свідомому засвоєнню матеріалу.

 

У І класі протягом навчального року учні мають засвоїти до 200–250 гагаузьких слів. До активного словникового запасу учнів на кожному уроці слід вводити 5–7 нових слів.

 

В усному курсі учні ознайомлюються зі значеннями слів завдяки наочності, перекладу слів. Переклад використовується у тих випадках, коли інші прийоми малоефективні або нераціональні. Вчитель повинен слідкувати, щоб учні навчилися використовувати нову лексику не тільки відповідаючи на запитання вчителя, однокласників, а й самостійно формулювали запитання з виу­ченими словами.

 

Основна увага спрямовується на слухання гагаузької мови, правильну артикуляцію звуків, вимовляння слів і речень, відмінкових афіксів іменників, граматичних форм дієслів, прикметників та інших частин мови; на розуміння змісту слів, речень; на говоріння гагаузькою мовою (усне репродуктивне та продуктивне мовлення). Важливо нав­чити учнів використовувати в активному мовленні запас гагаузьких слів, отриманий на уроках: складати з новими словами речення, вживати засвоєну лексику в бесідах з однокласниками, дотримуватись правил мовлен­нєвого етикету.

 

Формування навичок усного зв’язного мовлення (скла­дан­ня речень, невеликих розповідей) повинно проводитися систематично. Вчитель має чітко вирізняти особли­вості граматичної будови гагаузької і української мов та  в доступній формі пояснювати їх учням.

 

Тематика спілкування в усному курсі гагаузької мови відповідає віковим особливостям учнів, їх інтересам, враховує побутово-культурні та соціальні ситуації та передбачає: засвоєння на практиці нових слів, утворення словосполучень, конструювання речень, різних за метою висловлювання, тощо. Учні декламують напам’ять віршовані рядки, вірші, приказки, прислів’я, загадки.

 

Вивчаючи нові теми, бесіду з учнями необхідно буду­вати таким чином, щоб лексичний і фразеологічний матеріал попередніх тем повторювався. Повторення повинно бути продуманим, осмисленим, зорієнтованим на сталість знань.

 

У 2 класі (курс включає розвиток мовлення й навчання грамоти) поділяється на добукварний, букварний і післябукварний періоди.

Добукварний період передбачає подальший розвиток усного мовлення; повторення і закріплення артикуляцій­них та орфоепічних умінь; розвиток навичок слухати, сприймати і розуміти гагаузьку мову. Також значна увага приділяється словниковій роботі, як-от: повторюються вже відомі учням слова, словосполучення, речення на новому ілюстративному матеріалі, який дозволяє значно розширити лексичний запас.

 

У букварний період  учні знайомляться з буквами на позначення голосних звуків  і буквами, що позначають приголосні звуки. Важливо звертати особливу увагу на вив­чення довгих голосних та їх позначення на письмі.  Також відпрацьовується прийом читання прямого складу, засвоюються алфавітні назви букв, що позначають голосні та приголосні звуки, формуються первинні на­вички читання нескладного рукописного тексту.

 

Післябукварний період передбачає розвиток і вдосконалення уміння поскладового читання, читання цілими словами. Удосконалюються навички читання речень (різної структури), зв’язних текстів (описів, діалогів), в системі проводиться робота над усвідомленим читанням, і відтворенням прочитаного в усному власному мовленні. Переказування відбувається за допомогою опорних слів, навідних запитань учителя. Учні будують висловлювання за сюжетом малюнків, ілюстрацій, на основі перегляду фільмів і власних спостережень шкільного та повсякденного життя; вчать напам’ять вірші, віршовані рядки, загадки, прислів’я; розвивають навички читання. Учням, у яких швидкість читання досягла 20–25 слів за хвилину, пропонується самостійне читання вголос сторінки тексту із дитячої  книжки.

 

У 3 класі основна увага зосереджується на необхідності проведення обов’язкового повторення вивченого матеріалу. Узагальнюються набуті знання про гагаузьку мову, уміння слухати і розуміти гагаузький текст, правильно розмовляти в межах вивченої лексики;  удосконалюються уміння читати, писати; закріплюються основні фонетичні поняття; вводяться нові мовленнєві, мовні, соціокультурні поняття,  продовжується робота щодо формування особистості учнів засобами навчального предмету.

 

Завданням вивчення програмного матеріалу 3 класу є: збагачення словникового запасу учнів; розширення граматичної бази для удосконалення усного та писемного мовлення; формування умінь зв’язно висловлювати думки; вироблення навичок дотримання мовленнєвого етикету; розвиток комунікативних здібностей для оволодіння гагаузькою мовою в усній і писемній формах.

 

Для формування та розвитку комунікативних умінь і навичок використовуються різноманітні форми й методи роботи: вивчення напам’ять слів, словосполучень, корот­ких текстів (віршів, загадок, прислів’їв, приказок), повторен­ня вивченого, створення умовних ситуацій для імпровізації мовлення тощо.

 

З метою правильного формування орфоепічних та орфографічних умінь важливо навчити учнів робити звуко-буквений аналіз слів, а також слід звертати увагу на звуки гагаузької мови, які звучать так само, як в українській  мові, але записуються інакше.

 

У 3 класі слід активно розвивати читацькі інтереси та здібності учнів, формувати навички виразного, правиль­ного (свідомого) читання вголос і мовчки; початкові навички аудіювання невеличких творів художньої літератури або уривків з літературних текстів різноманітних жанрів, спрямованих на виховання особистості,  моральних якостей дитини. Слід також проводити роботу щодо подальшого удосконалення усного мовлення учнів, прищеплення навички осмисленого ставлення до мовних явищ, до структури мови; формування певних уявлень (за   Програмою) про поняття з фонетики, графіки, лексики, граматики. Мовленнєва практика учнів потребує удосконалення шляхом формулювання ними зв’язних висловлювань при відповідях на питання, у процесі переказування прочитаного абзацу, нескладного тексту, під час роботи над малюнками, ілюстраціями до текстів різних літературних жанрів тощо.

 

Важливим моментом при вивченні курсу гагаузької мови є культура мовлення – уміння говорити з відповідною до мовленнєвої ситуації інтонацією, регулю­вати швидкість свого мовлення, дотримуватися норм етикету під час монологічного і діалогічного мовлення.

 

Тематика творів для читання включає різножанрові невеличкі твори або уривки з них класиків і сучасних гагаузьких авторів і дібрана таким чином, щоб відобразити життя дітей цієї вікової категорії (стосунки в суспільстві, в родині, шкільне життя, народні звичаї та традиції, природний світ, бережливе ставлення до довкілля). Літературно-тематичний принцип добору творів сприяє формуванню пропедевтичних знань з літератури, ознайом­ленню з літературними жанрами та їх особливостями.

 

У 4 класі поглиблюються знання, отримані у 1–3 класах, удосконалюються орфоепічні вмін­ня і навички, збагачується та розширюється словниковий запас, розвиваються усі види мовленнєвої діяльності, формуються навички грамотного, правильного письма з дотриманням засвоєних орфографічних та граматичних правил. Повторення, узагальнення, поглиблення знань здійснюється протягом року (поступово).

 

Крім того, учні знайомляться з особливостями текстів різних типів (розповідь, опис, міркування), вчаться їх аналі­зувати та узагальнювати.

 

У процесі ознайомлення з частинами мови під час слухання, читання, аналізу окремих речень, текстів, особлива увага приділяється загальним та власним назвам предметів (іменників), написанню іменників – власних назв, розрізненню числа іменників. При вивченні відмінкових закінчень іменників застосовуються практичні вправи та завдання, правильна вимова іменників і прикметників заучується у поєднанні з іншими словами в реченні, при цьому використовуються зразки правильної побудови речень.

 

Поняття прислівника, післяйменника, сполучника вводяться оглядово, приклади цих частин мови використовуються у реченнях, текстах, при побудові розповідей, діалогів, при виконанні вправ і завдань.

 

Розвиток усного та писемного зв’язного мовлення забезпечується різними формами роботи та ілюстратив­ними засобами (сюжетні малюнки, діафільми, кінофільми тощо).

 

Продовжує зосереджуватись увага на збагаченні, роз­ширенні лексичного запасу учнів. Правильна вимова, розуміння змісту нових слів, уміння утворювати слово­сполучення, речення, активно використовувати їх в усному мовленні створюють передумови для свідомого читання літературних творів різних жанрів, глибшого проникнення в їхній зміст.

 

У процесі розвитку мовлення значну роль відіграє художній текст, який аналізується комплексно. Значна увага приділяється формуванню та розвитку аудіативних умінь, культури читання, сприймання літературних творів, шанобливому ставленню до художнього слова, розвитку уяви, образного мислення, комунікативних умінь, фор­муванню елементів аналізу та оцінки творів, дійових осіб.

 

Тематика читання логічно продовжує тематику програми попереднього класу, вивчення нового матеріалу ґрун­тується на вже набутих знаннях. Повернення до попередніх тем має на меті поглибити, розширити знання учнів, з’ясувати їх практичне використання, сформувати свідомі та міцні поняття, закріпити практичні навички. На прикладі окремих літературних творів учні набувають навичок аналізу змісту творів, збагачуються найпрості­шими відомостями з теорії літератури.

 

Виконання програми повинно підготувати учнів до свідомого і творчого сприйняття системного курсу гагаузької мови та літератури у середніх і старших класах шкіл з українською мовою навчання. Програма може бути використана й у загальноосвітніх навчальних закладах з російською та іншими мовами навчання, в яких перед­бачене вивчення національної мови як предмет, у позашкільних навчальних закладах і школах при Національно-культурних Центрах, при впровадженні курсу вивчення гагаузької мови на практичному рівні.

 

 

1 клас

Усний курс

70 годин на рік; 2 години на тиждень
(в тому числі: 3 год. – для повторення та узагальнення вивченого наприкінці навчального року; 4 резервні години)

  • МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

(40 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·

·                    Слухання і розуміння

Розуміння і сприйняття у мовному потоці літературної лексики в межах окреслених програмою тем.

Розуміння слів і коротких текстів літературною мовою (казка, розповідь, оповідан­ня, вірш, загадка, прислів’я).

Розуміння запитань, зав­да­нь та вказівок учителя.

Розмежування літературних і діалектних слів на фонетичному та лексичному рівнях.

 

Учень:

·  розуміє значення слів, що передбачені для активного засвоєння;

·  демонструє розуміння клю­чо­вих слів у висловлю­ванні;

·  розуміє і реагує на за­пи­тання, які вимагають про­стих відповідей;

·  розуміє та виконує прості вказівки вчителя;

·     слухає та розуміє в межах вивченої лексики короткі тексти, що містять 3–5 речень.

·

·                    Говоріння

Розвиток мовленнєвих навичок.

Збагачення словникового запасу учнів і використання окреслених темою груп слів в усному мовленні:

– за допомогою натуральної або картинної наочності;

– через описове пояснен­ня рідною або українсь­кою (російською)  мовами;

– повторювання слів та слово­сполучень за зразками мовлення вчителя.

Діалогічне мовлення учнів:

– складання усних (елемен­­тарних) діалогів за схемою “запитання – відповідь” (за зразком, за темою, на основі власного досвіду).

Монологічне мовлення учнів:

– укладання простих речень за зразком або самостійно (усно);

– укладання усних корот­ких розповідей та оповідань (за сюжетним малюнком, на основі власних спостере­жень);

– усний переказ невелич­кого за обсягом текс­ту.

 

Учень:

·  вимовляє артикуляційно пра­вильно слова та слово­сполучення;

·  репродукує та продукує різні за метою висловлю­вання речення з дотриман­ням відповідної інтонації;

·  відповідає на запитання вчителя;

·  складає короткі зв’язні висловлювання за вивче­ною темою;

·  звертається з проханням, запитанням, висловлює по­дяку, пробачення, згоду/ незгоду;

·  складає діалог (2–3 реп­ліки з боку кожного співроз­мовника);

·  робить короткі повідомлен­ня про певні події;

·  читає напам’ять 4–5 віршів;

·  називає предмети, явища та об’єкти;

·  переказує почуту розповідь або прочитане вчителем;

·  складає короткі описи за малюнком (3–4 речення);

·  стисло переказує невеличкий за обсягом прослу­ханий текст.

 

 

МОВНА ЛІНІЯ

(23 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·

·                    Текст

Практичне засвоєння елемен­­тарних понять про текст та його ознаки:

– тема і ключові слова;

– основна думка тексту;

– укладання тексту.

 

Учень:

·  визначає тему прослуха­ного тексту;

·  визначає ключові слова тексту;

·  складає речення, короткі тексти за опорними слова­ми, за навідними питан­нями або за малюнком.

·

·                    Синтаксис

Засвоєння в усному мов­ленні елементарних мовних одиниць із синтаксису.

Практичне засвоєння понят­тя про види речень за метою висловлювання (роз­повідні, питальні, спонукаль­ні, окличні) та їх використан­ня в усному мовленні.

Поняття про порядок слів в реченні.

Елементарні відомості (на матеріалі усного мовлення) про узгодження як вид зв’яз­ку слів у словосполученні та реченні.

Засвоєння в усній формі засобів утворення слово­сполучень із вживанням післяйменників, а також рег­ламентованого порядку слів у реченні.

Загальні відомості про вживання післяйменників.

 

Учень:

·  розрізняє речення за ме­тою висловлювання;

·     дотримується регламен­то­ва­ного порядку слів у реченні;

·  узгоджує залежні слова у словосполученні за числом або особою головного сло­ва;

·  правильно вживає післяйменники.

·

·                    Морфологія

Засвоєння в усному мов­ленні початкових знань із морфології.

Початкові знання про імен­ник і його морфологічні озна­ки: число, відмінок.

Практичне засвоєння по­нят­тя про прикметник та його морфологічні ознаки:  число, відмінок.

Практичне засвоєння по­няття про числівник. Викори­с­тан­­ня в усному мовленні різних видів числівників. Початкові відомості про кількісні та порядкові чис­лівники. Лічба від 1 до 10.

Практичне засвоєння по­няття про дієслово та його роз­піз­навання  у мовленні.

Початкові поняття про неозначену форму дієслова. Практичне засвоєння понят­тя про особу та число діє­слів; теперішній, майбут­ній та минулий час на матеріалі коротких текстів, вислов­лю­вань та власних прик­ла­дів учнів.

Розпізнавання в тексті особових займенників. Розріз­нення та розпізнавання у мовному потоці займенників за особою, числом.

Початкові знання про післяйменник.

 

Учень:

·  диференціює іменні части­ни мови за  числом в усно­му мовленні;

·  усно відтворює форми мно­жини іменних частин мови;

·  узгоджує форми дієслова
з відповідними формами особових займенників;

·  вживає післяйменники.

·

·                    Фонетика

Загальні уявлення про звуки мовлення (голосні та приголосні).

Вимова голосних зву­ків залежно від наголосу.

Наголос, його відповідність літературній нормі.

Інтонаційні особливості різних за метою висловлю­вання типів речень.

 

Учень:

·  правильно вимовляє слова;

·  правильно ставить наголос;

·  правильно інтонує;

·  усвідомлює певну різницю між рідною говіркою та літературною мовою на фонетичному рівні;

·  вміє почути та виправити грубі фонетичні помилки, що зумовлені впливом діалекту.

·

·                    Лексика

Значення слова.

Мовленнєвий етикет.

Тематичні групи слів.

 

Учень:

·  усвідомлює значення слова (за допомогою вчителя; на основі власного мовного досвіду; через використан­ня невербальних засобів навчання тощо);

·  вживає слова і словоспо­лучення за темою, що виз­начені для збагачення ак­тив­ного словникового запасу;

·  вживає загальні етикетні формули.

·

·                    Соціокультурна лінія

Тематика:

1. Усна народна творчість (казки, пісня, загадки, при­слів’я, скоромовки).

2. Рідний край. Моє місто, село. Наша школа, клас. Шкільне приладдя.

3. Природа восени. Дні тижня. Назви пір року, місяців. Назви кольорів. Назви овочів, фруктів.

4. Моя  родина.

5. Людина. Будова тіла. Гігієна.

6. Дитячі розваги. Улюб­лені іграшки, колекції.

7. Природа взимку. Зимові свята (день святого Мико­лая, Святвечір, Різдво, Новий рік). Назви свійських і диких тварин, птахів. Тур­бота про тварин взимку.

8. Мій дім. Квартира. Наз­ви меблів.

9. Природа навесні. Велик­день.

10. Письменники – дітям.

11. Природа влітку. Про­гулянка по лісу, парку.

 

Учень:

·  слухає і розуміє зміст гагаузьких казок і казок ін­ших народів світу гагаузь­кою мовою, загадок, при­слів’їв, скоромовок (відтво­рює в усному мовленні назви казок, імена голов­них героїв, окремі вислов­лю­вання за змістом);

·  розповідає напам’ять неве­личкі за обсягом вірші, загадки, прислів’я та скоро­мовки;

·  вживає у власному усному мовленні тематичні групи слів (назви доби, тижня, пір року, місяців, кольорів, овочів і фруктів, свійських і диких тварин, птахів, час­тин тіла людини, меблів, комплектів шкільного при­ладдя), а також слів, які відображають специфіку гагаузької куль­тури та культури гагаузів, що проживають в Україні;

·  складає усні невеличкі висловлювання про гагаузь­кі народні звичаї, обряди, про шанобливе ставлення до народних і сімейних традицій;

·  слухає і розуміє зміст творів гагаузької дитячої літератури, пам’ятає їх авторів і назви;

·  складає невеличкі за обсягом усні висловлю­вання за темами програми.

 

 

 

2 клас

Навчання грамоти та розвиток мовлення

70 год. на рік, 2 год. на тиждень
(в тому числі: 6 год. – для повторення та узагальнення вив­ченого на початку й наприкінці навчального року;
4 резервні год.)

  • МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

(34 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·

·                    Аудіювання

Розвиток навичок аудію­ван­ня.

Розвиток уміння розпізна­вати, розуміти та розрізняти загальновживані слова.

Аудіювання слів, слово­сполучень, речень для по­дальшої активізації засвоєн­ня та вживання нових слів і виразів.

Розвиток навичок усві­дом­лення учнями різниці між літературною мовою і рід­ною говіркою (на лексичному та фонетичному рівнях).

 

Учень:

·  слухає і розуміє мовлення вчителя (прохання, комен­тарі, запитання, завдання тощо);

·  сприймає та використовує у власному усному мов­ленні слова, речення і ко­роткі тексти (до 6 речень) за визначеними програмою темами;

·  розуміє оголошення, діало­ги, вірші, пісні, загадки та скоромовки;

·  виконує вказівки вчителя;

·  розпізнає літературні та діалектні мовні явища (на фонетичному і лексичному рівнях);

·     реагує на запитання, що потребують відповіді “так/ ні” чи інших простих від­повідей.

·

·                    Говоріння

Монологічне мовлення.

Розвиток навичок моно­логічного мовлення.

Формування вміння пере­давати стисло зміст прослу­ханого або прочитаного.

Укладання усних зв’язних монологічних висловлювань­ (4–6 речень).

Декламування віршів на­пам’ять (5–8).

Діалогічне мовлення.

Розвиток навичок діало­гічного мовлення. Розуміння змісту невеличких усних діалогів. Підтримування бе­сіди в рамках діалогу за темою з використанням по­чаткових умінь, набутих за змістом опрацьованого ма­теріалу.

Діалог – розпитування (обсяг – не менше 2–3 реп­лік з боку кожного співроз­мовника).

 

Учень:

·  робить короткі повідом­лен­ня;

·  представляє себе, своїх дру­зів, батьків тощо;

·  просить пробачення або дозволу;

·  просить повторити, роз’яс­нити або перекласти не­зрозу­міле;

·  складає розповідь за ма­люнком;

·  ставить запитання різних типів;

·  реагує на репліки вчителя й однокласників;

·  веде діалог;

·  висловлює подяку, згоду/ незгоду, співчуття, радість, просить пробачення, про допомогу тощо.

·

·                    Читання

Поняття про алфавіт.

Знайомство з гагаузьким алфавітом.

Порівняння наявності, кіль­кості, порядок розташу­вання букв гагаузького і українського (російського) ал­фавітів.

Звуки і букви.

Читання слів, словосполу­чень, речень і коротких текстів (250–300 друкованих знаків).

Розуміння прочитаного (за допомогою малюнків, мовного матеріалу, засвоє­ного в усному курсі, та рідної говірки).

Формування навичок чи­тання вголос та мовчки зі швидкістю 25–30 слів за хвилину.

Формування елемен­тар­них навичок аналізу змісту тексту (за допомогою навід­них запитань).

 

Учень:

·  розпізнає та називає букви гагаузького алфавіту та основні буквосполучення;

·  читає за складами, виз­начаючи інтонаційно наголо­шений склад;

·  читає слова, словосполу­чення, речення та короткі тексти;

·  читає вголос (виразно, з дотриманням орфоепічних норм);

·  читає мовчки;

·  переказує зміст прочи­тано­го мовчки самостійно або за навідними питан­нями;

·  знаходить у тексті речення для відповіді на запитання.

·

·                    Письмо

Поняття про друковані й рукописні букви.

Розвиток навичок написання гагаузьких букв.

Розвиток навичок зв’яз­ного і ритмічного написання малих і великих букв, слів, речень.

Написання диктантів (35–40 слів).

 

 

Учень:

·  розпізнає зображення дру­кованого та рукопис­ного варіантів букви;

·  пише та списує слова, словосполучення, речення;

·  пише зі швидкістю 15–25 слів за хвилину;

·  пише на слух склади, слова;

·  пише під диктовку слово­сполучення, речення і короткі тексти;

·  списує слова і речення з писаного та друкованого зразків;

·  пише з дотриманням пра­вил правопису (в межах вивченого матеріалу);

·  перевіряє написане поскла­до­вим напівголосним про­мовлянням.

 

 

МОВНА ЛІНІЯ

(26 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·

·                    Текст

Повторення початкових відомостей про текст.

Укладання тексту і речень за опорними словами. Межі речень у тексті.

Словосполучення і речен­ня. Укладання слово­сполу­чень за зразками.

Повторення поняття про тему, головну думку тексту.

Головна думка тексту.

Ключові слова у тексті.

 

Учень:

·  складає словосполучення за зразком;

·  визначає межі речень у тексті;

·  ділить речення на слово­сполучення;

·  складає речення або текст за опорними словами.

·

·                    Синтаксис

Поняття про слово­сполу­­чення.

Речення. Моделювання структури речення та укла­дан­ня речень за моделями.

Повторення поняття про типи речень за метою висловлювання, знаки пунк­туації при їх написанні. Основи пунктуації.

Поширення поняття про текст. Розпізнавання в тексті речень за метою вислов­лювання; словосполучень у реченні.

 

Учень:

·  розуміє пунктуацію різних типів речень;

·  складає словосполучення та розрізняє їх за фор­мами;

·  знає ознаки тексту та його структуру за типами на рівні елементарних уяв­лень (розповідь, опис, розсуд)

·  складає словосполучення і речення за вказаними мо­делями і самостійно;

·  моделює структуру речен­ня;

·  правильно вживає на пись­мі вивчені знаки пунктуації (крапка, кома, знаки питан­ня та оклику).

·                             Морфологія

Розширення поняття про іменник. Число та відмінки іменників. Власні та загальні назви.

Практичне засвоєння по­няття про прикметник. Число прикметників.

Поняття про дієслово. Відмінювання дієслів.

Практичне засвоєння по­няття про займенник. Особо­ві займенники. Присвійні зай­­менники.

Загальне поняття про числівник.

Практичне засвоєння по­няття про частку.

 

Учень:

·  розрізняє форми однини та множини іменників, прикмет­­ників, дієслів, займенників;

·  лічить до 30;

·  правильно відмінює імен­ники та дієслова;

·  вживає частки для утво­рення форм дієслова.

·

·                    Фонетика

Гагаузька абетка.

Звуки і букви.

Звуковий склад слова. Голосні та приголосні звуки (вимова та правопис).

Наголос (знак наголосу).

Уявлення про звукові змі­ни  (чергування го­лос­них).

 

Учень:

·  знає гагаузький алфавіт напам’ять;

·  розподіляє слова за алфа­вітом;

·  розрізняє на слух голосні та приголосні звуки;

·  виконує звуковий та звуко-буквений аналіз слів;

·  моделює звуко-складову структуру слів та визна­чає наголошений склад у слові;

·  вміє правильно інтонувати.

·

·

·

·                    Лексика

Зміна значення слова за­лежно від зміни букви.

Поняття про спільнокоре­неві слова.

Поняття про однозначні і багатозначні слова і слово­сполучення.

Поняття про слова, які протилежні за значенням.

Поняття про слова-омо­німи.

 

 

 

Учень:

·  розрізняє значення слова залежно від зміни букви;

·  розрізняє спільнокореневі слова,  багатозначні слова і словосполучення;

·  розрізняє слова, проти­лежні за значенням, слова-омоніми.

·  користується двомовними словниками.

·

·                    Будова слова

Загальне уявлення про будову слова: корінь, афікс, закінчення.

Поділ слова на склади.

Правила перенесення слів з рядка в рядок.

Вживання афіксів  для утворення cлів-прикметників (без терміна).

Вживання афіксів.

 

Учень:

·  визначає корінь слова;

·  поділяє слова на склади;

·  вміє правильно переносити слова;

·  вміє знаходити у тексті споріднені слова.

·

·                    Соціокультурна лінія

Тематика:

1. Усна народна творчість (казки, пісня, загадки, лічил­ки, прислів’я, скоромовки).

2. Рідний край. Державні символи України  (прапор, герб, гімн). Наша школа.

3. Осінь. Природа восени. Назви дерев.

4. Моя родина.

5. Дитячі розваги. Мій прия­­тель. Назви рис характеру людини.

6. Зима. Природа взимку. Зимові свята і традиції.

 7. Мій дім. Ранок школя­ра. Назви їжі, посуду. Назви одягу, взуття.

8. Весна. Весняні свята і традиції.

9. Гагаузькі письменники – дітям.

10. Подорож до Києва.

11. Літо. Канікули.

 

Учень:

·  відтворює у власному ус­но­му мовленні набуті знан­ня з гагаузької усної народ­ної творчості (стисло пере­казує зміст казок, розпові­дає напам’ять невеличкі вірші, загадки, лічилки, прислів’я, скоромовки);

·  розповідає про державні символи України;

·  вживає у власному усному мовленні нові тематичні групи слів (назви дерев, рис характеру людини, їжі, посуду, одягу, взуття), а також слів, які відобража­ють специфіку матеріаль­ної гагаузької культури та культури гагаузів, що про­живають в Україні;

·  відтворює в усному мов­лен­ні  набуту інформацію про гагаузькі народні зви­чаї, обряди; дотримується правил шанобливого став­лення до гагаузьких народ­них традицій;

·  стисло переказує зміст прослуханих (або прочи­таних) творів гагаузької дитячої літератури,  знає їх авторів;

·  відтворює у власних стис­лих висловлюваннях еле­мен­тарні країнознавчі знан­ня;

·  вміє розповісти про пам’ят­ники та пам’ятні місця м. Київа – столиці України;

·  використовує набуту ін­фор­мацію у власному мовленні.

 

 

3 клас

Сучасна гагаузька літературна мова

70 год. на рік, 2 год. на тиждень
(в тому числі: 6 годин – для повторення та узагальнення вивченого на початку і наприкінці навчального року;
4 резервні год.)

  • МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

(34 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·

·                    Аудіювання

Розвиток умінь і навичок аудіювання.

Розуміння змісту тексту за допомогою контексту.

Розуміння змісту тексту за допомогою мовної здогадки на основі засвоєного мов­ного матеріалу.

Розуміння змісту тексту за допомогою власного мов­ного досвіду учнів як носіїв гагаузької говірки.

 

Учень:

·  розуміє мовлення вчителя;

·  розуміє зміст коротких текстів (6–7 речень);

·  розуміє діалогічні та моно­логічні тексти, побудовані на засвоєному мовному матеріалі;

·  розуміє в цілому тексти, що містять незнайомі сло­ва (1–1,5%);

·     розуміє короткі автентичні тексти за допомогою кон­тексту або рідної говірки.

·

·                    Говоріння

Розвиток зв’язного моно­логічного мовлення:

– усний переказ;

– повідомлення;

– описування  явищ та  об’єктів;

– репліки (запитання/від­повіді) для діалогу.

Розвиток навичок діало­гічного мовлення:

–     запитання;

– відповіді на запи­тан­ня;

– реагувати на репліки.

Варіативність мовних за­собів та активізації інтересу до вив­чення літературної мови.

 

Учень:

·  вміє з урахуванням орфое­пічних норм інтонувати речення;

·  використовує правила вис­ловлювання згоди або нез­годи (відповідно до комуні­кативної ситуації), просить пробачення, висловлює спів­чуття, пропозиції, від­мо­ву, схвалення/несхва­лен­ня, ставлення (негатив­не або позитивне) тощо;

·  правильно вимовляє слова з ненаголошеними голос­ними;

·  правильно вимовляє слова із дзвінкими та глухими приголосними.

·

·                    Читання

Оволодіння технікою чи­тан­ня (правильна вимова з урахуванням графічних зна­ків).

Різновиди читання (вго­лос, мовчки).

Ознаки читання (плавне, свідоме, правильне, вираз­не, чітке).

Поступове формування навичок роботи з текстом (читання з розумінням, ана­ліз змісту, визначення голов­ної думки, пошук відповідей на запитання тощо).

 

Учень:

·  виразно читає вголос з відповідним наголосом та інтонуванням;

·  читає вголос та мовчки з повним розумінням (обсяг тексту – до 350 друкованих знаків);

·  читає зі швидкістю 50–70 слів за хвилину;

·  розуміє нескладні автен­тич­­ні різнопланові тексти (вірші, тексти пісень, ого­лошення), написи (вивіски, цінники, адреси);

·  розуміє мову ігор, загадок, скоромовок.

·

·                    Письмо

Розвиток графічних вмінь та навичок.

Переказ (70–80 слів).

Диктант (50–70 слів).

Складання плану пере­казу за допомогою вчителя.

Формування навичок само­­контролю та самопере­вірки.

Основи редагування пись­мового тексту.

 

Учень:

·  пише зі швидкістю 20–30 знаків за хвилину;

·  правильно пише слова з вивченими орфограмами;

·  розрізняє на письмі букво­сполучення, що передають один звук, і фонеми, які відповідають різним звукам;

·  пише на слух слова, слово­сполучення, прості речен­ня та короткі тексти (4–6 речень);

·  пише переказ почутого, прочитаного, за малюнком;

·  пише під диктовку;

·  редагує текст (у межах вив­ченого);

·  вміє написати листівку-вітання.

 

 

МОВНА ЛІНІЯ

(26 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·                    Текст

Поширення поняття про текст.

Тема і головна думка тексту.

Структура тексту.

Заголовок.

Абзац.

Типи текстів (розповідь, опис, міркування).

Учень:

·  диференціює зв’язний текст та розрізнені за змістом речення;

·  визначає тему і головну думку тексту;

·     вміє ділити текст на скла­дові;

·  підбирає заголовок;

·  виділяє абзаци;

·  розрізняє тексти за жан­ром;

·  редагує текст у межах вив­ченого.

 

Синтаксис

Поширення поняття про речення.

Головні та другорядні чле­ни речення.

Типи речень за метою ви­словлювання (розповідні, пи­тальні, спонукальні, оклич­ні).

Питальні речення (з пи­тальним словом; з питаль­ною часткою).

Загальне уявлення про порядок слів.

 

Учень:

·  складає прості речення різного типу;

·  вміє розрізняти типи ре­чень за метою вислов­люван­ня;

·  дотримується регламентованого порядку слів у реченні;

·  розрізняє головні та друго­рядні члени речення;

·  дотримується правил пунктуації.

·

·                    Морфологія

Загальне уявлення про гра­матичні ознаки частин мови.

Формування вміння зна­хо­дити частини мови в тексті.

Вживання іменників. Від­мінки та число іменників (повторення та розширення поняття про морфологічні ознаки іменника).

Види іменників (власні й загальні назви).

Прикметник.

Число прикметників (пов­торення та розширення).

Повторення поняття про дієслово: розпізнавання діє­слів у тексті. Особа і число дієслова.

Спостереження за фор­ма­ми часу дієслова у тексті:

– теперішній;

– майбутній;

– минулий.

Повторення та розширен­ня поняття про числівник (кіль­кісні й порядкові чис­лівники). Кількісні числівники (1–100).

Поширення поняття про займенник. Вживання різних форм займенників у мові. Особові займенники.

Післяйменник.

Поняття про прислівник.

 

Учень:

·  диференціює частини мови (в межах вивченого);

·  правильно відмінює діє­слова усно та на письмі;

·  правильно відмінює імен­ники, порядкові числівники і прикметники;

·  лічить до 100;

·  відтворює морфологічний аналіз.

·

·

·

·                    Фонетика

Повторення та поширення поняття про звуки і букви.

Вимова і правопис.

Формування навичок по­до­лання діалектних відхи­лень на фонетичному рівні.

Загальне уявлення про звукові зміни. Вимова, пра­во­пис і перевірка написання ненаголошених голосних.

Вимова, правопис і пере­вірка написання глухих/ дзвін­ких приголосних.

Правила наголошення.

 

 

 

Учень:

·  знає букви алфавіту та їх звукове значення;

·  розрізняє голосні й при­голосні звуки;

·  розрізняє тверді й м’які приголосні;

·  розрізняє глухі й дзвінкі приголосні;

·  робить звуковий та звуко-буквений аналіз слів;

·  моделює звуко-складову структуру слів;

·  знаходить у тексті слова без наголосу та вміє пояснити вимову та пра­вопис енклітик та проклітик (ненаголошених слів).

·

·                    Лексика

Значення слова:

– однозначні й багато­значні слова;

– пряме й переносне зна­чення слів;

– синоніми;

– антоніми.

Формування навичок по­до­лання діалектизмів на лексичному рівні.

Основи роботи зі слов­никами:

– правописний словник;

– двомовний словник.

 

 

Учень:

·  розуміє значення слів;

·  розрізняє пряме й пере­носне значення слова (в рамках вивченого);

·  розрізняє антоніми та си­ноніми;

·  знає принципи користу­вання двомовним словни­ком.

·

·                    Будова слова

Будова слова (розширен­ня і повторення).

Словотвір:

– споріднені слова;

– похідні слова;

– вимова і правопис час­тин слова.

 

Учень:

·  визначає споріднені слова;

·  визначає структуру слова;

·  розрізняє похідні й непо­хідні слова;

·  практично використовує зна­ння  принципів побудо­ви та правила роботи з правописним словником.

·

·                    Соціокультурна лінія

Тематика:

1. Усна народна твор­чість. Гагаузькі народні та літературні казки, легенди, вірші, обрядові пісні, скоро­мовки, загадки, прислів’я.

2. Рідний край. Моє місто, село.

3. Осінь. Календар. Твори класичної і сучасної дитячої літератури про природу восени.

4. Життя в родині. Ста­в­лення дитини як члена родини до рідних, родинні зв’язки, традиції. Стосунки між батьками і дітьми. Понят­тя про національні особливості, родовід.

5. Шкільне життя. Учні на­шого класу. Мій приятель. Висвітлення теми дружби в літературних творах.

6. Зима. Зимові свята. Тво­ри класичної і сучасної дитячої літератури про при­роду взимку.

7. Мій дім. Мої колекції. Розпорядок дня.

8. Весна. Казки, оповідан­ня, легенди про красу при­роди, ставлення людини до природи, турбота про її збереження. Гагаузькі вес­ня­ні звичаї та обряди.

9. Книга – джерело знань. Твори гагаузьких письмен­ників про книгу, її роль у житті людини, про школярів, про ставлення до навчання, вчителів.

10. Подорож до Комрата.

11. Літо. Твори різних лі­тературних жанрів про при­роду влітку.

 

Учень:

·  розуміє сюжет і переказує зміст прочитаних в класі або самостійно  казок, легенд (2–3 твори), знає прізвище автора та голов­них героїв літературних казок; виразно читає (6–7 віршів) та декламує на­пам’ять вірші (2–3 вірша за вибором вчителя або уч­нів), розуміє зміст обрядо­вої пісні (2–3), розповідає напам’ять скоромовки (2–3), загадки (3–4), прислів’я (2–3);

·  розрізняє жанри літератур­них творів за їх особли­востями (казка, легенда, вірш, оповідання, жарт, байка, прислів’я, загадка);

·  переказує зміст рекомен­дованих вчителем для читання творів гагаузьких письменників, присвячених місту, селу, родині;

·  вільно використовує у власному мовленні вивчені за тематичними групами слова (назви спорідне­нос­ті, рис характеру лю­дини), а також слів, що відобра­жа­ють специфіку ма­те­ріаль­ної гагаузької куль­тури та культури гагаузів, які мешкають на території України;

·   розуміє і переказує зміст творів, присвячених шкіль­ному життю, відношенню до вчителів, ровесників, друзів;

·  під керівництвом вчителя, а також самостійно скла­дає власні висловлювання про вшанування гагаузьких народних звичаїв, обрядів у сучасному житті гагаузів;

·   відтворює зміст вивчених творів гагаузької дитячої літератури, знає прізвища їх авторів;

·  розуміє роль книги у житті людини, розрізняє види книжок та їх при­зна­чення, а також їх струк­турні елементи ;

·  володіє елементарними країнознавчими відомостями, вільно роз­повідає про пам’ятники Комрата;

·  використовує набуту ін­фор­мацію у власному мовленні.

 

 

4 клас

Сучасна гагаузька літературна мова

70 год. на рік, 2 год. на тиждень
(в тому числі: 6 годин – для повторення та узагальнення вив­ченого на початку і наприкінці навчального року;
4 резервні год.)

  • МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

(34 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·

·                    Аудіювання

Розвиток умінь і навичок аудіювання.

Аудіювання незнайомого художнього тексту (2–3 хв.).

Аудіювання незнайомого науково-популярного тексту (1–2 хв.).

Розвиток образного мис­лен­­­ня.

Розвиток уваги та пам’яті.

Формування і розвиток навичок розуміти мовлення носіїв літературної мови.

Розуміння змісту тексту за допомогою контексту, мов­ної здогадки на основі засвоєного мовного мате­ріалу та власного мовного досвіду учнів.

 

Учень:

·  розуміє усне мовлення вчителя: завдання, прохан­ня, інструкції тощо;

·  розуміє усне мовлення одно­класників;

·  розуміє короткі тексти (до 8 речень): оголошення, діа­логи, вірші, пісні тощо;

·     сприймає і розуміє аудіо­записи висловлювань но­сіїв літературної мови, що звучать у повільному темпі (1–1,5 хв.); аудіотексти, що містять до 2 % невідомих слів і окремих граматичних явищ, про значення яких можна здогадатися з кон­тексту або за допомогою рідної говірки.

·

·                    Говоріння

Монологічне мовлення:

– зв’язне висловлювання (повне, розгорнуте, завер­шене) обсягом 7–8 речень;

– переказ тексту;

– опис певних подій;

– опис явищ та об’єктів.

Діалогічне мовлення:

– складання діалогів за схемами: діалог-обмін думками, діалог-домовле­ність, діалог-розпитування;

– обсяг висловлювання кож­­­ного співрозмовника – 4–5 реплік;

– рольові ігри за темою;

– інсценування прочитано­го тексту.

Подолання діалектних від­хилень в усній мовлен­нєвій практиці (в межах вивченого).

 

Учень:

·     робить короткі повідом­лен­ня;

·  розповідає про певні події;

·  переказує зміст прочитано­го або прослуханого тексту;

·  описує явища та об’єкти;

·  вміє переконати співроз­мов­ника в чомусь;

·  висловлює свою думку та своє ставлення до пред­мета мовлення;

·  правильно і швидко реагує на репліку співрозмовника реактивною реплікою;

·  створює діалог у стан­дартних ситуаціях спілку­ван­ня;

·  створює мікродіалог, ви­сту­паючи у певних ролях;

·  чує й виправляє помилки у власній усній мовленнєвій практиці.

·

·                    Читання

Розвиток навичок свідо­мого читання.

Методи та прийоми читан­ня:

– вголос або мовчки;

– читання ланцюжком;

– вибіркове;

– в особах;

– переглядання тексту для відповіді на запитання;

– читання з певним зав­данням (граматичним або літературним).

Формування вміння роби­ти висновки за змістом прочитаного, про розкриття автором теми, зображення подій і героїв.

Формування інтересу до читання.

Виховання емоційного ставлення до літературних творів.

 

Учень:

·  виразно читає вголос згід­но з орфоепічною нормою (наголос, редукція голос­них, асиміляція приголос­них, інтонування);

·  читає вголос та мовчки з повним розумінням (обсяг тексту – до 500 друкованих знаків);

·  читає зі швидкістю 80–90 слів на хвилину;

·  розуміє нескладні автен­тич­ні різнопланові тексти (вірші, тексти пісень, ого­ло­шення), написи (вивіски, цінники, адреси);

·  розуміє мову ігор, загадок, скоромовок;

·  читає текст, що містить невідомі (до 1 %) і нові (до 1 %) слова, з викори­стан­ням двомовного словника.

·

·                    Письмо

Удосконалення письмо­во­го мовлення.

Види письмових робіт:

– диктант (40–50 слів);

– переказ (40–70 слів);

– твір (50–70 слів).

Правила редагування тексту (в межах засвоєних мовних знань і мовленнєвих умінь і навичок).

Розвиток навичок само­конт­ро­лю та самоперевірки.

Подолання діалектних від­хилень у письмовій мов­леннєвій практиці учнів (у межах вивченого).

 

Учень:

·  записує на слух слова, сло­во­сполучення, речення та ко­­рот­кі тексти (до 6–8 речень);

·  пише зі швидкістю 25–35 знаків на хвилину;

·  пише диктанти різних типів;

·  описує предмет, особу, яви­ще;

·  вміє оформити лист, ли­стівку-вітання;

·  пише короткий переказ про­­чи­таного, почутого, за ма­люн­ком або серією малюн­ків;

·  редагує текст самостійно або за допомогою право­писного словника;

·  знаходить і виправляє по­милки у власній письмовій мовленнєвій практиці (в ме­жах вивченого мате­ріалу).

 

 

МОВНА ЛІНІЯ

(26 год.)

Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
·

·                    Текст

Розвиток уявлень і знань про текст.

Розвиток умінь визначати тему тексту.

Розвиток уміння добирати заголовки.

Узагальнення знань про будову і типи текстів.

Розширення уявлень про види текстів: художній, нау­ковий.

 

Учень:

·  вміє знаходити ключові слова;

·  визначає тему та головну думку тексту;

·  розрізняє науковий і художній тексти;

·  редагує текст шляхом ско­рочення, заміни, додаван­ня, переміщення (в рамках вивченого).

·

·                    Синтаксис

Поширення знань про речення.

Головні члени речення (пpідмет і присудок).

Поняття про другорядні члени речення (додаток,  означення, обставина).

Поняття про однорідні члени речення.

Складне речення (загаль­не уявлення).

Сполучники (ама, хем, йада, оса, да, йа).

Поняття про пряму мову. Авторська мова.

Звертання.

Пунктуація.

Елементарні поняття про синтаксичний аналіз речен­ня.

 

Учень:

·  складає прості речення;

·  розрізняє типи речень за метою висловлювання;

·  дотримується регламентованого порядку слів у реченні;

·  розрізняє головні, друго­ряд­ні, однорідні члени ре­чен­ня;

·  утворює складні речення за зразком;

·  розрізняє пряму та автор­ську мову;

·  дотримується правил пунктуа­ції (в рамках вивче­ного матеріалу).

·

·                    Морфологія

Загальне поняття про частини мови.

Роль частин мови у тво­ренні граматичних форм слів.

Іменник, його загальне значення, питання, на які він відповідає.

Іменники – назви істот та неістот.

Зміна іменників за чис­лами.

Відмінки. Загальне понят­тя про відмінювання імен­ників.

Назви відмінків, їх скоро­чений запис, відмінкові пи­тан­ня.

Іменник у реченні.

Прикметник, його загаль­не значення, питання, на які він відповідає.

Число прикметника.

Одни­на та множина прик­метника. Прикметники, що виступають у ролі імен­ника.

Прикметник у реченні.

Займенник.

Особові займенники (bän-biz, sän-siz, o-onnar) та їх змінювання.

Відмінювання особових займенників в однині та множині.

Роль займенників у ре­ченні.

Дієслово, його загальне значення, питання, на яке воно відповідає.

Неозначена форма діє­слова.

Зміна дієслова за часами, особами, числами.

Стан дієслова.

Особові закінчення дієслів теперішнього часу.

Особові закінчення дієслів у минулому часі.

Особові закінчення дієслів у майбутньому часі.

Роль дієслова в реченні.

Загальне поняття про чис­лівник.

Кількісні й порядкові чис­лівники у межах 10 (без термінів).

Загальне поняття про при­слівник.

Поняття про післяймен­ник. Вживання післяймен­ників для зв’язку слів у ре­ченні.

 

Учень:

·  розрізняє назви істот та неістот;

·  вміє правильно відмінюва­ти дієслова усно і на пись­мі;

·  вміє правильно відмінюва­ти іменники, займенники, числівники;

·  лічить до 1000;

·  диференціює часи дієсло­ва ( в рамках вивченого);

·  вживає дієслова у пози­тивній, питальній, запереч­ній формах;

·  утворює дієслова від імен­ників і прикметників;

·  розрізняє займенники у реченні;

·  розрізняє прикметники у реченні;

·  визначає число прикметни­ків;

·  робить морфологічний ана­­ліз слова.

·

·                    Фонетика

Система голосних і при­голосних звуків.

Алфавіт.

Поділ слів на склади. Ознаки поділу слів на скла­ди.

Багатоскладові слова.

Наголос.

Орфоепічні норми. Понят­тя про орфоепічні словники.

Розвиток навичок подолан­­ня діалектних відхилень на фонетичному рівні.

Виправлення помилок,
що зроблені під впливом ненормативного вимовляння.

 

Учень:

·  вміє враховувати на письмі чергування звуків;

·  дотримується норм літера­турної вимови та правил правопису (в рамках вивче­ного);

·  вміє фіксувати діалектні відхилення у власній мов­леннєвій практиці та в мов­ленні оточуючих (у рамках вивченого).

·

·

·                    Лексика

Слово та його лексичне значення.

Тематичні групи слів.

Найуживаніші усталені ви­рази.

Багатозначність слів. Пря­ме та переносне значення слова.

Синонімічні та антонімічні пари слів.

Переклад слів з українсь­кої (російської) мови гагаузь­кою і навпаки.

Словники різних типів (тлу­мачні, перекладні, орфо­е­пічні).

 

 

 

 

 

 

Будова слова

Будова слова (розширення та повторення)

Основа та закінчення.

Знахлдження корня та закінчення у слові.

Повторення та закріплення знань про спільнокореневі слова.

Словотвір:

–       споріднені слова;

–       складні слова;

Основні роботи зі словниками:

–       орфографічний словник;

–       двомовний словник.

 

 

 

 

Учень:

·  визначає лексичне зна­чен­ня слова;

·  змінює значення слова залежно від зв’язку з ін­шими словами у реченні;

·  правильно, доречно вжи­ває слова й усталені ви­рази;

·  визначає пряме та пере­носне значення    слова;

·  добирає і пояснює лексич­не значення синонімів і антонімів, добирає сино­німічні й антонімічні пари слів;

·  вміє користуватися слов­никами різних типів, пере­кладати слова з українсь­кої (російської) мови гагаузь­кою і навпаки.

 

 

– вміє робити аналіз будови слова;

– знаходить у тексті спільнокореневі та складні слова;

– вміє підкреслити основу слова;

– знаходить корінь та афікс;

– визначає споріднені слова;

– правильно записує складні слова;

– практично використовує знання принципів побудови та правила роботи з орфографічним словником;

– знає принципи користування двомовним словником.

 

·

·                    Соціокультурна лінія

Тематика:

1. Усна народна твор­чість. Гагаузькі народні та літературні казки, легенди, байки, дитячі народні ігри, пісні, скоромовки, лічилки, прислів’я, загадки. Казки, байки народів світу.

2. Рідний край. Моє місто, село. Транспорт у місті.

3. Природа восени. Назви днів тижня, місяців в українській (російській) та гагаузькій мовах. Народні прикмети про осінь. Осінній ліс.

4. Моя родина. Мої бать­ки. Дитина як член родини, ставлення до рідних і близь­ких людей, сімейні традиції, культура спілкування. Про­фесії батьків.

5. Світ захоплень дитини, дитячі розваги.

6. Природа взимку. Зуст­річ свята св. Миколая, свят­кування Різдва Христового, Нового року.  Народні тра­диції і звичаї святкувань. Турбота людей про тварин, птахів узимку.

7. Мій дім. Домашня пра­ця.

8. Весна. Великдень.

9. Гагаузькі письменники – дітям (твори гагаузьких письменників та поетів М. Танасоглу, Д. Танасоглу, М. Бабоглу, М. Кьося, T. Aрна­­ут, І. Кіор, Т. Сюрма, Т. Ма­ріноглу, Т. Занєта, К. Ва­си­ліоглу та ін.).

Моя улюблена книжка.

10. Розповідь про видат­ного гагаузького діяча Ми­хай­ла Чакіра.

11. Літо. На пошті. Роз­мова по телефону.

 

Учень:

·  вільно користується знан­нями про гагаузьку усну народну творчість, а також знаннями, які відобра­жа­ють специфіку гагаузької культури і культури гагау­зів, які проживають на те­ри­торії України (учні вчать напам’ять 8–10 віршів, 2–3 уривки з вивчених творів, 3–4 загадки, 3–4 прислів’я, 1–2 народні пісні);

·  розуміє і переказує твори гагаузьких авторів, присвя­че­них місту, селу;

·  використовує у власному мовленні тематичні групи слів (назви транспортних засобів, днів тижня, міся­ців,  назви професій), а також слів, що відобража­ють специфіку гагаузької матеріальної культури;

·  розуміє і переказує зміст художніх творів, присвяче­них дитині, родинним зв’яз­кам, сімейним традиціям;

·  розповідає про гагаузькі на­родні звичаї, обряди, на­родні прикмети;

·  розповідає про твори гагаузь­кої дитячої літера­тури, їх авторів;

·  розрізняє навчальну, ху­дож­ню та довідкову літера­туру, має уявлення про жанрове і тематичне ба­гатст­во книжкових фондів;

·  розпізнає автора за урив­ком тексту, назвою твору, а також вміє знаходити ін­формацію про їх назви, автора;

·  розуміється на оформ­ленні книжки (обкладинка, корінець, сторінка, текст, нумерація сторінок, ілю­стра­ції, зміст).

 

 

 

1 sınıf

Aazdan kurs

70 saat yılda, 2 saat aftada
(bunun içindän: 3 saat tekrar hem kaaviletmäk
bilgileri yılın bitkisindä; 4 saat ta rezervada)

  • LAFETMÄK ÇİZGİSİ

(40 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Seslemäk hem annamak

Seslemäk hem annamak.

Programa temalarına görä literatura leksikasını seslemäk hem annamak.

Literatura dilindä annamaa lafları hem kısa annatmaları (masal, annatma, peet, bil­mey­cä, söleyiş).

Üüredicinin soruşlarını anna­maa hem cuvaplamaa.

Fonetika hem leksika uurunda literatura hem dialekt laflarını ayırmaa.

 

 

Üürenici:

·  hızlı annamaa deeni lääzım annasın hem bilsin lafların maanalarını;

·  temel lafları lääzım bul­sun-nar;

·  cuvap verеr sıradan soruş­lara;

·  becerer üüredicinin  kolay sorulşarını annamaa hem yapmaa;

·     3–4 cumledän kurulu kısa annatmaları sesler hem annêr.

·

·                    Lafetmäk

İlerletmäk lafetmenin be­cer­­mäklerini.

Zenginnetmäk uşakların laf­lıklarını hem aazdan onnarı kullanmak:

–natura, resim yardımın­nan;

– yazdırmanın açmasını-ana dilindä yada ukraina (rus) dillerindä;

– üüredicinin ardına lafları yada lafbirleşmelärini tekrarla­maa.

Dialog formasında üüren­mä:

– düzmää aazdan  dialogları “soruş-cuvap” shema­sına görä (temaya,örnää,kendi bilgilrinä görä);

Monolog formasında üüren­mä:

– sıradan düz cumlä kur­maa örnää görä, yada kendi­başına;

– süjet örneklärinä görä aazdan kisa annatmalar kurmaa;

– aazdan annatmaa kısacık tekstı.

 

Üürenici:

·  lafları hem lafbirleşmelerini artikulyaţiyaya görä dooru söler;

·  intonaţiyaya  görä türlü cumlelerin kuruluşunu bulêr;

·  üüredicinin soruşlarına cuvap verer;

·  temaya görä kısa cumlelär kurêr;

·  biler nasıl demää saa ol, bişey sormaa, kayıllık getir­mää –  getirmemää;

·  dialog götürer (herbir kişi 2–3 replika kurması lääzım be­cersin).

·  belli konularda kısa annat­malar kurmaa;

·  4–5 şiir annatmaa ezberä;

·  predmetleri hem olmakları gös­terer;

·  annadêr işidän,yada üürediciylän okunan annatmayı

·  resimä bakarkana kısa annatma kurêr (3–4 cumlä);

·  kısadan annadêr tekstı, ani işitti.

 

 

DIL ÇIZGISI

(23 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Tekst

Tekstin annaması için sıra­dan maanaların hem nışan­nıklarının praktikada yapıl­ması:

– tema hem temel laflar;

– annatmanın baş fikiri;

– tekstin kuruluşu.

 

Üürenici:

·  sesler tekstı da annêr onu;

·  kısadan annadêr sesleyän tekstı;

·  temel laflarlan soruşlara yada resimä bakarak teksti becerer kurma.

·

·                    Sintaksis

Sintaksisä görä sıralamak sıradan lafları.

Benimsemäk praktikada annamakları ne türlü olêr cumlelär (annatma, soruş, açıklama, şaşma).

Annatmada lafların sıralan­ması.

Cumledä hem lafbirleşme­sindä lafların kurulması. Aderliklerlä lafbirleşmelerin kurulması hem annatmada lafların sıralanması.

Aderliklär.

 

 

Üürenici:

·  ayırêr cümleleri  sölemek neetinä görä;

·  cumledä lafların kurulmasını sıralêr;

·  sıralêr yada sayarak kurêr lafbirleşmesini;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Üürenici:

·  ayırêr söz paylarını sayıca lafetmedä;

·  aazdan düzer söz payların çokluk sayısını

·  uurlaştırêr işliin formalarını;

·  dooru kullanêr aderlikleri.

·                                 Morfologiya

Başlamakta aderliklär için bilgi hem onun morfologiya nışannarı: sayı, hallar.

Adlıklar için bilgi hem onun morfologiya nışannarı: sayı, hallar.

Benimsemäk praktikada sayılmakların manasını. Aaz­dan annatmada türlü sayıl­makları kullanmak. Sayılmak­ların türlü formaları. 1–10 kadar sayılmakların sıralan­ması.

İşlik. İşliklerin sıralanması, küçük tekstlerä görä şindiki, geçmiş hem gelecek zamanın sıralanması.

Aderlik. Aderliklerin lafların arasında bulunması. İlk bilgilär aderlik için.

 

 

·

·                    Fonetika

Bütün bilgilär ana dilin ses­leri için (vokal hem konson).

Sölemäk vokal seslerini urguya görä.

Kayıllık etmää urguları literatura normalarına görä.

İntonaţiää görä dooru söle­mää nışannı cumleleri.

Üürenici:

·  dooru söler lafları;

·  dooru koyer urguyu;

·  dooru koyer intonaţiyayı;

·  literatura dilinin hem halk yaratmaların arasında diişilmekleri ­ tanêr;

·  işider hem doorudêr yannış­lıkları, angıları var dialekt­lerdä.

·

·                    Leksika

Lafların maanası.

Dilin etiketi.

Temalara görä lafların bölükleri.

 

Üürenici:

·  tanêr lafların maanalarını(üüredicini yardımınnan,kendi bilgilerinä gürä);

·  kullanêr lafları hem lafbirleşmelerini temaya görä, angıları taa zenginneder aktiv sözlüü;

·  kullanêr bütün etiket forma­lalarını.

·

·                    Soţiokultura çizgisi

Konu:

1. Aazdan halk yaratmaları (masallar,türkülär, peetlär, bilmeycelär, söleyişlär,hızlısölemeklär).

2. Ana taraf. Benim kasa­bam, küüyüm. Bizim klasımız. Okulun predmetleri (avadan­nıkları).

3. Tabiat. Güz. Aftanın günneri. Ayın, yılların adları. Renklerin adları.Zarzavatların hem meyvaların adları

4. Benim memleketim.

5. İnsan. İnsanın güüdesi. Hijiyena.

6. Uşakların oyunnarı. Sev­gili oyuncakları, kolekţiya­ları.

7. Tabiat kışın. Kış yortuları (Ay Nikolay günü. Yeni yıl. Ev hem yabanı kuşların, hayvannarın adları. Düşünmäk hayvannar için kışın.

8. Benim evim. Mebellerin adları.

9. Tabiat ilkyazın. Paskellä.

10. Yazıcılar uşaklara.

11. Tabiat yazın. Daada,parkta ge­zinti.

 

Üürenici:

·  sesler hem annêr gagauz dilindä gagauz hem başka halkların masallarını, bilmey­celärini, söleyişlerini, hızlısölemeklerini),annatmada söler masaların adlarını, başkahramannarın adlarını hb.);

·  annadêr ezberä kısa şiiri, bilmeyceläri, söleyişleri;

·  kullanêr temalara görä lafların bölüklerini (gün, afta, yılın zamannarı, ayları, renkleri, meyvaleri hem zarzavatları, ev hem yabani hayvannarı,kuşları insanın güüdesinin kısımnarı, okulun donaklıını hem lafları, angı­ları gösterer gagauz kultura­nın speţifikasını hem gagauzların kulturasını, angıları yaşêrlal Ukrainada.

·  kurêr aazdan kısacık an­natma, halkın adeetleri için, halk hem aylä adeet­lerinin kurulması için;

·  sesler hem annêr ana dilindä gagauz uşak lite­raturası için, o şiirlerin adlarını hem avtorları tutêr aklında;

·  kurêr aazdan kısa annatma programaya görä.

 

 

2 sınıf

Üürenmäk okumaa/yazmaa hem lafetmenin
ilerlemesi

70 saat yılda, 2 saat aftada;
(bunun içindän: 6 saat tekrar hem kaaviletmäk
bilgileri üürenmek yılın  çeketmesindä  hem bitkisindä; 4 saat ta rezervada)

  • LAFETMÄK ÇİZGİSİ

(34 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Audirovaniye

Audirovaniyenin gelişmesi için sınaştırmalar.

İlerletmää becermekleri ayırmaa, annamaa hem tanı­maa sık kullanan  lafları.

Eni lafların taa hızlı akılda kalması için lafların, lafbirleş­melerin, cumlelerin seslen­mesi (aydırovaniye).

İlerletmää üürenicilerin becermeklerini ayırtma literatura dilini dialektlafetmesindän (leksika hem fonetika uurun­da).

 

Üürenici:

·  sesler hem annêr üüredi­ci­nin annatmasını (yalvar­mak, komentar, soruş, iş hb.);

·  programanın temalarına görä lafetmektä kullanêr cümleleri hem kısa tekstleri (6 cumlä);

·  annêr bildirmeyi, dialogu, şiirleri, türküläri, bilmeyceläri hem dilkırmakları);

·  yapêrlar üüredicinin buyrumak­larını;

·  becerer ayırtmaa sözleşmekleri literatura dilinda hem dialektları(fonetika hem leksika uurunda)

·     cuvap verer soruşlara, angıları ister cuvap “ölä/diil ölä” yada başka düz cuvap.

·

·                    Lafetmäk

Yalnız lafetmäk.

İlerletmäk lafetmenin becer­meklerini.

Becermää dooru annatmaa ne işittin ya da ne okudun.

Kurmaa aazdan baalantılı yalnız lafetmäyi (4–6 cümlä).

Annatmaa ezberä şiir (5–8 cimlä).

Dialog annatması.

İlerletmää becermäkläri dialog lafetmesindä. Annamak kısa aazdan dialogların için­dekilerini.

Üürenilen temaya görä yardım etmää annamaa dialog lafetmäsini. Dialog-soruş (2–3 karşı fikir iki taraftan  da).

 

Üürenici:

·  hazırlêr kısa haberlär;

·  tanıdêr kendini, dostlarını, anasını, babasını hb.;

·  yalvarêr affetmäk yada izin ister;

·  yalvarêr tekrarlamaa, annat­maa yada annamadıını çevir­mää;

·  kurêr türlü annatmalar resimä görä;

·  kurêr türlü soruşlar;

·  üüredicinin hem dostların replikasına cuvap eder;

·   dia­log yapêr;

·  şüküreder, kayıllık getirer/ kayıllık getirmer, sevinmeliini bildirer, af diler, yardım ister hb.

·

·                    Okumak

Alfavit için annamak. Gagauz alfavitinnän tanışmaa. Karşılaştırmaa gagauz hem ukraina (rus) alfavitlerinnän, bukvaların sıralanması, sayısını bakmaa.

Seslär hem bukvalar.

Okumaa lafları, lafbir­leş­melerini, cumleleri hem kısa tekstleri (250-300 tiparlı nışan).

Annamaa okuduunu (resim­nerin yardımınnan, dil mate­rialın­nan, ana dilindä olan laflarlan).

Seslän hem susarak oku­maa deeni becermää okumaa bir minutta 25–30 laf.

Yapmaa analiz tekstä (so­ruş­ların yardımınnan).

 

Üürenici:

·  tanıyer hem söler bukvaları hem laf kuruluşlarını gagauz alfavitindä;

·  okuyer kısımnarı, ayırêr urgulu kısımı;

·  okuyer lafları, lafbirleşmelä­rini hem kısa tekstleri;

·  seslän okuyer (demekli,orfoêpik normalarına görä);

·  okuyer kendi kendinä;

·  Annadêr ne ani okudu hem kendibaşına soruşlara cuvap verer;

·  bulêr tekstın içindä  cuvap so­ruşlara.

·

·                    Yazmak

Tiparlı hem yazma bukva­ların maanaları.

Gagauz bukvaların yazıl­ması için ilerletmää sınaştır­maları.

Küçük hem büük bukva­ların, lafların, cumlelerin yazıl­ması için ilerletmää sınaştır­maları.

Diktantın yazılması (35–40) laf.

Öncedän haber vermää farkı gagauz hem ukraina (rus) dillerinin grafika sistem­nerin   arasında.

 

Üürenici:

·  tanêr tiparlı hem yazılı bukva­ları;

·  yazêr, kopiya yapêr laflara hem cumlelerä;

·  hızlı yazêr 15–20 laf minutta;

·  yazêr işidilmiş kısımnarı, lafları;

·  yazêr  diktant lafları,lafbirleşmelerı, cümleleri, tekstleri;

·  yapêr kopiya laflara hem cumlelerä, yazılmış hem tiparlı örneklerdän;

·  yazêr dooru kurallara görä;

·  doorudan yazılmışı söleye­rek kontrol yapêr.

 

 

DIL ÇIZGISI

(26 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Tekst

Tekrarlamak başlantı bil­gile­ri tekst için.

Yardımcı laflarlan teksti hem cumleleri kurmaa. Tekstin içindä cümlelerin sınışları.

Lafbirleşmeleri hem cumle­lär. Örnää görä laf­birleş­melerinin sıralanması.

Te­mayı, tekstin baş konusunu tekrarlamak.

Tekstin baş fikiri.

Teksttä anatar  laflar.

 

Üürenici:

·  örnää görä kurêr baalantı laflarını;

·  bulêr teksttä cumlelärin  bitkisini

·  payeder cumleleri baalantılı laflara;

·  kurêr cumlä yada tekst yardımcı laflarlan.

·

·                    Sintaksis

Lafbirleşmenin maanası.

      Cumlelär.Cumle­lerin kurulması modellerä  görä.

Cumlä shemalarına görä tekrar.

Nışannarın koyulması hem yazılması. Nışannarın kurul­maları.

Geniş maana tekst için.

Ayırı tanımaa teksttä cümleleri sölemek neetinä görä,cumledä lafbirleşmelärin an­naşılması.

 

Uşaklar:

·  annêêr nışannarı cumle­nin bitkisindä;

·  kurêr lafbirleşmelerini hem ayırêr onnarı formaya görä;

·  tanıyer tekstı strukturaya görä (baaşlantı bilgilär),(annatma,yazdırma,

fikirlemä)

·  düzer lafbirleşmelerini hem cümleleri shemaya görä hem kendi başına;

·  yapêr shema cumleyä;

·  dooru kullanêr yazmakta üürenmiş nışannarı (nokta, virgül, soruş hem şaşma nışannarı).

·

·                    Morfologiya

Geniş maana adlık için. Adlıkların sayıları hem halları. Adlıkların sayılara görä diişilmesi (birlik hem çokluk sayıları). Adlıkların hallalara görä diişilmesi (hallanması).

İşlik. Annamaa işlik için,onun diişilmesi

Aderlik. Praktikada anna­maa aderlik için. Üz aderlikleri.

 

Üz aderliklerin hallanması.    Geniş bilgi sayılar için.

 

 

Üürenici:

·  ayırêr birlii hem çokluu adlı­klarda, nışannıklarda, işlik­lerdä, aderliklärdä,

·  sayı 30;

·  dooru diiştirer adlıkları hem işlikläri.

·

·

·                    Fonetika

Gagauz alfabeti.

Seslär hem bukvalar.

Lafların sesli kuruluşu. Vokal hem konson seslär (sölemäk hem yazmak).

Urgu. Urgunun nışanı.

Seslerin diişilmesi (vokal­ların diişelmesi).

 

Üürenici:

·  tanêr gagauz alfabetini kendi başına;

·  paylaştırêr lafları alfavitä görä;

·  işider, ayırêr konson hem vokal seslerini;

·  yapêr ses bukva hem sesli  analiz laflarda;

·  düzer ses-kısım lafların strukturasını hem bulêr urgulu kısımı laflarda;

·  becerer dooru  intonaţiya yapmaa

·                                  Leksika

Bukvanın diişilmesinä görä lafın maanasının diişilmesi.

Köklü lafların maanaları.

Birmaanalı hem çok manalı laflar hem lafbirleşmeleri.

Zıt maanalı laflar.

Ononim laflar.

 

Üürenici:

·  annêêr lafın demesini bukva­nın diişilmesindä,

·  ayırêr bütün köklü lafları, çok demekli lafları hem lafbirleşmelerini;

·  ayırêr lafları zıtlık demesinä görä, omonim lafları;

·  kullanêr iki dilli sözlüü.

·

·                    Lafın kuruluşu

Geniş bilgi lafın kuruluşu için: kök, afiks.

Lafın kısımnara daatılması.

Lafın geçirilmesi sıradan sıraya, onun kuralları.

Nışannıkların kurulması için afikslerin kullanılması.

Afikslerin kullanılması.

 

Üürenici:

·  bulêr lafın kökünü;

·  payeder lafı kısımnara;

·  biler geçirmää laflrı sıradan sıraya;

·  biler bulmaa tekstta  birköklü lafları.

·

·                    Soţiokultura çizgisi

Konular

A…………………n

  1. Aazdan halk yaratmaları (masallar,türkülär,şiirlär, bilmeycelär, sayılmaklar, söleyişlär, dilkır­mak­lar).

2. Ana tarafımız. Ukraina­nın devlet simbolları (bayrak, arma, milli marş). Bizim okul.

3. Güz. Tabiat güzün. Aaç­ların adları.

4. Vatanımız.

5. Uşakların oyunnarı. Be­nim kafadarım. İnsanın tabe­etleri.

6. Kış. Tabiat kışın. Kış yortuları hem adeetleri.

b) y…………………..d

7. Benim evim. Üürenicinin sabaası. İmeklerin, kapların adları.Rubaların, ayakkabların adları.

8. Ilkyaz. İlkyaz yortuları hem adeetleri.

9. Gagauz yazıcıları-uşak­lara.

10. Gezinmäk Kievä kadar.

11. Yaz. Yaz dinnenmesi.

 

Üürenici:

·  kullanêr aazdan  halk yaratmalarında bilgileri ,kısa annadêr masalları, ken­di ba­şı­na annadêr kısacık şiirleri, bilmeyceleri, sayıl­mak­­ları, söleyişleri, dilkırmak­ları);

·  Annadêr Ukrainanın sim­bol­leri için;

·  kullanêr aazdan lafetmäsindä, eni lafları (aaçların adlarını, insanın tabeetlerini, imäk­lerin, ayakkabların, rubala­rın, kapların adlarını) hem lafları angıları göstererlar Ukrainada yaşayan gagauzların kulturasını.

·   Kullanêr aazdan lafetmesindä aberleri gagauz adeetleri için;

·  tutêr kuralları gagauz adeet-lerinä görä;

·   Uşak literaturasından kısa annadêr içindekilerini angı­larını öncedän okumuş, biler onnarın yazıcılarını;

·  gösterer bilgi ana tarafı için, becerer annatmaa anmak taşları için, anmak erlär için. Kievdä- baş kasabada.;

·  kullanêr kabledilmiş bilgileri yalnız lafetmesindä.

 

 

3 sınıf

Şindiki gagauz literatura dili

70 saat yılda, 2 saat aftada;
(bunun içindän: 6 saat tekrar hem kaaviletmäk
bilgileri yılın çeketmesindä hem  da  bitkisindä; 4 saat ta rezervada)

  • LAFETMÄK ÇİZGİSİ

(34 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Audirovaniye

İlerletmäk becermekleri hem sınışları aydirovaniyada (seslemektä);

annamak tekstin içindekile­rini kontekstin yardımınnan;

annamak tekstin içindekile­rini üürenilmiş lafetmäk mate­riallarına görä;

annamak tekstin içindekile­rini kendi bilgilerin yardımın­nan gagauz  dilindä lafedän üürenicilärlän.

 

Üürenici:

·  annêr üüredicinin annatma­sını;

·  annêr kısa tekstlerin için­dekilerini (6–7 cümlä);

·  annêr monolog hem dialog tekstlerini, angıları düzülü üürenilmiş lafetmäk material­larına görä;

·  annêr bütünnüklän tekstleri, angılarında var 1–1,5% bilin­medik laflar;

·     annêr kısa tekstläri konteks­tin yada ana dilindä lafet­mänin yardımınnan.

·

·                    Lafetmäk

İlerletmäk baalantılı mono­lo­gun lafetmesini;

– aazdan lafetmäk;

– haberleşmäk; oluşları hem obyektlerin yazdırması;

– replikalar   “soruş/cuvap” dialog için;

– ilerletmäk dialog lafet­mänin sınışlarını;

– koymaa soruş;

– cuvap etmää replikalar;

– literatura dilini üürenmäk için aktiv ilginin olması hem annaşılmasında variantlı me­tod­ların kullanılmasının läzım­nıı.

 

Üürenici:

·  becerer orfoepik normaları­na görä duygulatmaa cumle­leri;

·  kullanêr kuralları, angıların yardımı gösterer kayıllıını yada diil kayıllıını lafetmäk rasgelişinä görä; afedil­mesini ister;

·  gösterer canacızgınnıını, düşünmeklärini, diil kayıllıını, metedilmesini, kendi görüşü­nü (pozitiv/negativ);

·  dooru söler lafları sesli yada tutnuk konsonnarlan.

·

·                    Okumak

Benimsemäk okumak teh­nika­sını (dooru sölemäk grafik nışannarını).

Türlü okumaklar (seslän hem kendi kendinä).

Okumak çeşitleri (düz, an­naşılı, dooru, duygulu, açık).

Tekstlän işlemäk için adım adım formalamaa sınışları (an­­nayıpta okumak, analiz içindekilerinä, nışannamak baş fikirini, soruşlara cuvap aramaa).

 

Üürenici:

·  duygulu seslän okuyer, do­oru koyer, urguları intona­ţiyaya  görä;

·  okuyer  seslän hem sessiz bütün annamaklan (teksti 350 nışannan);

·  okuyer 50–70 laf bir minutta;

·  annêr diil zor türlü tekstlär (şiir, türkü tekstläri, bildir­mäk);

·  adres, ofis yazıları;

·  annêr oyunnarı, bilmeycele­ri, dilkırmakları.

·

·                    Yazmak

İlerletmäk grafika bilgilerini hem sınışlarını.

Annatmak (70–80 laf).

Diktant (50–70 laf).

Üüredicinin yardımınnan top­­lamaa annatmak planını.

Kurmaa sınışları, kendi işi­nä kontrol yapmaa, doorutmaa yannışlıkları.

 

Üürenici:

·  yazêr 20–30 nışan minutta; dooru yazêr lafları üürenmiş orfogramalarınnan;

·  ayırêr yazmakta bukva bir­leşmelerini, angıları gösterer bir ses, hem fonemaları, angılarını göstererlar başka- başka sesleri.

·  yazêr işidän lafları, lafbir­leşmelerini, saadä cümleleri, hem kısa tekstleri (4–6 cümlä);

·  yazêr işidilmiş annatmayı, okumuşları, resimä görä.

·  Redakţiya yapêr  teksta(üürenilmiş bilgilerin arasında)

·  Becerer yazmaa kiyat-kutlamak

 

 

DIL ÇIZGISI

(26 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Tekst

Tekstin maanası için bilgii genişletmäk.

Tekstin baş fikiri hem teması.

Tekstin strukturası.

Tekstin adı.

Abzaţ.

Tekstin modelleri (annat­maa, yazdırmaa, fikirlemää).

 

Üürenici:

·     ayırêr baalantılı teksti hem cum­leleri, angıları diil baalı maanaya;

·  bulêr tekstin baş fikirini hem temasını;

·  becerer payetmää teksti;

·  kurêr tekstin adını;

·  belli eder abzaţları;

·  ayırêr tekstleri janralarına görä;

·  üürenmişä görä yapêr redakţiya tekstä.

·

·                    Sintaksis

Cümlä için genişletmäk bil­gii;

Cumlenin baş hem ikinci payları;

Soruş cumleläri (soruş, izin);

Cumledä lafların sıralıı.

 

Üürenici:

·  düzer saadä cumlelär türlü sayılarına görä;

·  becerer belli etmää cumle­leri sölemäk neetinä görä;

·  becerer ayırmaa cümlenin baş hem ikincili payarını.

·  kullanêr punktuaţiya kural­larını.

·

·                    Morfologiya

Bilgilär söz payları için.

Teksttä söz paylarını bul­maa deeni bilgilerin formalaş­ması;

Adlıkları kullanmak. Adlıkla­rın kullanılması hem adlıkların sayısı (tekrarlamak hem ge­niş­­let­mäk bilgileri);

Adlıkların çeşitleri (kendili hem adeetçä adlıklar).

Nışannık.

Nışannıkların sayıları (tekrar hem genişletmäk).

Tekrar bilgileri işlik için.

Tanımaa işlikleri teksttä.

İşliklerin üzü hem sayısı.

İşliklerin zamannarı:

– şindiki zaman;

– gelecek zaman;

– geçmiş zaman.

Sayılık için tekrar hem genişletmäk bilgileri (sıra hem sayı sayılıkları).

Genişletmäk bilgileri aderlik için. Dildä çeşitli aderliklerin kullanılması.

Sayı sayılıklar (1–100).

Sayılıklar (sayı hem sıra sayılıklar).

Bilgi ard laflar için.

 

Üürenici:

·  söz payların sıralanması (üürenilmiş materiala görä);

·  dooru diiştirer işlikleri sayıla­ra hem üzlerä görä;

·  dooru hallêr adlıkları, sıra sayılıkları hem nışannıkları;

·  sayer 100 kadar;

·  yapêr morfologiya analizi.

·

·                    Fonetika

Geniletmäk bilgileri seslär hem bukvalar için.

Sölemäk hem dooru yaz­mak.

Fonetika uurunda dialekttän çekilmää sınışların kurulma­sın­da.

Geniş bilgi ses ayırması için.

Sölemäk, dooru yazmak, urgusuz vokalların dooru yazılmasına kontrol yapmak.

Sölemäk, dooru yazmak hem kontrol yapmak tutnuk hem sesli konsonnarın yazıl­masına.

Kurallar urgu için.

 

Üürenici:

·  Biler alfabetin  bukvalarını hem onnarın ses maanalarını;

·  Payeder sesleri vokallara hem konsonnara;

·  Payeder konsonnarı yımışak hem çetin konsonnara;

·  payeder konsonnarı tutnuk hem sesli konsonnara;

·  yapêr ses hem bukva analizi laflara;

·  bulêr tekstta urgusuz lafları hem becerer göstermää onnarın dooru sölemesini hem yazılmasını.

·

·                    Leksika

Lafın maanası:

– Birmaanalı hem çok maanalı laflar;

– doorudan;

– sinonimlär;

– antonimlär.

Leksika hem dialektizma uurunda sınışların kolaylaştır­ma becermekleri.

Sözlüklerin kullanılması:

– Dooru yazılması için zor­luk;

İki dilli sözlük.

 

Üürenici:

·  annêr lafların maanasını;

·  payeder lafın kuruluşunu;

·  ayırêr antpnimleri hem sinonimleri

·  biler prinţüplerini nicä kul­lanmaa iki dilli sözlüü.

·

·                    Lafın kuruluşu

Lafın düzelmesi (genişlet­mäk hem tekrarlamak).

Lafın kuruluşu:

– bir köklü laflar;

– benzeyan laflar;

– sölemäk hem dooru yaz­mak lafların paylarını.

 

Üürenici:

·  belli eder bir köklü lafları;

·  nışannêr lafın struktusarını;

·  ayırêr benzeyan hem ben­zemeyan lafları;

·  kolay kullanêr laf kuruluşu bilgilerini hem orfografiya sözlüünü.

·

·                    Soţiokultura çizgisi

Konular:

1. Sözlü halk yaratmaları (masallar, şiirlär, bilmeycelär, sayılmaklar, söleyişlär, dilkır­maklar).

2. Ana tarafımız.Benim kü­üyüm.

3. Güz. Kalendar. Büünkü tabiat için klasika hem uşak literaturasında yaratmalar.

4. Ayledä yaşamak. Uşaan ayledä davranması hısımnara, aylä baalantıları, adeetleri. Ana-babaların hem uşakların birbirinä davranması. Bilgi milli özelliklär için geneologiya aacı.

5. Okul yaşaması. Bizim klasın üürenicileri. Benim kafadarım. Açıklamak dostluk konusunu türlü literatura janralarında.

7. Kış. Kış yortuları. Büün­kü tabiat için klasika hem uşak literaturasında tabiat yaratma­ları.

8. Benim evim. Benim ko­lek­ţiyalarım. Günün saat sıralıı.

9. İlkyazın. Masallar, annat­maklar, legendalar, tabiat gö­ze­lii için insanın davranması tabiata, onu düşünmäk hem onu korumak. İlkyazın gagauz halkın adeetleri hem yortuları.

10. Kiyat-üürenmäk sızıntı­sı. Gagauz yazıcıların yarat­ma­ları kiyat için hem insanın yaşamasındakı eri için, ilgisi için üürenmää, üüredicilerä.

11. Yollanmak Komrada.

12. Yaz. Türlü literatura jan­raların yaratmaları yaz tabiatı için.

 

Üürenici:

·  sesler hem annadêr gagauz hem başka halkların dilindä masallarını, bilmeycelärini, söleyişleri, deyimleri.

·  annêr süjetleri hem annadêr onnarın içindekilerini kendi­başına yada klasta okunmuş masalları hem legendaları (2–3 yaratma), biler yazıcı­ların laablarını, masalların baş oyuncularını, duygulu okuyer (6–7 şiir), demekli annadêr kiyatsız şiirleri (2–3 şiir), üüredicinin yada üüre­nicinin ayırılmasına görä, annêr adeet türkülerin ma­anasını (2–3), annadêr kiyat­sız hızlı sölemekläri (2–3), bilmeyceläri (3–4), ayırêr literatura yaratmaları janrala­rını onnarın özelliklerinä gö­rä (masal, legenda, annat­ma, bilmeycelär, söleyişlär);

·  annadêr gagauz yazıcıları­nın yaratmalarını küü için, kasabası için, ani verdi üüre­dici;

·  kolay kullanêr kendi sözün­dä tematika laflarını (sen­sele­lär için, insannarın tabet­leri için), hem da gagauz mal kulturasının özelliklerini, angıları yaşêrlar Ukrainada;

·  annêr hem annadêr yarat­maları nerdä var annatma uşaklar için, üüredicilerä kar­şı saygı, akrannar, dostlar için,

·  üüredicinin yardımınnan yada kendi başına annadêr gagauz halk adeetlerindän, gagauzların şindiki yaşama­ların­dan;

·  gagauz uşak literaturasının yaratmalarını annadêr, yazı­cı­la­rın laablarını söler;

·  annêr kiyadın läzımnıını insa­nın yaşamasında, biler onun sıralanmasını hem onun struktura elementlerini;

·  biler ana tarafının önemli işlerini, kolayca annadêr Komrat için;

·  kullanêr işidilmemiş bilgileri kendi sözündä.

 

 

4 sınıf

Şindiki gagauz literatura dili

70 saat yılda, 2 saat aftada;
(bunun içindän: 6 saat tekrar hem kaaviletmäk
bilgileri yılın çeketmesinä  hem bitkisindä; 4 saat ta rezervada)

  • LAFETMÄK ÇİZGİSİ

(34 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Audirovaniye

Becermeklerin hem sınış­ların ilerlemesi audirovanyada (seslemektä).

·                    Audirovaniye

Diil tanınmış yazdırıcı tekstı(2-3 m.)

·                    Audirovaniye

Diil tanınmış bilgi stildä tekstin seslenmesi (1–2 minutta).

Fikirlemenin ilerlemesi. Akıl­da tutmanın hem açık­gözlülüün ilerlemesi.

Formalamaa hem ka­avileş­tirmää sınışları annamaa litera­tura dilindä lafedän sözleşmesini.

Tekstin içindekilerini anna­mak kontekstin yardımınnan, dil tanınmasınan kaavileştirili, dil materialı hem üürenicilerin dil bilgilerini.

 

Üürenici:

·  annêr üüredicinin aazdan sözläşmesini şiir, danışmak­lar, izinnär;

·  annêr bir klasta üürenän üürenicilerin aazdan sözläş­me­sini;

·  annêr kısa tekstleri (7–8 cumle) bildirmäk, dialog, şiir, türkü hem başka;

·     duyer hem annêr audio yazılarını, literatura dilindä lafedennärin, ani işiderlar bol- bol teksttä (1–1,5 minutta); audiotekstleri angılarında 2% bilinmeyan lafları hem başka gramatik görümneri, angıların manaları var nica annamaa kontekstın yardımnan,yada ana dilindä  lafetmäklän

·

·                    Lafetmäk

Baalı annamak (geniş, bü­tünnä, bitirlimiş) (7–8 cümlä);

Tekstin annatması; türlü işlerin yazdırılması;

Obyektlerin hem olmaların yazdırması.

Dialog sözleşmesi:

– dialog düzülmesi shema­lara görä;

– dialog-fikirlärlän diişmäk;

– dialog annaşmak;

– dialog soruşmak;

– dialogda lafedennerin hep birindä 4-5 replika;

– temaya görä rol oyun­narı;

– okunmuş tekstin sţenaya koyulması;

– Seslän lafetmektä dialekt yannışlıklarının ensemesi (üürenilmiş sınırlarında).

 

Üürenici:

·  düzer kısa annatmalar;

·  annadêr türlü olmuşlar için;

·  annadêr okunmuş yada seslenmiş tekstin içindekile­rini;

·  yazdırêr obyektleri yada peyda olannarı;

·  lafetmeya görä becerer kendi fikirini sölemää pred­metä görä;

·  becerer hızlı hem dooru sölemää kendi düşünmesini hem da bakışını lafetmäk temasına görä;

·  dooru hem hızlı cuvap eder onunnan lafedän insanın replikasına;

·  düzer küçük dialog, türlü rolda oynarkana; işider hem doorudêr yannışlıklarını ken­di lafetmesindä.

·

·                    Okumak

Kaaviletmäk bilinän oku­mayı.

Okumanın metodları:

– seslän ya da sessiz;

– sincir okuması;

– seçilmiş;

–       üzlerä görä

– cuvap vermää deeni teksti enidän gözdän geçirmää;

– İşlerä görä okumak (gra­ma­tika hem literatura işleri);

– Kurmaa hem becermää yapmaa analiz angısını oku­dun, avtorun anatması için, olayların hem kahramannarına durumunu açıklamaa.

Okumaa deeni merak uayndırmaa.

Literatura kahramanlarına duygulu yaklaşmaa.

 

Üürenici:

·  demekli okuyer seslän orfoepik normasına görä (urgu, vokal redakţiyası, konsonnarın assimilyaţiyası, intonaţiyası;

·  okuyer seslän hem sessiz bütün annamaklan (tekstta yakın 500 nışan);

·  okuyer 80–90 laf min.;

·  annêr türlü plannı tekstleri (şiir, türkü, bildirmäk), yazır­lar (paalar, adreslär);

·  annêr oyunnarın, bilmeyce­lerin, hızlı sölemeklerin dilini;

·  okuyer teksti, angısında var bilmeyan (1%) hem eni (1%) laflar, kullanarkan iki dilli sözlüü.

·

·                    Yazmak

Yazıların ilerletilmesi;

Yazmak  işlerin çeşitleri

– diktant (40-50 laf);

– annatma (40-70 laf);

– yaratma (50-70 laf).

Tekstin redakţiya kuralları (üürenilmiş materiallarına gö­rä);

belli etmäk sınırları hem yapmak kontrol kendibaşına;

Kolaylamaa üürenicilerin bilgilerini yazmakta dialektiz­maları ayırırkan. (bilgilerä görä)

 

Üürenici:

·  yazêr üüredicinin sestän okumasına görä lafları, lafbirleşmelerini, cümleleri hem kısa tekstleri (6–8 cümlä).

·  yazêr hızlılıkla 25–35 nışan minutta;

·  yazêr diktant türlü çeşitler­dä;

·  yazêr predmetlär, insannar hem oluşlar için;

·  becerer yazmaa kiyat, kutla­ma kiyadı;

·  okunmuşa görä, işidilmişä görä, resimä görä yazêr kısa annatma;

·  yapêr redakţiya tekstä ken­di­başına, yada sözlüün yardımınnan;

·  bulêr hem doorudêr yan­nışlıkları kendi yazmak hem lafetmäk işlerindä (üüre­nilmiş materiallara görä).

 

 

DIL ÇIZGISI

(26 саат)

Üürenmäk programanın
içindekileri
Devlet uurları üürenicilerin
bilgilerindä
·

·                    Tekst

Genişletmäk bilgileri tekst için.

Genişletmäk sınışları, bul­maa tekstin temasını.

Genişletmäk sınışları, koy­maa tekstin adını.

Toplamak barabar bilgileri tekstin düzülmesi hem çeşitleri için;

Genişletmää bilgileri tekst soyları için artistik hem bilgili.

 

Üürenici:

·  becerer bulmaa baş lafları;

·  bulêr tekstin temasını hem baş fikirini;

·  ayırêr artistik hem bilgili tekstleri,

·  becerer yapmaa redakţiya tekstä kısaltmaklan,diiştirmeklän(kendi bilgilerinä görä)

·

·                    Sintaksis

Genişletmäk baş bilgileri tekst için;

cümlenin baş payları (subyekt hem predikat);

cümlenin ikincili payları (tamannık, bellilik, hallık);

cümlenin birsoy payları; katlı cümlä;

baalantılar (ama, hem, yada, osa, da, ya);

Doorudan söz. Avtorun sözleri;

danışmak;

redakţiya;

Sintaksis analizi lafetmedä.

 

Üürenici:

·  düzer saadä cümlä;

·  ayırêr cümleleri intonaţiyaya görä;

·  dooru düzer lafları cümledä;

·  ayırêr cümlenin baş, ikincili hem bir soylu  payları;

·  düzer katlı cümlä örnää görä;

·  ayırêr doorudan sözü hem avtorun laflarını;

·  kullanêr punktuaţiya kural­larına görä (üürenilmiş kural­lara görä).

·

·                    Morfologiä

Söz payları.

Söz payların rolü lafların gramatika düzülmesindä.

Adlık. Onun maanası, so­ruşları, angılarına cuvap eder.

Adlık. Kim? Ne? Soruşla­rına cuvap edän adlıklar. Adlık­ların diişilmesi sayılara görä.

Hallar. Adlıkların hallan­ması. Halların adları, onnarın kısa yazılması hem soruşları. Adlık cümledä.

Nışannık, onun maanası, soruşları. Nışannıın sayısı. Birlik hem çokluk sayısında nışannıklar. Nışannık, angıları geçerlar adlıklara. Nışannıklar cumledä. Aderlik. Üz aderlik­leri (bän-biz, sän-siz, o-onnar), onnarın diişilmesi. Üz aderlik­lerin diişilmesi, birlik hem çokluk sayısında.

Aderliklerin rolü cümledä.

İşlik. Onun maanası, soruş­ları, angılarına cuvap eder.

İşliin infinitiv forması.

İşliin diişilmesi zamana, üzlerä hem sayılara görä.

İşliklerin zamannarı. İşliin üz afiksleri şindiki zamanda. İşliin üz afiksleri geçmiş zamanda.

İşliin üz afiksleri gelecek zamanda.

Sayılık için bilgilär. Sayı hem sıra sayılmakları (birdän ona kadar/terminsiz).

Ardlaflar. Ardlafların kulla­nıl­ması lafların baalantısı için cümledä.

 

Üürenici:

·  ayırêr kim? hem ne? soruş­lara cuvap edän adlık­ları;

·  becerer dooru diiştirmää işlikleri aazdan hem yazmak­ta;

·  becerer dooru hallamaa adlıkları, aderliklerini hem sayılmakları.

·  Sayer binä kadar.

·  Becerer göstermää işliin zamannarını.

·  kullanêr işlikleri, soruş, inkärlık, isteyişlik formasın­da;

·  düzer işlikleri adlıklardan hem nışannıklardan;

·  bulêr  aderlikleri cumledä;

·  bulêr nışannıkları cümledä.  Nışannıkların sayısına ya­pêr morfologiya analizi.

·

·                    Fonetika

Vokal hem konson seslerin sisteması.

Alfabet.

Lafların paylaştırıl­ması kısımnnara.

Nışannar, ani paylaştırêr laflarda kısımnarı.

Çok kısımnı laflar.

Urgu.

Opfoêpiya laflıkları. Kaavileştirmek fonetika uurun­da dialekt yannışlıkların ense­me­sini.

 

Üürenici:

·  becerer saymaa yazmakta seslerin sıralıını;

·  dooru kullanêr literatura nor­malarınnan hem dooru yaz­mak kurallarınnan (üüren­mişliin sınırlarında);

·  becerer görmää dialekt ta­rafından yannışlıkları kendi hem başkasının lafetme­sindä (üürenilmişliin sınırın­da).

·

·                    Leksika

Laf hem onun leksika maanası.

Lafların temaya görä bölümleri.

Frazeologiya lafbir­leşmeleri.

Çok maanalı laflar. Dooru hem başka maanaya geçän laflar.

Sinonimlär, sinonim sincir­leri.

Antonimlär. Çiftli antonim­lär. Ukrain (rus dilindän çevirmek gagauz dilinä, hem gagauz dilin­dän çevirmäk ukrain (rus ) dilinä.

Laflıklar (laf maanalarını gösterän, çevirmekli orfoepiya laflıklar).

 

Üürenici:

·  tanêr lafın leksika maana­sını;

·  diiştirer lafın maanasını, ani baalı öbür laflarlan cümledä;

·  dooru kullanêr lafları frazeo­lo­giya lafbirleşmesindä;

·  gösterer lafın dooru hem başka maanaya geçän ma­ana­sını;

·  toplêr, açıklêr sinonimlerin hem antonimlerin leksika maanalarını;

·  toplêr sinonim sincirlerinä hem antonimlerä çift lafları;

·  becerer kulanmaa laflıklar­nan, çevirmää lafları ukrayin (rus) dilindän gagauz dilinä hem gagauz dilindän ukraina (rus) dilinä.

·

·                    Lafın kuruluşu                                      Tekrarlamak hem genişlet­mäk bilgileri hısım laflara.

Paylaştırmaa lafları kısınara                                                                                                                                                                                – kurallar geçirtmaa lafları                                                                                           sıradan sıraya                                                                           temel hem affiks;

– çizer lafın kökünü;

– çizer affiksleri.

 

 

Üürenici:

·  becerer yapmaa analiz laf kuruluşuna;

·  çizer lafın temelinin altını; bulêr kökü hem affikseri;

·  bulêr teksttä hısım hem katlı lafları.

·

·                    Laf düzmesi

Bir köklü laflar;

Katlı laflar.

İşlemäk opfoepik sözlüklän.

İşlemäk iki dilli sözlüklän.

 

Üürenici:

·  becerer kulanmaa hısım lafları yada lafların formala­rını  dooru yazmak için;

·  dooru yazêr katlı lafları;

·  kullanêr orfoêpik sözlüünü.

·  becerer işlemää iki dilli sözlüklän.

·

·                    Soţiokultura çizgisi

Konular:

1. Aazdan halk yaratmaları. Gagauz halk hem literatura masalları, legendaları, uşak halk oyunnarı, türkülär, dilkır­mak­lar; söleyilär, bilmeycelär. Dünnää halkların masalları.

2. Ana tarafı. Benim kasa­bam, küüm. Transport kasaba­da.

3. Natura için. Aftada gün­nerin adları. Ayların adları gagauzca, ukraynaca (rusça). Halk nışannarı güz için. Daa güzün. Benim ayläm. Benim ana-bobalarım. Uşak aylenin payı, onun bakması hısım­narına hem yakın insannara. Aylenin adeetleri sözleşmenin kulturası. Ana-bobarın zana­atı.

4. Uşaan merak dünnäsı, oynamaklar. Natura kışın. Karşılamak yortuyu. “Ay Nikola”.

5. Benim evim. Ev işleri.

6. İlkyaz. Paskellä günü.

7. Gagauz yazıcıları-uşa­kla­­ra (gagauz yazıcıların hem şairlerin yaratmaları):

8. N.Tanasoglu, D.Tana­so­glu; N.Baboglu, M.Kösä; K.Va­si­lio­glu, T. Zanet, T. Marinoglu, T.Arnaut, İ. Kior, T. Sürma hb.

9. Annatmaa anılmış gaga­uz Ay-Boba Mihail Çakır için.

10. Yaz. Poçtada. Lafet­mäk telefonda.

 

Üürenici:

·  bol kullanêr bilgileri  gagauz halk yaratmalarından hem bilgilerdän angıları gösterer gagauz kulturasını hem ga­gauzların kulturasının speţi­fi­kasını, angıları yaşer Ukray­nada (üürenerlar an­nat­maa kiyatsız 8–10 şiir, 2–3 parça üürenilmiş yaratmalardan 3–4 bilmeycä, 3-4 söleyiş, 1–2 türkü;

·  annêr hem annadêr kasaba hem küü için gagauz avtorların yaratmalarını;

·  kullanêr kendi sözündä tematik gruppa laflarını (transport adını, günnerin, zanaatların, ayların adlarını hem lafları angıları gösterer gagauz kulturanın speţifi­kasını;

·  annêr hem annadêr artistik yaratmaların içindekiliini.

·  annadêr gagauz halk ade­etleri için;

·  annadêr gagauz uşak litera­tura yaratmaları için, onnarın avtorları için;

·  tanêr tekst parçalarından onun avtorunu, yaratmanın adından hem becerer bulmaa haber onnarın adları için, avtor için;

·  biler kiyadın kurulmasını (kiyadın kabı, sayfa, tekst, sayfaların sıralanması, re­sim­när, içindekileri).

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Пояснювальна записка …………………………………………………………………2

1 клас……………………………………………………………………………………………16

2 клас……………………………………………………………………………………………24

3 клас……………………………………………………………………………………………34

4 клас……………………………………………………………………………………………44

1 sınıf…………………………………………………………………………………………….56

2 sınıf…………………………………………………………………………………………….64

3 sınıf…………………………………………………………………………………………….72

4 sınıf…………………………………………………………………………………………….81

 

Авторський колектив:

Арнаут Ф. І., доцент кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук;

Мілков А. М., методист районного відділу освіти Болградської районної державної адміністрації Одеської області;

Кулаксиз О. С., учитель початкових класів та гагаузької мови Виноградівської школи І-ІІІ ступенів Болградської районної державної адміністрації Одеської області

Дімова В. М., учитель початкових класів та гагаузької мови Виноградівської школи І-ІІІ ступенів Болградської районної державної адміністрації Одеської області;

Сюрма Є. П.,  учитель початкових класів та гагаузької мови Виноградівської школи І-ІІІ ступенів Болградської районної державної адміністрації Одеської області;

Щербан М. В., учитель початкових класів та гагаузької мови Виноградівської школи І-ІІІ ступенів Болградської районної державної адміністрації Одеської області

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *